Рішення № 30334036, 25.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/7/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.13 Справа № 908/597/13-г

За позовом: Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Аграрний фонд, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім", м. Гуляйполе, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

від прокуратури: Павленко П.О., посвідчення № 013443 від 03.12.12р.

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Сивоненко С.С., довіреність № 1 від 08.03.2013р.

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім" на користь Аграрного фонду, 669950 грн. 16 коп., що складаються з 649659 грн. 43коп. 20% штрафу, 19489 грн.78 коп. пені, 800грн. 95 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 13.02.2013 р. порушено провадження по справі № 908/597/13-г, провадженню присвоєно № 7/7/13, судове засідання призначено на 11.03.2013р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( у5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 1.3/6-49/5710).

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між Аграрним фондом (далі-позивач) та ПАТ "Аграрний дім" (далі-відповідач) було укладено форвардний біржовий контракт від 24.05.2012 №706Ф (далі - контракт).

Відповідно до п.п.1-5 контракту, відповідач зобов'язаний передати позивачеві у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, у кількості 1701,570 тон, за ціною 1909,00 грн. за тону в термін до 01.11.2012, на базисі поставки ЕХW ТОВ "Гуляйпільський елеватор".

Позивач, на виконання п.5.1 контракту, перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж у сумі 1624148,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1147 від 02.07.2012р.

Відповідач, в порушення умов контракту, до 01.11.2012 (п.2.1.) не виконав свої договірні зобов'язання, а саме не передав у власність позивача пшеницю м'яку 2 класу, у кількості 1 701,570 тон на базисі поставки ЕХW ТОВ "Гуляйпільський елеватор", і тим самим не виконав своїх договірних зобов'язань і крім того, лише через на 6 днів після спливу строку, що був встановлений для виконання його зобов'язання, повернув позивачу суму предоплати по договору (07.11.2012р.)

Попередня плата в сумі 1624148 грн. 57 коп., яка була перерахована позивачем на виконання умов контракту, була прийнята відповідачем і не була повернута на момент складання і направлення 24.07.2012р. повідомлення про відмову від виконання зобов'язань.

Враховуючи те, що відповідач порушив свої зобов'язання за контрактом, позивач вважає, що відповідно до ст. 611 ЦК України, для відповідача повинні настати правові наслідки, передбачені умовами контракту.

25 березня 2013р. від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач зазначив, що «Аграрний фонд» - є спеціалізованою бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України в розмірі бюджетних програм, відповідно до покладених на нього функцій державою. Здіснення оплати проводиться Державною казначейською службою України шляхом перерахування коштів з реєстраційного рахунку Аграрного фонду, на який надходять кошти для здійснення оплат за бюджетною програмою КПКВК 2801560 «Формування державного інвестиційного фонду Аграрним фондом, а також закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників» з Державного бюджету України, відкритого в УДКСУ на поточний рахунок товаровиробника за умовами наявності відкритих асигнувань та коштів.

29.03.2012 року даний контракт було зареєстровано в УДКСУ для здійснення оплати, проте, у зв'язку з фінансовою ситуацією в державі, кошти для його оплати надійшли на рахунок лише 20.07.2012р. та в той же день були перераховані на рахунок ПАТ «Аграрний дім».

Форвардним біржовим контрактом № 706ф від 24.05.2012р. передбачено здійснення закупівлі зерна до державного інвестиційного фонду, що безпосередньо пов'язано з забезпеченням продовольчої безпеки держави, а тому відповідач повинен був мати дійсні вагомі підстави втрати інтересу до виконання Аграрним фондом зобов'язань за контрактом.

Позивач також зазначає, що положення ст. 612 ЦК України вказує на можливість неприйняття виконання зобов'язання, але ПАТ «Аграрний дім» в своєму листі підтверджує, що на момент складення листа - повідомлення (вих.. № 286 від 24.07.2012р.) зобов'язання по оплаті було виконано Аграрним фондом, а отже, виконання Аграрним фондом зобов'язання по здійсненню попередньої оплаті було прийнято з боку ПАТ «Аграрний дім».

