Постанова № 30349252, 18.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року 19:55Справа № 0870/10176/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача 1 Гуральського М.Л.

представника відповідача 2 Плішко А.П.

третя особа ОСОБА_6

представника третьої особи ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області

до Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області

до Реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області

третя особа ОСОБА_6, ТОВ «Козацькі землі»

про визнання незаконним акту та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 до відділу Деркомзему у Розівському районі Запорізької області, співвідповідача Реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Розівська селищна рада Розівського району Запорізької області та ТОВ «Козацькі землі ЛТД», в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправними дії Держкомзему у Розівському районі Запорізької області, визнати недійсним, скасувати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серія ЗП № 016545 та зобов'язати Реєстраційну Службу Розівського районного управління юстиції Запорізької області забезпечити виготовлення та видачу свідоцтва на право приватної власності за земельну ділянку.

Представник позивача в судове засідання з'явився, свої вимоги обґрунтовує тим, що Рішенням Розівської селищної ради Розівського району № 30 від 04.10.2002 року позивачу було передано у приватну власність шляхом продажу земельну ділянку 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до проекту відведення земельної ділянки від 2002 року, складеним землевпорядною організацією ТОВ «Козацькі землі» ширину даної земельної ділянки встановлено як 10,8 кв.м. Але відповідно до державного акту про право власності на землю від 10 червня 2003 року, що складався на основі інвентарізації, внаслідок помилки ширина земельної ділянки зазначена як 9,8 кв.м. Проведена інвентаризація не виявила на земельній ділянці наявної на той момент кам`яної огорожі.

З метою виправлення цієї помилки, позивач звернулася до землевпорядної організації, ТОВ «Козацькі землі ЛТД», де 2012 року було складено нову технічну документацію, де загальна ширина даної земельної ділянки складає 10,8 кв.м.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Таким чином, на замовлення позивача, 2012 року було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до технічної документації, складеної землевпорядною організацією (як від 2002 року, так і від 2012 року) ширина земельної ділянки складає 10,8 кв.м. Окрім цього, загальна площа земельної ділянки складає 272 кв.м. (0,02721 га). Дана цифра фігурує і в Проекті відведення земельної ділянки від 2002 року, і в Рішенні Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області № 30 від 04.10.2002, і в договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 27 лютого 2003 року, і в державному акті на право власності на землю від 10 червня 2003 року, а також в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку від 2012 року. Тобто, загальна площа у всіх документах є однаковою.

Таким чином, проставлена на плані ширина земельної ділянки у 9.8 кв.м. є опискою, оскільки якщо вся площа залишається тією самою, то і усі величини мають бути тими самими.

На звернення ОСОБА_1 до Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області від 06.08.2012 року про надання інформації за яких обставин сталися розбіжності між старою Технічною Документацією та Державним актом, виданим відділом Держкомзему, позивачу не було надано чіткої відповіді, а вказано, що для вирішення спору необхідно звернутися до суду.

На звернення позивача до відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області про виправлення помилки та видачу нового Державного акту про право власності на земельну ділянку також було відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представники відповідача 1 та 2 в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечили.

Представник відповідача 3 в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, надав суду пояснення, які містяться в матеріалах справи.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог ТОВ «Козацькі землі ЛТД» в судове засідання не з'явились, надали письмові пояснення. В яких зазначили, що ТОВ «Козацькі землі ЛТД» дійсно виготовляли проект відведення земельної ділянки у 2002 році, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Розівського району Запорізької області, для ОСОБА_1, але при проведенні купівлі продажу зазначений проект відведення не був задіяний. При проведенні купівлі продажу земельної ділянки та при виготовлені державного акту, проект відведення земельної ділянки виготовлений ТОВ «Козацькі землі ЛТД» не застосовувався, а застосовувались данні інвентаризації проведені відділом Держкомзему у Розівському районі Запорізької області.

Третя особа пояснила, що у 2012 році ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Козацькі землі ЛТД» з проханням виготовити технічну документацію з огляду на існуючі межу ТОВ «Козацькі землі ЛТД» виготовило проект технічної документації.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено вивченням матеріалів справи,рішенням Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області у приватну власність ОСОБА_1 було передано шляхом продажу земельну ділянку площею 272,1 кв.м. (0,0272 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення підприємницької діяльності.

10 червня 2003 року відділом Держкомзему у Роізвському у Розівському районі Запорізької області було виготовлено Державний акт про право приватної власності на дану земельну ділянку.

Відповідно до проекту відведення земельної ділянки від 2002 року, складеним землевпорядною організацією ТОВ «Козацькі землі» ширину даної земельної ділянки встановлено як 10,8 кв.м. Але відповідно до державного акту про право власності на землю від 10 червня 2003 року ширина земельної ділянки зазначена як 9,8 кв.м.

2012 року землевпорядною організацією ТОВ «Козацькі землі ЛТД» було складено нову технічну документацію, згідно якої ширина даної земельної ділянки складає 10 кв.м.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок 0Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). (ст. 55 Закону України "Про землеустрій").

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43, визначено наступне:

п.п. 1.12. Складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

п.п. 1.15. Розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

п.п.1.19. Технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт.

п.2.1. Роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;

- складання кадастрового плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта.

п.2.2. Підготовчі роботи включають:

- підготовку виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність або надання у постійне користування земельної ділянки;

- аналіз договору купівлі-продажу земельної ділянки або іншого правоустановчого документа, що посвідчує перехід права власності на землю;

- аналіз матеріалів проекту відведення земельної ділянки;

- підготовка виписки з земельно-облікових документів про площу земельної ділянки;

- аналіз висновку державного органу земельних ресурсів про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності);

- аналіз висновку органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки;

- підбір планово-картографічних матеріалів та збирання інформації про опорну геодезичну мережу;

- проведення рекогносцирування по зовнішній межі земельної ділянки.

п.2.3. Межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості.

п.2.4. Перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки.

п.2.8. На плані меж земельної ділянки в бланку державного акта показуються всі елементи, вказані в пункті 2.6, крім елементів, зазначених в абзацах п'ятому, шостому та восьмому. План зовнішніх меж земельної ділянки на бланку державного акта складається в масштабі, що забезпечує їх чітке зображення. При нестачі місця для написання геодезичних даних допускається винесення нумерації поворотних точок меж земельної ділянки та довжини ліній на вільне місце. Межі суміжних землевласників і землекористувачів відтіняються кожна окремим кольором.

п.2.9. Заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп'ютерної техніки.

Таким чином, даною Інструкцією чітко визначено порядок складання та видачі Державних актів про право власності на земельні ділянки, у тому числі і той факт, що при їх складанні мають використовуватися в тому числі матеріали проекту відведення земельної ділянки (п.2.1, 2.2).

В той же час, судом було з'ясовано, що при проведенні купівлі продажу земельної ділянки та при виготовлені державного акту, проект відведення земельної ділянки виготовлений ТОВ «Козацькі землі ЛТД» не застосовувався, а застосовувались дані інвентаризації проведені відділом Держкомзему у Розівському районі Запорізької області, що в свою чергу вже є порушенням, яке і призвело до помилки в Державному акті.

Відповідно до технічної документації, складеної землевпорядною організацією ТОВ «Козацькі землі» від 2002 року ширина земельної ділянки складає 10,8 кв.м. Окрім цього, загальна площа земельної ділянки визначена як 272 кв.м. (0,02721 га). Дана цифра фігурує і в Проекті відведення земельної ділянки від 2002 року, і в Рішенні Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області № 30 від 04.10.2002, і в договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 27 лютого 2003 року, і в державному акті на право власності на землю від 10 червня 2003 року, а також в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку від 2012 року. Тобто, загальна площа у всіх документах є однаковою. Що також є доказом того, що визначена у Державному акті про право приватної власності на земельну ділянку ширина 9,8 кв.м. є помилковою і дана помилка була допущена внаслідок недотримання законодавства державними органами, що займалися розробкою договору купівлі-продажу, виготовленням та видачею Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку.

Окрім цього, необхідно зазначити наступне. У відповідності до п. 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 р. № 325 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 р. за № 735/16751, у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта.

У заяві (клопотанні) відображається суть виявлених помилок.

До заяви (клопотання) додаються: копія такого державного акта, копія акта приймання-передавання межових знаків на зберігання; копія акта перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; копія документа, на підставі якого набуто право на землю.

Пунктом 4.5 Інструкції новий державний акт видається протягом 15 робочих днів з дати надходження вищезазначених документів до територіального органу Держкомзему за рахунок органу, який здійснив реєстрацію такого державного акта.

Позивачем було подано відповідно заяву до Реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, проте Відповідачем у встановлений 15-денний строк не було видано позивачці новий державний акт на право власності на земельну ділянку з виправленням допущенних помилок.

Отже, судом встановлено факт наявності технічної помилки в Державному акті про право приватної власності на земельну ділянку, що сталася внаслідок неправомірних дій органів державної влади, а також встановлено факт бездіяльності органів державної влади з виправлення даної помилки.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державне агентство земельних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів.

Відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 року «Про Державне агентство земельних ресурсів України», Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету із земельних ресурсів.

Окрім цього, частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав. Безпосереднє здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно покладено на районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (підпункт 4.33 пункту 4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 760/19498). Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 № 4152-VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 01.01.2013. Отже, на даний момент, суб'єктом, уповноваженим виготовити та видати свідоцтво про право власності на земельну ділянку виступає Реєстраційна служба Розівського районного управління юстиції Запорізької області.

Також, до виготовлення та видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, має внести відповідні відомості про дану земельну ділянку до Державного земельного кадастру (відповідно до ч.2 ст.20, ст.21, ст.24, ст.27 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про землеустрій», спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються судом.

Згідно з ч.2 ст. 158 ЗК виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

Згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні.

Відповідно до ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується та набувається відповідно до закону.

Відповідно ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язанні з позбавленням право володіння земельною ділянкою.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України,юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.3 ст. 18 КАС України, справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження видано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цього рішення Пленум Верховного Суду України в п. 8 своєї постанови від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2 вказав, що рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 Земельного кодексу України перелік підстав для цього є вичерпним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області, Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, Реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області третя особа ОСОБА_6, ТОВ «Козацькі землі» про визнання незаконним акту та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку сер.ЗП №016545 виданий Розівською селищною радою Розівського району Запорізької області на ім'я ОСОБА_1, який зареєстрований в книзі державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №15.

Зобов'язати Реєстраційну службу Розівського районного управління юстиції Запорізької області забезпечити виготовлення та видачу свідоцтва на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0272 га., що знаходиться за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, у межах визначених технічною документацією, з шириною земельної ділянки 10,79 м., на ім'я ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 21 грн. 46 коп. (двадцять одна гривна сорок шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. пія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака