Ухвала суду № 30343593, 27.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р.Справа № 2а-4895/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2012р. по справі № 2а-4895/12/2070 за позовом Приватного акціонерного товариства "Газенергокомплект" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2012р. позов задоволено.

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.04.2012 року №0000842302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +611 809,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Газенергокомплект" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС України, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "Газенергокомплект" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.09.1999 року, ідентифікаційний код 30589092.

ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка Акціонерне товариство "Газенергокомплект" дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 23.03.2012 року 47/23-212/30389092.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки від 23.03.2012 року 47/23-212/30389092 зазначається, що перевіркою було встановлено порушення:

- п. 198.2, 198.3. 198.6 ст198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 611 809 грн., в тому числі за квітень 2011 -147 973 грн., за червень 2011 - 463 836грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000842302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 611 809,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки викладені в акті від 23.03.2012 року 47/23-212/30389092 є неправомірними, необґрунтованими, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Стосовно виявлених порушень п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Згідно вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п.198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової cлужби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Відповідно до п.п.201.6, 201.7 та 201.8 ст/201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстр: виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця .

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Відповідно до правової позиції викладеної в листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Газенергокомплект" придбавало товар, який був повністю оплачений по безготівковому рахунку, контрагентами (продавцями товару) були виписані податкові накладні, які відповідають діючому законодавству, та товар був безпосередньо використаний у господарської діяльності, що підтверджується наступними документами.

Так, 01.06.2011 р. між АТ "Газенергокомплект" (в якості покупця) та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (код ЄДРПОУ 33010117) був укладений Договір поставки №247, предметом якого є постачання товару (контрольно- вимірювальні прилади та обладнання).

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з постачання, які оформлені видатковими накладними №РН-010601 від 01.06.2011 р. на суму 167547,00 грн., №РН-010602 від 01.06.2011 р. на суму 170 118,24 грн., №РН-150602 від 15.06.2011 р. на суму 102054,00 грн, №РН-150603 від 15.06.2011 р. на суму 65468,04 грн, №РН-200601 від 20.06.2011 р. на суму 122963,76 грн, №РН-200602 від 20.06.2011 р. на суму 70836,36 грн, №РН-200603 від 20.06.2011 р. на суму 200513,30 грн, №РН-200604 від 20.04.2011 р. на суму 167520,55 грн, №РН-200605 від 20.06.2011 р. на суму 165271,08 грн, №РН-200606 від 20.06.2011 р. на суму 45169,92 грн, №РН-200607 від 20.06.2011 р. на суму 45169,92 грн, №РН-250601 від 25.06.2011 р. на суму 70919,28 грн, №РН-250602 від 25.06.2011 р. на суму 141 463,79 грн, та податковими накладними №1 від 01.06.2011 р. на суму 167547,00 грн., №2 від 01.06.2011 р. на суму 170 118,24 грн., №96 від 15.06.2011 р. на суму 102054,00 грн, №97 від 15.06.2011 р. на суму 65468,04 грн, №121 від 20.06.2011 р. на суму 122963,76 грн, №122 від 20.06.2011 р. на суму 70836,36 грн, №123 від 20.06.2011 р. на суму 200513,30 грн, №124 від 20.04.2011 р. на суму 167520,55 грн, №125 від 20.06.2011 р. на суму 165271,08 грн, №126 від 20.06.2011 р. на суму 45169,92 грн, №127 від 20.06.2011 р. на суму 45169,92 грн, №162 від 25.06.2011 р. на суму 70919,28 грн, №163 від 25.06.2011 р. на суму 141 463,79 грн які складені відповідно вимог податкового законодавства України.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару по договору від 01.06.2011 №247 були виконані Позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №978 від 23.06.2011 р. на суму 160000.00 грн.. №989 від 29.06.2011 р. на суму 380000.00 грн.

Також 15.06.2011 між АТ "Газенергокомплект" (в якості покупця) та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (код ЄДРПОУ 33010117) був укладений Договір поставки №273, предметом якого є постачання товару (контрольно- вимірювальні прилади та обладнання).

В якості попередньої оплати за товар по договору від 15.06.2011 № 273 Позивачем було перераховано на користь контрагента безготівкові кошти згідно платіжних доручень від 30.06.2011 р. №1007 иа суму 258000.00 гри- від 30 06.2011 р. №1008 иа суму 270000.00 гри., від 30.06.2011 р. №1009 иа суму 253600.00 гри . від 30.06.2011 р. №1010 на суму 255600.00 грн.. від 30.06.2011 р №1011 на суму 210800.00 грн. Контрагентом була видана податкова накладна №195 від 30.06.2011 р. иа суму 1248000.00 грн

Факт транспортування товару підтверджуються товарно-транспортними накладними від 01.06.2011 р., від 15.06.2011 р., від 20.06.2011 р., від 25.06.2011 р.

Зазначені документи були складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України".

Перевезення ТМЦ здійснювалось автотранспортом АТ "Енергомашкомплект"згідно Договору №01/06/11 від 01.06.2011 р. Оплата виконаних транспортних послуг проводилась у безготівковій формі згідно акту надання послуг №0000088 від 30.06.11 відповідно до платіжного доручення №1313 від 03.08.2011 року.

01.11.10 р. між ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ"(в якості продавця) та АТ "ГАЗЕНЕРГОКОМПЛЕКТ"(в якості покупця) був укладений Договір № 272 купівлі-продажу. предметом якого с купівля-продаж товару, зазначеного у п.1.1 Договору.

В межах згаданого правочину у перевіряємий період були проведені господарські операції з купівлі-продажу, які оформлені видатковими накладними №8041 від 08.04.2011 р. на суму 246881,52 грн., №8042 від 08.04.2011 р. на суму 223528,80 грн., №8043 від 08.04.2011 р. на суму 143412,12 грн., №8044 від 08.04.2011 на суму 118389,36, №8045 від 08.04.2011 на суму 155626,08 грн, та податковими накладними №181 від 08.04.2011 р. на суму 246881,52 грн.., №183 від 08.04.2011 р. на суму 223528,80грн., №194 від 08.04.2011 р. на суму 143412,12 грн., №184 від 08.04.2011 р. на суму 118389,36 грн., №186 від 08.04.2011 р. на суму 155626,08 грн., які складені відповідно вимог податкового законодавства України.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень від 26.04.2011 №617 на суму 295912,68, від 27.04.2011 №624 на суму 300133,74 грн, від 05.05.2011 №664 на суму 341918,16 грн, від 06.05.2011 №681 на суму 110916, 00 грн, від 11.05.2011 р №692 на суму 435003,72 гри..

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною вантажовідправника ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ"від 08.04.2011 р.

Згідно вищезазначеного договору купівлі-продажу від 01.11.10 №272 відвантаження ТМЦ відбувається за рахунок АТ "Газенергокомплект"шляхом самовивозу.

Перевезення ТМЦ здійснювалось автотранспортом АТ "Енергомашкомплскт"згідно Договору № 08/04/11 від 08.04.2011 р.

Оплата виконаних транспортних послуг проводилась у безготівковій формі згідно акту надання транспортних послуг 0000057 від 29.04.2011 року відповідно до платіжного доручення №1069 від 07.07.2011 року.

Підприємства ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ", ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" знаходились на обліку в органах державної податкової служби, на час видачі податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість, про що видані відповідні свідоцтва. Вказані підприємства, на час укладення угод, знаходились за місцем реєстрації, та перебували в реєстрі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними та можуть бути використані в спорі з третьою особою, поки до них не внесені відповідні зміни.

Таким чином, на момент взаємовідносин підприємства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, та відповідно до вимог Податкового Кодексу України мали право виписувати (складати) податкові накладні, які правомірно видані покупцеві товарів, а саме на адресу АТ "Газенергокомплект".

Позивачем були отримані податкові накладні, а також здійснена оплата за поставлений товар по безготівковому рахунку, тобто всі необхідні умови для виникнення права на податковий кредит, були в наявності.

Крім того, до перевірки були надані всі первинні документи, підтверджуючі наявність господарських взаємовідносин між підприємствами та безпосередньо самі податкові накладні, виписані контрагентами.

Як підтверджено матеріалами справи, угоди позивача з третіми особами виконані належним чином.

Відповідач не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися третіми особами, та по яких позивач скористувався правом на податковий кредит.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту суми на підставі одержаних податкових накладних від контрагентів Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.99 №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач законно та обґрунтовано до складу податкового кредиту включив суми ПДВ, пов'язані з придбанням товару ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" за період з 01.04.11р. по 30.06.11р., адже податкові накладні, видаткові накладні, які були виписані контрагентами, банківські виписки мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отриманий позивачем товар своїм властивостям задовольняли потреби товариства виключно в здійсненні ним своєї господарської діяльності.

З акту перевірки 23.03.2012 року 47/23-212/30389092 вбачається, що висновки податкового органу ґрунтуються на фактах, встановлених, зокрема, в акті перевірки №1678/234/33010817 від 19.08.11 року відносно контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецатоменергомонтаж".

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.11 року по справі № 12304/11/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецатоменергомонтаж"до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування скасування наказу та визнання дій протиправними, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.12 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецатоменергомонтаж"задоволено.

В зазначеному рішенні судом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецатоменергомонтаж" при відсутності підстав для її проведення.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, на час проведення перевірки та складання акту у відповідача були відсутні підстави для врахування висновків акту перевірки №1678/234/33010817 від 19.08.11 року щодо неможливості здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецатоменергомонтаж"з позивачем.

З огляду на наведене, суд зазначає, що висновок податкового органу є таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

У зв'язку з чим, наведені у даному акті перевірки обставини господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецатоменергомонтаж" не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків актів перевірок, суд приходить до висновку, що вчинені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки викладені в акті від 23.03.2012 року 47/23-212/30389092 є неправомірними, необґрунтованими, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2012р. по справі № 2а-4895/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 01.04.2013 п.