Крім того, ПАТ «Аграрний дім» користувалось отриманими від Аграрного фонду коштами майже чотири місці з моменту прийняття вказаних коштів, отже, своїми діями ПАТ «Аграрний дім» підтвердило дійсність та обов'язковість контракту для нього.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного: між Державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд (в подальшому - позивач) та Публічним акціонерним товариством «Аграрний дім» (в подальшому - відповідач) 24 травня 2012 року був укладений форвардний біржовий контракт № 706 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна (в подальшому - контракт) (копія додається), за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу пшеницю м'яку 2 класу (в подальшому - товар).

Згідно з пунктом 5.1. контракту, позивач взяв на себе зобов'язання упродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок відповідача в розмірі 50 % від суми контракту. Тобто до 29.05.2012р. позивач повинен був перерахувати авансовий платіж, однак зазначене вище зобов'язання по оплаті товару було виконане позивачем лише 20.07.2012р., з порушенням передбачених контрактом строків.

Керуючись наведеними вище положеннями Цивільного кодексу України, в зв'язку з простроченням (несвоєчасним виконанням) позивачем своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати товару, виконання зобов'язань по поставці (передачі) товару відповідачу за контрактом втратило інтерес для відповідача, внаслідок чого останній (ПАТ «Аграрний дім») відмовився від прийняття виконання зобов'язання по оплаті товару за контрактом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, розпочатому 11.03.2013р., оголошувалась перерва до 25.03.2013р.

20 лютого 2013р. на адресу господарського суду Запорізької області від заступника прокурора Запорізької області надійшла заява про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на транспортні засоби Публічного акціонерного товариства «Аграрний Дім» в розмірі суми позову 669950грн. 16 коп. Обґрунтовуючи заяву прокурор посилається на те, що порушення ПАТ «Аграрний Дім» зобов'язань за контрактом свідчить про безвідповідальне ставлення до своїх обов'язків та про ухилення від виконання своїх зобов'язань перед Аграрним фондом.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", Постанови Кабінету Міністрів України №543 від 06.07.2005 "Про Аграрний фонд" - Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України. Заявник вважає достатнім припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення з відповідача пред'явленої до стягнення суми.

Розгляд заяви про забезпечення позовних вимог відкладався до 25.03.2013р. з метою надання можливості прокурору належним чином обґрунтувати своє клопотання відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України.

В продовженому судовому засіданні, продовженому 25.03.2013р. прокурором не надано належного обґрунтування поданої заяви про забезпечення позовних вимог.

Розглянувши заяву про забезпечення позовних вимог, суд встановив, що дана заява на час розгляду спору по суті є необґрунтованою належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України, та такою, що не підлягає задоволенню, поскільки одні лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наявності відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви і застосування засобів забезпечення позовних вимог.

В продовжене 25.03.2013р. представник позивача не з'явився, про причини неявки в судове засідання завчасно суд не повідомив.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу, а саме програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Розгляд справи закінчено 25.03.2013р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників прокуратури та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.121 Конституції України прокуратура України, здійснює представництво інтересів держави або громадян в суді.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), передбачено право прокурора звертатись до господарського суду в інтересах держави, зазначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Це право передбачено, крім того, п.2 ст.121 Конституції України та ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно рішення Конституційного суду України № З-рн/99 від 08.04.1999р., під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Зокрема, підставою представництва інтересів держави - є наявність порушень або загрози порушень економічних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій юридичних осіб, що вчиняються між ними або державою.

Аграрний фонд (далі - Фонд) є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки держави (ст.9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"), порушення майнових прав Аграрного фонду, шкодить економічним інтересам держави.

Спір, що виник безпосередньо зачіпає економічні та соціальні інтереси держави, у зв'язку з чим прокурор звертається до суду з позовною заявою.

На виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №736 від 16.05.2007, Аграрний фонд провів форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробниками, контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.

Проведеною прокуратурою області перевіркою дотримання товаровиробниками вимог контрактів, у т.ч. щодо своєчасності та повноти розрахунків, встановлено наступне:

Між Аграрним фондом (далі - позивач) та ПАТ "Аграрний дім" (далі -

відповідач) було укладено форвардний біржовий контракт від 24.05.2012 №706Ф

(далі - контракт).

