Рішення № 30338117, 27.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.Справа № 5017/794/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІН ГРУП"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний банк „Експрес-Банк"

про звернення стягнення на майно

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Покора І.Є., довіреність від 03.01.2013р.; Величко К.Г., довіреність від 03.01.2013р.

Від відповідача: Чередниченко А.Г., директор згідно наказу № 6-к від 05.05.2009р.

Від третьої особи: Зеленюк Р.В., довіреність від 17.05.2012р.

В судовому засіданні 27.03.2013 р. приймали участь представники:

Від позивача: Покора І.Є., довіреність від 03.01.2013р.; Величко К.Г., довіреність від 03.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Зеленюк Р.В., довіреність №юр-123 від 17.05.2012р.

Суть спору: про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.11.2006р., укладеним між ТОВ „Істок" та ПАТ „АБ „Експрес-Банк" в особі Одеської філії, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального округу Тітовою Т.С. та зареєстрованим у реєстрі за №5200, а саме:

- нежитлових будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській,112, на земельній ділянці розміром 1850кв.м., що належить ТОВ „Істок" на підставі свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 07.08.2002р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 07.08.2002р. під №1-476 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7303526;

- цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській,106, на земельній ділянці розміром 6070 кв.м., що належить ТОВ „Істок" на підставі свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 02.02.2000р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 02.02.2000р. під №1-476 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 1625489;

- комплекс будівель та споруд, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський по вул. Маршала Бірюзова,1, на земельній ділянці розміром 9470кв.м., що належить ТОВ „Істок" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 30.09.2004р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 01.10.2004р. та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7681507, для задоволення вимог ТОВ „Грін Груп" за договором про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р., укладеним між ПАТ „АБ „Експрес-Банк" в особі Одеської філії та ТОВ „Грін Груп", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., зареєстрованим в реєстрі за №250 в розмірі 3 034 681,38грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, визначеного в договорі іпотеки від 10.11.2006р., посвідченому приватним нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального округу Тітовою Т.С., зареєстрованому в реєстрі за №5200, для задоволення грошових вимог ТОВ „Грін Груп", що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги (зміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р., укладеного між ПАТ „АБ „Експрес-Банк" та ТОВ „Грін Груп", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., зареєстрованого в реєстрі за №250 шляхом процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України „Про іпотеку" та визнання права ТОВ „Грін Груп" від свого імені продати майно ТОВ „Істок", яке є предметом договору іпотеки від 10.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С., зареєстрованого в реєстрі за №5200, будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за ціною предмета іпотеки згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконання рішення господарського суду.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду уточнення позовних вимог від 21.01.2013р. за вх.№2059/2013, від 28.01.2013р. за вх.№2878/2013, в їх обґрунтування зазначає, що між ТОВ „Грін Груп" та ПАТ „АБ „Експрес-Банк" 06.03.2012р. було укладено та нотаріально посвідчено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ „АБ „Експрес-Банк" передав позивачу право вимоги, у зв'язку з чим ТОВ „Грін Груп" став новим іпотекодержателем за договором іпотеки, посвідченим 10.11.2006р. приватним нотаріусом, укладеним між ПАТ „АБ „Експрес-Банк" та ТОВ „Істок", згідно з яким іпотекою майна ТОВ „Істок" забезпечені вимоги банку, що випливають із кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р., право вимоги банка за яким відступлене позивачу згідно договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р. та №2 від 20.12.2011р. Позивач відмічає, що відповідач не взмозі самостійно погасити існуючу заборгованість по кредитному договору №1220/06 від 10.11.2006р., з підстав чого позивач бажає отримати заборгованість за рахунок предмета іпотеки.

У позовній заяві позивач виклав клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом організації ТОВ „Грін Груп" охорони предмета іпотеки за відповідним договором, однак, обґрунтування такого відповідно до ст.ст.66, 67 ГПК України не навів, з підстав чого суд відмовляє у задоволення вказаного клопотання за необґрунтованістю, які саме обставини та яким чином утруднять чи зроблять неможливим виконання судового рішення у даній справі.

Заяви позивача та відповідача від 02.04.2012р. за вх.№9876/2012, від 04.05.2012р. за вх.№13586/2012, від 13.09.2012р. за вх.№28113/2012, від 26.03.2013р. за вх.№9977/2013 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені.

Позивач подав до суду клопотання від 27.03.2013р. за вх.№10052/13 про розгляд справи по суті та прийняття кінцевого рішення, посилаючись на те, що з моменту порушення провадження по даній справі ТОВ „Істок" з використанням зацікавленої у затягуванні розгляду справи по суті особи - ТОВ „Море плюс", систематично, з певними, прорахованими відліками в часі, подавались апеляційні та касаційні скарги на всі процесуальні документи, що виносились судом в рамках даного провадження, що свідчить про зловживання з їх боку наданими процесуальними правами, з огляду ще й на те, що жодна із апеляційних чи касаційних скарг не була задоволена.

Відповідач усно в судовому засіданні 02.04.2012р. повідомив, що проти позову заперечує, однак, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правових підстав невизнання позову до відому суду не довів.

Клопотання відповідача від 02.04.2012р. за вх.№9677/2012, від 09.04.2012р. за вх.№10529/2012 про зупинення провадження у справі було задоволено ухвалою суду від 09.04.2012р., з цих підстав не прийнято до уваги заперечення позивача на вказане клопотання відповідача.

Відповідачем 25.03.2013р. було подано до суду заяву за вх.№9877/2013, в якій просить справу №5017/794/2012 об'єднати зі справою №2-32/78-10-2331, посилаючись на те, що, на його думку, звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Законом України „Про іпотеку" окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку в силу мораторію на задоволення вимог кредиторів, з огляду ще й на те, що ПАТ „АБ „Експрес-Банк" є кредитором ТОВ „Істок" згідно ухвали суду від 28.01.2011р., якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Істок", зокрема вимоги ПАТ „АБ „Експрес-Банк", як кредитора першої черги. Такі твердження відповідача ґрунтуються на положеннях п.4 ст.10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону №5518-VI від 06.12.2012р.).

З підстав вказаного клопотання відповідача позивач подав заперечення від 27.03.2013р. за вх.№10053/13, де відзначив, що з врахуванням набрання чинності Законом України „Про іпотеку" пізніше ніж Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положень Рішення КСУ від 03.10.1997р. №4-зп, норми більш пізнішого у часі закону, тобто, Закону України „Про іпотеку" мають переважне значення, ніж норми іншого закону, що був прийнятий раніше, в тій частині, в якій вони регулюють, змінюють один і той же предмет правовідносин. Крім того, відповідно до п.1 розділу 8 „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про іпотеку" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. З врахуванням наведеного, позивач вважає, що справи №5017/794/2012 та №2-32/78-10-2331 це дві окремі, незалежні одна від одної справи, сумісний їх розгляд є недоцільним та перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Заява відповідача від 25.03.2013р. за вх.№9877/2013 про об'єднання справ судом не задовольняється з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

До суду надійшли пояснення від 02.04.2012р. за вх.№9702/2012 та заява від 09.04.2012р. за вх.№10541/2012 арбітражного керуючого Кормільцева М.А., який посилаючись на призначення його розпорядником майна ТОВ „Істок" ухвалою суду від 09.06.2010р. у справі про банкрутство ТОВ „Істок" №2-32/78-10-2331, просить суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у порядку ст.27 ГПК України з метою захисту інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, а також просить суд припинити провадження у справі №5017/794/2012 посилаючись на положення п.55 Постанови Пленуму ВСУ №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику у справах про банкрутство", введення мораторію у справі про банкрутство №2-32/78-10-2331 та неможливість задоволення вимог позивача за межами процедур банкрутства, позаяк і в рамках розгляду справи про банкрутство за умови незаявлення позивачем відповідної заяви у справі №2-32/78-10-2331 в порядку ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, умовою участі у справі позовного провадження третьої особи без самостійних вимог на предмет спору згідно ст.27 ГПК України є можливість впливу судового рішення на права та обов'язки третьої особи щодо однієї із сторін спору, тоді як рішення суду у даній справі жодним чином не впливатиме на права та обов'язки арбітражного керуючого Кормільцева М.А., як розпорядника майна ТОВ „Істок", у зв'язку з чим вищенаведене його клопотання задоволенню судом не підлягає.

05.04.2012р. за вх.№10223/2012, 23.01.2013р. за вх.№2533/2013 та 29.01.2013р. за вх.№3119/2013 до суду надійшли заяви ПАТ „АБ „Експрес-Банк", в яких останній просить суд позов позивача задовольнити, посилаючись на те, що з моменту виникнення заборгованості за кредитним договором №1220/06, укладеним між ПАТ „АБ „Експрес-Банк" та ТОВ „Істок", та до теперішнього часу останній не здійснює жодних заходів щодо погашення заборгованості, внаслідок чого банк, керуючись нормами чинного законодавства України, належним чином відступив ТОВ „Грін Груп" право вимоги за вищенаведеним кредитним договором та похідним від нього договором іпотеки, з огляду на що банк погоджується із даним позовом та вважає його таким, що має бути задоволений в повному обсязі.

27.03.2013р. за вх.№10115/2013 ПАТ „АКБ „Експрес-Банк" подав до суду заяву про розгляд справи по суті, прийняття кінцевого рішення у справі про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, з посиланням на затягування розгляду справи з боку ТОВ „Істок" та заінтересованої особи ТОВ „Море плюс", при цьому, заявник зауважує, що у справі №32/78-10-2331 про банкрутство ТОВ „Істок" також мало місце численне подання ТОВ „Істок" та ТОВ „Море плюс" апеляційних та касаційних скарг на процесуальні документи.

Ухвалами суду від 06.07.2012р., від 26.11.2012р., від 16.01.2013р. провадження у справі зупинялось через подання апеляційних та касаційних скарг ТОВ „Море плюс" та подання ТОВ „Істок" апеляційної скарги на ухвалу суді від 26.11.2012р. про зупинення провадження у справі, у прийнятті якої до розгляду йому було відмовлено ухвалою ОАГС від 21.01.2013р. та постановою ВГСУ від 11.03.2013р.

Ухвалами суду від 23.11.2012р., від 11.01.2013р., від 21.03.2013р. провадження у справі поновлювалось через повернення справи з апеляційної та касаційної інстанцій.

Постановою ОАГС від 26.06.2012р., постановами ВГСУ від 08.08.2012р., від 26.12.2012р. у справі №5017/794/2012 на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. про зупинення провадження у справі апеляційні, касаційні карги ТОВ „Море плюс" залишені без задоволення, ухвалу від 09.04.2012р. залишено без змін. Крім того, ухвалою ОАГС від 20.11.2012р. припинено провадження за апеляційною скаргою ТОВ „Море плюс" на ухвалу суду від 09.04.2012р.

З врахуванням ненадання відповідачем суду відзиву на позов та витребуваних документів, не з'явлення в судове засідання, що відбулось 27.03.2013р., суд розглянув дану справу відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

10.11.2006р. між АБ «Експрес-Банк» (кредитодавець) та ТОВ «Істок» (позичальник) було укладено кредитний договір №1220/06, за умовами якого кредитодавець зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів та/або придбання основних засобів з лімітом максимальної заборгованості 6 000 000 грн., строком з 10.11.2006р. по 31.03.2010р. зі сплатою з 10.11.2006р. по 31.07.2008р. - 16% пічних, з 01.08.2008р. по 02.09.2008р. - 18% річних; починаючи з 03.09.2008р. надати кредит в сумі 5 999 291,36 грн. зі сплатою з 03.09.2008р. по 31.03.2009р. 18% річних, а з 01.04.2009р. по 10.11.2009р. - 23% річних, з 11.11.2009р. по 31.03.2010р. включно - 25 % річних, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування, сплатити інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках та виконати інші свої зобов'язання, передбачені договором, у повному обсязі (п.1.1. кредитного договору, п.1 договору №5 від 10.11.2009р.).

Відповідно до умов п.2.2., 2.3., 2.4. кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р., п.1 договору №5 від 10.11.2009р. для обліку заборгованості позичальника за наданим кредитом кредитодавець відкриває рахунок №206340723312 в ОФ АБ «Експрес-Банк». Кредит надається одноразово, в сумі і в термін, визначені п.1.1. цього договору. Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування за платіжним дорученням позичальника суми кредиту з рахунку, зазначеного в п.2.2. договору на рахунок, зазначений в письмовій заявці позичальника, але не раніше забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань за договором та його дійсності на момент видачі кредиту.

Відповідно до умов п.2.5. кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р., п.1 договору №5 від 10.11.2009р. повернення отриманого кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений у п.2.2. договору, в сумах та в терміни, визначені графіком повернення кредиту, наведеному у додатку №2, що є невід'ємною частиною договору, а у випадку якщо такий не був встановлений - не пізніше дати повернення кредиту, зазначеної в п.1.1. договору.

У п.3.1. кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р., п.1 договору №5 від 10.11.2009р. сторони погодили, що забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за договором є: іпотека ЦМК (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106), іпотека комплексу нежитлових будівель та споруд (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 112), іпотека комплексу нежитлових будівель та споруд (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова,1) загальна заставна вартість 7 608 967грн.; застава устаткування вказаного ЦМК, застава устаткування комплексу нежитлових будівель та споруд (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова,1), застава мереж та комунікацій по вул. Ізмаїльська, 106, Білгород-Дністровського району, застава мереж та комунікацій по вул. Маршала Бірюзова, 1, Білгород-Дністровського району, загальною заставною вартістю 4 449 245,86грн.; порука МПП «Будівельник» на повну суму заборгованості позичальника; порука ВКФ «СКП» на повну суму заборгованості позичальника.

Згідно п.4.2. кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р., п.1 договору №5 від 10.11.2009р. нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок кредитодавця №206890723312 в ОФ АБ «Експрес-Банк».

За умовами п.5.3.10. кредитного договору, п.1 договору №5 від 10.11.2009р. кредитодавець має право достроково витребувати суму заборгованості за кредитом, нарахованими несплаченими процентами за період фактичного користування кредитом та іншими платежами, що підлягають сплаті згідно умов договору, з моменту настання хоча б одного із наведених випадків: тривалість простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом більше 30 календарних днів; порушення судом процедури визнання позичальника банкрутом, прийняття рішення про його ліквідацію або реорганізацію, або наявність інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит своєчасно не буде повернутий.

У п.7.1. кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р., п.1 договору №5 від 10.11.2009р. сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2010р. включно. У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором до закінчення останнього дня строку дії договору, договір продовжує діяти до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Крім того, сторонами було підписано додаток №2 до кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р. «Графік сплати кредиту».

В підтвердження отримання та користування ТОВ „Істок" кредитом слугує виписка з позичкового рахунка відповідача у ПАТ „АБ „Експрес-Банк" за період з 13.11.2006р. по 01.04.2010р.

Листами від 25.01.2011р. за №15/124, від 10.12.2010р. №№15/3397, 15/3391, від 16.11.2010р. №15/3179, від 28.12.2009р. №02/2830, від 29.01.2010р. №15/285, від 05.02.2010р. №02/407, від 01.04.2010р. №15/941, від 13.05.2010р. №15/1240, від 08.04.2010р. №15/1013, які були отримані позичальником, про що свідчать подані до справи поштові повідомлення, ПАТ «АБ «Експрес-Банк» звертався до ТОВ «Істок» з вимогою погасити існуючу кредитну заборгованість, здійснити страхування заставного майна через закінчення строку дії попередніх договорів страхування, однак, доказів належного реагування з боку позичальника на зазначені листи суду не надано.

10.11.2006р. між ТОВ „Істок" (іпотекодавець) та АБ „Експрес-Банк" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, за умовами якого цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з умов кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р. (зі змінами та доповненнями), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем по поверненню суми кредиту у розмірі 5 999 291,36 грн., строком по 31.03.2010р. включно, зі сплатою 25% річних по ньому у строки, встановлені кредитним договором... Іпотекодавець передав іпотекодержателю нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель та споруд (м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,112), ЦМК (м.Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,106), комплекс будівель та споруд (м.Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова,1). Вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 7 618 967 грн. (п.п.1.1., 1.2. договору іпотеки, п.1 договору №1 01.12.2009р.).

Строк дії договору іпотеки від 10.11.2006р. - до повного виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором (п.5.1. договору).

Відповідно до п.2.4. договору іпотеки від 10.11.2006р. на протязі 3 банківських днів з моменту укладення цього договору іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на період фактичної дії договору в повному обсязі на користь іпотекодержателя.

За умовами п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору іпотеки від 10.11.2006р. у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем кредитного договору, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки... У разі набуття іпотекодержателем права на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки на підставах передбачених чинним законодавством України та цим договором, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки будь-яким з нижче зазначених способів, обраним на власний розсуд: за рішенням суду, за виконавчим написом нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (яким є відповідне застереження в цьому договорі). При зверненні стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, початкова вартість реалізації предмету іпотеки визначається виходячи з оцінки, проведеної відповідним суб'єктом оціночної діяльності на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення п.5.2. договору іпотеки від 10.11.2006р. передбачають, що на період дії цього договору на предмет іпотеки накладається заборона відчуження до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

В підтвердження права власності у ТОВ „Істок" на спірну нерухомість - предмет іпотеки відповідачем подано до суду свідоцтво про право власності на ЦМК від 02.08.2000р., свідоцтво на право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд від 07.08.2002р., свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.09.2004р.

20.07.2011р. між ПАТ «АБ «Експрес-Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Грін Груп» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №1, за умовами якого первісний кредитор частково передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за кредитним договором №1220/06 від 10.11.2006р., укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Істок» (боржник) в обсязі і на умовах, що викладені нижче. Відступлення права вимоги здійснюється на платній основі (п.1.1., 1.2. договору).

За умовами п.1.3. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р. належність первісному кредиторові права вимоги, що передається новому кредиторові за цим договором, підтверджується кредитним договором №1220/06 від 10.11.2006р. (зі змінами та доповненнями) та ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. по справі №32/78-10-2331, відповідно до якої затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Істок», до першої черги якого включено вимоги ПАТ «АБ «Експрес-Банк» у сумі 7 034 681,38 грн.

Відповідно до п.1.1. цього договору первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, в частині, що дорівнює 4 000 000 грн. До нового кредитора не переходить право на отримання прибутку та стягнення штрафних санкцій за порушення основного договору боржником (п.1.4. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р.).

Перехід права вимоги згідно умов цього договору від первісного кредитора до нового кредитора здійснюється в момент повного виконання новим кредитором п.2.1. цього договору. Перехід права вимоги за цим договором від первісного кредитора до нового кредитора оформлюється відповідним актом приймання-передачі права вимоги за формою, що визначена у додатку №1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (п.1.5. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р.).

Відповідно до п.1.6. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р. після виконання новим кредитором п.2.1. цього договору: відповідно до ст.517 ЦК України, цей договір є доказом наявності у нового кредитора прав вимоги за основним договором стосовно боржника в частині, що дорівнює 4 000 000 грн.; сторони укладають та нотаріально посвідчують договір відступлення права вимоги за договором застави від 10.11.2006р., укладеним між первісним кредитором та боржником, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області Тітовою Т.С. по реєстру №5202, за виключенням мереж і комунікацій (інвентарні №№5001, 5002); за цим договором новий кредитор одержує право вимоги до боржника в частині, що дорівнює 4 000 000 грн. за основним договором.

За положеннями п.1.8. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р. сторони погодили, що відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна первісного кредитора на нового кредитора за основним договором здійснюється без згоди боржника.

Згідно з розміром права вимоги, що переходить до нового кредитора за цим договором, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в розмірі 4 000 000грн., у вигляді одноразового платежу шляхом безготівкового перерахування на рахунок первісного кредитора №290930014 в термін до 21.07.2011р. (п.2.1. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р.).

Первісний кредитор, після виконання новим кредитором п.2.1. цього договору, зобов'язується за актом приймання-передачі права вимоги передати новому кредитору належним чином завірені копії документів, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію (окрім інформації, що є банківською таємницею), яка є важливою для їх здійснення за основним договором. Новий кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 01.08.2011р., шляхом поштового надсилання (з повідомленням про вручення) боржнику копії цього договору та відповідного повідомлення (п.п.3.1., 3.2. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р.).

