Ухвала суду № 30356829, 20.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 р.Справа № 1570/5485/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтранс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтранс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ТОВ "Дорбудтранс" звернулось з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати неправомірними дії відповідача по здійсненню документальної невиїзної перевірки ТОВ "Дорбудтранс" з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарської відносин з ПП "Алмаст Сервіс Профі" за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. та з 10.01.2011р. по 31.01.2011р. та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000212334 від 26.03.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на підставі акту перевірки від 23.01.2012 року № 136/23-34/30851373/13 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дорбудтранс» з питань правових відносин з платником податків ПП «Алмаст Сервіс Профі» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.»відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 року № 0000212334, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 513,83 грн., у тому числі: за основним платежем - 87 801, 44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 712,39 грн. Позивач вважав, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ "Дорбудтранс" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 19.01.2012 року по 20.01.2012 року на підставі рішення в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси від 19.01.2012 року № 45-п та відповідно до п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ, була визначена необхідність проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Дорбудтранс» з питань правових відносин з платником податків ПП «Алмаст Сервіс Профі» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011 р. по 31.01.2011р., проте у зв'язку з наданням листа керівника ТОВ «Дорбудтранс» за вих. № 1069/10 від 19.01.2012 року про відсутність документів, підтверджуючих взаємовідносини з ПП «Алмаст Сервіс Профі», посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС з урахуванням листів ДПІ у Біляївському районі, здійснено аналіз отриманої інформації та проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Дорбудтранс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських відносин з ПП «Алмаст Сервіс Профі» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

Направлення та копію наказу органу ДПС вручено 19.01.2012 року під розписку директору ТОВ «Дорбудтранс», про що в позові зазначав сам позивач.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 23.01.2012 року № 136/23-34/30851373/13 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дорбудтранс» з питань правових відносин з платником податків ПП «Алмаст Сервіс Профі» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено, що згідно з інформацією отриманою від ДПІ у Біляївському районі листом № 4448/7/23-5 від 18.03.2011 року та службової записки ВМП ДПІ у Київському районі м. Одеси від 12.01.2012 року за № 120/11 відносно листа вих. № 4780/09-0011 від 27.12.2011 року СВ ПМ ДПА в Одеській області, відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статей 185, 188, 200 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень-грудень 2010 року та січень 2011 року з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Алмаст Сервіс Профі», а також встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Дорбудтранс» суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за рахунок завищення податкового кредиту на суму 87801,44 грн., в тому числі: в жовтні 2010 року на суму 23 852,99 грн., в листопаді 2010 року на суму 23 296,11 грн., в грудні 2010 року на суму 31696,51 грн., в січні 2011 року на суму 8955,83 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що «Алмаст Сервіс Профі» не мало реальної можливості здійснювати господарські операції щодо виконання будівельних робіт згідно договорів на виконання субпідрядних робіт № 38 від 28.10.2010р. та № 37 від 27.08.2010 року, тобто не здійснювало господарську діяльність, а штучно формувало податкову вигоду позивачу.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом положень п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

П.п.79.2 ст.79 ПК України встановлено, що позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Щодо податку на додану вартість дії державної податкової служби спрямовані на запобігання необґрунтованому заниженню сум податкових зобов'язань з цього податку, безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з ПДВ, тобто прийняття передбачених законом заходів до суб'єктів господарювання, які намагаються штучно створювати у податковому обліку з податку на додану вартість від'ємні різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з метою безпідставного одержання коштів з державного бюджету або створювати таки умови для вигодонабувача, виконуючи посередницьку функцію між ним та вигодоформуючим суб'єктом.

Колегія суддів вважає, що перевірка позивача проведена з додержанням законодавчо встановлених підстав, відповідно, не впливає на правомірність винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 року № 0000212334, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 513,83 грн., у тому числі: за основним платежем - 87 801, 44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 712,39 грн., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 687 561,39 грн., у тому числі: за основним платежем - 550 049,11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 137512,28 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Дорбудтранс» оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи його скасування.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 687 561,39 грн. за виписаними ПП «Алмаст Сервіс Профі»податковими накладними, зазначено те, що позивачем до податкового кредиту у періоді з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. включені суми податку по взаємовідносинам з ПП «Алмаст Сервіс Профі», які на момент перевірки залишаються не підтвердженими, та у вказаного контрагента, в свою чергу відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідна кількість технічного персоналу, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, у зв'язку з чим встановлено неможливість фактичного здійснення зазначеним контрагентом господарських операцій.

Поряд із тим як вбачається з акту перевірки, вказані вище обставини були встановлені на підставі акту ДПІ у Біляївському районі від 18.03.2011 року № 476/23/34307512 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Алмаст Сервіс Профі» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2010 року, січень 2011 року». Вказаним актом встановлено, неможливість фактичного здійснення ПП «Алмаст Сервіс Профі» господарських операцій через відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок, у зв'язку з чим, згідно з ч.ч. 1,5 ст. 203, пунктами 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди укладені ПП «Алмаст Сервіс Профі» з іншими контрагентами за жовтень і листопада 2010 року, січень 2011 року є нікчемними.

