Рішення № 30348243, 01.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.2013 Справа № 920/251/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Правове партнерство", м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат", м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 80 000 грн. 00 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: Артеменко І.П., довіреність №202 від 11.03.2013р.

В судовому засіданні 11.03.2013р. було оголошено перерву до 21.03.2013р. на 11 год. 15 хв., в судовому засіданні 21.03.2013р. було оголошено перерву до 01.04.2013р. на 11 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 80 000 грн. 00 коп. заборгованості за надані згідно договору №ДГ-3 від 01.07.2007р. юридичні послуги за період з травня 2012р. по грудень 2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до зазначеного договору передбачена оплата відповідачем послуг, що надаються позивачем, тому відповідачем порушені вимоги ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України та умови договору, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі з огляду на те, що починаючи з травня 2012р. позивачем не надано жодної юридичної послуги за договором №ДГ-3 від 01.07.2007р. , а відповідно до умов договору оплата має проводитися тільки за надані послуги. Крім цього, відповідач зазначає, що відмовився від підписання актів здачі-приймання послуг за договором та повернув ці акти позивачі. Також, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що позивачем не було враховано той факт, що 01.02.2009р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору №ДГ-3 від 01.07.2007р., згідно якої плата за надання юридичних послуг визначена сторонами у розмірі 5000 грн. 00 коп. за місяць, а позивач у актах здачі-приймання послуг та у розрахунках на оплату зазначає суму у розмірі 10 000 грн. 00 коп. за місяць (копія додаткової угоди від 01.02.2009р. до договору №ДГ-3 від 01.07.2007р. залучена до матеріалів справи, оригінал оглянутий у судовому засіданні).

Під час розгляду справи сторони подавали додаткові пояснення та письмові докази, які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд, встановив:

01.07.2007р. між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Охтирський м'ясокомбінат» (в подальшому змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Охтирський м'ясокомбінат» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») було укладено договір №ДГ-3 про надання юридичних послуг (далі по тексту - договір).

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 05.10.2007р. (аркуш справи 13-14) позивач взяв на себе обов'язок постійно, на принципах абонентського обслуговування, щомісячно надавати відповідачу юридичні послуги протягом строку дії договору, передбачені пунктом 2.1 договору.

Одночасно, відповідач згідно із п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 05.10.2007) повинен щомісячно, до 05 числа календарного місяця, в порядку передплати сплачувати на поточний рахунок позивача грошові кошти за абонентське юридичне обслуговування, розмір яких узгоджений сторонами та визначається додатковою угодою до договору.

Так, додатковою угодою від 01.07.2007р. до договору (аркуш справи 12) плата за надання позивачем юридичних послуг за договором буда визначена у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

01.02.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода, згідно п. 1 якої плата за надання юридичних послуг за договором була зменшена до 5 000 грн. 00 коп. (аркуш справи 41).

Порядок надання та здачі - приймання послуг визначений п. п. 4.1 - 4.4 договору, згідно яких позивач самостійно організовує роботу щодо надання послуг; а приймання послуг відповідачем оформлюється актами здачі - приймання послуг, що підписується повноважними представниками сторін.

При цьому, відповідач протягом трьох календарних днів з дати одержання акту здачі - приймання послуг зобов'язаний направити позивачу підписаний акт або обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг. Якщо відмова не надіслана відповідачем в обумовлені строки, надані послуги вважаються прийнятими.

Позивач зазначає в позовній заяві, що протягом всього часу дії договору ним надавалися юридичні послуги та надсилались або надавались нарочно представнику відповідача акти здачі - приймання послуг:

- лист від 24.09.2012р. - акти, у тому числі за травень 2012р. - серпень 2012р.;

- лист від 10.10.2012р. - акт за вересень 2012р.;

- лист від 29.11. 2012р. - акт за жовтень 2012р.;

- лист від 30.11.2012р. - акт за листопад 2012р.;

- лист від 29.01. 2013р. - акт за грудень 2012р.

При цьому, відмови від підписання актів , були направлені відповідачем позивачу відповідно 02.11. 2012р. (акти за травень - вересень 2012р.), 10.12.2012р. (акти за жовтень-листопад 2012р.), 06.02.2013р. (акт за грудень 2012р.), що є порушенням п. 4.4 договору.

Тому, на думку позивача, виходячи із приписів ст. 901 Цивільного кодексу України, умов договору відповідачем в порушення своїх зобов'язань, не здійснювалася оплата наданих юридичних послуг, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом прав із позовною вимогою про стягнення заборгованості за юридичні послуги з травня 2012р. по грудень 2012р. у розмірі 80 000 грн. 00 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, обґрунтовуючи це наступним: позивачем з травня 2012 р. не надано жодної юридичної послуги за договором, акти здачі - приймання послуг відповідач повертав позивачу з обґрунтованою відмовою від підпису.

Крім того, 13.02.2013р. у зв'язку із фактичним припиненням договірних відносин із позивачем, відповідач направив на його адресу для підписання додаткову угоду до договору, згідно якої строк дії договору закінчується 01.03.2013р. (аркуш справи 45-46).

При цьому, позивач у відповіді на зазначений лист відповідача повідомив останнього про розірвання договору з 30.03.2013р. (аркуш справи 112-114).

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про надання юридичних послуг.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого зобов'язання.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також, визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналіз положень договору про надання юридичних послуг свідчить про те, що за правовою природою це є договір про надання послуг. Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У частині 2 цієї ж статті також зазначено, що її положення застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Договір про надання послугу характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов'язаний з особливістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуг.

Згідно договору про надання послуг важливим є не сам результат, а дії які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що ст. 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 05.10.2007р.) сторони погодили, що фактами виконання робіт за договором є:

- перевіряти відповідність вимогам законодавства всіх локальних актів, які видаються органами (підрозділами) замовника, надавати допомогу замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених актів;

- прийняття участі у підготовці та укладанні різного роду договорів між замовником з іншими особами, надавати замовнику допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів та іншими способами забезпечувати належну договірну роботу замовника;

- представляти у встановленому порядку інтереси замовника в державних та недержавних органах, в тому числі в органах внутрішніх справ, прокуратури, слідчих органах, а також у всіх інших органах при розгляді питань, що стосуються фінансово-господарської діяльності замовника;

- узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових й інших справ за участю замовника, результати розгляду претензій та практику укладення та виконання договорів, надавати замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків;

- надавати усні консультації з питань, що виникають у діяльності замовника.

Тобто з наведеного вбачається, що у розумінні зазначених вище положень спірного договору, акт виконаних робіт не є фактом підтвердження належного надання послуг позивачем, а нормами чинного в Україні законодавства не передбачено обов'язку сторін з підписання акту виконаних робіт у підтвердження факту надання послуг.

Суд вважає за доцільне зазначити, що предметом спірного договору є надання позивачем необхідних юридичних дій, під якими розуміється певний акт поведінки особи, її волевиявлення відносно інших осіб, яке призводить до безпосереднього або опосередкованого виникнення юридичних фактів.

Таким чином, відповідно до правової природи договору про надання послуг та самих умов договору, обов'язок відповідача щодо оплати вчинених позивачем юридичних дій виникає тільки за умови їх вчинення. Позивачем, незважаючи на вимоги суду, не подано доказів вчинення дій по виконанню умов договору щодо надання відповідних юридичних послуг, а акти виконаних робіт, які з точки зору позивача є підписаними, не можуть вважатися фактом підтвердження належного надання послуг позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складено 02.04.2013р.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко