Ухвала суду № 30337911, 18.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11221/12/0170/11

18.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

розглянувши матеріали справи №2а-11221/12/0170/11 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 25.10.12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,95000)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.12р. задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), податковий борг у сумі 24844,16грн., в тому числі:

- з податку на додану вартість за січень - червень 2012 року в сумі 16479 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень 98 копійок, на користь Державного бюджету м. Сімферополь АР Крим (р/р 31114029700002 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, код платежу 3014010100),

- з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 8364 (вісім тисяч триста шістдесят чотири) гривні 18 копійок на користь Державного бюджету м. Сімферополь АР Крим (р/р 33219801700004 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, код платежу 5211010502).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.12 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Зокрема заявник апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не встановив саме підстави порушення відповідачем норм зазначених у акті перевірки.

Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкцій у загальній сумі 24844,16 грн.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з 17.07.2003, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.12), з 28.07.2003р. перебуває на податковому обліку, що підтверджується довідкою (а.с.15), є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Посадовими особами позивача проведено документальну виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.07.2008р. до 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт №20348/17-1/НОМЕР_1 від 26.11.2011 року.

Згідно висновків акту, встановлено порушення відповідачем п.7.2, п.п7.3.1 п.7.3, п.п7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11 698,59грн. (а.с.21-22).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0016061701 від 30.12.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14623,24грн.,в тому числі 11698,59грн. за основним платежем, 2924,65грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Посадовими особами позивача проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами перевірки складено акт №1820/17-2/НОМЕР_1 від 17.02.2012 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлена несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008091702 від 20.02.2012 року, яким відповідачу визначено штрафні санкції в сумі 209грн.

Податкові повідомлення-рішення №0016061701 від 30.12.2011, №0008091702 від 20.02.2012 відповідачем не оскаржені, грошове зобов'язання у строки встановлені законодавством не сплачені.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41.1.ПК України, контролюючими органами зокрема є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 202 Податкового кодексу України встановлено, що звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем в порядку звітності до податкового органу надано декларації з податку на додану вартість за січень - червень 2012р., відповідно до яких сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет складає 5673грн., в тому числі за січень 2012 року - 210грн. (а.с.24-25), за лютий 2012 року - 202 грн. (а.с. 28-29), за березень 2012 року - 786грн. (а.с.30-31), за квітень 2012 року - 1191грн. (а.с.32-33), за травень 2012 року - 3018грн. (а.с.34-35), за червень 2012 року - 266грн. (а.с.36-37).

В строки визначені законодавством зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції відповідачем сплачені частково, в сумі 4128,36грн., таким чином за відповідачем виникла заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16376,88грн.

Відповідачем в порядку звітності до податкового органу надано декларацію з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік, відповідно до якої сума податку з доходів, яка підлягає самостійно нарахована відповідачем до сплати в бюджет складає 9068,25грн. (а.с.38-40).

В строки визначені законодавством зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб сплачені частково, а саме у розмірі сумі 704,68грн.

З наведеного вбачається, що за відповідачем виникла заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 8363,57грн.

Відповідно до п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання відповідачу нарахована пеня в сумі 103,71грн. (за несплату узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ - 103,10грн., з податку на доходи фізичних осіб 0,61грн.).

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно матеріалів справи відповідачу направлено вимогу про сплату боргу №597 від 14.02.2012 року на загальну суму 14406,88 грн. (а.с. 41).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до зазначеного позивач звернувся до суду у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень - червень 2012 року у сумі 16479,98грн., з податку на прибуток за 2011 рік в сумі 8363,57грн.

На момент розгляду справи заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16376,88грн., з податку доходи фізичних осіб у сумі 8364,18 відповідачем не погашена.

Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачене законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пп. 95.1.).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2.).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.3.).

Сумуючи наведене, податковим органом дотримано процедуру стягнення податкового боргу та усі передбачені законом дії щодо стягнення такого податкового боргу не привели до його погашення, з урахуванням чого судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість вимог позивача про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 16479,98грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8364,18грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2012 року по справі №2а-11221/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко