Ухвала суду № 30358678, 19.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р.справа № 2а-5681/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2009 року у справі №2а-5681/09/0870

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», м.Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі по тексту -ПАТ «Мотор Січ», позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі -відповідач, податковий орган) від 30.09.2009р. №0001280802/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток -42897,90грн, з яких 30145грн. -основний платіж та 12752,90грн. -штрафні (фінансові санкції) та №0001290802/0, яким позивачу зменшено суду бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 22137грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1519,50грн.

В обґрунтування позову зазначалось про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем всупереч чинного законодавства. Позивач вважає безпідставним висновок податкового органу про порушення ПАТ «Мотор Січ»пп.4.1.6 п.5.1, п.5.2, пп.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.7.4.1 7.4, 7.7.1 п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, на думку позивача, безпідставними є сумніви відповідача щодо непідтвердження господарських операцій ПАТ «Мотор Січ» з ТОВ «Налєста»та ТОВ «Преста Гранд»у зв'язку з тим, що вказані контрагенти позивача визнані винними у здійсненні фіктивного підприємництва та ухиленні від сплати податків. Позивач наполягає, що здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог закону, а висновки податкового органу щодо неналежності його первинної документації вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»у зв'язку з тим, що вказані контрагенти вносили до своєї документації завідомо неправдиві дані, не може бути підставою для висновку про заниження позивачем прибутку та невірного формування податкового кредиту спірного періоду. Позивач стверджує, що сплатив суми ПДВ постачальникам; факт оплати підтверджується відповідним належними доказами; на підтвердження реальності здійснення кожної господарської операції наявні податкові накладні. За таких обставин, вважає позивач, підстав для нарахування суми зобов'язання як з податку на прибуток, так і для зменшення суми ПДВ, заявленого позивачем до відшкодування з бюджету, у відповідача не було.

Постановою від 12.11.2009р. Запорізький окружний адміністративний суд задовольнив позов в повному обсязі, визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення-рішення. При цьому суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено фактичний рух товарів в господарській діяльності ПАТ «Мотор Січ», тобто факт реального здійснення господарських операцій, та належність первинної документації на підтвердження зазначеного; тому суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат та невірного формування податкового кредиту у вищевказаному періоду.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з'ясування судом обставин справи та помилкове застосуванням норм матеріального права.

На думку апелянта, судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам заниження підприємством позивача податку на прибуток через віднесення до складу валових витрат сум, не підтверджених належними первинними документами, оскільки надані позивачем під час перевірки документи містять неправдиві дані бухгалтерського обліку контрагентів позивача: ТОВ «Налєста»та ТОВ «Преста Гранд». Апелянт посилається на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009р. у справі №1-528/2009 та зазначає, що дії підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заснували фіктивні підприємства ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налєста», ТОВ «Преста Гранд», кваліфіковані за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України як фіктивне підприємництво, тобто без створення суб'єктів підприємницької діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності. Апелянт впевнений, що судом першої інстанції не враховано фактів, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі №1-528/2009 щодо вмісту неправдивих відомостей бухгалтерської документації вищевказаних контрагентів позивача, а також недійсності правочинів, укладених ПАТ «Мотор Січ»з ТОВ «Налєста»та ТОВ «Преста Гранд»в розумінні ч.1 ст.215 ЦК України.

Крім того, апелянт зазначає своє непогодження з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень закону з боку позивача при формуванні податкового кредиту, що в подальшому вплинуло на розмір сум ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету. За твердженням апелянта, судом не досліджено обставин, пов'язаних з безтоварністю операцій з ТОВ «Налєста», ТОВ «Преста Гранд», що виключає право позивача на включення сум ПДВ в складі вартості фактично не отриманих товарів до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

За таких обставин, апелянт вважає, що висновки акту перевірки правомірні та документально обґрунтовані, тому підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень у суду не було.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Також позивачем були надані документи на підтвердження зміни найменування підприємства. З урахуванням зазначеного, позивачем у справі є Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ».

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Мотор Січ»з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налєста», ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Енджел графікс»за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки складено акт від 18.09.2009р. №245/08-02/14307794, в якому зазначено про порушення ПАТ «Мотор Січ»:

- п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за висновком податкового органу платником податку занижено податок на прибуток на загальну суму 30145грн., у т.ч. за ІV квартал 2007р. -в сумі 1549грн.; за І квартал 2008р. -в сумі 1549грн.; ІІІ квартал 2008р. -в сумі 26251грн.; за ІV квартал 2008р. -в сумі 796грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.7.1, абз. «а»пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником податку завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 22137грн., у т.ч. по періодам: березень 2008р. на суму 1240грн.; травень 2008р. на суму 1013грн.; червень 2008р. на суму 1389грн.; серпень 2008р. -на суму 10413грн., вересень 2008р. -на суму 7445грн.; жовтень 2008р. на суму 637грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, абз. «б»пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1980грн., у т.ч. по періодах: січень 2008р. на суму 1240грн., липень 2008р. на суму 620грн., вересень 2008р. на суму 120грн., що вплинуло на завищення такого залишку в наступних податкових періодах (звітних) періодах за лютий -червень 2008р. на суму 1240грн., липень -серпень 2008р. на суму 1860грн., вересень-грудень 2008р. на 1980грн.(а.20 акту перевірки, а.с.37 т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 30.09.2009р. №0001280802/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на 42897,00грн., в тому числі: за основним платежем -30145,00грн. та штрафними санкціями -12752,90грн. (а.с.10 т.1), та №0001290802/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22137грн., яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1519,50грн.(а.с.11 т.1).

Проаналізувавши матеріали справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, за результатами перевірки діяльності позивача в розрізі відносин з його контрагентами відповідач дійшов висновку про те, що сума прибутку, який підлягає оподаткуванню по підприємству, занижено на загальну суму 30145грн. у зв'язку із завищенням валових витрат на суму придбаних товарів, які фактично не поставлені ПАТ «Мотор Січ»та не могли бути використані у господарських операціях. З тих же підстав відповідач визначився щодо неправомірного віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту спірного періоду.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що документи, отримані ПАТ «Мотор Січ»від ТОВ «Налєста»та ТОВ «Преста Гранд», не відповідають вимогам ст.1, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні»та не можуть підтвердити понесені витрати ПАТ «Мотор Січ»на їх придбання (а.8 акту перевірки, а.с.25 т.1) і бути використані в розрахунках бюджетного відшкодування.

Посилаючись на фіктивність господарської діяльності ТОВ «Налєста»та ТОВ «Преста Гранд», встановлену, як вважає податковий орган, постановою у кримінальній справі №1-528/2009, відповідач наполягає на недійсності угод, укладених позивача з вказаними контрагентами, і як наслідок, відсутності поставленого товару, невикористання його у власній господарській діяльності, а відтак, і про неправомірне заниження підприємством позивача податку на прибуток та завищення суми ПДВ, заявленої до відшкодування.

Проте, актом перевірки встановлено факт придбання позивачем у контрагентів ТОВ «Налєста»та ТОВ «Преста Гранд»товару на підставі видаткових накладних, фактичне їх оприбуткування в бухгалтерському та податковому обліку та проведення розрахунків у безготівковій формі. Копії цих документів містяться в матеріалах справи (а.с.68-155 т.1). При цьому господарські зобов'язання за вказаними угодами не визнані в судовому порядку недійсними (ст.207 Господарського кодексу України).

Більш того, колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не ставить податкові зобов'язання у залежність від дійсності угоди, тобто недійсність господарських операцій, недійсність або нікчемність угод не впливає на податковий облік платника податку, що виключає висновок про відсутність об'єктів оподаткування.

Слід зазначити, що апеляційні обґрунтування відповідача щодо завищення позивачем валових витрат спірного періоду ґрунтуються на неналежності первинної документації саме контрагентів позивача. Разом з тим, ані акт перевірки, ані апеляційна скарга не містять доказів порушення позивачем вимог пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.4 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення»№ 165 від 30.05.1997р.

Складені позивачем на виконання договорів документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні бухгалтерські документи позивача є достатнім підтвердженням правомірності віднесення позивачем відповідних витрат до складу валових згідно з п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та формування податкового кредиту періоду, що перевірявся. З урахуванням вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України слід визначитись, що відповідач зворотнього не довів, позицію позивача не спростував.

З урахуванням вищезазначеного, слід визнати відсутність в діяльності позивача порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у податковому обліку операцій за господарськими взаємовідносинами позивача з ТОВ «Налєста»та ТОВ «Преста Гранд»у період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р.

Матеріали справи свідчать про правомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, фактично сплачених ПАТ «Мотор Січ»постачальникам за придбаний товар, що підтверджено виконанням договорів позивача з його контрагентами та податковими накладними, наявність на належність яких відповідачем не заперечується; данні таких накладних обґрунтовано мають бути враховані при розрахунках бюджетного відшкодування.

Щодо висновків податкового органу стосовно фіктивності підприємств у ланцюзі господарських зобов'язань позивача слід зазначити, що відповідач не обґрунтував твердження про зобов'язання позивача як платника податку перевіряти виконання податкових зобов'язань своїх контрагентів. Більш того, згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість»відповідальність особи настає внаслідок порушення, допущеного самою особою, а не її контрагентом. Виконання або невиконання контрагентом платника податку податкових або інших зобов'язань не може бути підставою для відповідальності такого платника.

Неврахуванням судом першої інстанції постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009р. у кримінальній справі №1-528/2009 не є таким, що суперечить процесуальним нормам, оскільки за приписами ч.4 ст.72 КАС України лише вирок у кримінальній справі є обов'язковим для адміністративного суду.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає; судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2009 року у справі №2а-5681/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2009 року у справі №2а-5681/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: В.Є. Чередниченко