Відповідно до п.п.1-5 контракту, відповідач зобов'язаний передати позивачеві у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, у кількості 1701,570 тон, за ціною 1909,00 грн. за тону в термін до 01.11.2012, на базисі поставки ЕХW ТОВ "Гуляйпільський елеватор".

Аграрний фонд є спеціалізованою бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України в розрізі бюджетних програм, відповідно до покладених на нього функцій державою.

Здійснення оплати проводиться Державною казначейською службою України, шляхом перерахування коштів з реєстраційного рахунку. Аграрного фонду, на який надходять кошти для здійснення оплат за бюджетною програмою КПКВК 2801560 «Формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом, а також закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників» з Державного бюджету України, відкритого в УДКСУ на поточний рахунок товаровиробника за умовами наявності відкритих асигнувань та коштів.

29.03.2012 року даний контракт було зареєстровано в УДКСУ для здійснення оплати. Проте, у зв'язку з фінансовою ситуацією в державі, кошти для його оплати надійшли на рахунок лише 20.07.2012р., про що свідчить штамп Державного казначейства щодо проведення оплати).

З урахуванням вищевикладеного, слід зробити висновок, що надходження коштів з Державного бюджету, для оплати по даному контракту не залежало від волевиявлення позивача по справі, тобто покупця по контракту і затримка здійснення предоплати, відповідно до умов контракту, відбулася не з вини позивача.

Відповідачу про це було відомо, поскільки від підписав даний контракт і знайомий з його умовами, а саме з джерелом фінансування коштів для оплати сільхозпродукції по даному контракту.

Позивач, на виконання п.5.1 контракту, перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж у сумі 1624148,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1147 від 20.07.2012р.

Відповідно до п. 2.1. контракту, брокер-продавець поставляє брокеру - покупцю товар на базисі поставки ЕХW ТОВ "Гуляйпільський елеватор", в термін до « 01» листопада 2012р.

Відповідач, в порушення умов контракту, до 01.11.2012 (п.2.1.) не виконав свої договірні зобов'язання, а саме: не передав у власність позивача пшеницю м'яку 2 класу, у кількості 1 701,570 тон на базисі поставки ЕХW ТОВ "Гуляйпільський елеватор", і тим самим прострочив виконання своїх зобов'язань на 6 днів (попередню оплату відповідачем було повернуто позивачу лише 07.11.2012р.).

24.07.2012р. (через чотири дня після отримання предоплати) відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення за №286 (далі - повідомлення), відповідно до якого: «у зв'язку з простроченням Аграрним фондом своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати за товар, ПАТ "Аграрний Дім" втратило інтерес та відмовляється від прийняття виконання зобов'язання, а також відмовляється від своїх зобов'язань по контракту».

Відповідно до ч.2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Такі підстави, що передбачені цією нормою статті, в даному випадку не настали, поскільки збитки за прострочення предоплати для відповідача не наступили, так як виконання його зобов'язання було передбачено 01.11.2012р.

Крім того, не підтверджується факт неможливості виконання зобов'язання з обох сторін.

Контрактом передбачено здійснення закупівлі зерна до державного інтервенційного фонду, що безпосередньо пов'язано з забезпеченням продовольчої безпеки держави, а тому, згідно з наведеними нормами ст.612 ЦК України, відповідач повинен був мати дійсні підстави втрати інтересу до виконання Аграрним фондом зобов'язань за контрактом.

Відповідач у своєму повідомленні підтверджує, що на момент його складання (24.07.2012) зобов'язання по оплаті було виконане Аграрним фондом, а отже виконання останнім зобов'язання по оплаті було прийнято з боку відповідача.

Як вже зазначалось, дії щодо неприйняття виконання зобов'язання ПАТ "Аграрний Дім" здійсненні не були, оскільки отримані кошти (попередня оплата) були повернуті позивачу майже через чотири місяці, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за 07.11.2012, тобто вже після строку коли відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по контракту, направивши письмову відмову позивачу відповідач не повернув разом з цією письмовою відмовою, що належали відповідачу, тобто предоплату за товар.

Отже цими діями ПАТ "Аграрний Дім" підтвердило дійсність та обов'язковість контракту, як для позивача так і для нього, як продавця за контрактом.

Відповідач користувалося отриманими від позивача коштами майже чотири місяці з моменту прийняття вказаних коштів від Аграрного фонду, а саме з 20.07.2012р. до 07.11.2012р., отже своїми діями ПАТ «Аграрний дім» підтвердило дійсність та обов'язковість контракту для нього, як для продавця зерна за контрактом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилання відповідача на п. 6.7 контракту, як на підставу односторонньої відмови від даного контракту, суд вважає безпідставним, поскільки п. 6.7 контракту прямо передбачено, що у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає його не в повному об'ємі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитись від їх виконання частково або в повному об'ємі.

Як вже зазначалось вище, на момент відмови відповідача від контракту (24.07.2012р.), позивачем були виконані передбачені контрактом зобов'язання щодо перерахування попередньої плати, що підтверджується платіжним дорученням № 1147 від 20.07.2012р.

За змістом ст.611 ЦК України, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання може мати місце, якщо це встановлено договором або законом.

Разом з цим, відповідно до п.7.1. контракту, у разі невиконання (неналежного виконання) або затримки виконання будь-якої з вимог контракту сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.

При цьому, відповідно до п.7.4. контракту, у разі порушення покупцем строків оплати, установлених п.п.5.1., 5.3. цього контракту, покупець сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу.

Отже, за порушення зобов'язання (несвоєчасне перерахування авансового платежу) позивач на вимогу відповідача мав сплатити пеню, проте відповідач правом вимоги не скористався.

Враховуючи вищевикладене, відповідач порушив свої зобов'язання за контрактом, а тому згідно зі ст.611 ЦК України, для нього повинні настати правові наслідки, встановлені контрактом.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі тощо.

На підставі п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.7.2. контракту, за невиконання продавцем (відповідачем) умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару.

За невиконання відповідачем умов контракту, позивачем, на підставі п. 7.2 договору, нараховано 20 % штрафу, що складає 649 659грн. 43 коп. Вимога пред'явлена обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Згідно п.7.5. контракту, у разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем пункту 2.1 цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості.

На підставі зазначеного пункту контракту, позивачем за період з 01.11.2012р. по 07.11.2012р. нарахована пеня в розмірі 19489 грн. 78 коп.

Сума пені пред'явлена до стягнення обґрунтовано, підтверджена представленим розрахунком та підлягає задоволенню.

Після спливу строку, встановленого в контракті, щодо виконання зобов'язання відповідачем (продавець), останній продовжував безпідставно користуватись грошовими коштами, що належали позивачу (покупець).

Відповідно до ч. ч.2, 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до розрахунку позивача, сума 3% річних, за період затримки повернення грошових коштів, а саме після порушення відповідачем умов контракту по поставці товару ( п. 2.1 контракту), тобто утримання предоплати з 01.11.2012р. по 07.11.2012р., складає 800грн.95коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 536, 610, 611, 612, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230, 231, 232, ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора Запорізької області, в інтересах держави орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Аграрний фонд до Публічного акціонерного товариства "Аграрний Дім" задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний Дім" (70200 Україна, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н., м.Гуляйполе, вул.9 Січня, буд.125 ЄДРПОУ 03749336) на користь Аграрного фонду (адреса місцезнаходження: 01001, вул.Б.Грінченка,1, м.Київ; код ЄДРПОУ 33642855) 649659 (шістсот сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 43 коп. штрафу, 19489 (дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 78коп. пені, 800 (вісімсот) грн. 95 коп. 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний Дім" (70200 Україна, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н., м.Гуляйполе, вул.9 Січня, буд.125 ЄДРПОУ 03749336) в доход Державного бюджету України (р/р №31215206783007, отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 13399 (тринадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення « 28» березня 2013р.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет