Рішення № 30348041, 21.03.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/29691/12

Провадження № 2/1522/3839/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

21 березня 2013 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі, що складає 8000000,0 гривень в обґрунтування чого посилався на те, що 14 жовтня 2011 року відповідач отримав позику в розмірі 1000000,0 доларів США, про що була складена відповідна розписка. Зазначена розписка не містить кінцевої дати повернення боргу, при цьому всі вказані кошти відповідач зобов'язався повернути за першою ж вимогою позивача. 14 вересня 2012 року позивач предявив вимогу до відповідача про повернення суми позики, втім, ОСОБА_2 суму позики до сьогоднішнього дня не повернув.

Відповідач в судове засідання не зявився неодноразово, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у звязку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не зявився, у порядку заочного розгляду справи.

Позивач надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2011 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 1000000,0 доларів США. Зазначений договір оформлений розпискою, складеною відповідачем, яку було передано позивачу. Зазначена розписка не містить кінцевої дати повернення боргу, при цьому всі вказані кошти відповідач зобов'язався повернути за першою ж вимогою позивача.

14 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення йому грошових коштів, втім ОСОБА_2 до сьогоднішнього дня обовязок з повернення позики до сьогоднішнього дня не повернув.

Таким чином, між сторонами виникло зобовязання із договорів позики, за яким боржник зобовязався повернути позикодавцеві (позивачу) таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка ним отримана.

На вимогу ОСОБА_1 відповідач в порушення своїх договірних зобовязань суму позики не повернув. На прохання про добровільну сплату заборгованості відповідач не реагує, відмовляється виконати зобовязання, що підтверджується фактом предявлення суду оригіналів названих розписок без відмітки про повернення всієї суми боргу.

Суд дійшов висновку, що між сторонами виникло зобовязання із договору позики, за яким боржник (відповідач) зобовязався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка ним отримана від позивача. При цьому боржник зобовязався повернути позичальнику суму боргу в доларах США, що свідчить про визначення валюти боргу в іноземній валюті.

Зазначений договір оформлений розпискою, складеною відповідачем, та яку було передано позивачу, та яка є борговим документом.

Відповідно до тексту боргового документу розписки від 14 жовтня 2011 року строк виконання відповідного грошового зобовязання не визначений, інший письмовий документ про узгодження строку повернення суми боргу сторонами суду не наданий. З огляду на зазначене, суд розглядає строк виконання боргового зобовязання як такий, що настає з моменту предявлення такої вимоги. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Враховуючи, що стороною відповідача не представлено письмових доказів, які б свідчили про протилежне, суд вважає, що обовязок відповідача з повернення позики виник з моменту звернення із такою вимогою до нього ОСОБА_1

За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документа у кредитора без відповідної помітки про виконання зобовязання свідчить про невиконання останнього.

Це грошове зобовязання виконано відповідачем належним чином не було, чим порушено вимоги ст. 1049 ЦК України, за якою позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику в строки й у порядку, установлений договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобовязання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України.

Згідно із ст. ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 524 ЦК України валютою зобовязання є національна валюта України. Згідно з правилом частини 2 статті 533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. З огляду на ці правила, враховуючи, що між сторонами виникло зобовязання із договору позики, за умовами якого відповідач повинен повернути позивачу суму боргу що є еквівалентом 7993000,0 гривень на день складення розрахунку.

Таким чином, враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе задовольнити позов частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 7993000,0 гривень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі.

У відповідності до ст.88 ЦПК України у звязку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 214,60 гривень судового збору, а також в дохід держави судові витрати 3226,40 гривень суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 611, 1049, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму боргу в розмірі 7993000,0 (сім мільйонів девятсот девяносто три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму судового збору 214,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід держави 3226,40 гривень суми судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

21.03.2013