Постанова № 30359791, 17.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р. справа № 2а-228/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-228/10/1170 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнення під час судового розгляду, просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320 від 18.01.2010 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 9462,00 грн., в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8782,00 грн. за реалізацію товарних запасів не облікованих в установленому порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320 від 18.01.2010 р. в розмірі 9462,00 грн., винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8782,00 грн., фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 присуджено з державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована дотриманням відповідачем вимог законодавства під час проведення перевірки діяльності позивача та правомірності застосування до нього штрафних санкцій, встановлених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не визнавалася обов'язковою, судова колегія у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст.41 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції встановив повно всі фактичні обставини спору, правильно прокоментував норми матеріального та процесуального права, але застосував їх в даному конкретному випадку помилково, що призвело до постановлення незаконного судового рішення

Судом першої інстанції встановлена правомірність проведення податковим органом позапланової перевірки щодо здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, і дотримання порядку та інших умов проведення рахунків за товари (послуги), що регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

По обставинам виявлених податковим органом під час проведення 28 грудня 2009 року перевірки підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в кафе «Донбас», розташованого м. Кіровоград, вул. Преображенська, біля Центрального ринку, судом встановлено та самим позивачем у справі не заперечувалося, що за місцем здійснення ним торгівлі і проведення розрахунків, на момент перевірки була відсутня книга обліку доходів та витрат, а також те, що позивачем не надано на перевірку накладних на отримання товару, та інших первинних документів, які за пояснювальною запискою бармена та представника позивача в судовому засіданні першої інстанції на час перевірки разом зкнигою обліку знаходилися у бухгалтера, який щоденно веде книгу обліку доходів і витрат.

За результатом проведення перевірки підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, відповідачем складено акт № 0637/11/28/23/НОМЕР_1 від 28.12.2009 р. (а.с.7-8, 39-40) за змістом якого встановлено допущене позивачем порушення п. п. 9, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320 від 18.01.2010 р. в сумі 9462,00 грн. (а.с.9), до складу якої входять штрафні санкції застосовані за нещоденне друкування фіскальних звітних чеків в сумі 680,00 грн. та за реалізацію товарних запасів не облікованих в установленому порядку в сумі 8782,00 грн.

Задовольняючи позов ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією у місті Кіровограді не доведено наявності відповідного нормативно-правового акту, положення якого б передбачали порядок обліку товарів за місцем реалізації та зобов'язували б позивача здійснювати такий облік та дотримуватись його, не наведено правових підстав обов'язку позивача зберігати за місцем реалізації товарів усі первинні документи на їх придбання та реалізацію (накладні, тощо), у звязку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення №0000172320 від 18.01.2010 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8782,00 грн. підлягає скасуванню.

За змістом судового рішення першої інстанції, для наведених висновків стали положення п.1. Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за № 64, та оглянута в судовому засіданні копія книги обліку № 721/1 доходів та витрат приватного підприємця ФОП ОСОБА_1, (а.с.18-26), яка за своею формою відмінна від форми, затвердженої Інструкцією, але за змістом якої на день перевірки ФОП ОСОБА_1 здійснював облік товарів у книзі, тому суд визнав, що відносно позивача безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Судова колегія не може погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції і визнати їх обґрунтованими, виходячи з нижченаведеного

Згідно п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Місце реалізації товарів -місце, обладнане електронним контрольно-касовим апаратом, або де є товарно-касова книга, в яких фіксується отримана виручка і здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Положенням статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно приписів ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) -у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно з положеннями п.19.1.1. Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12, громадяни, які одержують доходи від здійснення будь-якої підприємницької діяльності, пов"язаної з виробництвом, реалізацією товарів, наданням послуг, зобов"язані вести книгу обліку доходів і витрат за формою №10.

Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженим постановою КМ України № 1269 від 26.09.2001 року, встановлено, що книги вносяться такі відомості: порядковий номер запису, дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом, сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника, сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг), сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

В листі ДПА України від 05.11.1997 року №17-0117/10-8886, який є чинним на час проведення перевірки, визначено особливості ведення книги обліку доходів і витрат для сфери торгівлі, а саме: Показники, що зазначаються у графах 4, 5 і 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу. Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду, в бармен в своїх поясненнях перевіряючим та представник позивача пояснили, що під час перевірки не було надано перевіряючим накладних на отримання товару, та інших первинних документів, так як вони разом з книгою обліку доходів і витрат заходилися у бухгалтера, який на час проведення перевірки був відсутній.

Отже, судова колегія зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не забезпечив належного обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки книга обліку доходів і витрат та накладні знаходилися у відсутнього на той час бухгалтера, а не за місцем реалізації товарів, що стало підставою для прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що приватний підприємець не забезпечив належного обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, так як книга обліку доходів і витрат та накладні зберігаються не за місцем реалізації товарів. В зв'язку з чим, під час перевірки зазначені документи не були надані перевіряючим, що позбавило можливості податкових інспекторів перевірити чи здійснювався в кафе продаж лише облікованих у встановленому законодавством порядку товарів.

Наведені в судовому рішенні першої інстанції обґрунтування протиправності винесеного Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172320 від 18.01.2010 р. в розмірі 9462,00 грн., відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8782,00 грн., зазначених висновків судової колегії не спростовують і не дають підстав для висновку, що відповідач у справі приймаючи оскаржуване у цій справі рішення діяв протиправно, всупереч закону та порушенням прав позивача по справі. Судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а надання позивачем до суду для огляду копії книги обліку не виправдовує порушень позивача, оскільки наведеною нормою статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено обов'язок суб'єктів господарювання вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді -задовольнити

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року -скасувати

У задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді -відмовити

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов