Ухвала суду № 30342176, 17.07.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/3310/2012 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.

Провадження № 10/1390/318/12 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Макойди З.М.

Суддів: Гаврилова В.М., Леона О.І.

з участю прокурора : Андрусишин С.Я.

захисника ОСОБА_1- адвоката : ОСОБА_2

скаржника : ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора Андрусишин С.Я. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2012 року.

встановила:

Цією постановою скаргу захисника ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Львівської області Андрусишин С.Я. про скасування постанов про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 27.02.2012 року -задоволено частково. Постанову старшого прокурора відділу прокуратури Львівської області Андрусишин С.Я. про скасування постанов оперуповноваженого ГВПМ СДПІ ВПП у м. Львові Головіна О.В. від 23.02.2012 року та 24.02.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб КВП «Енергомонтаж»на підставі п.2 ст. 6 КПК України та порушення кримінальної справи відносно директора КВП «Енергомонтаж»ОСОБА_1 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України від 27.02.2012 року скасовано в частині порушення кримінальної справи відносно директора КВП «Енергомонтаж»ОСОБА_1 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України.

На постанову суду прокурор Андрусишин С.Я. подала апеляцію, в якій просить постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2012 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду до суду першої інстанції. Зазначає, що постанова судді районного суду є незаконна, судом безпідставно не взято до уваги зазначені у постанові про порушення кримінальної справи підстави для її порушення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію про скасування постанови районного суду, виступи ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2, які заперечили апеляцію прокурора, та просили залишити постанову судді без змін, дослідивши доводи зазначені в апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задоволити з наступних підстав.

Суд приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновку, що постанова від 27 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України не відповідає вимогам ст. 94 КПК України, зокрема відсутні підстави для порушення кримінальної справи.

Згідно ст. 94 ч.2 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину на момент прийняття компетентним органом рішення про порушення справи.

Приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України, стало безпосереднє виявлення ознак складу вказаних злочинів прокурором.

Підставами до порушення кримінальної справи у відповідності до вимог ч.2 ст. 94 КПК України стали достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки, а саме: акти ДПІ у Личаківському районі № 274/23-2/01018671 від 13.07.2009 року та № 161/23-2/01018671 від 15.03.2011 року; податкові повідомлення-рішення № 0000982320/7147/10/23-2 від 29.03.2011 року, № 0001582320/0/17351/10232 від 21.07.2009 року; довідки-дослідження № 1311/26-31 від 23.02.2012 року; пояснення ОСОБА_5; витягу з акту КРУ в Івано-Франківській області від 30.04.2010 року; тендерній документації; договорах; кошторисах; податкових та видаткових накладних; платіжних дорученнях та інших документах, що вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України.

Суд першої інстанції аргументував свої рішення неузгодженістю податкового повідомлення-рішення, однак відповідно до вимог ст. 56.22 Податкового кодексу України, практики Верховного суду України, неузгодженість податкового повідомлення-рішення не є перешкодою до порушення кримінальної справи. Законодавець визначив, що податкове повідомлення-рішення, котре оскаржується, є неузгодженим, не може бути основою виключно для пред'явлення обвинувачення особі, а не порушення кримінальної справи проти неї. Проте і це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів. Рішення суду про скасування податковий повідомлень-рішень оскаржені та не набрали законної сили. Крім того, як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки, з врахуванням даних довідки-дослідження податкового ревізора-інспектора № 1311/26-31 від 23.02.2012 року, податкові повідомлення-рішення про ухилення від сплати податків, які були предметом оскарження КВП «Енергомонтаж»в порядку КАСУ стосуються ухилення від сплати податків по контрагенту ПП «Інтерпросервіс». UA»на суму 185,3 тис. грн. Сума ж ухилення від сплати податків складає 2 377 914 грн. та встановлена у ході дослідчої перевірки, описана у довідці-дослідженні податкового ревізора-інспектора № 7751/26-50 від 31.08.2011 року.

Щодо наявності у матеріалах дослідчої перевірки довідки фахівця податкового ревізора-інспектора № 7751/26-50 від 31.08.2011 року, то відповідно до вимог ст.ст. 8, 20 ЗУ «Про прокуратуру»прокурор вправі залучати для надання відповідних висновків фахівців.

Відповідно до вимог п.86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперетивно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; матеріали перевірки разом з висновком органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Відповідно до вимог ст. 227 КПК України органи дізнання зобов'язані виконувати вказівки прокурора, у тому числі щодо залучення фахівця для здійснення відповідних досліджень.

Службова особа контрагента ОСОБА_5 (дівоче прізвище - ОСОБА_5), згідно пояснення відібраного о/у ВПМ ДПІ в Обухівському районі, зазначила, що вона не має жодного відношення до діяльності та створення ПП «Інтерпросервіс». UA» (35058756). З її слів, у 2007 році вона давала свій паспорт знайомому своєї матері, щоб він допоміг отримати ідентифікаційний номер. Можливо саме тоді її паспортні дані були використані для реєстрації підприємства. Більше своїх документів вона нікому не залишала. З її слід, вона ніколи не приймала участі у створенні ПП «Інтерпросервіс». UA»(35058756), не підписувала статуту, не формувала статутний фонд даного підприємства, не відкривала рахунки в установах банків, не отримувала свідоцтво про державну реєстрацію, довідку форми № 4-ОПП та будь яких інших документів стосовно даного підприємства. Ніколи не здійснювала від імені ПП «Інтерпросервіс». UA»жодних фінансово-господарських операцій, тобто, вона ніколи не укладала договори з іншими СГД, не виписувала накладні, податкові накладні, не складала та не подавала до ПДІ податкову звітність, ніколи не здійснювала постачання товарів та надання послуг як керівник ПП «Інтерпросервіс». UA». Крім того, вона зауважила, що вона ніколи нікому не видавала довіреностей на виконання від її імені вищеперелічених дій, не призначала будь-яких осіб на керівні посади вищевказаного підприємства. Крім того, ОСОБА_5 зазначила, що їй невідомо, хто здійснює або хто може здійснювати фінансово-господарську діяльність від імені та в інтересах ПП «Інтерпросервіс». UA».

Згідно вимог п.п.3.4 п.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166 (в редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213) та зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005 р. за № 702/10982, дані наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується : підписом платника, якщо платник-фізична особа, в інших випадках-підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.

Однак, податкова звітність від імені ПП «Інтерпросервіс». UA»подавалася по місцю реєстрації підприємства в податкові органи. Тобто вищенаведена інформація стосовно подання податкової звітності з ПДВ невстановленими особами від імені ПП «Інтерпросервіс». UA»свідчить про те, що дані особи не мали наміру проводити фактичну діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконання робіт або надання послуг, а сприяли контрагентам у мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. Тобто, фінансово-господарські взаємовідносини між такими підприємствами та їх контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Із вищенаведеного вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Інтерпросервіс». UA»здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПП «Інтерпросервіс». UA», фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Інтерпросервіс». UA»та контрагентами є фіктивними, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами та в силу вимог ст.ст. 203, 215, ч.1,2 ст. 228 ЦК України правочини вчинені ПП «Інтерпросервіс». UA»є нікчемними.

Зазначені дані підтверджені при здійсненні досудового слідства, де ОСОБА_5 підтвердила надані нею пояснення.

Аналізом розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ) КВП «Енергомонтаж»встановлено, що даним підприємством включено до складу податкового кредиту по контрагенту ПП «Інтерпросервіс». UA»за період 2008-2010 років в розмірі 2 563 301 грн.

Необґрунтованим є твердження суду першої інстанції, про те, що прокурором не конкретизовано яка саме тендерна документація, договори, кошториси, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення містять дані, які стали підставами до порушення кримінальної справи, оскільки такі дані безпосередньо є у матеріалах дослідчої перевірки, представлені суду та ним досліджені.

Рішення про порушення кримінальної справи прийнято компетентною особою, з додержанням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, а в ході проведення дослідчої перевірки, здобуто достатньо приводів та підстав для її порушення.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи сума несплаченого податку в бюджет держави у вигляді 2 563 301 грн., є значно меншою, яка оспорюється у адміністративних судах, а ці справи, які там є у провадженні Апеляційного адміністративного суду по суті не розглянуті.

Водночас, поза увагою залишено обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 191 ч.5 КК України і суд першої інстанції про це у своїй постанові не зазначив.

Таким чином, зазначена постанова судді в силі залишатись не може та підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 366, 382 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

апеляцію прокурора Андрусишин С.Я. -задоволити, постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2012 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Львівської області Андрусишин С.Я. про скасування постанов про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 27.02.2012 року -задоволено частково, а постанову старшого прокурора відділу прокуратури Львівської області Андрусишин С.Я. про скасування постанов оперуповноваженого ГВПМ СДПІ ВПП у м. Львові Головіна О.В. від 23.02.2012 року та 24.02.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб КВП «Енергомонтаж» на підставі п.2 ст. 6 КПК України та порушення кримінальної справи відносно директора КВП «Енергомонтаж» ОСОБА_1 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України від 27.02.2012 року скасовано в частині порушення кримінальної справи відносно директора КВП «Енергомонтаж»ОСОБА_1 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України -скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

З.М. Макойда В.М. Гаврилов О.І. Леон