Рішення № 30343596, 30.01.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 2-2069/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2013смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

при секретарях Бочковській Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райфайзен банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки,

в с т а н о в и в :

В серпні 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райф-файзен Банк Аваль», який є правонаступником за всіма правами і обов'язками ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 014/0075/74/69902 від 05.02.2007року, яка станом на 25.06.2011 року становить 203 931,79 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 1 625 948,16 (один мільйон шістсот двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 16 копійок, зазначивши, що 05.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/0075/74/69902 про надання кредиту у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в розмірі 180800,00 (сто вісімдесят тисяч вісімсот) доларів США. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав кредитні кошти строком на 240 (двісті сорок) місяців з 05.02.2007 року по 05.02.2027 року, на придбання житлового будинку і земельної ділянки, строковості повер-нення та плати за користування, а відповідач зі свого боку прийняв на себе зобов'язання щомісячно погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13,5% річних згідно графіку погашення кредиту. Крім того, додатково при наданні кредиту позичальник повинен був одноразово сплатити на користь банку комісію за кредитне обслуговування в розмірі 1% від суми кредиту.

У якості забезпечення своєчасного виконання зобов'язань по кредитному договору № 014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 06.02.2007 року, згідно якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею - 184,0 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Олександрівка, вул. Західна, будинок під № 30, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.02.2007 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, ОСОБА_7, за реєстром № 157, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №1900971 та земельна ділянка, що розташована за тією ж адресою, право власності на яку у іпотекодавця виникає в майбутньому.

Також у якості забезпечення зобов'язань по кредитному договору між позивачем та відпові-дачем ОСОБА_3 05.02.2007 року був укладений договір поруки № 014/0075/74/69902, згідно якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника в повному обсязі цих зобов'язань.

Позивач згідно пунктів 1 та 3 кредитного договору № 014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року повністю та в строки виконав зобов'язання по кредитному договору, видавши 06.02.2007 року ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 178 992 (сто сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто два) долара США, що у гривневому еквіваленті становить 903 909 (дев'ятсот три тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень 60 копійок.

Відповідач ОСОБА_2 отримавши кредитні кошти умови підпункту 5.1 кредитного договору щодо часткового погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно, до п'ятнадцятого числа місяця, не виконує, після отримання у відповідності з підпунктом 5.5 договору, письмової вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань, не повернула банку кредитні кошти та не сплатила відсотки за користування цими коштами. Відповідно підпункту 10.1 кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі

0.5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 25.06.2011 року, в неї виникла прострочена заборгованість щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами на загальну суму 203 931,79 доларів США, що в гривневому еквіваленті, за курсом НБУ на 25.06.2011 року (1 дол.США=7.9730грн.), становить 1 625 948, 16 (один мільйон шістсот двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 16 копійок, з них: заборгованість за кредитом - 1 370 485, 83 грн.; заборгованість за відсотками - 95 436,41 грн.; пеня за прострочення тіла кредиту - 6 049, 51 грн.; пеня за прострочення відсотків по кредиту - 153 976, 41 грн.

Договором поруки передбачено, що у випадку не виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

На підставі того, що ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по кредиту, банком на її адресу та адресу поручителя ОСОБА_3 були направлені письмові вимоги щодо виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та дострокової сплати всієї суми виниклої заборгованості, однак ці вимоги залишилися без задоволення, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позов не визнали і звернулися до позивача із зустрічним позовом, із залученням до участі у справі в якості третьої особи з боку позивачів, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - службу у справах дітей Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області, про визнання недійсними кредитного договору №014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року та додатків до нього, договору поруки №014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року, а також договору іпотеки від 06.02.2007 року, посилаючись на те, що ці договори за текстом і змістом не відповідають законодавству України, їх інтересам та волі, порушує їх та їх неповнолітніх дітей конституційні права і законні інтереси. На підставі викладеного у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просили відмовити, а їх зустрічний позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити по підставам, викладеним у позовній заяві, зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнала, вважає його таким, що не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим, просила в його задоволенні відмовити.

Представник відповідачів за первісним позовом, позивачів за зустрічним позовом, ОСОБА_9, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не визнала та просила в його задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримала і просила його задовольнити, мотивуючі свої вимоги тим, що відповідно до ст.ст.192, 1054 ЦК України предметом кредитного договору може бути тільки грошова одиниця України - гривня, тому, вважає, позивачем при укладенні цього договору було порушено законодавство України і права ОСОБА_2, яка отримала кредит на споживчі потреби в іноземній валюті, у зв'язку з чим на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Крім цього, в будинку, який куплено на кредитні кошти, проживають двоє неповнолітніх дітей позивачів, у зв'язку з чим, у разі задоволення позову банку, будуть порушені права цих дітей.

Представник третьої особи з боку позивачів за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - служби у справах дітей Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області, Пальоха С.І., суду пояснив, що як представник третьої особи з боку позивачів за зустрічним позовом не підтримує цей позов та не згоден зі ствердженням представника позивачів, що банком при зверненні до суду з позовом до позичальників про стягнення заборгованості за кредитним договором порушуються права неповнолітніх дітей. Вважає, що права цих дітей порушені саме їх батьками отриманням цього кредиту при відсутності можливості його виплатити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає за наступними підставами.

Судом встановлено, що 12 січня 2007 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання їй кредиту в сумі 187 000 (сто вісімдесят сім тисяч) доларів США під 13,5 % річних, строком на 240 місяців на придбання будинку /а. с.107-110/.

05 лютого 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було підписано кредитний договір № 014/0075/74/69902 про надання кредиту для використання на придбання житлового будинку та земельної ділянки у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 180800,00 (сто вісімдесят тисяч вісімсот) доларів США строком на 240 місяців з 05.02.2007 року по 05.02.20027 року (включно), згідно Графіку надання кредиту (додаток 1 до Договору), під 13,5 % річних /а. с. 19 - 20/.

Разом з екземпляром кредитного договору ОСОБА_2 отримала Графік погашення кредиту, що є додатком до кредитного договору /а. с. 21-23/.

Згідно підпункту 2.1. вищезгаданого кредитного договору банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за його користування.

Підпунктом 1.1.3. кредитного договору №014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року передбачено, що при наданні кредиту позичальник повинен одноразово сплатити на користь банку комісію за кредитне обслуговування в розмірі 1% від суми кредиту.

Позивач умови кредитного договору виконав повністю та видав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 178 992 (сто сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто два) долара США, що у гривневому еквіваленті становить 903 909 (дев'ятсот три тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень 60 копійок, що підтверджується копією валютного меморіального ордеру № 1 від 06.02.2007 року /а. с.29/.

У той же день, 05.02.2007 року для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_3, укладено договір поруки №014/0075/74/69902, підпунктом 3.1 якого передбачено, що поручитель у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань, несе солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, відповідності до ч.1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України /а. с. 27-28/.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бити визначені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову субсидіарну відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи суму основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено порукою. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до вимог закону та умов договору поруки повинні нести відповідальність як солідарні боржники по кредитному договору № 014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року за усіма зобов'язаннями, що витікають з цього договору.

Крім того, 05.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, в якості забезпечення кредитного договору №014/0075/74/69902, укладено договір іпотеки серії ВЕІ № 837422, який посвідчено приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за №161, згідно якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею - 184,0 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 06.02.2007 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, ОСОБА_7, за реєстром №157, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №1900971 та земельна ділянка, що розташована за тією ж адресою, право власності на яку у іпотекодавця виникає в майбутньому /а. с. 24-26/. На день отримання кредиту на придбання жилого будинку та передачу цього будинку у іпотеку в якості забезпечення виконання умов по кредитному договору ніхто, у тому числі неповнолітні діти, в цьому будинку зареєстровані не були.

Таким чином, після укладання цих договорів між банком та позичальником ОСОБА_2 виникли зобов'язальні відносини, які регулюються нормами зобов'язального права та положеннями про кредитні правовідносини.

Суд погоджується з думкою представника позивача ОСОБА_9 за зустрічним позовом, що права позивача, який є позичальником за договором про надання споживчого кредиту, захищаються Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 остаточно визначено, що положення пунктів 22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ, з наступними змінами, у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поши-рюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Однак, трактування ним положень Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ, що стосуються видачі споживачу кредиту в іноземній валюті - є невірними та таким, що не ґрунтуються на законі.

В підпункті 8.1 кредитного договору №014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року

зазначено, що з укладанням цього договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Крім того, як убачається з матеріалів справи, інформація щодо умов надання кредиту в іноземній валюті та сукупна вартість надання такого кредиту були у письмовій формі доведені до відома відповідачки ОСОБА_2 та її поручителя ОСОБА_3, що підтверджується їхніми підписами проставленими в заяві-анкеті позичальника та заяві-анкеті поручителя /а. с. 107- 114/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає право банку здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно з п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на використання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 року № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмово дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Таким чином, банк як фінансова установа може укладати кредитні договори, предметом яких є іноземна валюта, за наявності в нього банківської ліцензій та відповідного письмового дозволу.

Згідно наданих представником позивача за первісним позовом відповідних документів, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» мав банківську ліцензію та відповідний дозвіл Національного банку України на здійснення операцій із валютними цінностями /а. с. 102-106/.

Отже, доводи представника позивача ОСОБА_9 за зустрічним позовом про порушення відповідачем чинного законодавства України в галузі кредитування є помилковими та такими, що не заслуговують уваги.

Відповідно до ст.ст. 525 та 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору. Виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного та з огляду на положення ст.ст. 526, 533, 627, 1049, 1054 ЦК України в разі, коли за умовами кредитного договору позичальник одержав кредит у вигляді грошових коштів в іноземній валюті, він зобов'язаний повернути кредитодавцю на вимогу останнього цей кредит у вигляді грошових коштів у тій самій сумі і в тій самій валюті, що були ним одержані. Якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості по зобов'язаннях, що випливають з умов кредитного договору №014/0075/74/69902 від 05.02.2007 року, укладеного позивачем з ОСОБА_2, загальна сума заборгованості за кредитом, відсотками та пенею станом на 25.06.2011 року складає -

203 931,79 доларів США, що в гривневому еквіваленті, за курсом НБУ на дату 25.06.2011 року (1 долар США=7,9730 гривень), становить 1 625 948,16 гривень (один мільйон шістсот двадцять п'ять тисяч сорок вісім) гривень 16 копійок, у тому числі: заборгованість за кредитом - 171 890, 86 доларів США, що еквівалентно - 1 370 485,83 гривень; заборгованість за відсотками - 11 969, 95 доларів США, що еквівалентно - 95 436,41 гривень; пеня за прострочення тіла кредиту - 758,75 доларів США, що еквівалентно - 6 049,51 гривень; пеня за прострочення відсотків по кредиту - 19 312, 23 доларів США, що еквівалентно - 153 976, 41 гривень /а. с. 8-15/.

Як передбачено підпунктом 5.5. кредитного договору позичальник зобов'язався достроково здійснити повернення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені цим договором, у разі: невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, а також відмови від змін умов даного договору в порядку, передбаченому п.п. 1.4., 1.5, 6.2., 6.4. цього договору. Кошти мають бути повернені протягом 30 календарних днів з моменту надіслання кредитором на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення.

Вимоги щодо дострокового виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та погашення виниклого боргу за цим договором направлялися банком відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.12.2009 року /а. с.30,31 /.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.549, п.3 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Відповідно до підпункту 10.1 кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, приймаючи до уваги неналежне виконання прийнятих на себе кредитних зобов'язань з боку відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд прийшов до висновку, що пред'явлені позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно наданих позивачем за первісним позовом квитанцій, ним сплачено судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, що в цілому становить 1820 гривень /а. с. 6, 7 /.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 533, 546, 549, 554, 610, 611, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райфайзен банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, 07.02.1969 року народ-ження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райфайзен банк Аваль», юридична адреса: м. Одеса, вул. Садова, 10, код ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/р 2909949 заборгованість за кредитним договором №014/0075/74\69902 від 05.02.2007 року у розмірі - 1 625 948,16 (один мільйон шістсот двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райфайзен банк Аваль» з кожного судовий збір в розмірі 910 грн..

Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволені уточненого зустрічного позову до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору та додатку до нього, визнання недійсним договору поруки та договору іпотеки - в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя І. Ю. Рідник