Постанова № 30358574, 29.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. справа № 2а-3633/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Комем-10», м.Енергодар Запорізької області

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2009р. у справі №2а-3633/09/0870

за позовом: Приватного підприємства «Комем-10», м.Енергодар Запорізької області

до: Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області

про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області від 09.12.2008р. №0002802301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибутку (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 151112,80грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ст.ст.19,67 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.7.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА від 21.06.2001р. №253, пп.1.22.1 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отже є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає визнанню нечинним.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд визначився щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області від 09.12.2008р. №0002802301/0, зазначаючи про здійснення позивачем господарської діяльності з порушенням чинного законодавств, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 102647грн.; суд погодився з податковим органом щодо суми донарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову від 31.08.2009 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що при прийнятті рішення суд неповно з'ясував обставини справи та при прий2нятті постанови невірно застосував норми матеріального права. Апелянт наполягає, що відповідачем неправомірно донараховано податок на прибуток у розмірі 102647грн., оскільки порушень закону з боку підприємства не було. Зокрема, вказує, що договір передачі права вимоги від 14.04.2006р. №35, що випливає з договору про надання послуг, укладеного з ТОВ «Лінкс», не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, оскільки за такою угодою у підприємства позивача не виникало можливості збільшення валових витрат; а відтак, заниження податку не мало місця. Апелянт також зазначає своє непогодження з висновком суду щодо неналежності первинних документів у зв'язку з тим, що підписані неуповноваженою особою. За твердженням апелянта, судом не досліджено тієї обставини, що на час вчинення правочину з оренди приміщень, навіть за наявності рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2006р. у справі №19/132/06 про банкрутство підприємства ЗАТ БМП «ДАЕМ», ліквідатором не звільнено керівника ОСОБА_1, тому останній знаходився у трудових відносинах та мав право підпису бухгалтерських документів; окрім того, в судовому порядку вказану угоду не визнано недійсною, тому понесені підприємством витрати за оренду приміщень обґрунтовано включено до складу валових.

Щодо висновку податкового органу, з яким погодився суд, про завищення витрат на суму виконаних у 2007 році робіт (послуг) з оренди приміщень апелянт зазначає, що позивач не міг не включити до складу валових витрат суми розрахунків з ЗАТ БМП «ДАЕМ», підтверджені належними первинним документами; таке правило визначено п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Окрім того, апелянт звертає увагу на численні порушення відповідачем порядку оформлення результатів перевірки та формування податкового повідомлення-рішення; вважає, що неврахування судом зазначених обставин призвело до прийняття невірного судового рішення, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства «Комем-10»слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Комем-10»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2005р. по 30.06.2008р.. За результатами перевірки складено акт від 12.11.2008р. №374/23-0/25214044, в якому зазначається, зокрема, про порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 102647грн., з них: за 9 місяців 2006 року в сумі 8814грн., за 2007 рік -93833грн. (а.26 акту перевірки, а.с.44).

Так, в акті зазначається наступне:

1. перевіркою відображеного показника доходів встановлено заниження задекларованих показників за спірний період в сумі 208210,76грн., в тому числі:

- за 3 квартали 2006р. в сумі 36210,76грн., тобто на суму отриманої поворотної допомоги в серпні 2006р. від ПП «ОСОБА_2», який придбав право вимоги за грошовим зобов'язанням у ТОВ «Лінкс»(договір передачі права вимоги №35 від 14.04.2006р.) в сумі 60000грн., що випливає з договору про надання послуг від 03.03.2006р. №01/03, укладеного між ТОВ «Лінкс»та ПП «Комем-10»;

- за 4 квартали 2007р. в сумі 172000,00грн., тобто на суму безнадійної кредиторської заборгованості ПП «Комем-10»перед ЗАТ БМП «ДАЕМ»(100000грн. -за виконані роботи та 72000грн. -послуги з оренди приміщення (а.с.4-5 акту перевірки, а.с.33-34).

2. перевіркою повноти визначення валових витрат за спірний період часу встановлено завищення витрат на 203333грн., у тому числі:

- за 2 квартал 2007 року у сумі 60000грн., тобто на суму витрат за договором оренди від 01.01.2007р., укладеного ЗАТ СМП «ДАЕМ»з ПП «Комем-10»(рахунок-фактура №15 на 72000грн. (60000грн. + ПДВ=72000грн.), у зв'язку з тим, що первинні документи підписані неуповноваженою особою ОСОБА_1;

- за 4 квартали 2007 року у сумі 143333грн. (в лютому 2006р. - 83333,33грн., в грудні 2007р. -60000грн.), тобто на зазначену суму фактично не понесених витрат (за висновком податкового органу підприємством позивача не здійснено списання безнадійної кредиторської заборгованості по кредитору ЗАТ БМП «ДАЕМ», сума кредиторської заборгованості залишилась нестягнутою, тому мала бути включена позивачем до складу валових доходів і одночасно слід було зменшити витрати (а.8-9 акту перевірки, а.с.25-26).

З урахуванням зазначеного в акті перевірки, податковий орган дійшов висновку про необхідність включення суми 208210,76грн. до складу валових доходів; а на суму 203333грн. позивачу зменшено валові витрати.

На підставі висновків перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2008р. №0002802301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 151112,80грн., у тому числі 102647,00грн. - за основним платежем та 48465,80грн. -штрафних (фінансових) санкцій (а.с.15).

Суд першої інстанції, погодившись з висновками податкового органу, не знайшов підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі висновки необгрунтованими.

Так, щодо формування позивачем валового доходу спірного періоду колегія суддів зазначає наступне. За приписами пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Тобто, згідно з порядком формування валового доходу, визначеним вказаною нормою валовий дохід включає суми прострочених кредиторських заборгованостей та безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, та вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику у звітному періоді.

При цьому, під безповоротною фінансовою допомогою за приписами п.1.22 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»розуміється сума заборгованості платника податків перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент перевірки за договорами «надання послуг»від 03.03.2006р. №01/03, субпідряду від 01.02.2006р. №01/06 та оренди від 01.01.2007р. строк позовної давності не настав (а.с.16-18, 20-21, 27-29), що виключає її безнадійність. Тобто позивач повинен був включити суму такої кредиторської заборгованості в декларацію про прибуток (включити до складу валового доходу) у разі спливу строку позовної давності для вищевказаних господарських операцій, чого у даному випадку ще не відбулося.

Що стосується порушення, пов'язаного з визначенням суми валових витрат, колегія зазначає наступне.

За приписами п.5.1 ст.5 вищевказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Стосовно завищення позивачем, як вважає відповідач, валових витрат на суму розрахунків позивача за оренду приміщення у ЗАТ СМП «ДАЕМ»(договір оренди від 01.01.2007р.), слід зазначити, що враховуючи ліквідацію Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне підприємство «ДАЕМ»згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2007р. у справі №19/132/06 (а.с.75) -ця подія з урахуванням строку набрання чинності даним судовим рішенням відбулася на початку 2008 року. Крім того, суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами податкового органу щодо неналежності бухгалтерських документів і сумнівів щодо дійсності вчиненого правочину. І договір оренди від 01.01.2007р., і рахунок-фактура №15 від 30.06.2007р. підписані ОСОБА_1, якого на момент спірних відносин не було звільнено з посади керівника ЗАТ СМП «ДАЕМ»; окрім того, суду не надано доказів визнання в судовому порядку договору оренди від 01.01.2007р. недійсним.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо правомірності нарахування позивачу податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій на загальну суму 151112,80грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2008р. №0002802301/0.

Доводи апелянта обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи. Судове рішення винесено без врахування фактичних обставин у справі, що є підставою для його скасування. Апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції -скасувати, позов - задовольнити, скасувавши податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області від 09.12.2008р. №0002802301/0

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Комем-10»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2009р. у справі №2а-3633/09/0870 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2009р. у справі №2а-3633/09/0870 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області від 09.12.2008р. №0002802301/0.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна