Вирок № 30364355, 25.03.2013, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/597/13-к

ВИРОК

іменем України

25.03.2013 року м. Полтава

Колегія суддів Полтавського районного суду Полтавської області у складі суддів:

головуючого судді - Потетій А.Г.

суддів Рябішина А.О., Кіндяк І.С.

при секретарі - Токар М.І.

з участю прокурора - Ряднина В.В.

з участю захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження № 12012180250000006 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж.с.Селещина, Машівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, працюючого зварювальник - монтажник ТОВ «Голден Дерік», одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.15 ч.3, 115 ч.1 КК України,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 26.11.2012 року, близько 05год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взявши із собою кухонний ніж та одягнувши рукавички, прийшов на подвір»я потерпілого ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, де викликавши останнього з будинку, діючи умисно, на грунті раніше виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар ножем в область тулубу, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням шлунка та печінки, внутрішньочеревним крововиливом, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав частково повідомивши, що не мав наміру позбавляти життя гр..ОСОБА_3 Пояснив, що в нього з потерпілим був конфлікт із за мобільного телефону дружини. А саме те, що він-ОСОБА_2 запідозрив потерпілого винним у зникненні телефона. 26.11.2013 року вранці він знаходився в стані алкогольного сп»яніння після вживання вночі спиртного пива та горілки. Перенісши дрова, які він носив в рукавичках зайшовши до будинку взяв кухонного ножа та пішов до ОСОБА_4 Прийшовши до будинку останнього постукав у вікно та двері після того як вийшов потерпілий він діставши ножа вдарив його-ОСОБА_3 в лівий бік та побіг з місця злочину викинувши при цьому на сусідському подвір»ї ніж. Рукавички поклав вдома , які в подальшому видав співробітникам міліції. Після нанесення одного удару ножем більше ударів не наносив та не намагався проникнути до будинку потерпілого. Щиро розкаявся у нанесенні тілесного ушкодження потерпілому та вказав, що відшкодував останньому моральну та матеріальну шкоду.

Вина обвинуваченого , в об"ємі обвинувачення визнаного судом доведеним повністю підтверджується показаннями потерпілого, свідків та матеріалами справи в їх сукупності.

Так допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що 5.11.2012 року до нього у гості прийшов ОСОБА_5 з яким вони випили пляшку горілки та пива. Після чого лягли спати. Наступного дня, 26.11.12 року, близько 6 години ранку почув, як хтось стукав у вікно розбивши його . Коли вийшов на подвір»я побачив ОСОБА_2 , який ударив його ножем . При цьому вони не розмовляли. Коли повернувся до будинку то ОСОБА_5 повідомив, що в нього тече кров і викликав швидку. Коли зайшов до будинку то у двері та вікна ніхто не стукав та не намагався проникнути до будинку. За декілька днів до подій вживав спиртне з дружиною ОСОБА_2 та знайомою на прізвище ОСОБА_6. Після чого наступного дня подзвонила дружина ОСОБА_2 та вимагала, щоб він повернув телефон , який у неї зник на, що він порекомендував спитати у своїх дітей. Також вказав, що притензій до ОСОБА_2 не має та прохав суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказав, що 25.11.2012 року в вечері він прийшов в гості до ОСОБА_3 і вони вживши пляшку горілки та пива лягли спати. 26.11.12 року, близько 6 години ранку почув, як хтось стукав у вікно розбивши його. Коли ОСОБА_3 вийшов на подвір»я то повернувся з закривавленим боком. Він -ОСОБА_5 схопивши дерев»яний держак від лопати вибіг на подвір»я але там нікого не було. Коли чекав ОСОБА_5 то бачив як який чоловік пішов з двору. Зазначив, що коли ОСОБА_3 зайшов до будинку то двері на замок не зачиняв.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №263 від 26 листопада 2012 року на тілі потерпілого ОСОБА_3 виявлене тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення живота з ушкодженням шлунка та печінки, внутрішньочеревним крововиливом в кількості 1000 мл., яке утворилося від дії колюче - ріжучого предмету типу ножа, не заперечує часу та обставинам його утворення викладених в постанові та матеріал досудового розслідування і згідно «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (пункти 2.1.; 2.1.3. к/Правил наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Відповідно до висновку додаткової експертизи по відтворенню №283 від 24 грудня 2012 року покази обвинуваченого ОСОБА_2, дані ним під час проведення слідчого експерименту від 18.12.2012 року в частині механізму утворення ушкодження (колото - різаного поранення) може відповідати даним судово - медичної експертизи громадянина ОСОБА_3

В ході огляду місця події 26 листопада 2012 року було виявлено та вилучено ніж, яким було спричинено тілесні ушкодження потерпілому та встановлено інші обставини скоєння злочину.

Протоколом огляду рукавичок від 29 листопада 2012 року було оглянуто рукавички в яких був ОСОБА_2 під час вчинення злочину і які він добровільно видав співробітникам міліції.

Таким чином колегія суддів вважає вину обвинуваченого у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому повністю доведеною вищенаведеними доказами , що були перевірені в судовому засіданні.

Проаналізувавши зібрані у справі докази колегія суддів приходить до висновку, що дії обвинуваченого слід перекваліфікувати із ч.3 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України - як не закінчений замах на умисне заподіяння смерті іншій людині на ст.121 ч.1 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження , тобто умисне тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння.

Перекваліфіковуючи дії обвинуваченого колегія суддів виходить із недоведеності умислу останнього на спричинення смерті потерпілого , поведінки останнього в момент вчинення злочину , характеру та локалізації тілесних ушкоджень.

Так ч.3 ст. 15 КК України передбачає, що замах на вчинення злочину є незакінченими, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

В даному випадку замах на вчинення злочину відповідно до вказаної норми спрямований на вбивство повністю спростовується діями обвинуваченого в момент вчинення злочину та діями після нанесення удару.

Зокрема обвинувачений мав змогу безперешкодно продовжити свої злочинні дії направлені на навмисне позбавлення життя потерпілого, але подібних дій надалі не здійснив та буть яких перешкод щодо неможливості не доведення злочину до кінця що не залежали від волі обвинуваченого судом не встановлено . Так потерпілий вийшов до обвинуваченого один поки свідок ОСОБА_5 чекав на нього в будинку . Обвинувачений завдавши один удар мав змогу нанести ще не менше одного удару для завершення умислу на вбивство оскільки будь яких чинників, які б перешкодили завершити вбивство не було . Так свідок -ОСОБА_5 не виходив на подвір»я до того часу поки в будинок не повернувся потерпілий і він-свідок не побачив на його тілі кров. Також свідок -ОСОБА_5 зазначив, що коли він після того як потерпілий пішов до дверей виглянувши у вікно побачив, як якийсь чоловік пішов з подвір»я отже події нанесення удару ножем мали миттєвий характер та свідчать про небажання обвинуваченого довести свої дії до кінця , якщо б такі були направлені на вбивство.

Після отримання тілесного ушкодження потерпілий зайшов до будинку та не зачинив двері на замок , а лише прихилив їх що не перешкоджало обвинуваченому продовжити свої дії проникнувши до будинку. Дані твердження потерпілого повністю узгоджуються з показами свідка..

Отже наведені у вироку обставини в поєднанні з іншими об"єктивними даними справи характером взаємин між обвинувачеим та потерпілим , які передували злочину , інтенсивністю та послідовністю дій , характером , локалізацією та механізмом спричинення тілесних ушкоджень , поведінкою обвинуваченого після заподіяння тілесного ушкодження у своїй сукупності не дають суду підстав вважати , що обвинувачений мав намір заподіяти смерть потерпілому.

В той же час наведені у вироку обставини, свідчать , що обвинувачений не міг не розуміти і не передбачати , що від його удару ножем потерпілий може отримати тяжкі ушкодження здоров"я .

Обираючи покарання обвинуваченому колегія суддів виходить із положень статті 65 КК України , враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного та обставини , що пом"якшують та обтяжують покарання.

За місцем проживання та роботи обвинувачений характеризується позитивно. Вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставиною , що обтяжує покарання обвинуваченого колегія суддів визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння.

Обставинами , що пом"якшують покарання обвинуваченого колегія суддів визнає , щире каяття , активне сприяння розкриттю злочину , наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей , один із яких хворіє на тяжку хворобу , відшкодування спричиненої потерпілому майнової та моральної шкоди.

З урахуванням зазначених обставин , враховуючи конкретні обставини скоєного злочину , дані про особу винного, який дав суду щирі покази , активно сприяв розкриттю злочину, добровільне відшкодував завдані потерпілому збитки , враховуючи позицію потерпілого , який просить суворо обвинуваченого не карати та не позбавляти волі , колегія суддів приходить до висновку , що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства , а тому призначивши ОСОБА_2 покарання в мінімальному розмірі санкції статті , його можливо звільнити від його відбування з випробуванням відповідно до статті 75 КК України з покладенням обов"язків передбачених ст.76 КК України.

Підстав для застосування положень ст.. 69 КК України та призначення покарання нижче від нижчої межі санкції статті, колегія суддів з огляду на вище наведені обставини не вбачає.

Призначення в даному випадку реального виду покарання не буде на думку колегії суддів сприяти процесу виправлення та перевиховання обвинуваченого , та може призвести до настання тяжких наслідків для сім"ї обвинуваченого , оскільки він є єдиним годувальником у сім"ї і одна дитина потребує постійного лікування.

Речові докази по справі: ніж та рукавички після набрання вироком чинності підлягають знищенню.

Цивільний позов Прокурора Машівського району про стягненя коштів, затрачених на лікування потерпілого від злочину - підлягає задоволенню відповідно до ст.ст.1166, 1206 ЦК України.

До набрання вироком чинності заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не застосовувати.

Обвинувачений здоровий , працездатний , примусового лікування не потребує.

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України , колегія суддів,-

з а с у д и л а:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно ст.76 п.2, 3, 4 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Речові докази по справі: ніж та рукавички після набрання вироком чинності- знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Машівського районного фінансового управління (р/р №31416544700288 ГДУДК в Полтавській області, код 34698668, МФО 831019, одержувач МБ Машівський РФУ, код доходів 24060300) 3371, 76 гривень (три тисячі триста сімдесят одна гривня 76 копійок) в рахунок відшкодування коштів, затрачених на лікування потерпілого від злочину.

Судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

До набрання вироком чинності заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не застосовувати.

Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 30 днів з моменту проголошення.

Головуючий суддя: А.Г.Потетій

З оригіналом згідно

Головуючий: А.Г.Потетій

Суддя: А. Г. Потетій