Разом з тим під час проведення перевірки ТОВ «Дорбудтранс», відповідачем були використані лист старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Одеській області вих. № 4780/09-011 від 27.12.2011 року капітана податкової міліції Балахтіна І.М. по кримінальній справі № 051201100163 та службова записка ВМП ДПІ у Київському районі м. Одеси від 12.01.2012 р. № 131/11, згідно яких, в ході досудового слідства встановлено, що підприємство ПП «Алмаст Сервіс Профі»має ознаки фіктивності та входило до складу «конвертаційного центру». Схема незаконної діяльності «конвертаційного центру» полягала в документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів (робіт, послуг).

Враховуючи предмет спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, укладених між ТОВ «Дорбудтранс» та ПП «Алмаст Сервіс Профі», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

За змістом п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Однак в даному конкретному випадку, з урахуванням доводів представника відповідача, предметом доказування у справі, у тому числі, є реальність правочинів за укладеними угодами.

Згідно з п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В ході судового розгляду встановлено, що при проведенні аналізу податкової звітності за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., встановлено, що ТОВ «Дорбудтранс» сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Алмаст Сервіс Профі»: в жовтні 2010 року на загальну суму 143117,94 грн., в т.ч. ПДВ - 23852,99 грн., в листопада 2010 року на загальну суму 1397776,66 грн., в т.ч. ПДВ - 23296,11 грн., в грудні 2010 року на загальну суму 190179,06 грн., в т.ч. ПДВ - 31696,51 грн., в січні 2011 року на загальну суму 190179,06 грн., в т.ч. ПДВ - 31696,51 грн., в січні 2011 року на загальну суму 53734,98 грн., в т.ч. ПДВ - 8955,83 грн.

Також встановлено, що між ТОВ «Дорбудтранс»та ПП «Алмаст Сервіс Профі»були укладені договори на виконання субпідрядних робіт № 38 від 28.10.2010 року та № 37 від 27.08.2010 року.

Згідно предмету договору № 38 від 28.10.2010 року (п.п. 1.1 п.1), Субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по бурінню та вдавлюванню свай на об'єкті у відповідності з проектом на будівництво лікувального корпусу Одеської обласної дитячої клінічної лікарні по вул. Воробйова, 3.

Згідно предмету договору № 37 від 27.08.2010 року (п.п. 1.1 п. 1), Субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню устаткування основ під заправочну станцію на об'єкті АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський р-н, с. Нерубайське.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 вказаних договорів, роботи, зазначені в п.п. 1.1 п. 1 даних договорів виконуються у відповідності з затвердженою Підрядником проектно-кошторисною документацією.

Між тим, на підтвердження реальності виконання сторонами вказаних вище пунктів договорів на виконання субпідрядних робіт, позивачем суду не було надано ні проекту на будівництво лікувального корпусу Одеської обласної дитячої клінічної лікарні по вул. Воробйова, 3, ні проектно-кошторисної документації відповідно до якої виконувались роботи, зазначені в п.п. 1.1 п. 1 вказаних договорів.

На підтвердження товарності операцій між ТОВ «Дорбудтранс» та ПП «Алмаст Сервіс Профі», позивач надав суду копії договорів на виконання субпідрядних робіт, копію акту № 2 приймання виконаних робіт по об'єкту АЗС с. Нерубайське за 04.10.2010 року, копії довідок за формою КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень-листопад 2010 року та січень 2011 року, копії податкових накладних та виписки із рахунків ТОВ «Дорбудтранс»щодо залишку 1% генпідрядних робіт, банківські виписки по рахунках.

За змістом ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність -це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Разом з тим статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді позивачем не надано доказів руху активів у процесі здійснення господарських операцій. Не спростовані твердження відповідача щодо відсутності можливостей у ПП «Алмаст Сервіс Профі», для вчинення господарських операцій, за якими виписані податкові накладні, надані позивачем.

Крім того, відповідно до п. 2 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку № 18, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 205 від 28.04.2001 р. будівництво - спорудження нового об'єкту, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Тобто роботи по бурінню та вдавлюванню свай на об'єкті у відповідності з проектом на будівництво лікувального корпусу Одеської обласної дитячої клінічної лікарні по вул. Воробйова, 3 та по виконанню устаткування основ під заправочну станцію на об'єкті АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський р-н, с. Нерубайське, які придбавало ТОВ «Дорбудтранс»у ПП «Алмаст Сервіс Профі», на підставі вищезазначених актів прийняття виконаних будівельних робіт, відповідно до п.2 П(С)БО № 18 є будівництвом.

Згідно п. п. 1.2.5 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року № 174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000)»індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) з обов'язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для будови (об'єкту) за даним проектом.

Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням Науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 року № 21.

На підтвердження реальності вищезазначених угод укладених між позивачем та ПП «Алмаст Сервіс Профі», а також фактичного виконання умов вищезазначених договорів до перевірки та під час розгляду справи по суті позивачем не надано будь-яких проектних, узгоджувальних, дозвільних документів, виданих відповідними державними органами, проектно-кошторисної документації щодо проведення робіт, які придбавало ТОВ «Дорбудтранс»у ПП «Алмаст Сервіс Профі», наявність яких є обов'язковою для бухгалтерського обліку господарських операцій та витрат, а також для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані роботи.

Поряд із тим, як вбачається з актів прийняття виконаних будівельних робіт, які були складені на виконання вищезазначених угод та надані позивачем суду у якості підтвердження правомірності включенням ним до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Алмаст Сервіс Профі», найменування робіт у вищевказаних актах зазначено дуже узагальнено та скорочено, а також дані акти взагалі не містять дати їх складання. Разом з тим, інші первинні документи, які б підтверджували виконання даних підрядних робіт, а відповідно, і дані витрати, позивачем до перевірки та суду надано не було.

Водночас, як вбачається з вказаних актів прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2, субпідрядником ПП «Алмаст Сервіс Профі»виконувались наступні роботи: мовою оригіналу - «бурение скважин диаметром 300 мм. вращательным (роторным) способом; погружение сплошных железобетонных свай длиной до 10 м установкой СВУ-6В», зокрема, у розділі прямі витрати, вказаних актів зазначено: вартість матеріалів, виробів, конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин, в тому числі заробітна плата працівників, обслуговуючих машини, а згідно акту № 2 приймання виконаних робіт по об'єкту АЗС с. Нерубайське за 04.10.2010 року, Субпідрядником виконувались роботи з розробки ґрунту, з встановлення пісчаної основи, бетонної підготовки, монтажу труб каналізації, планування основ з укаткою після прокладки інженерних комунікацій та інші, разом з тим, позивачем суду не надано жодних доказів, які б підтверджували фактичне виконання субпідрядником зазначених робіт, а саме докази того, що «Алмаст Сервіс Профі»мало найманих працівників, технічний персонал, основні фонди, що ним здійснювалась експлуатація, транспортних засобів та механізмів, а тому воно могло виконати зобов'язання, визначені договорами субпідряду.

Отже позивачем не надано документальних доказів, які б свідчили про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результати, котрі замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, що є необхідною ознакою валових витрат згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Доводи апелянта стосовно того, що надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, а також сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкту - АЗС, є безперечними доказом обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні вартості отриманих робіт не можуть братися до уваги, оскільки за відсутності інших документів, які б підтверджували фактичне виконання робіт, на підставі яких сформований податковий кредит, за умови недодержання встановленої чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством форми для обліку, вони самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування

Враховуючи викладене та наявні первинні документи, позивачем не доведений факт отримання будівельних робіт (послуг) від ПП «Алмаст Сервіс Профі».

Як зазначалось вище, датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Проте позивачем не було надано доказів того, за якою датою у нього виникло право на податковий кредит та по якій даті він його задекларував - по даті списання коштів з банківського рахунку або по даті отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Колегія суддів погоджується з висновками за актом перевірки та доходить аналогічного висновку, що дії ТОВ «Дорбудтранс»призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України. Очевидним також вбачається факт, що ТОВ «Дорбудтранс» укладені угоди з контрагентом, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. В судовому засіданні представником позивача на пропозицію суду не наданого жодного переконливого доказу, який би спростував такий висновок.

Колегією суддів не встановлено реальне настання правових наслідків, що обумовлені п.5 ст.203 ЦК України, у зв'язку із чим суд погоджується з висновками перевіряючих щодо нікчемності укладених ТОВ «Дорбудтранс»вищерозглянутих правочинів.

Договірні відносини позивача з контрагентом не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект від результатів підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності вказаних підприємств є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Несплата ТОВ «Дорбудтранс» податків у встановленому законодавства України порядку руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави та формування дохідної частини Державного бюджету України, що суперечить моральним засадам суспільства. Наявним вбачається намір ТОВ «Дорбудтранс» одержати економічний ефект за рахунок формування податкового кредиту по договорам, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, з ціллю заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Такі дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, оскільки не сплачені підприємством ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною бюджету та власністю держави.

Провадження ТОВ «Дорбудтранс» своєї діяльності призвело до штучного завищення податкового кредиту.

На підставі встановлених фактів та досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ПП «Алмаст Сервіс Профі» не мало реальної можливості здійснювати господарські операції щодо виконання будівельних робіт згідно договорів на виконання субпідрядних робіт № 38 від 28.10.2010р. та № 37 від 27.08.2010 року, тобто не здійснювало господарську діяльність, а штучно формувало податкову вигоду позивачу.

За відсутності реального здійснення господарських операцій ПП «Алмаст Сервіс Профі» видало податкові накладні позивачу в порушення вимог ПК України, який надає право видавати такі накладні лише при здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідачі надали суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. Укладені підприємством правочини з контрагентом суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК України порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтранс" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтранс" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року у справі № 1570/5485/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян