Постанова № 30357888, 01.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2009 р. справа № А27/404-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Божко Л.А. Кожана М.П.,

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

на постанову: господарського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2007 року у справі № А27/404-07,

за позовом: Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську (далі по тексту - позивач, податковий орган) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) штрафних санкцій у сумі 5060,67грн. на підставі рішень податкового органу від 10.10.06р. №0009352303/0/30466 на суму 4400грн., №0009342303/0/30467 на суму 10,67грн., №0009332303/0/30468 на суму 650грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що працівниками податкового органу було проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт та встановлено порушення з боку відповідача вимог законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»і Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір». Проте відповідачем суму фінансових санкцій не сплачено.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що позивачем не доведено факт здійснення підприємницької діяльності при проведені перевірки у торгівельному павільйоні саме відповідачем.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права. Апелянт стверджує, що відповідач надавав до податкового органу звітність за відповідні періоди 2006р, в якій підприємець звітував про діяльність саме у торговому лотку по АДРЕСА_1. Апелянт вказує, що звітність, а також заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, свідчать про те, що саме відповідач здійснював підприємницьку діяльність за зазначеною адресою, у т.ч. і у період, коли проводилась вищевказана перевірка. Також, позивач посилається на те, що під час перевірки реалізатором ОСОБА_2 було надано перевіряючим свідоцтво про держреєстрацію ПП ОСОБА_1, що також підтверджує той факт, що під час перевірки в торговому кіоску здійснював підприємницьку діяльність саме ПП ОСОБА_1

Заперечення на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 27.09.06р. податковим органом було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності - відповідачем. За результатом перевірки складено акт №04039326/233, в якому зазначається про порушення підприємцем:

- п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»у вигляді проведення розрахункової операції без застосування РРО, КОРО, розрахункових квитанцій;

- статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії;

- статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» - здійснення підприємницької діяльності без наявності торгового патенту;

- ч.24 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір»- здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від встановленої максимальної.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем були прийняті рішення від 10.10.06р. про застосування до відповідача фінансових санкцій:

- №0009352303/0/30466 у розмірі 4400грн.;

- №0009342303/0/30467 у розмірі 10,67грн.;

- №0009332303/0/30468у розмірі 650грн.

При цьому на момент звернення позивача до суду відповідачем суми фінансових санкцій не сплачено.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За приписами ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства.

Згідно зі ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, а саме направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

У постанові від 06.11.2007 року суд першої інстанції посилається на те, що відповідач на момент перевірки не здійснював підприємницької діяльності за місцем перевірки. Проте такий висновок спростовується матеріалами справи. Так, позивачем було надано до суду копію договору оренди торгівельної площі за вказаною адресою строком від 15.02.2006р. по 30.06.2007 року. Також матеріалами справи встановлено, що підприємець ОСОБА_1 надавав до податкового органу звітність за відповідні періоди 2006р, в якій підприємець звітував про діяльність саме у торговому лотку по АДРЕСА_1. Крім того, факт здійснення підприємницької діяльності відповідачем за зазначеною адресою підтверджується тим, що під час перевірки реалізатором ОСОБА_2 було надано перевіряючим свідоцтво про держреєстрацію ПП ОСОБА_1 Твердження відповідача не спростовують доводів позивача. Матеріали справи свідчать про наявність порушення з боку підприємця-відповідача у місці здійснення підприємницької діяльності.

Заперечення на висновки акту перевірки відповідач не заявляв. Отримання відповідачем рішення про застосування санкцій підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.11).

Як пояснив відповідач, рішення про застосування санкцій від 10.10.2006р. №0009352303/0/30466, №0009342303/0/30467, №0009332303/0/30468 ним до суду не оскаржувалось. За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача суми 5060грн. 67коп. штрафних санкцій є законними.

Таким чином, позов Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську підлягає задоволенню. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2007 року слід задовольнити, постанову суду першої інстанції -скасувати.

Керуючись ст.ст.195,196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2007 року у справі № А27/404-07 задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2007 року у справі № А27/404-07 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) на користь державного бюджету (р/р31111106600013, одержувач платежу -Відділення Держказначейства у м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, банк Казна-Дніпро, код платежу 23030300) фінансові санкції в сумі 5060 (п'ять тисяч шістдесят) грн. 67коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України з моменту проголошення та може бути оскаржена згідно зі ст..212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.А. Божко

Кожана М.П..,