Постанова № 30339187, 26.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 березня 2013 р. № 820/1664/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін:позивач-Трофімова П.В.,Данилова Ю.Д.,відповідач-Подобайло І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0001362201 від 20.02.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 663301 грн. та №0001352201 від 20.02.2013 року про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на 206630 грн. (за основним платежем - 137753 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68877 грн.). В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слугували висновки контролюючого органу про те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами - ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3 не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними. Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, то він мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Зокрема вказує, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки про завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами - ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3 Так, відповідно до інформації отриманої за наслідками перевірок вищезазначених суб'єктів господарювання, була встановлена неможливість реального здійснення ними фінансово-господарських операцій із контрагентами, у т.ч. ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", через відсутність у підприємств основних фондів, кваліфікованого персоналу та незнаходження за юридичною адресою.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" зареєстроване 01.08.2007 року виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

У період з 31.01.2013 року по 04.02.2013 року співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині взаємовідносин з ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3 за період з 01.09.2011 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої складено Акт №411/22-106/35074228 від 05.02.2013 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого платником занижено податок на додану вартість всього у сумі 137753,17 грн., у т.ч.: за вересень 2011 року на суму 6187,05 грн., за листопад 2011 року на суму 5092,97 грн., за грудень 2011 року на суму 44600 грн., за березень 2012 року на суму 47461,41 грн., за квітень 2012 року на суму 250 грн., за травень 2012 року на суму 34161,74 грн.;

- п. 138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого платником завищено від'ємне значення по податку на прибуток всього у сумі 663300,99 грн., у т.ч.: за 4 квартал 2011 року на суму 223000 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 237306,99 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 202994 грн.

Позивач, не погодившись із встановленими за наслідком перевірки порушеннями, 11.02.2013 року звернувся до податкового органу із запереченням на акт перевірки (Вих. №154)

Листом від 18.02.2013 року № 2429/10/22.1-13 «Про надання відповіді» відповідач повідомив, що встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є законними.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом 20.02.2013 року було прийнято повідкові повідомлення-рішення:

№0001362201 від 20.02.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 663301 грн.

№0001352201 від 20.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 206630 грн., у т.ч. за основним платежем - 137753 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68877 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація щодо перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами - ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3 є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечується сторонами, основним видом діяльності, який здійснював позивач у перевіряємий період, була діяльність зв'язку (код КВЕД 64.20.0).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період мав господарські відносини із ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3

Так, перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податкового кредиту, на підставі договірних відносин із вищезазначеними контрагентами, суд дійшов висновку про наступне.

З приводу господарських відносин із ТОВ «Дельта Принт».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 28.11.2011 року між ТОВ «Дельта Принт» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір №6П-11-11 про надання послуг з ліфлетингу у м. Харкові, а саме друку поліграфічної продукції із інформацією про послуги Замовника (500 000 шт.) та інформування потенційних абонентів про послуги Замовника шляхом роздачі у період з 09.12.2011 року по 30.12.2011 року поліграфічної продукції із інформацією про послуги (Промоакція). Вимоги до друку поліграфічної продукції та промоакції визначені п.1.3 та п. 1.4 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 141600 грн., у т.ч. ПДВ 23600 грн.

На виконання умов договору між сторонами було погоджено специфікації поліграфічної продукції (Додаток №1 до Договору), макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №2 до Договору), перелік місць проведення промоакції (Додаток №3 до Договору) та текстовка для проведення промоакції (Додаток №4 до Договору).

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2011 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення від 15.12.2011 року №17473 та не заперечується податковим органом.

ТОВ «Дельта Принт» було виписано на адресу позивача податкову накладну №151201 від 15.12.2011 року на загальну суму 141600 грн., у т.ч. ПДВ 23600 грн.

З приводу господарських відносин із ТОВ фірма «Аква Транс».

Під час розгляду справи встановлено, що 01.12.2011 року між ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) та ТОВ фірма «Аква Транс» (Виконавець) було укладено Договір №2П-12-11 про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції.

На виконання умов договору між сторонами було погоджено специфікації поліграфічної продукції (Додаток №1 до Договору) та макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №2 до Договору).

Відповідно до заявки на виконання робіт від 01.12.2011 року, сторони визначили об'єм виготовлення поліграфічної продукції у розмірі 90 000 на загальну суму 72000 грн., у т.ч. ПДВ 12000 грн.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2011 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення від 12.12.2011 року №17284 та не заперечується податковим органом.

ТОВ фірма «Аква Транс» було виписано на адресу позивача податкову накладну №121202 від 12.12.2011 року на загальну суму 72000 грн., у т.ч. ПДВ 12000 грн.

Також, 12.12.2011 року між ТОВ фірма «Аква Транс» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір №3П-12-11 про надання послуг із розповсюдження у період з 12.12.2011 року по 31.12.2011 року рекламних листівок серед потенційних абонентів Замовника у м. Харкові, а саме їх розклеювання у під'їздах домів. Загальна сума наданих послуг складає 54000 грн., у т.ч. ПДВ 9000 грн.

Відповідно до Додатку №1 до Договору між сторонами було погоджено перелік адрес розповсюдження рекламних листівок.

З метою виконання умов Договору, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" передало ТОВ фірма «Аква Транс» рекламні листівки у кількості 90 000, що підтверджується погодженим між сторонами Актом приймання-передачі від 12.12.2011 року.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2011 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення від 12.12.2011 року №17285 та не заперечується податковим органом.

ТОВ фірма «Аква Транс» було виписано на адресу позивача податкову накладну №121203 від 12.12.2011 року на загальну суму 72000 грн., у т.ч. ПДВ 12000 грн.

З приводу господарських відносин із ПП «Голден Елітсервіс».

Так, відповідно до матеріалів справи вбачається, що між ПП «Голден Елітсервіс» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договори на виконання печатної продукції №9П-02-12 від 15.02.2012 року, №10П-02-12 від 16.02.2012 року та №11П-02-12 від 17.02.2012 року.

На виконання умов вищезазначених договорів між сторонами було погоджено технічні умови (Додаток №1 до Договору), специфікації (Додаток №2 до Договору) та макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №3 до Договору).

Відповідно до укладених міх сторонами специфікацій, сторони визначили кількість та вартість виробленої продукції, а саме: за Договором №9П-02-12 від 15.02.2012 року тираж 61056 на загальну суму 48844,80 грн., у т.ч. ПДВ 8140,80 грн.; за Договором №10П-02-12 від 16.02.2012 року тираж 50000 на загальну суму 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн.; за Договором №11П-02-12 від 17.02.2012 року тираж 50000 на загальну суму 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідні Акти приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2012 року (Договір №9П-02-12 від 15.02.2012 року), від 01.03.2012 року (Договір №10П-02-12 від 16.02.2012 року), від 02.03.2012 року (Договір №11П-02-12 від 17.02.2012 року).

Також, між ПП «Голден Елітсервіс» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договори №8П-02-12 від 22.02.2012 року та №12П-02-12 від 24.02.2012 року, умовами яких було виконання робіт по розміщенню рекламної інформації Замовника на під'їздах житлових будинків на інформаційних стендах у м. Харкові у період з 07.03.2012 року по 31.03.2012 року три рази на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця) виключая вихідні та святкові дні в кількості 80 060шт. та 80996 шт. відповідно

На виконання умов договору між сторонами було погоджено перелік адрес розміщення рекламних листівок (Додаток №1 до Договору) та відповідні специфікації (Додаток №2 до Договору).

З метою виконання умов Договору, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" передало ПП «Голден Елітсервіс» печатну продукцію (рекламні листівки) у кількості 80 060шт. та 80996 шт., що підтверджується погодженими між сторонами Актами приймання-передачі від 02.03.2012 року.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідні Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2012 року.

Розрахунки за надані ПП «Голден Елітсервіс» послуги з приводу виготовлення та розповсюдження інформаційних листівок були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копії платіжних доручень від 19.03.2012 року №3495 на загальну суму 225467,55 грн. у т.ч. ПДВ 37577,93 грн. (з урахуванням листа позивача від 19.03.2012 року №514/1) про визначення призначення платежу та від 18.04.2012 року №4903 на загальну суму 10,85 грн. у т.ч. ПДВ 1,81 грн.

ПП «Голден Елітсервіс» було виписано на адресу позивача податкові накладні №103 від 01.03.2012 року на загальну суму 48844,80 грн., у т.ч. ПДВ 8140,80 грн. (Договір №9П-02-12 від 15.02.2012 року), №104 від 01.03.2012 року на загальну суму 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (Договір №10П-02-12 від 16.02.2012 року), №203 від 02.03.2012 року на загальну суму 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (Договір №11П-02-12 від 17.02.2012 року), № 1901 від 19.03.2012 року на загальну суму 48036,00 грн., у т.ч. ПДВ 8006,00 грн. (№8П-02-12 від 22.02.2012 року) та № 1903 від 19.03.2012 року на загальну суму 48597,60 грн., у т.ч. ПДВ 8099,60 грн. (№12П-02-12 від 24.02.2012 року).

З приводу господарських відносин із ТОВ «ТБ Східна Україна».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 12.03.2012 року між ТОВ «ТБ Східна Україна» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір №7П-03-12 від 12.03.2012 року про надання послуг з ліфлетингу у м. Харкові, а саме друку поліграфічної продукції із інформацією про послуги Замовника (210 000 шт.) та інформування потенційних абонентів про послуги Замовника шляхом роздачі у період з 22.03.2012 року по 31.03.2012 року поліграфічної продукції із інформацією про послуги (Промоакція). Вимоги до друку поліграфічної продукції та промоакції визначені п.1.3 та п. 1.4 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 59290,00 грн., у т.ч. ПДВ 9881,67 грн.

На виконання умов договору між сторонами було погоджено специфікації поліграфічної продукції (Додаток №1 до Договору), макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №2 до Договору), перелік місць проведення промоакції (Додаток №3 до Договору) та текстовка для проведення промоакції (Додаток №4 до Договору).

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення від 19.03.2012 року №3498 та не заперечується податковим органом.

ТОВ «ТБ Східна Україна» було виписано на адресу позивача податкову накладну №1902 від 19.03.2012 року на загальну суму 59290,00 грн., у т.ч. ПДВ 9881,67 грн.

З приводу господарських відносин із ТОВ фірма «Аква».

Під час розгляду справи встановлено, що 23.04.2012 року між ТОВ фірма «Аква» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір №№9П-04-12, умовами якого було надання Виконавцекм послуг з виробництва та розповсюдження у період з 07.05.2012 року по 31.05.2012 року рекламних листівок серед потенційних абонентів Замовника у м. Харкові, а саме їх розклеювання у під'їздах домів. Вимоги до друку поліграфічної продукції та її розповсюдження визначені п.1.2 та п. 1.3 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 204 970,50 грн., у т.ч. ПДВ 34161,75 грн.

На виконання умов договору між сторонами було погоджено технічні умови (Додаток №1 до Договору), макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №2 до Договору) та перелік адрес розповсюдження рекламних листівок (Додаток №3 до Договору).

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень від 17.05.2012 року №6551, від 21.05.2012 року №6567, від 22.05.2012 року №6812 та від 23.05.2012 року № 6910.

ТОВ фірма «Аква» було виписано на адресу позивача податкові накладні №1702 від 17.05.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №2101 від 21.05.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №2201 від 22.05.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №2301 від 23.05.2012 року на загальну суму 54970,50 грн., у т.ч. ПДВ 9161,75 грн.

Як було зазначено представником позивача під час судового розгляду, необхідність укладання вищезазначених договірних відносин була зумовлена необхідністю проведення рекламних заходів з метою залучення нових абонентів, інформування потенційних споживачів про телекомунікаційні послуги, що він надає, особливо під час проведення акцій, то, з метою виявлення ринкових цін на відповідні роботи, послуги, підвищення ефективності закупівель, раціонального використання власних коштів та забезпечення оптимального рівня закупівельних цін (вибору оптимальних умов закупівель),

Так, з метою проведення вищезазначених дій, наказом ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" №92 від 21.11.2011р., копію якого долучено до матеріалів справи, було оголошено тендер «Обслуговування абонентів. Реклама» (Поліграфічні послуги: друк рекламної продукції, рахунків, претензій, повідомлень, їх доставка, розклеювання листівок, послуги ліфлетингу), результати якого оформлені Протоколом проведення тендера від 16.12.2011р. та дійсні протягом 2012 року.

На виконання розпоряджень №1 від 10.01.2011р., №138 від 27.12.2011р. «Про проведення рекламних заходів», в межах затверджених сум комерційних витрат, згідно з результатами проведених тендерів, Позивачем протягом 2011-2012 років було укладено з контрагентами відповідні договори на проведення рекламних заходів (у тому числі на виробництво та розповсюдження рекламних листівок, отримання послуг з ліфлетингу) та, з метою перевірки їх результативності, при укладенні абонентських договорів здійснював опитування абонентів про джерела отримання інформації про послуги підприємства, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями відповідних службових записок.

Позивач вказує, що у зв'язку із виконанням контрагентами позивача робіт (надання послуг) на підставі вищенаведених договірних відносин, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" було здійснено підключення нових абонентів, укладення з ними абонентських договорів за адресами, що відповідають технічній можливості надання телекомунікаційних послуг, що призвело як наслідок, до отримання прибутку. Тобто вищезазначена діяльність пов'язані із господарською діяльністю позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах та необхідність їх укладення, а понесення ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

З приводу господарських відносин із ПРБП «Ортікон».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, між ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) та ПРБП «Ортікон» (Підряд6ник) було укладено Договір підряду №31/10 від 12.11.2007 року, умовами якого було виконання робіт по будівництву ВОЛЗ у м. Харкові, яка визначена у відповідних специфікаціях.

Додатковими угодами № 1 від 11.3.2008 року, №2 від 12.03.2008 року, №3 від 26.04.2008 року, №4 від 29.10.2008 року, №5 від 02.11.2011 року та №6 від 12.01.2012 року сторонами було внесено зміни до Договору, зокрема визначено нові редакції специфікацій на виконання робіт, продовжено термін дії договору до 20.10.2012 року та дозволено проведення розрахунків векселями.

Перебування у позивача на праві користування приміщення, необхідного для виконання робіт по будівництву ВОЛЗ, у т.ч. розподільна мережа К-11 за адресою: м. Харків пр. Леніна, 58, підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, а саме погодженими між ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" та ХФ ПАТ «Укртелеком» актом звірки від 10.09.2007 року, актом виконаних робіт за жовтень 2007 року, приймання в експлуатацію телефонних лінійних споруд від 16.12.2008 року. Позивач згідно рахунку №426 від 12.09.2007р. платіжним дорученням №475 від 20.09.2007р. здійснив попередню оплату ХФ ПАТ «Укртелеком» у розмірі 9 148,54грн. (з ПДВ) за надання місця в кабельній (телефонній) каналізації для прокладання кабелю.

Як вбачається з матеріалів справи, Замовником з метою виконання ПРБП «ОРТІКОН» робіт за Договором підряду №31/10 від 12.11.2007р., на підставі відповідних проектів розроблених ТОВ НВБФ «ЗВ'ЯЗОКБУД-ІНВЕСТ» згідно Договору №18/07 від 28.03.2007р. та погоджених з ХФ ПАТ «Укртелеком» - власником кабельної (телефонної) каналізації, в якій прокладається кабель ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", було затверджено та узгоджено з підрядником Технічне завдання № 4 О від 14.01.2008р. на прокладення та монтаж ВОЛЗ на відповідних ділянках в існуючій кабельній каналізації ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" та ХФ ПАТ «Укртелеком» та виконання робіт у будинках на ділянках на загальну суму 901 926,50грн., у т.ч. ПДВ., у т.ч. розподільна мережа К-11 за адресою: м. Харків пр. Леніна, 58.

З метою забезпечення можливості виконання ПРБП «ОРТІКОН» робіт у відповідних будинках згідно технічного завдання, Позивачем було укладено з КСП «Інженерні мережі» Договір сервітуту №011011 від 01.10.2011р.. згідно якого Позивачу надано право користуватись нежитловими приміщеннями житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Харкова для розміщення та технічного обслуговування власної телекомунікаційної мережі, встановлення телекомунікаційних засобів з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг мешканцям будинку. Після закінчення виконання робіт за об'єктом - розподільна мережа К-11 (пр. Леніна, 58).

Позивачем на підтвердження факту передачі ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" підряднику товарно-матеріальних цінностей, позивачем було додано та долучено до матеріалів справи копії відповідних накладних на видачу ТМЦ та довіреність на їх отримання.

В послідуючому, після виконання робіт по будівництву ВОЛЗ на розподільній мережі К-11 за адресою: м. Харків пр. Леніна, 58, між сторонами правочину було погоджено відповідний Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року №01/2011 від 20.11.2011 року на загальну суму 30557,84 грн., у т.ч. ПДВ 5092,97 грн.

Суд також зазначає, що додатковим доказом на підтвердження факту виконаних робіт, є складений Акт/МНА-2 від 31.01.2013р. приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, яким комісією було засвідчено факт виконання робіт, у т.ч. робіт виконаних ПРБП «Ортікон» по будівництву ВОЛЗ на розподільній мережі К-11 за адресою: м. Харків пр. Леніна, 58.

Наявність у ПРБП «Ортікон» необхідних дозволів на виконання визначених договором робіт, підтверджується наданими позивачем відповідними Ліцензіями Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Серії АВ №192518 від 08.09.2006 року (Термін дії 08.09.2011 року) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України Серії АВ №591988 від 12.10.2011 року (Термін дії 12.10.2016 року).

Позивачем було проведено попередню оплату вартості виконаних робіт на підставі виставлених рахунків-фактур №18/01 від 16.01.2008 року та №20/01 від 25.06.2012 року, у розмірі 225481,62 грн. у т.ч. ПДВ 37580,27 грн. та 17151,67 грн., у т.ч. ПДВ 2858,61 грн. відповідно, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень №1790 від 04.02.2008 року та №8570 від 25.06.2012 року. В послідуючому, з метою проведення оплати за надані роботи, позивачем було виписано на адресу ПРБП «Ортікон» прості векселі Серії АА №0181931 від 27.04.2012 року на суму 63159,69 грн. та Серії АА №0181933 від 27.04.2012 року на суму 63159,70 грн. строком сплати до 31.12.2015 року.

На виконання умов Договору, ПРБП «Ортікон» було виписано на адресу позивача податкову накладну №27 від 30.11.2011 року на загальну суму 30557,84 грн., у т.ч. ПДВ 5092,97 грн.

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, в зв'язку з виконанням вищезазначених договірних відносин, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" було розширено територію, на якій є технічно можливим надання телекомунікаційних послуг, підключено нових абонентів, укладено з ними абонентські договори, і як наслідок, отриманий дохід.

З приводу господарських відносин із ПП «Баварія Ф».

Також, як було пояснено представником позивача у судових засіданнях, у перевіряємий період ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" на підставі усної угоди мав господарські відносини із ПП «Баварія Ф» з приводу придбання кабелів ТСВ 103х2х0,4.

Судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальником у перевіряємий період було передано у власність ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" товар (кабелі ТСВ 103х2х0,4), про що свідчать надані позивачем копії первинних документів, а саме: рахунок-фактура №28/09 від 28.09.2011 року та видаткова накладна №РН-0310-08 від 03.10.2011 року на загальну суму 37122,30 грн., у т.ч. ПДВ 6187,05 грн.

Вартість отриманого товару була повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Баварія Ф», про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення №13882 від 30.09.2011 року на загальну суму 37122,30 грн., у т.ч. ПДВ 6187,05 грн.

Суд зазначає, що в послідуючому придбаний позивачем товар був використаний у господарській діяльності, а саме переданий ТОВ ТВП «Промтехзвязок» на виконання умов Договору підряду №0810 від 15.09.2011 року, умовами якого було виконання Підрядником робіт з переносу лінійних кабелів зв'язку з кроса Х00 з приміщення, орендованого у ХФ ПАТ «Укртелеком», у нове приміщення за адресою м. Харків, вул. Іванова, 7/9, що підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, а саме: заявкою, довіреністю та накладною на отримання ТМЦ. Факт виконання сторонами робіт на підставі Договору підряду №0810 від 15.09.2011 року підтверджується наданим позивачем Актом виконаних робіт від 30.05.2012 року, що є додатковим доказом використання позивачем придбаного у ПП «Баварія Ф» товару.

На виконання умов Договору, ПП «Баварія Ф» було виписано на адресу позивача податкову накладену №437 від 30.09.2011 року на загальну суму 37122,30 грн., у т.ч. ПДВ 6187,05 грн.

З приводу господарських відносин із ФОП ОСОБА_3

Під час розгляду справи було встановлено, що у перевіряємий період ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" на підставі усної угоди мав господарські відносини із ФОП ОСОБА_3 з приводу придбання LS адаптерів.

На виконання умов договірних відносин, Постачальником у перевіряємий період було передано у власність ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" товар (LS адаптер), про що свідчать надані позивачем копії первинних документів, а саме: рахунок-фактура №СФ-0000253 від 09.04.2012 року та видаткова накладна №РН-110401 від 11.04.2012 року на загальну суму 1500грн., у т.ч. ПДВ 250 грн.

Додатковим доказом, який свідчить про факт отримання придбаного є надана позивачем копія виписки із книги реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ.

Вартість отриманого товару була повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Баварія Ф», про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення №4388 від 11.04.2012 року на загальну суму 1500 грн., у т.ч. ПДВ 250 грн.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що необхідність придбання вищезазначеного товару (LS адаптерів), була зумовлена господарською необхідністю, а саме їх використання під час підключення нових абонентів послуг зв'язку, про що свідчать надані позивачем копії первинних документів, а саме Акт списання ТМЦ №СпТ-00214 від 30.04.2012 року та копії відповідних нарядів на списання УСМК у квітні 2012 року.

На виконання умов Договору, ФОП ОСОБА_3 було виписано на адресу позивача податкову накладну №11 від 11.04.2012 року на загальну суму 1500 грн., у т.ч. ПДВ 250 грн.

Факт наявності на підприємстві необхідних виробничих потужностей та відповідного кваліфікованого персоналу для здійснення господарської діяльності з використанням придбаного у ПП «Баварія Ф» та ФОП ОСОБА_3 товару підтверджується наданими позивачем копіями відповідних договорів оренди та штатного розпису, та фактично податковим органом не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про належне документальне підтвердження позивачем понесених витрат по взаємовідносинами із ПП «Баварія Ф» та ФОП ОСОБА_3

Доказів того, що зазначений у первинних документах товар не було отримано ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" та в послідуючому використано у своїй господарській діяльності, ані акт перевірки, ані матеріали даної адміністративної справи не містять.

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

При цьому, обов'язковість форми правочину визначено статтею 657 ЦК України, де зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, взаємовідносини між сторонами відбувались при наявності всієї необхідної, належним чином складеної первинної документації, при здійсненні оплати товару на підставі рахунків-фактур покупцем, тобто ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" та при здійсненні поставки товару контрагентами.

Суд зауважує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Суд зазначає, що на час виконання умов договорів та видачі податкових накладних контрагенти позивача - ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3 були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3 мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч. 2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність"може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом"і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії"ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами- ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3 і правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо посилання контролюючого органу, на те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами - ПП «Баварія Ф», ПРБП «Ортікон», ТОВ фірма «Аква Транс», ТОВ «Дельта Принт», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «ТБ Східна Україна», ТОВ фірма «Аква» та ФОП ОСОБА_3, в т.ч. і по ланцюгу, не мають на меті реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладені між позивачем та ПП "Корпус-7" угоди недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати. Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001362201 від 20.02.2013 року та № 0001352201 від 20.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50, код 35074228) судовий збір в сумі 2 294 (дві тисячі двісті девяносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29.03.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.