Ухвала суду № 30337907, 25.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12099/12/0170/17

25.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 10.12.12р. по справі № 2а-12099/12/0170/17

за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (вул.Васильченко, буд.1-А, смт. Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98542)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.12р. задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 25 липня 2012 року №0009362301, від 17 вересня 2012 року №0000232200.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на користь Державного підприємства "Айвазовське" в рахунок понесених витрат зі сплати судового збору 679 гривень 87 копійок та 111 гривень 80 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.12р. та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Відповідач зазначає, що надані до перевірки документи, складені від імені ПП "Комманд" оформлені та підписані невстановленою особою (особами) та не можуть бути доказом фактичного здійснення операцій поставки товарів на адресу ДП «Айвазовське» за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. З огляду на вказане висновки акту перевірки від 16.07.2012 р. № 592/23/04792883 відповідають нормам діючого законодавства.

Державне підприємство "Айвазовське" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року № 0009362301.

З матеріалів справи вбачається, що з 11.06.2012 по 09.07.2012 посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Айвазовське", код за ЄДРПОУ 04792883, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 16.07.2012 №592/23/04792883. (а.с.12-18)

З висновків акту перевірки вбачається, встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ДП "Айвазовське" з постачальником - ПП "Комманд" та порушення пп.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України; пп.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України.

Вказані висновки зроблені з того, що ДПІ у м. Сімферополі у зв'язку із отриманням постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, проведено перевірки ряду підприємств, зокрема ПП "Комманд".

Відповідач вказує, що досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012рр., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

В ході судового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема ПП "Комманд" (код в ЄДРПОУ 37081766), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що у бухгалтерському та податковому обліку за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 ДП "Айвазовське" відображено операції по взаємовідносинах з ПП "Комманд" (код в ЄДРПОУ 37081766). Також, встановлено, що ПП "Комманд" за юридичною та фактичною адресою не знаходиться.

25.07.2012 року податковим повідомленням-рішення №0009362301 ДПІ у м.Алушті АР Крим ДПС повідомило ДП "Айвазовське" про збільшення суми грошового зобов'язання, на підставі акта перевірки від 16.07.2012 №592/23/4792883, по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, на 68076,50грн., з яких 22190,50грн. є штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.23).

17.09.2012 року відповідач повідомив ДП "Айвазовське" про збільшення на підставі цього ж акту перевірки, суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, за штрафними санкціями розміром 554,75грн. (а.с.169)

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

ДП "Айвазовське" має ідентифікаційний код юридичної особи 04792883, узятий на податковий облік в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 047928801022 (а.с.153-155),

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України право на нарахування податку на додану вартість, віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, складення податкових накладних та формування податкового кредиту, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Податковий кредит, відповідно до положень ст.198, ст. 201 ПК України, формується на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товар (послуги), та надається отримувачу, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пп.198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна, складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, що виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податковим кодексом України передбачаено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Згідно договору купівлі-продажу від 04.05.2011 року №217, укладеного між ПП "Комманд" (продавець) та ДП "Айвазовське" (покупець), придбано товар в асортименті. Платіжними доручення від 31.05.2011 року №261, від 15.08.2011 року №439,від 18.08.2011 року №448, від 27.09.2011 року №532 ДП "Айвазовське" сплачено на рахунки ПП "Комманд" відповідні суми за придбаний товар. Приватним підприємством "Комманд" видано ДП "Айвазовське" податкові накладні від 31.05.2011 року №185, від 15.08.2011 року № 97, від 18.08.2011 №122, від 27.09.2011 №163 (а.с.49-52).

У податкових деклараціях з податку на додану вартість відображено податкові зобов'язання платника податків, у тому числі відображено розмір податкового кредиту, до складу якого включено отримані платником податків від контрагента суми податку на додану вартість. Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстру виданих та отриманих накладних платником податків відображено показники податку на додану вартість, визначені в податкових накладних, отриманих від ПП "Комманд" (а.с.53-89).

Податкові накладні, які також досліджувались відповідачем під час проведення перевірки, підтверджують право позивача на формування податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом, суми в яких віднесені платником податків до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, відповідають встановленим законодавцем до них вимогам, містять в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені приписами статті 210 ПК України. (а.с.49-52)

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України обмежено віднесення до податкового кредиту сум, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На платника податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником (контрагентом) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також позбавлення права на віднесення сум витрат, понесених у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, до складу валових витрат.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину між Державним підприємством "Айвазовське" та Приватним підприємством "Команд" не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Сумуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи підтвердження позивачем відповідними первинними бухгалтерськими документами реальність господарських операцій за договорами, укладеними з Приватним підприємством "Команд", своєчасне та належне відображення відповідних відомостей у податковій звітності, висновок податкового органу викладений у акті перевірки не підтверджується допустимими та належними доказами, щодо безпідставності нарахування грошових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням як за основним платежем так і за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0000232200, підставами його прийняття зазначено акт перевірки від 16.07.2012 №592/23/4792883 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.09.2012 №7629/7/10-0223. Як убачається з рішення Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим про результати розгляду первинних скарг, ДПІ у м.Алушті відповідно до встановлених порушень платником податків податкового законодавства щодо заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість невірно визначено штрафних санкцій з ПДВ у розмірі 25% (554,75 грн.) за вересень 2012 року, внаслідок чого ДПС в АР Крим застосовано штрафні санкції в розмірі 50% (1109,50 грн.), ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС прийнято назване податкове повідомлення-рішення.

Оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки спростовані матеріалами справи, застосування штрафних санкцій не засновано на законі.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в супереч наведеної норми не надано доказів, які б спростовували доводи позивача.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.12р. по справі № 2а-12099/12/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко