Постанова № 30350185, 28.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа № 5023/5961/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Парахіної В.В. (копія дов.№01-62юр/5421 від 12.07.2012р.),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду Управління праці та соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації (вх.471Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 22 січня 2013 року у справі №5023/5961/12

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків

до Управління праці та соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації, м.Кегичівка

про стягнення коштів у сумі 16690,80 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 січня 2013 року у справі №5023/5961/12 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації, смт. Кегичівка (64300, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. ім. Волошина, б.30, р/р 3541302200951 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, ОКПО 03196475) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)

- на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) 16690,80 грн. заборгованості за електроенергію;

- на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) - 1609,50 грн. судового збору (а.с.136-а.с.140).

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №5023/5961/12 від 22 січня 2013 року повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові Акціонерній компанії "Харківобленерго" повністю. Стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати. Також просить судове засідання провести без участі представника Управління праці та соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про міліцію», якими передбачено, що пільги з оплати житлово-комунальних послуг надаються працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років, і межах норм, встановлених законодавством. Передбачені законодавством пільги з оплати житлово-комунальних послуг, надаються зазначеній категорії громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 управління праці та соціального захисту населення, як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, ведуть облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою , і здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян.Як зазначає відповідач, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати" встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначена постанова не передбачає виключень, тому, на думку апелянта, визначені цією постановою норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг поширюються на всі категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на пільги.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013р., яку Управління праці та соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації отримало 15.03.2013р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Як зазначалося вище, в апеляційній скарзі апелянт просив суд розглядати дану справу за відсутності представника відповідача. Також 25.03.2013р. від відповідача надійшла заява (вх.№2581), в якій Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації просить провести судове засідання 26.03.2013р. без участі представника управління за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала з підстав, зазначених у відзиві (вх.№1835 від 27.02.2013р.) на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях (вх.№2535 від 22.03.2013р.) до відзиву на апеляційну скаргу. Просила суд апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2013р. залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що задовольняючи позовні вимоги господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та наявність правових підстав для компенсації витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 16690,80 грн.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про міліцію", а саме: частину четверту ст. 22 доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Окрім того, частину 6 ст. 22 Закону України "Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Статтю 24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".

При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто введення "середніх норм споживання" у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N107Л/І (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(107-17), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, положення вищевказаних законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до п.3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року (надалі - Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п.5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до п. 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

При вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України", відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку, чим порушено права АК "Харківобленерго".

Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року) у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

При застосуванні норм прямої дії, до якої відноситься рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України" відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідачем вказані вимоги не були виконані у встановленому порядку.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі рішення Конституційного суду 22.05.2008р. та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України", відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Однак, всупереч вимог п.6 Порядку, відповідач порушив права позивача.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду звертає увагу на безпідставність та необґрунтованість посилань на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року №879 встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг, з огляду на те, що положення Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку" та "Про державну кримінально-виконавчу службу України" щодо надання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008 року, а з 01.01.2009 року зазначені положення законів передбачають надання 50-процентної знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Відповідно частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач підтверджує свої позовні вимоги двосторонніми актами звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Інвалідам ВС, Ветеранам ОВС та іншим пільгам за соціальною ознакою між Кегичівським РВЕ та головним розпорядником коштів державного бюджету, які містяться в матеріалах справи.

Проте, отримавши розрахунки витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідачем було прийнято до відшкодування лише витрати з урахуванням середніх норм споживання.

Отже, такі дії відповідача призвели до того, що відповідно до форми "№ 3-пільга" позивачу не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій станом на 01.05.2012 року в розмірі 16690,80 грн., тобто, за період з травня 2011р. по грудень 2011р. енергопостачальнику не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 16690,80 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 16690,80 грн.

Доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач звернувся до суду першої інстанції із позовними вимогами про стягнення з відповідача суми невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій, однак судом першої інстанції в резолютивній частині рішення помилково зазначено про стягнення заборгованості за електроенергію.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2013р. по справі №5023/5961/12 - зміні.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2013р. по справі №5023/5961/12 змінити, замінивши в резолютивній частині рішення слова «заборгованість за електроенергію» словами: «суму невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій»

Повний текст постанови складений 28.03.2013р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.