Постанова № 30358612, 16.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р. справа № 2а-5484/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі № 2а-5484/09/0870,

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український графіт"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання нечинними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними в повному обсязі податкових повідомлень-рішень №0000200801/0 від 27.03.2009р. та №0000190801/0 від 27.03.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000250801 від 27.03.2009р., податкових повідомлень-рішень №0000200801/1 від 27.04.02009р. та №0000190801/1 від 27.04.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000270801 від 27.04.2009р., податкових повідомлень-рішень №0000200801/2 від 06.07.2009р. та №0000190801/2 від 06.07.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0100360801 від 06.07.2009р., податкових повідомлень-рішень №0000200801/3 від 21.09.2009р. та №0000190801/3 від 21.09.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0100500801 від 21.09.2009р., прийнятих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя, на підставі яких Відкритому акціонерному товариству "Український графіт" (далі по тексту -позвиач, ВАТ «Укрграфіт») зменшено суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за 2008р. на суму 1622504,00грн., донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за 2007р. у сумі 493322,00грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1587976,00грн. та пені в сумі 748765,72грн. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що підприємство на законних підставах відобразило у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість (ПДВ), посилаючись на незаконність дій відповідача відносно донарахування податкових зобов'язань по ПДВ на вартість послуг, отриманих від нерезидентів - фірми OU «Lalibellos»та фірми «Global Technical Trading FZE». При цьому з посиланням на норми Закону України «Про податок на додану вартість»позивач вказував, що відповідно до діючого законодавства, послуги, надані нерезидентом резидентові за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування ПДВ. Як зазначав позивач у позові, факт надання послуг фірмою OU «Lalibellos»за межами митної території України підтверджується відповідними договорами та актами виконаних робіт. Щодо послуг, отриманих ВАТ «Укрграфіт»від фірми Technical Trading FZE»на першому етапі виконання контракту №804/1323-818/88867/68, позивач зазначав, що ці роботи не підпадають під дію п.6.5 п.п.«в»Закону України «Про податок на додану вартість», тому що виконавець виконує роботи/послуги по розробці і постачанню конструкторської і технологічної документації для ведення процесу гравітації, тобто вихідної інформації для можливості складання проектувальником замовника технічного завдання.

На думку позивача, підприємство не порушило встановлених законом строків надходження валютної виручки за послуги з переробки давальницької сировини на банківський рахунок ВАТ «Укрграфіт», оскільки, стверджує позивач, порядок розрахунків з нерезидентами за виконані роботи, надані послуги по переробці давальницької сировини, якщо ці розрахунки здійснюються в грошовій формі, регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який є спеціальним нормативно-правовим актом щодо розрахунків в іноземній валюті, у тому числі розрахунків за роботи з переробки давальницької сировини, а тому пеня за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності нарахована неправомірно.

Постановою від 30.11.2009 року Запорізький окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі, зазначивши, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а сааме: пп.3.1.1, п.3.1 ст.3, п.4.3 ст.4, п.6.5 ст.6, пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР. Апелянт наполягає на тому, що з урахуванням вищевказаних норм, із застосуванням абз.«г»п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при наданні послуг нерезидентом є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України. Таким чином, апелянт стверджує, що оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки послуг нерезидентом, який не має постійного представництва в Україні слід здійснювати за ставкою 20%.

Щодо застосування штрафних санкцій (пені) за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ч.3 ст.6 Закону України від 15 вересня 1995 року №327/95-ВР „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах") апелянт вважає, що норми ст.1 та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які застосував суд першої інстанції, стосуються встановлення строків зарахування валютної виручки або поставки товарів по експортних або імпортних операціях. Проте в даному випадку позивач не здійснював ані імпортні, ані експортні операції.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Вважає постанову суду першої інстанції законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги апелянта -необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві позивача відповідачем у лютому- березні 2009р. була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої було складено акт від 23.03.2009р. №89/08-01/00196204.

В акті перевірки зазначається про порушення ВАТ «Укрграфіт»пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.3 ст.4, п.6.5 ст.6, пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997p. №168/97-ВР, а саме: що ВАТ «Укрграфіт»не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з послуг, отриманих від нерезидента OU »в 2007-2008p.p. та податок на додану вартість з передплати за послугу від нерезидента Technical Trading FZE»в серпні 2008p. Також встановлено недотримання вимог ч.3 ст.6 Закону України від 15 вересня 1995 року №327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», а саме: порушення строків розрахунків (90-денний строк) по оплаті контрактів на переробку давальницької сировини.

На підставі висновків, зазначених в акті перевірки, відповідач виніс податкові повідомлення-рішення №0000200801/0, №0000190801/0 від 27.03.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000250801 від 27.03.2009р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за 2008р. на суму 1622504грн., донараховано податкове зобов'язання з ПДВ за 2007р. у розмірі 493322грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 1587976грн. та нараховано пеню в сумі 770717,38грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За результатами адміністративного оскарження рішень податкового органу відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 3544/10/25-016 від 27.04.2009р. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000250801 від 27.03.2009 скасовано в частині зайво нарахованої пені в сумі 21951,66грн. за порушення строку розрахунків за переробку давальницької сировини, в іншій частині, зазначене рішення залишено без змін. Крім того, залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 27.03.2009р. №0000190801/0, №0000200801/0 та на їх підтвердження винесено нові податкові повідомлення-рішення №0000190801/1, №0000200801/1 від 27.04.2009р., а також прийнято нове Рішення про застосування до позивача штрафних санкцій №0000270801 від 27.04.2009р. на суму 748765грн. 72коп.

За результатами повторної скарги позивача №10-1064 від 05.05.2009р. Державною податковою адміністрацією в Запорізькій області прийнято Рішення №3094/10/25-020 від 03.07.2009р., яким скарга була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін. На їх підтвердження відповідач (СДПІ) виніс нові податкові повідомлення-рішення №0000200801/2, №000019.0801/2 від 06.07.2009р. та рішення №0100360801 від 06.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

15.07.2009 ВАТ «Укрграфіт»звернулося з наступною скаргою №10/1618 до Державної податкової адміністрації України, за результатами розгляду якої своїм Рішенням №9193/6/25-0115 від 17.09.2009р. ДПА України скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін та на їх підтвердження відповідачем винесені нові податкові повідомлення-рішення №0000190801/3, 0000200801/3 від 21.09.2009 та Рішення про застосування штрафних санкцій №0100500801 від 21.09.2009р.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. При цьому згідно з п.10.1 «г»даного Закону, особа, що одержує послуги від нерезидента, відповідальна за нарахування ПДВ тільки у випадку, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Таким чином, якщо місце надання послуг знаходиться на території України, то резидент, за загальним правилом, має нараховувати ПДВ, а послуги, надані нерезидентом резидентові за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Матеріали справи підтверджують, що для організації перевезень залізничним транспортом по експортним контрактам з нерезидентами ВАТ «Український графіт»в 2007-2008рр. укладені договори №804/1323-818/78301/15 від 20.12.2006р. та №804/1323-818/88416/15 від 26.12.2007р. з фірмою OU «Lalibellos»(Естонія) на організацію перевезень та транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторговельних вантажів залізничним транспортом.

За умовами договорів фірма OU «Lalibellos»(Естонія), яка далі іменується Виконавець та ВАТ «Український графіт»(3амовник) узгодили, що Замовник доручає виконати, а Виконавець виконує роботи з організації перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) зовнішньо-торгівельних вантажів Замовника залізничним транспортом територіями країн СНД, Балтії та Європи на підставі заявок.

Документами, що підтверджують фактичне виконання послуг компанією OU «Lalibellos»є акти виконаних робіт. Доповнення до акту складається підприємствами для контролю з боку Замовника правильності розрахунків суми наданих послуг. У доповненнях до актів виконаних робіт зазначено як загальний маршрут проходження вагонів від відправника вантажу вантажоодержувачеві (Запоріжжя-Ліве - Аксу - 1 і Запоріжжя-Ліве -Жинишке), так само і маршрут перевезення, організований фірмою OU «Lalibellos»: перевезення по РЖД (Російській залізниці) Червона Могила - Аксарайська - 2 і Червона Могила-Озинки (територією Російської Федерації). Дані факти підтверджуються також Заявками на організацію перевезень зовнішньоторговельних вантажів та ТЕО згідно з Договором № 804/1323-818/88416/15 від 26.12.2007р., в яких виконавцем перевезень вказано фірму OU «Lalibellos», а також зазначено маршрут перевезень, а саме: з Червоної Могили до Аксарайської - 2 та з Червоної Могили до Озінкі.

З урахуванням матеріалів справи судом першої інстанції встановлено факт здійснення перевезень фірмою OU «Lalibellos» саме територією України, що підтверджується додатковим узгодженням від 28.12.2007р. до договору № 804/1323-818/88416/15 від 26.12.2007р. Так, в п.1 даного додаткового узгодження зазначено, що Сторони погодились доповнити розділ 2 Договору пунктом 2.1.7 наступного змісту: «Виконавець приймає для перевезення вантажі на прикордонній залізничній станції сусідньої з Україною держави, по території якої здійснюється транзитне перевезення вантажу».

Перевезення вантажів по території України здійснює Придніпровська залізниця. Документами, що підтверджують перевезення по території України Придніпровської залізницею є накладні і квитанції. Крім того, в Акті виконаних робіт від 30.09.2007р. фірмою OU «Lalibellos»зазначено номер вагона - 66169905, відправлення даного вагона відбулося 30.09.07р. зі станції Запоріжжя-Ліве, відповідно оформлена залізнична накладна №46774684. Перевезення цього вагона до кордону України здійснювала Придніпровська залізниця, що також підтверджується Переліком №3009 від 30.09.2007р. на оплату послуг по перевезенню, зборів, охорону, в якому вказаний документ на оплату за №46774684 на суму 4652грн. 52коп. (тариф - 3843грн.; збори, охорона - 34грн. 10коп., ПДВ 775грн. 42коп.). В залізничній накладній №46774684 на зворотній стороні в графі 54 зазначена плата за перевезення з Запоріжжя Лівого до Червоної Могили-3843грн. Далі, до пунктупризначення цього вагону, Придніпровська залізниця перевезення не здійснювала.

Матеріали справи також підтверджують факт надання послуг фірмою «Global Technical Trading FZE» за межами митної території України. Так, між «Global Technical Trading FZE»(Виконавець) і ВАТ «Укрграфіт»(Замовник) укладено контракт №804/1323-818/88867/68 від 07.06.2008р., за умовами якого «Global Technical Trading FZE»виконує на першому етапі - розробку і постачання конструкторської і технологічної документації для ведення процесу графітації. Документація, розроблена в результаті виконання робіт, відповідно до умов контракту поставляється складовими частинами. Датою постачання складової частини документації вважається дата митного оформлення в Україні даної складової частини документації. Тобто відповідно до умов контракту роботи/послуги по розробці конструкторської документації здійснюються Виконавцем за межами митної території України з наступним постачанням їх Замовникові.

Відповідно до Контракту, у серпні 2008 ВАТ «Укрграфіт»перерахувало передоплату в сумі 226000 Євро по першому етапу робіт/послуг за розробку і постачання конструкторської документації.

Пунктом 6.5, пп.«в»Закону України «Про податок на додану вартість»визначається, що місцем постачання послуг, що зроблені особами, відповідальними за підготовку, координацію, нагляд і здійснення робіт з будівництва й оздоблення нерухомості (включаючи послуги архітекторів і дизайнерів), інших подібних послуг, зв'язаних із продажем або будівництвом, є місце, де така нерухомість буде розташована.

Так, згідно з п.1.2.1 Контракту № 804/1323-818/88867/68 виконавець надає послуги по розробці та постачанню конструкторської документації. Пунктом 7.2 Контракту №804/1323-818/88867/68 передбачено, що конструкторська документація повинна забезпечувати:

-у частині базової документації можливість складання проектувальником Замовника технічного завдання на проектування будівельних конструкцій і інженерних комунікацій цеху без внесення в неї змін,

-у частині детальної документації - можливість виготовлення устаткування і будівельних конструкцій без додаткових проектних робіт і внесення змін.

Тобто суд вірно визначився щодо того, що послуги, отримані ВАТ «Укрграфіт»від «Global Technical Trading FZE»на першому етапі виконання контракту, не відносяться до робіт по підготовці, координації, нагляду і здійсненню робіт з будівництва й оздоблення нерухомості. Тому, роботи, виконані «Global Technical Trading FZE»для ВАТ «Укрграфіт»по першому етапу робіт, не підпадають під дію п.6.5 пп. «в»Закону про ПДВ, оскільки виконання послуг по розробці і постачанню конструкторської і технологічної документації для ведення процесу графітації є наданням інформації у вигляді документації для подальшого виконання договору, а саме можливості складання «технічного завдання».

Щодо недотримання позивачем вимог частини 3 статті 6 Закону України від 15 вересня 1995 року №327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», а саме: порушення 90-денного строку розрахунків по оплаті контрактів на переробку давальницької сировини, за що на підставі ст.9 даного Закону позивачу нараховано пеню за кожен день прострочення за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, колегія суддів погоджується з висновками суду в межах суми 748765,72грн. (Розрахунок пені - а.с.234 п.2) слід врахувати наступне.

Порядок розрахунків з нерезидентами за виконані роботи, надані послуги по переробці давальницької сировини, якщо ці розрахунки здійснюються в грошовій формі, регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.94р.№185/94-ВР.

З 1 січня 2008р. набрав чинності Закон України від 31.05.2007 № 1108 «Про внесення змін у Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яким, зокрема, збільшений з 90 до 180 днів законодавчо встановлений строк зарахування виручки в іноземній валюті.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185, в редакції Закону на час здійснення розрахунків, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів, зокрема, у випадку експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює питання розрахунків за товари (роботи, послуги) у сфері зовнішньоекономічних відносин. При цьому Закон України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах»є загальним нормативно-правовим актом щодо оплати виконаних робіт і спеціальним відносно самої переробки давальницької сировини в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Така позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у судових рішенням (а.с.242-253 т.2).

Крім того, як було з'ясовано судом, позивач щодо даного питання керувався роз'ясненнями, наданими Листом Міністерства юстиції України від 14.09.2009р. №11668-0-26-05-20, відповідно до яких правовідносини щодо порядку розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За таких обставин, керуючись принципами адміністративного судочинства, викладеними в ст.7-14 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне застосувати норм пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України №2181, відповідно до якого у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В решті апеляційних вимог колегія суддів погоджується з апелянтом.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати, позов задовольнити частково, скасувавши податкові повідомлення-рішення №0000200801/0 від 27.03.2009р. та №0000190801/0 від 27.03.2009р., податкові повідомлення-рішення №0000200801/1 від 27.04.02009р. та №0000190801/1 від 27.04.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000270801 від 27.04.2009р., податкові повідомлення-рішення №0000200801/2 від 06.07.2009р. та №0000190801/2 від 06.07.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0100360801 від 06.07.2009р., податкові повідомлення-рішення №0000200801/3 від 21.09.2009р. та №0000190801/3 від 21.09.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0100500801 від 21.09.2009р. А також скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000250801 від 27.03.2009р. в частині нарахування суми 748765,72грн. В решті позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.11,195,196,198,202,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі № 2а-5484/09/0870 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі № 2а-5484/09/0870 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000200801/0 від 27.03.2009р. та №0000190801/0 від 27.03.2009р., податкові повідомлення-рішення №0000200801/1 від 27.04.02009р. та №0000190801/1 від 27.04.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000270801 від 27.04.2009р., податкові повідомлення-рішення №0000200801/2 від 06.07.2009р. та №0000190801/2 від 06.07.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0100360801 від 06.07.2009р., податкові повідомлення-рішення №0000200801/3 від 21.09.2009р. та №0000190801/3 від 21.09.2009р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0100500801 від 21.09.2009р.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000250801 від 27.03.2009р. в частині нарахування суми 748765(сімсот сорок вісім тисяч сімсот шістдесят п'ять)грн.72коп.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник