Постанова № 30349345, 18.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8069/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Штома О.В. ,

представника відповідача - Решетнік М.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ресурс Трейд-Оіл" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2012 року Приватне підприємство"Ресурс Трейд-Оіл" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0008761502 від 30.08.2012 року, яким йому збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 132 529 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33 132,25 грн.

У ході судового розгляду, до початку розгляду справи по суті, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог ( а.с.119), у якій він додатково просив визнати протиправними дії ДПІ у м. Полтаві щодо проведення 09.07.2012 року камеральної перевірки ПП "Ресурс Трейд - Оіл" даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

В обґрунтування таких вимог позивач стверджував про порушення податковим органом граничних строків проведення камеральної перевірки податкової звітності, встановлених Податковим кодексом України, щодо було допущене ДПІ у м.Полтаві при проведенні перевірки звітності позивача з ПДВ за квітень 2012 року. Так, оскаржувану перевірку було проведено далеко за межами встановлених строків.

Стверджуючи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач заперечував висновки акту камеральної перевірки, згаданого вище, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення та яким податковий орган визнав порушення позивачем п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1., п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого, як на думку ДПІ у м.Полтаві, позивачем було завищено податковий кредит за квітень 2012 року в сумі 132 529 грн. та на відповідну суму занижені податкові зобов'язання.

Висновки про порушення платником вказаних норм були вмотивовані відповідачем встановленими фактами формування податкового кредиту за квітень 2012 року за рахунок сум, вказаних у податкових накладних, виписаних ТОВ "НАФТОГАЗТРАНС-2011", що не були зареєстровані вказаним контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). З цього податковий орган прийшов висновку, що позивач не мав права включати відповідні суми за цими податковими накладними до складу свого податкового кредиту.

Позивач таку позицію заперечував, стверджуючи, що він виконав вимоги податкового законодавства, які передбачають можливість включення до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, незареєстрованими в ЄРПН. Так, позивачем було в передбаченому порядку подано до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну, та подача такої заяви дає платнику право включити відповідні суми до складу податкового кредиту.

У ході розгляду справи представник позивача надала додаткові пояснення по суті справи та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні. Мотивуючи свої заперечення, стверджувала, що спірне податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим, законним та скасуванню не підлягає. Аналогічно стверджувала про законність дій ДПІ у м.Полтаві щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача.

На питання суду пояснила, що встановлені місячні строки проведення камеральної перевірки не були порушені, перевірка розпочата вчасно, але акт складений дещо пізніше, оскільки податкове законодавство не регламентує, як на її думку, термін проведення камеральної перевірки та термін складення акту за її наслідками.

З приводу суті порушень, допущених позивачем, наполягала на тому, що податкові накладні, на підставі яких позивачем частково було сформовано податковий кредит за квітень 2012 року, не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що в силу приписів ст. 201 Податкового Кодексу України, позбавляє платника податку права на відповідні суми податкового кредиту. Такі висновки обґрунтовувала тим, що ПП "Ресурс Трейд-Оіл" не в повному обсязі було заповнено додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та або/ порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року: не вказано ідентифікаційного податкового номеру, назву постачальника, дату виникнення податкового зобов'язання, суму та причини відмови продавця надати податкову накладну. Наголошувала на тому, що позивачу неодноразово направлялись листи з пропозиціями переглянути показники, задекларовані у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року та самостійно відкоригувати задекларовані показники шляхом подання уточнюючого розрахунку, що підтверджується поштовими повідомленнями. Позивачем дій, запропонованих податковим органом, здійснено не було, відтак висновки акту камеральної перевірки є обґрунтованими, а спірне рішення законним та скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до таких висновків.

Приватне підприємство ПП "Ресурс Трейд-Оіл" зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві, є платником податку на додану вартість.

Відповідачем 09.07.2012 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП "Ресурс Трейд-Оіл" за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №399/15-2/36120882 від 09.07.2012 року, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1., п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2012 року в сумі 132 529 грн. та занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 132 529 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0008761502 від 30.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 132 529 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33 132,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження скаргу ПП "Ресурс Трейд-Оіл" залишено без розгляду, а винесене спірне податкове повідомлення - рішення - без змін.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість частини позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, ДПІ у м.Полтаві, щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що спірний Акт камеральної перевірки №399/15-2/36120882 складено ДПІ у м.Полтаві 09 липня 2012 року (а.с.106). Даним Актом оформлено вчинену перевірку податкової звітності ПП "Ресурс Трейд-Оіл" з ПДВ за квітень місяць 2012 року.

Згідно п.п.49.18.1. п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, граничний термін подання платником податкової звітності за квітень - 21 травня.

Згідно п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Таким чином, граничним строком для проведення камеральної перевірки даних податкової декларації позивача за квітень було 21 червня 2012 року.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача про порушення ДПІ у м. Полтаві порядку проведення камеральної перевірки в частині встановлених законом строків, оскільки згідно змісту Акту, перевірка проведена 09.07.2012 року.

Відтак, відповідні дії щодо проведення перевірки підлягають визнанню протиправними, а позовні вимоги у відповідній частині - задоволенню.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1., п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2012 року в сумі 132 529 грн. та занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 132 529 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 200.1 ст.200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. А відповідно до п. 200.2 цієї ж статті, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Суд знаходить помилковими висновки податкового орану щодо порушення позивачем вищевикладених норм чинного законодавства.

У ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено доказами, що між ПП "Ресурс Трейд-Оіл" ( Покупець) та ТОВ "НАФТОГАЗТРАНС-2011" ( Постачальник) було укладено господарський договір поставки №06/04 від 06.04.2012 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити в зумовлений термін другій стороні (позивач) товар (паливно - мастильні матеріали дизельне паливо, нафту, газовий конденсат, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. (а.с.60-61)

На підтвердження реальності та виконання вказаної угоди суду надано оформлені належним чином відповідно до чинного законодавства рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення. (а.с.48-59)

Крім того, суд звертає увагу, що реальність господарських операцій позивача у відповідному звітному періоді не ставилась під сумнів і самим податковим органом.

Порушення податкового законодавства були, як на думку відповідача, вчинені наступними діями платника.

Контрагент позивача за вищезгаданими операціями, ТОВ «Нафтогазтранс-2011» листом 07 травня 2012 року повідомив позивача, що у зв'язку з технічними проблемами видані ПП «Ресурс-Трейд-Оіл» податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН (а.с.66).

18 травня 2012 року позивачем було подано декларацію з ПДВ за квітень 2012 року з додатками, яку в електронному вигляді прийнято і зареєстровано в ДПІ у м.Полтаві. З-поміж іншого подано додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та або/ порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», до якої внесено відомості, передбачені формою заяви, у тому числі, дані контрагента ТОВ «Нафтогазтранс-2011», що не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН, номери та інші дані трьох цих податкових накладних, ін.. ( а.с. 19).

Як пояснив представник позивача, на клопотання податкового інспектора (проти цього пояснення відповідач, представник відповідача не заперечували і його не спростовували) платником було вилучено окремі суми податкового кредиту та подано в цей же день, 18 травня 2012 року нову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року, у якій були відкориговані окремі показники шляхом вилучення декількох податкових накладних та сум за ними зі складу податкового кредиту. До цієї декларації також було подано належним чином заповнені додатки, у тому числі, додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та або/ порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», щодо податкових накладних не зареєстрованих ТОВ «Нафтогазтранс-2011» у ЄРПН. У зв'язку із цим попередній декларації було надано статус «не визнано, як податкова звітність».

У зв'язку зі зміною показників позивачем 21 травня 2012 року втретє була подана декларація з ПДВ за квітень 2012 року з додатками, при цьому у наданому представником відповідача додатку № 8 до цієї декларації не було заповнено необхідні показники (а.с.101), попередня декларація з додатками отримала статус «не визнана як податкова звітність».

Позивач стверджував про заповнення ним цього додатку, вказуючи, що він був заповнений як шаблон при першому складенні податкової звітності за квітень 2012 року та в подальшому зміни в додаток 8 не вносилися й він не коригувався.

22 травня 2012 року позивачем було направлено до ДПІ у м.Полтаві документи на підтвердження операцій, суми за якими включені були до складу податкового кредиту зі спірними податковими накладними ( а.с. 47).

Тільки 23 червня 2012 року ДПІ у м.Полтаві було направлено платнику листа від 20 червня 2012 року з пропозицією переглянути показники наданої податкової звітності за квітень 2012 року ( а.с.103-105). Даний лист було вручено представнику підприємства 07.07.2012 року.

А вже 09.07.2012 року ДПІ у м.Полтаві з порушенням строку, як зазначалося вище, проведено камеральну перевірку даних декларації з ПДВ за квітень 2012 року та складено Акт, за наслідком якого, у свою чергу, винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Дослідивши й надавши правову оцінку наведеним вище фактам, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування ДПІ у м. Полтаві грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 132 529 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33 132,25 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення №0008761502 від 30.08.2012 року.

Допущене платником неповне заповнення втретє поданої податкової декларації не є порушенням тих норм податкового законодавства, про які вказував податковий орган.

Порушення порядку заповнення податкової звітності не тотожне порушенню податкового законодавства, у зв'язку із яким необхідно донараховувати зобов'язання та застосувати штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, суд враховує, що вірно заповнені два примірники додатку № 8 були надані платником до податкового органу та відповідач отримав інформацію про платника, який не зареєстрував видані ним податкові накладні у ЄРПН, інформацію щодо обсягів, операцій, періоду та ін..щодо відповідних сум податкового кредиту. Погоджуючись із твердженням представника відповідача про те, що ним було надано статус «не визнано як податкова звітність», суд все ж вважає, що випадкова, невідомо, чи з вини платника, чи з вини податкового органу допущена втрата даних (які й до того вже були надані ДПІ м.Полтави) у Додатку № 8, що поданий 21 травня 2012 року, не може бути достатньою підставою для донарахування зобов'язань і штрафних санкцій.

Також суд враховує порушення порядку й процедури проведення камеральної перевірки, в силу чого відповідач встановив порушення та прийняв рішення не в порядку та не у спосіб, визначені законом, а також із порушенням визначених законом строків, про що йшлося вище.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії ДПІ у м.Полтаві щодо проведення 09.07.2012 року камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року ПП "Ресурс-Трейд-Оіл".

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0008761502 від 30.08.2012 року визнати протиправним та скасувати.

Повернути з Державного бюджету України на користь ПП "Ресурс-Трейд-Оіл" витрати зі сплати судового збору у сумі 1 691,02 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков