Постанова № 30348301, 27.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 р. Справа №805/2523/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.50. год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Бікшиєва О.М.,

з участю представника позивача Синельникова Р.О., представників відповідача Леонова І.Е. та Балабанової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (далі - ТОВ «Цивільбуд») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що 20 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби складено акт невиїзної документальної перевірки №2365/1541/13529021 про результати документальної невиїзної перевірки повноти нарахування та сплати в бюджет плати за землю ТОВ «Цивільбуд», за періоди: орендна плата за земельні ділянки - з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, земельний податок - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, на підставі якого за порушення п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013, яким нараховане грошове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 137550,28 грн., з них за основним платежем - 110040,22 грн., за штрафними санкціями - 27510,06 грн.

Податкове повідомлення-рішення вважало неправомірним, оскільки відповідач помилково вважав укладений між позивачем та Донецькою міською радою договір користування земельною ділянкою від 08 липня 2010 року №8/2021 договором оренди. Зобов'язання позивача перед Донецькою міською радою за договором є господарсько-правовими, а не податковими, а плата за таким договором не є орендної платою за землю в розумінні ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.п. 9.1.10, 14.1.147 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач порушив вимоги п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Втім, відповідачем за порушення з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року нараховані штрафні санкції в розмірі 27510,06 грн.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року провадження у справі зупинено. Ухвалою того ж суду від 18 березня 2013 року - провадження поновлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові. Додатково зазначив, що в наказі начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про проведення перевірки встановлено період перевірки: липень-грудень 2011 року, а фактично перевірка проводилася з весь 2011 рік, що відображено в акті перевірки. Крім того, оскаржене податкове повідомлення-рішення сформовано за порушення п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, яка регулює питання не орендної плати, а іншого виду податкового зобов'язання - зобов'язання з земельного податку. А в акті перевірки, на підставі якого воно винесено, про порушення п. 274.1. ст.274 Податкового кодексу України взагалі не зазначено. Таким чином, з оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не зазначено жодних порушень податкового законодавства щодо зобов'язань з орендної плати. В той час як податкові зобов'язання позивачу були нараховані саме з орендної плати. Просив задовольнити позов.

Представники відповідача проти позову заперечували та зазначали, що відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів і згідно з пп. 20.1.27 п. 20.1. ст. 20 вказаного Кодексу мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків. Документальна невиїзна перевірка ТОВ «Цивільбуд» в частині повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки проведена за весь 2011 рік. За результатами перевірки складено акт від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021, яким щодо 2011 року встановлено, що підприємством порушені вимоги ст. 286 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки за виявлені порушення щодо 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013, яким платнику податків нараховано грошове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 137550,28 грн., з них за основним платежем - 110040,22 грн., за штрафними санкціями - 27510,06 грн. Штрафні санкції розраховані на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України - в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Просили в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ТОВ «Цивільбуд» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби.

08 липня 2010 року між позивачем та Донецькою міською радою укладений договір користування №8/2021, предметом якого є земельна ділянка 15991 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Церетелі, буд. 6-а (Куйбишевський район м. Донецька), на якій розташована автобаза. Договір укладено на строк до моменту державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку в установленому законом порядку та не більш ніж на два роки (п. 3 договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору плата за земельну ділянку встановлюється відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою і вноситься користувачем в грошовому вигляді у розмірі 164950,54 грн. на рік. Кошти за користування земельною ділянкою сплачуються на рахунок місцевого бюджету Куйбишевського району міста Донецька № 33215812700008 в Головне управління держказначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687187, код платежу 13050200, щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою від 08 липня 2010 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з рішенням Донецької міської ради від 23 липня 2009 року №35/37 становить 5498351,14 грн., для розрахунку розміру плати за користування земельною ділянкою прийнято 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, плата за користування земельною ділянкою становить 164950,54 грн. на рік.

Договір користування від 08 липня 2010 року №8/2021 зареєстрований в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, про що у книзі реєстрації договорів вчинено відповідний запис.

Зміни до договору користування земельною ділянкою не вносилися, додаткові угоди, які є його невід'ємною частиною, не приймалися.

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 05 вересня 2012 року №418 доручено провести перевірку позивача за період липень-грудень 2011 року, січень-червень 2012 року.

20 вересня 2012 року на підставі вказаного наказу органом державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Цивільбуд» з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (код бюджетної класифікації 13050200) за 2011 рік, податку на землю з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 13050100) за 2009 рік, за результатами якої складено акт від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021, яким, зокрема щодо 2011 року встановлено, що 28 серпня 2012 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендну плату) на 2011 рік починаючи з 01 січня 2011 року, згідно з якою сума узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі на 2011 рік становила 54910,32 грн.

В акті міститься висновок про порушення підприємством п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2011 рік в сумі 110040,22 грн.

Вказану суму відповідач вирахував наступним чином: 164950,54 грн. - 54910,32 грн. = 110040,22 грн., де 164950,54 грн. - сума орендної плати на 2011 рік відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою від 08 липня 2010 року, 54910,32 грн. - сума узгоджених податкових зобов'язань, задекларована підприємством згідно з уточнюючою декларацією плати за землю (орендна плата) на 2011 рік починаючи з 01 січня 2011 року від 28 серпня 2012 року №53535.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013, яким за порушення п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України платнику податків нараховано грошове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 137550,28 грн., з них за основним платежем - 110040,22 грн., за штрафними санкціями - 27510,06 грн.

Штрафні санкції розраховані на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України - в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Вказане податкове повідомлення рішення стосується виявлених порушень лише в частині 2011 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Бюджетним кодексом України, який регулює відносини, що виникли між сторонами договору користування, встановлено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів належить плата за землю, яка зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (п. 4 ч. 1 ст. 69 Кодексу).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо 2011 року, який був предметом перевірки та щодо якого прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, то спірні правовідносини регулювалися Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 вказаного Кодексу).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9, пп. 14.1.147 пп. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу до загальнодержавних належать такі податки та збори як плата за землю.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що детально врегульовано розділом XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Кожне з цих двох питань: земельний податок та орендна плата за земельні ділянки - врегульовано різними правовими нормами, зокрема різними статтями розділу XIII Податкового кодексу України, які для кожного з них окремо визначають: їх платників, об'єкти оподаткування, бази оподаткування, ставки податку чи розмір та умови внесення орендної плати.

Щодо земельного податку правові норми також визначають: пільги щодо сплати податку окремо для фізичних осіб і для юридичних осіб; земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню; особливості застосування пільгового оподаткування.

Статтею 287 розд. XIII Податкового кодексу України, яка є загальною для вказаних двох понять, врегульовано питання строку сплати плати за землю.

Так, п.п. 287.1 й 287.3 ст. 287 розд. XIII вказаного Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Виходячи з наведених вимог законодавства позивач як землекористувач зобов'язаний сплачувати плату за землю (рівними частками з її власником).

Пунктом 50.1 ст. 50 вказаного Кодексу, яка регулює питання внесення змін до податкової звітності, в редакції, яка була чинною на час подання позивачем уточнюючого рахунку, було встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи наведене, юридична особа - платник плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) має право надати уточнюючий розрахунок для самостійного виправлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації протягом 1095 днів наступних за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації, а у разі, коли такі податкові декларації були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

28 серпня 2012 року, тобто з дотриманням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2011 рік починаючи з 01 січня 2011 року, згідно з якою сума узгоджених податкових зобов'язань на 2011 рік становила 54910,32 грн.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом і згідно з пп. 20.1.27 п. 20.1. ст. 20 вказаного Кодексу мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 ст. 123 вказаного Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В той же час відповідно до п. 7 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до Податкового кодексу України наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №985 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який був чинним та підлягав застосуванню на час винесення податкового повідомлення рішення.

Згідно з пп. «б» п. 2.1 вказаного Порядку у випадку, якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках, то орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.4 вказаного Порядку у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма "Р").

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звітного періоду, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби, на підставі якого проводилася перевірка позивача, зокрема, за 2011 рік, визначено період перевірки: липень-грудень 2011 року, тоді як фактично перевірка проведена за інший період - за весь 2011 рік, що відображено в акті перевірки і в судовому засіданні підтверджено поясненнями представників відповідача.

Вказане свідчить про неправомірність дій особи, яка проводила перевірку, в частині дотримання періоду перевірки, визначеного керівником органу державної податкової служби.

За результатами перевірки органом державної податкової служби встановлено порушення підприємством п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме несплату суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2011 рік, про що міститься висновок в акті перевірки від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021.

Між тим, податкове повідомлення-рішення, яке сформовано на підставі вказаного акту, складено за порушення та на підставі інших норм податкового законодавства - п.274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, який регулює питання ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, а не орендної плати за земельні ділянки (вказані поняття є різними і регулюються різними нормами права), що актом перевірки встановлено не було.

Визначаючи позивачу повідомленням-рішенням суму податкового зобов'язання за основним платежем контролюючий орган не врахував положення п. 287.3 ст. 287 розд. XIII Податкового кодексу України, відповідно до яких податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок.

Накладаючи на позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання суб'єкт владних повноважень не врахував положення п.7 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо обмеження розміру штрафних санкцій за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, що свідчить про те, що відповідач діяв з порушенням вимог законодавства.

З огляду на наведене прийняте органом державної податкової служби повідомлення-рішення не можна вважати таким, що відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 29 березня 2013 року.

Суддя Логойда Т. В.