Постанова № 30357313, 11.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2013 року 810/827/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Іванову Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Халупко С.І.,

від відповідача - Гончар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Ухвалами суду від 21.02.2013 було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі, просив стягнути з відповідача 25 804,74 грн. заборгованості перед позивачем. Позовні вимоги позивач обґрунтовує висновками перевірки про неправомірне витрачання страхових коштів при оплаті листків непрацездатності в розмірі 17 203,16 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в позовних вимогах в повному розмірі. Свої заперечення відповідач обґрунтовував порушенням позивачем, передбаченої законодавством процедури адміністративного перегляду рішення на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, у зв'язку з чим, на думку відповідача, таке рішення втратило свою чинність та не можу бути підставою для задоволення позову у даній справі.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

29-30.03.2012 позивачем було проведено перевірку надходження, обліку та витрачання відповідачем коштів позивача. За наслідками цієї перевірки було складено «Акт перевірки надходження, обліку а витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Товарством з обмеженою відповідальністю «БФ-ГРУП»» №16/9 від 30.03.2012 (далі -Акт перевірки).

В Акті перевірки містяться висновки про порушення відповідачем порядку використання страхових коштів на суму 54 693,32 грн.

Відповідач подав позивачу заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких 19.04.2012 директором виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийняте рішення №119, яким позивач зменшив суму неправомірно витрачених відповідачем страхових коштів при оплаті листків непрацездатності, яка підлягає поверненню відповідачу. Так рішенням №119 позивач зобов'язав відповідача повернути йому страхові платежі в розмірі 17 203,16 грн. та сплатити штраф у розмірі 8601,58 грн.

Не погоджуючись з рішенням позивача №119 від 19.04.2012, відповідач звернувся зі скаргою до позивача на це рішення. Згідно пояснень представника відповідача, відповідь на дану скаргу була надана позивачем з порушенням строків, встановлених законодавством, у зв'язку з чим, відповідач вважає неможливим задоволення позову на суму боргу та штрафних санкцій, визначених рішенням №119 від 19.04.2012.

Разом з тим, ні з і письмових запереченнях, ні в усних поясненнях в судовому засіданні, представник відповідача не спростовував ніяким чином обставини, які стали підставою для повернення позивачу сум страхових платежів та стягнення штрафних санкцій у розмірі 25 804, 74 грн. (17 203,16 грн.+ 8601,58 грн.= 25 804, 74 грн.).

Також в ході розгляду справи, суд встановив, що обставини порушення позивачем строку надання відповіді на скаргу відповідача щодо рішення №119 від 19.04.2012 вже були предметом судового розгляду, та щодо них є рішення адміністративного суду, яке набрало законної сили.

Так, не погоджуючись з рішенням позивача №119 від 19.04.2012, ТОВ «БФ Груп» подало до суду адміністративний позов до виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, - про визнання дій протиправними щодо направлення листа від 18.06.2012 та визнання рішення з приводу проведення перевірки ТОВ «БФ Груп» таким, що прийняте із простроченням встановленого строку, та про задоволення скарги товариства на рішення №119. За результатами розгляду цього позову 13.08.2012 Київським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі №2а-3156/12/1070, якою було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «БФ Груп». При винесенні цієї постанови суд дослідив як обставини надання відповіді ТОВ «БФ Груп» в строки передбачені законодавством, так і обставини правомірності нарахування страхових платежів, які підлягають поверненню та штрафних санкцій. Зокрема, суд першої інстанції у постанові від 13.08.2012 вказав, що «відповідачем у відповідності до вимог та у межах повноважень наданих чинним законодавством надано позивачу відповідь на скаргу без порушень строків розгляду».

ТОВ «БФ Груп» оскаржило вищезазначену постанову суду першої інстанції у справі №2а-3156/12/1070 в апеляційному порядку. За наслідками апеляційного перегляду Київський апеляційний адміністративний суд виніс 30.10.2012 постанову, якою змінив мотивувальну частину постанови суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позову. Так, суд апеляційної інстанції у справі №2а-3156/12/1070 зазначив, що відповідачем (виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування) було порушено строк розгляду скарги ТОВ «БФ Груп», проте «суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, розглянувши правомірність рішення про застосування до ТОВ «БФ Груп» фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 19.04.2012 №119, а позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права в частині вимог про визнання рішення з приводу проведеної перевірки таким, що прийняте із простроченням встановленого строку. До такого висновку суд дійшов за умов застосуванням принципу диспозитивності адміністративного судочинства та у зв'язку з тим, що ТОВ «БФ Груп», як позивач у справі №2а-3156/12/1070, не просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення №119 від 19.04.2012.

Також в своїй постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що: «позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, а адміністративний суд процесуально не може захистити порушені права позивача шляхом визнання рішення з приводу проведеної перевірки таким, що прийняте із простроченням встановленого строку. Тому, у задоволенні таких позовних вимог необхідно відмовити. Щодо позовних вимог про визнання дій неправомірними щодо направлення листа 18.06.2012 колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень розділу VII Інструкції про порядок проведення перевірки страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження та Закону України «Про звернення громадян» , відповідач зобов'язаний був розглянути повторну скаргу позивача з приводу рішення від 19.04.2012 №119».

Надаючи правову оцінку встановленим в судовому засіданні обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України,

юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-III (далі - Закон №2240-III), - спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Відповідно до статті 10 Закону №2240-III, - управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Відповідно до п.1 статті 30 Закону №2240-III, - страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Таким чином позивач наділений правом звертатись до адміністративного суду з даним позовом.

Що ж до можливості задоволення такого позову суд зазначає наступне.

Рішення позивача №119 від 19.04.2012, на підставі якого позивач просить стягнути суму заборгованості є чинним на момент розгляду справи та не скасоване і не оскаржене окремо відповідачем в судовому порядку.

Порушення ж позивачем строку надання відповідачу відповіді на скаргу на рішення №119 від 19.04.2012 не є предметом даного позову, а також - вже було предметом розгляду іншої судової справи.

Окрім того порядок розгляду скарг на рішення суб'єктів владних повноважень та порядок винесення цих рішень - є за своєю суттю різною діяльністю суб'єкта владних повноважень. Відповідач не заперечує в даній справі обставин самого винесення та підстав винесення позивачем рішення №119 від 19.04.2012 та суми боргу, визначеним цим рішенням.

За умов відсутності заперечень та належних доказів цих заперечень відповідача щодо рішення на підставі якого заявлений даний позов, не виявивши самостійно порушень позивачем законодавства при винесенні цього рішення, суд вважає позовні вимоги в даній справі такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (р/р 37172200900001 в Головному управлінні державної казначейської служби у Київській області, МФО 821018, код 21615608) заборгованість у розмірі 25 804 (двадцять п'ять тисяч вісімсот чотири) грн. 74 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 березня 2013 р.