За умовами п.п.5.1., 5.3. договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Відступлення частини вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов основного договору, окрім заміни первісного кредитора новим кредитором щодо частини вимог.

Між ПАТ «АБ «Експрес-Банк» та ТОВ «Грін Груп» було підписано Додаток №1 до договору про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р. „Акт приймання-передачі вимоги".

Так, ТОВ „Грін Груп" сплатив на користь ПАТ «АБ «Експрес-Банк» 4 000 000 грн. згідно платіжного доручення №197 від 20.07.2011р., що також підтверджується банківською випискою ПАТ „АБ „Експрес-Банк" за 20.07.2011р., із яких було зараховано банком в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ „Істок": 990 453,86 грн. - погашення прострочених відсотків по кредиту меморіальним ордером №5314 від 21.07.2011р., 3 009 546,14 грн. - простроченого кредиту меморіальним ордером №5315 від 21.07.2011р.

20.12.2011р. між ПАТ «АБ «Експрес-Банк» (первісний кредитор) та ТОВ „Грін Груп" (новий кредитор) було укладено договір №2 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає частину права вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за кредитним договором №1220/06 від 10.11.2006р. (основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ „Істок" (боржник), в обсязі і на умовах, що викладені нижче. Відступлення права вимоги здійснюється на платній основі (п.п.1.1., 1.2. договору).

Належність первісному кредиторові права вимоги, що передається новому кредиторові за цим договором, підтверджується кредитним договором №1220/06 від 10.11.2006р. (зі змінами та доповненнями) та ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. по справі №32/78-10-2331, відповідно до якої затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Істок», до першої черги якого включено вимоги ПАТ «АБ «Експрес-Банк» у сумі 7 034 681,38 грн. Відповідно до п.1.1. цього договору первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, в частині, що дорівнює 3 034 681,38 грн. До нового кредитора не переходить право на отримання прибутку та стягнення штрафних санкцій за порушення основного договору боржником. Перехід права вимоги згідно умов цього договору від первісного кредитора до нового кредитора здійснюється в момент повного виконання новим кредитором п.2.1. цього договору. Перехід права вимоги за цим договором від первісного кредитора до нового кредитора оформлюється відповідним актом приймання-передачі права вимоги за формою, що визначена у додатку №1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (п.п.1.3., 1.4., 1.5. договору про відступлення права вимоги №2 від 20.12.2011р.).

Відповідно до п.1.6. договору про відступлення права вимоги №2 від 20.12.2011р., п.2 договору №2/2 від 15.02.2012р. після виконання новим кредитором п.2.1. цього договору: відповідно до ст.517 ЦК України, цей договір є доказом наявності у нового кредитора прав вимоги за основним договором стосовно боржника в частині, що дорівнює 3 034 681,38 грн.; сторони укладають та нотаріально посвідчують договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 10.11.2006р., укладеним між первісним кредитором та боржником, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області Тітовою Т.С. по реєстру №5200; за цим договором новий кредитор одержує право вимоги до боржника в частині, що дорівнює 3 034 681,38 грн. за основним договором. Сторони укладають договір про відступлення права вимоги за договором застави від 10.11.2006р., укладеним між первісним кредитором та боржником, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області Тітовою Т.С. за реєстровим №5202 (в частині мереж і комунікацій - інвентарні номери 5001 та 5002).

За положеннями п.2.1. договору про відступлення права вимоги №2 від 20.12.2011р., п.3 договору №2/2 від 15.02.2012р. згідно з розміром права вимоги, що переходить до нового кредитора за цим договором, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в розмірі 3 043 681,38 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок первісного кредитора №290930014 наступним чином: грошові кошти в розмірі 2 400 000 грн. новий кредитор сплачує протягом трьох банківських днів з дати укладання договору про зміни; грошові кошти в розмірі 634 681,38 грн. новий кредитор сплачує протягом 2 місяців з дати укладання договору про зміни.

Згідно п.3.2. договору про відступлення права вимоги №2 від 20.12.2011р., п.4 договору №2/2 від 15.02.2012р. новий кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 01.05.2012р., шляхом поштового надсилання (з повідомленням про вручення) боржнику копії цього договору та відповідного повідомлення.

У п.5.1. договору про відступлення права вимоги №2 від 20.12.2011р. сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Між ПАТ «АБ «Експрес-Банк» та ТОВ «Грін Груп» було підписано Додаток №1 до договору про відступлення права вимоги №2 від 20.12.2011р. „Акт приймання-передачі вимоги".

Так, ТОВ „Грін Груп" сплатив на користь ПАТ «АБ «Експрес-Банк» 2 400 000 грн. платіжним дорученням №537 від 15.02.2012р., 634 681,38 грн. платіжним дорученням №598 від 05.03.2012р., що також підтверджується банківськими виписками ПАТ „АБ „Експрес-Банк" за 05.03.2012р., за 15.02.2012р., із яких було зараховано банком в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ „Істок": 5000грн. штрафу по кредитній угоді меморіальним ордером №2244 від 05.03.2012р., 589 745,22 грн. погашення простроченого кредиту меморіальним ордером №2243 від 05.03.2012р., 39 851,16 грн. пені по кредитній угоді, 2 400 000 грн. погашення простроченого кредиту меморіальним ордером №2284 від 15.02.2012р.

06.03.2012р. між ПАТ „АБ „Експрес-Банк" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ „Грін Груп" (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні), за умовами якого первісний іпотекодержатель передає новому іпотекодержателю, а новий іпотекодержатель приймає право вимоги, що належить первісному іпотекодержателю, і стає іпотекодержателем за договором іпотеки, посвідченим 10.11.2006р. приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Тітовою Т.С. за реєстровим №5200, зі змінами та доповненнями, (основний договір), укладеним між первісним іпотекодержателем та боржником, згідно з яким іпотекою майна боржника забезпечені вимоги первісного заставодержателя, що випливають з кредитного договору №1220/06 від 10.11.2006р., право вимоги первісного іпотекодержателя за яким відступлене новому іпотекодержателю згідно договорів про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р. та №2 від 20.12.2011р. (зі змінами та доповненнями). Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №2, укладеного між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем 20.12.2011р., новий іпотекодержатель одержав право вимоги до боржника за кредитним договором в розмірі 3 034 681,38 грн. (п.п.1, 2 договору).

За положеннями п.3 договору про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р. відповідно до п.1.1. цього договору первісний іпотекодержатель передає новому іпотекодержателю, а новий іпотекодержатель приймає право вимагати від боржника виконання зобов'язань за кредитним договором та/або основним договором, а у випадку їх невиконання - право звернути стягнення на майно боржника, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський по вулиці Ізмаїльській,112; ЦМК, що знаходиться у м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській,106; комплекс будівель та споруд, що знаходиться у м.Білгород-Дністровський по вул. Маршала Бірюзова,1.

За умовами п.п.5, 7, 9 договору про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р. новий іпотекодержатель свідчить, що повідомлений про наявність процедури банкрутства боржника по справі №2-32/78-10-2331 (попередній №32/78-10-2331), що розглядається господарським судом Одеської області. Новий іпотекодержатель зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 16.03.2012р., шляхом поштового відправлення (з повідомленням про вручення) боржнику примірника цього договору та відповідного повідомлення. Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та є підставою для внесення змін до Державного реєстру іпотек щодо зміни іпотекодержателя за основним договором у зв'язку з відступленням права вимоги.

На виконання договору про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р. сторонами було підписано акт прийому-передачі документів, підтверджуючих право вимоги.

Листом від 07.03.2012р. за вих.№07-03/03-12 ТОВ „Грін Груп" повідомив ТОВ „Істок" про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, який отримано ТОВ „Істок" 19.03.2012р. .

Ухвалою попереднього засідання суду від 28.01.2011р. у справі №32/78-10-2331 про визнання банкрутом ТОВ „Істок", зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Істок", серед яких зазначено вимоги першої черги: ПАТ „АБ „Експрес-Банк" у сумі 7 034 681,38грн. Постановою ОАГС від 23.03.2011р. та постановою ВГСУ від 08.06.2011р. у справі №32/78-10-2331 ухвалу господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. залишено без змін.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2012р., залишеним без змін постановою ОАГС від 16.05.2012р. та відповідно постановою ВГСУ від 11.07.2012р., у справі №5017/924/2012 за позовом ТОВ „Істок" до ТОВ „Грін Груп", ПАТ „АБ „Експрес-Банк" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р. у позові позивачу відмовлено повністю.

Також, рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2012р., залишеним без змін постановою ВГСУ від 25.12.2012р., у справі №5017/1382/2012 за позовом ТОВ „Істок" до ПАТ „АБ „Експрес-Банк", ТОВ „Грін Груп" про визнання недійсним договору №2 про відступлення права вимоги від 20.12.2011р. у задоволенні позову ТОВ „Істок" відмовлено повністю.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2013р. у справі №5017/3183/2012 за позовом ТОВ „Істок" до ПАТ „АКБ „Експрес-Банк", ТОВ „Грін Груп" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 06.03.2012р. у позові відмовлено повністю.

За рішенням господарського суду Одеської області від 16.01.2013р. у справі №5017/2944/2012 за позовом ТОВ „Море плюс" до ТОВ „Істок", ПАТ „АБ „Експрес-Банк" про визнання недійсними договору іпотеки від 10.11.2006р., укладеного між ПАТ "АБ "Експрес-Банк" та ТОВ „Істок", посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Тітовою Т.С. по реєстру 5200 та договір №1 від 01.12.2009р. про внесення змін до договору іпотеки, у задовленні позову ТОВ „Море плюс" відмовлено повністю.

На підставі існування взаємовідносин, що виникли із вищенаведених договорів через невиконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору №1220/06 від 10.11.2006р., позивач звернувся до суду із даним позовом про звернення стягнення на заставлене майно.

Так, взаємовідносини, що випливають із кредитного договору регулюються наступними положеннями законодавства.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 1048, п.1 ст.1049 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п.1 ст. 530 ЦК України).

Звідси, з огляду на норми закону, умови договору, наявні у справі докази видачі третьою особою відповідачу кредиту, наявність заборгованості за ним, включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ „Істок" у справі №32/78-10-2331 ПАТ „АКБ „Експрес-Банк" з грошовими вимогами в сумі 7 034 681,38грн., переуступку права вимоги сплати відповідачем заборгованості від третьої особи на користь позивача, суд вважає доведеними вимоги позивача про наявність у нього права вимагати від ТОВ „Істок" повернення заборгованості за кредитним договором №1220/06 від 10.11.2006р., в межах сум, визначених договорами про відступлення права вимоги №1 від 20.07.2011р., №2 від 20.12.2011р., а саме на загальну суму 7 034 681,38 грн.

З врахуванням відступлення по договору від 06.03.2012р. ПАТ „АБ „Експрес-Банк" на користь ТОВ „Грін Груп" права вимоги за договором іпотеки від 10.11.2006р., розглянувши позовну вимогу позивача щодо звернення стягнення на заставлене відповідачем майно, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Згідно до ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 ЦК України).

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернуто стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ч.ч.1, 2 ст.590, ч.1 ст.591 ЦК України).

За положеннями ч.ч.1, 3 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно положень абз.2 ч.1 ст.1 Закону України „Про іпотеку" N 898-IV від 05.06.2003р. іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч.ч.1, 2, 3 ст.24 Закону України „Про іпотеку").

Положення ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.33 Закону України „Про іпотеку" передбачають, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, приписи ч.1 ст.38 Закону України „Про іпотеку" визначають, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд (ч.ч.2, 4 ст.38 Закону України „Про іпотеку").

Відповідно до ч.ч.5, 6, 7 ст.38 Закону України „Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.513, ч.1 ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч.1 ст.514, ч.1 ст.518 ЦК України).

Аналіз наведених норм законодавства та умов договору №1220/06 від 10.11.2006р., факту надання кредиту, існування кредитної заборгованості відповідача, переведення боргу по кредитному договору за договорами №1 від 20.07.2011р., №2 від 20.12.2011р., зміни сторони у зобов'язанні за договорами про відступлення права вимоги від 06.03.2012р., дає підстави суду дійти висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог про звернення стягнення на передане в іпотеку ТОВ „Істок" майно.

Даних висновків суд дійшов ще й з огляду на положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які судом підлягають аналізу з врахуванням знаходження відповідача у процедурі банкрутства.

Приписи ч.4 ст.10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" №5518-VI від 06.12.2012р.) визначають, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Одночасно, згадані положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають порядок розгляду справ позивачів з майновими вимогами до боржника тим же судом, що розглядає справу про банкрутство, а не в рамках справи про банкрутство.

Згідно ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-VІ від 22.12.2011р.) у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення такої позиції законодавця викладено в п.54 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Так, відповідно до п.1-1 Розділу Х „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-VІ від 22.12.2011р.) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Між тим, провадження у справі про банкрутство ТОВ „Істок" №32/78-10-2331 було порушено до введення в дію нової редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому, суду не надано доказів здійснення переходу у вказаній справі до процедур банкрутства, що мають регулюватись положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №4212-VІ від 22.12.2011р., у зв'язку з чим застосування положень вказаного Закону у відношенні до спірних правовідносин у взаємозв'язку із перебуванням ТОВ „Істок" у судовій процедурі банкрутства не є правомірним.

Як свідчать матеріали даної справи мало місце звернення забезпеченого кредитора - ПАТ „АКБ „Експрес-Банк" із заявою про визнання його кредитором ТОВ „Істок" у справі про банкрутство ТОВ „Істок" №32/78-10-2331, наслідком чого стало визнання судом його грошових вимог до боржника на суму 7 034 681,38грн. ухвалою попереднього засідання суду від 28.01.2011р. (черговість задоволення вимог - перша).

Однак, в подальшому, договорами №1 від 20.07.2011р., №2 від 20.12.2011р., від 06.03.2012р. ПАТ „АКБ „Експрес-Банк" відступив право вимоги на суму 7 034 681,38грн. іншій юридичній особі - ТОВ „Грін Груп", яка процесуально не набула статусу сторони у справі про банкрутство №32/78-10-2331, та зобов'язання боржника перед якою не носять характер грошових вимог, у зв'язку з чим застосування до правовідносин, що склались у даній справі №5017/794/2012, положень ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.54 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. є безпідставним.

Разом з цим, досліджуючи правомірність укладення договорів переуступки права вимоги, зобов'язання ТОВ „Істок" перед ТОВ „Грін Груп", які не носять характер грошових вимог за своєю суттю, та виникли після порушення провадження у справі №32/78-10-2331 про банкрутство ТОВ „Істок", після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (в його розумінні положень ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до введення в дію Закону №4212-VІ від 22.12.2011р.), суд дійшов висновків, що дія мораторію, введеного в процедурі банкрутства ТОВ „Істок", на спірні правовідносини, тобто, правовідносини щодо звернення стягнення на заставлене майно, не розповсюджується, оскільки якщо момент звернення стягнення на заставлене боржником майно наступив після порушення провадження у справі про банкрутство, але до початку ліквідаційної процедури, зазначене стягнення має здійснюватись відповідно до вимог Закону України „Про іпотеку", якщо господарський суд не застосував щодо заставленого майна заходів, передбачених ст.67 ГПК України.

Даних висновків суд дійшов з врахуванням Рішення КСУ №4-зп від 03.10.1997р., в якому визначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введений в дію 01.07.1992р., а Закон України „Про іпотеку" введений в дію 01.01.2004р., та з врахуванням вищенаведених положень Рішення КСУ його норми мають переважне значення над нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині регулювання відносин з погашення заборгованості боржника за рахунок заставленого майна.

Таким чином, чинне законодавство України передбачає такий порядок стягнення з боржника за кредитним договором заборгованості, відсотків, як звернення стягнення на заставлене цим боржником майно в спосіб, передбачений ст.ст.38, 39 Закону України „Про іпотеку", з врахуванням того, що, як свідчить вищевикладене позов про звернення стягнення на майно боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство, не носить характер грошових вимог, може бути розглянутий в окремому позовному провадженні. З огляду на що, та з врахуванням ще й неприйняття позивачем участі у банкрутській справі №2-32/78-10-2331, з підстав отримання права вимагати від боржника виконання зобов'язання вже після проведення судом попереднього засідання суду та затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, шляхом переуступлення права вимоги за договорами №1 від 20.07.2011р., №2 від 20.12.2011р., від 06.03.2012р., чинність та законність укладення яких, між одним із визнаних у судовому порядку кредиторів ТОВ „Істок" та ТОВ „Грін Груп", в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів встановлена судовими рішеннями у справах №5017/924/2012, №5017/1382/2012, №5017/3183/2012, №5017/2944/2012.

Отже, з врахуванням викладеного є обґрунтованими, правомірними та задовольняються судом заявлені позивачем позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, суд розглянувши клопотання ТОВ „Істок" від 25.03.2013р. за вх.№ 9877/2013 про об'єднання справ №5017/794/2012 та №2-32/78-10-2331, встановив, що воно задоволенню не підлягає з врахуванням вищенаведеного аналізу положень чинного законодавства, яким регулюється провадження справ про визнання боржника банкрутом, та законодавства, що регулює процесуальний порядок об'єднання господарських справ, а саме ст.58 ГПК України, ч.ч.1, 2 якої передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Згідно п.3.6. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Справи №5017/794/2012 (суддя Малярчук І.А.) та №2-32/78-10-2331 (суддя БахарєвБ.О.) перебувають в провадженні різних суддів, не є такими, що виникли з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас не пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, отже не є однорідними, позаяк їх об'єднання не є процесуально можливим.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд в повній мірі задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим звертає стягнення на заставлене ТОВ „Істок" майно шляхом та у спосіб, визначені ст.38 Закону України „Про іпотеку".

Так, мала місце неявка представника відповідача у судове засідання 27.03.2013р., яка, з огляду на численні спроби з боку ТОВ „Море плюс" та ТОВ „Істок" здійснити затягування розгляду даної справи, клопотання позивача та третьої особи про розгляд справи із дотриманням строків, встановлених ГПК України, з врахуванням положень п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", Постанови ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, не є підставою для відкладення розгляду справи та дає суду можливість прийняти рішення за результатами розгляду справи по суті.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 68820 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.11.2006р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „Істок" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,106, код 24759439) та Публічним акціонерним товариством „АБ „Експрес-Банк" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 26, код 20053145) в особі Одеської філії, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального округу ТітовоюТ.С. та зареєстрованим у реєстрі за №5200, а саме:

нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській,112, на земельній ділянці розміром 1850кв.м., що належить ТОВ „Істок" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,106, код 24759439) на підставі свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 07.08.2002р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 07.08.2002р. під №1-476 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7303526;

цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській,106, на земельній ділянці розміром 6070 кв.м., що належить ТОВ „Істок" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,106, код 24759439) на підставі свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 02.02.2000р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 02.02.2000р. під №1-476 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 1625489;

комплекс будівель та споруд, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський по вул. Маршала Бірюзова,1, на земельній ділянці розміром 9470кв.м., що належить ТОВ „Істок" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,106, код 24759439) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 30.09.2004р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 01.10.2004р. та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7681507

для задоволення вимог ТОВ „Грін Груп" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 41-В, код 35242404) за договором про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р., укладеним між ПАТ „АБ „Експрес-Банк" в особі Одеської філії та ТОВ „Грін Груп", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., зареєстрованим в реєстрі за №250 в розмірі 3 034 681,38грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, визначеного в договорі іпотеки від 10.11.2006р., посвідченому приватним нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального округу Тітовою Т.С., зареєстрованому в реєстрі за №5200, для задоволення грошових вимог ТОВ „Грін Груп, що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги (зміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р., укладеного між ПАТ „АБ „Експрес-Банк" та ТОВ „Грін Груп", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., зареєстрованого в реєстрі за №250 шляхом процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України „Про іпотеку" та визнання права ТОВ „Грін Груп" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 41-В, код 35242404) від свого імені продати майно ТОВ „Істок" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,106, код 24759439), яке є предметом договору іпотеки від 10.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С., зареєстрованого в реєстрі за №5200, будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за ціною предмета іпотеки згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконання рішення господарського суду.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська,106, код 24759439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Грін Груп" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 41-В, код 35242404) 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст складено 01.04.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.