Ухвала суду № 30337747, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1149/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: ВолковА.С.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Ольга" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Багатопрофільне мале приватне підприємство "Ольга" (далі - БМПП "Ольга") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2012 №289/00000010231 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 350275,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 22.02.2012 №289/00000010231 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 350275,00 грн.

На вказану постанову Білоцерківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Білоцерківською ОДПІ на підставі постанови слідчого слідчого відділу Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 14.12.2011 по кримінальній справі №07-11997, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дока" (далі - ТОВ "Дока") за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 08.02.2012 №385/23-1/13730237/37.

Даною перевіркою відповідачем встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виявилось у занижені податку на додану вартість на загальну суму 235607,00 грн., у т.ч. за жовтень 2010 року на суму 57811,00 грн., за листопад 2010 року на суму 136680,00 грн., за грудень 2010 року на суму 34841,00 грн., за січень 2011 року на суму 6275,00 грн.

На підставі акту перевірки Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012 №289/00000010231, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 350275,00 грн., з яких: 235607,00 грн. - за основним платежем та 114668,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічне правове регулювання запроваджено з 1 січня 2011 року Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства пов'язуються із здійсненням господарського зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки від 01.09.2010 №12/10, укладеного між позивачем та ТОВ "Дока".

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться в матеріалах справи, основними видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, штукатурні роботи, виготовлення виробів із бетону для будівництва, підготовчі роботи на будівельному майданчику, будівництво трубопроводів.

Відповідно до матеріалів справи, 01.09.2010 між позивачем (покупцем) та ТОВ "Дока" (продавцем) укладено договір поставки №12/10, згідно з яким позивач придбав товари (електротехнічну продукцію та будівельні матеріали) на загальну суму 1648842,66 грн., у т.ч. ПДВ - 274807,11 грн. (податковою перевіркою охоплено частину операцій з поставки товару на загальну суму 1413642,00 грн., у т.ч. ПДВ - 235607,00 грн.).

Факт поставки товару за вказаним договором підтверджується копіями належних видаткових накладних, актів приймання та передачі товару, товарно-транспортних накладних, наявними в матеріалах справи.

Оплата такого товару здійснювалась позивачем на підставі рахунків-фактур, а перерахунок коштів підтверджується копіями банківських виписок в загальній сумі 1648842,66 грн., у т.ч. ПДВ - 274807,11 грн., які також наявні в матеріалах справи.

Сума податку на додану вартість (274807,11 грн., у тому числі 235607,00 грн. за операціями, що охоплені перевіркою), сплачена позивачем вказаному контрагенту у складі ціни придбаного товару, на підставі отриманих від ТОВ "Дока" податкових накладних, включена до складу податкового кредиту за жовтень - грудень 2010 року та січень 2011 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідні періоди.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується даними акта перевірки, розбіжності в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаєморозрахунках між позивачем та ТОВ "Дока" відсутні.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину, які ґрунтуються на тому, що в рамках провадження по кримінальній справі №07-11997 слідчим встановлено, що директор ТОВ "Дока" ОСОБА_1 не виконував функції директора товариства та не мав відношення до його господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що такі дані стосуються лише обставин реєстрації контрагенту та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, сторони вказаного договору при здійсненні зазначеного правочину були правоздатними і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 22.02.2012 №289/00000010231 щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 350275,00 грн. є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.