Постанова № 30351111, 20.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 березня 2013 року 12:03 №826/2999/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Луцишині Ю.М., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0001922270,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Трест «Київелектромонтаж» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0001922270.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС необґрунтовано, на підставі хибних висновків акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж», прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0001922270.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 26.11.2012 №1769/1/15-225-04012750 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 26.02.2013 №000192227.

У судовому засіданні 20.03.2013 було допитано в якості свідка директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро» ОСОБА_1.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» за жовтень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення публічним акціонерним товариством «Трест «Київелектромонтаж» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 9 474,95 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби складено акт від 26.11.2012 №1769/1/15-225-04012750 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 №000192227, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 14 212,50 грн., у тому числі: 9 475,00 грн. - основний платіж, 4 737,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» за жовтень 2011 року від 26.11.2012 №1769/1/15-225-04012750 вбачається, що при перевірці державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС використано, зокрема, акт про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро» від 12.10.2012 №839/2240/33541781.

Разом з тим, згідно з вимогами Податкового кодексу України камеральні перевірки проводяться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Окрім того, як вбачається з акту камеральної перевірки від 26.11.2012 №1769/1/15-225-04012750, органом державної податкової служби робиться висновок щодо відсутності реального здійснення операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро», при цьому, жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам контрагентів органом державної податкової служби не досліджувалось.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» за жовтень 2011 року від 26.11.2012 №1769/1/15-225-04012750, висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між публічним акціонерним товариством «Трест «Київелектромонтаж» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро» за жовтень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством «Трест «Київелектромонтаж» здійснювалися закупівлі електромонтажних товарів у товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро».

Зазначена продукція придбавалася публічним акціонерним товариством «Трест «Київелектромонтаж» для реалізації своєї господарської діяльності - електромонтажних робіт.

На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії рахунків-фактур за жовтень 2011 року, копії видаткових накладних за жовтень 2011 року, копії податкових накладних за жовтень 2011 року, копії прибуткових ордерів за жовтень 2011 року, докази використання придбаної продукції в подальшій господарській діяльності позивача.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між публічним акціонерним товариством «Трест «Київелектромонтаж» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро», вказано на висновки акту державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС від 12.10.2012 №839/2240/33541781 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро», яким встановлено відсутність факту реальності господарських операцій підприємства з контрагентом та порушення підприємством податкової дисципліни.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро» від 12.10.2012 №839/2240/33541781 вбачається неможливість проведення такої звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами. Разом з тим, незважаючи на неможливість проведення звірки, органом державної податкової служби робиться висновок щодо відсутності реального здійснення операцій між контрагентами. При цьому, жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам цього товариства із контрагентами, як вбачається із названого акту перевірки, органом державної податкової служби не досліджувалось.

Крім того, відповідач посилається на висновок спеціаліста від 02.10.2012 №497 стосовно підписів громадянина ОСОБА_1, яким встановлено, що підписи на рішенні від 30.05.2005 та на довіреності від 01.06.2005 від імені громадянина ОСОБА_1 виконані іншою особою.

Разом з тим, зазначений висновок спеціаліста суду надано не було. Доказів, що відповідний висновок стосується документів, укладених за господарськими правовідносинами між позивачем та його контрагентом, представник державної податкової інспекції суду не навів.

В той же час, ОСОБА_1 - директор товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро», допитаний судом у якості свідка, підтвердив та надав суду відповідні докази, що товариство має діючу державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість, декларувало та сплачувало свої податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем.

При цьому, за посиланнями ОСОБА_1, що не спростовано відповідачем, він не ознайомлений з актом від 12.10.2012 №839/2240/33541781 та висновком спеціаліста від 02.10.2012 №497 у зв'язку з чим звернувся до державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС із відповідним запитом щодо надання йому зазначених документів для ознайомлення, проте досі їх не отримав.

Суд також звертає увагу, що із доказів, наданих відком під час судового розгляду справи, вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро» декларувались податкові зобов'язання за взаємовідносинами із позивачем.

Окрім того, для висновків щодо нікчемності правочинів між приватним акціонерним товариством «Трест «Київелектромонтаж» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інстал-Електро» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 26.02.2013 №0001922270 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 26.02.2013 №0001922270.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 25.03.2013