Рішення № 30334034, 22.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/5/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.13 Справа № 908/580/13-г

За позовом: Виробничо-торгівельного об'єднання "Будівельник", м. Луганськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконтакт", м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Калашник А.А., довіреність № 196 від 05.03.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 667317,33 грн.

Ухвалою суду від 13.02.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/5/13, судове засідання призначено на 06.03.2013р. судове засідання відкладалось на 22.03.2013р.

Ухвали суду була направлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судовому засіданні. продовженому 22.03.2013р., представник позивача надав суду заяву (вих. 3256 від 20.03.2013р.) про уточнення позовних вимог, в якій позивач фактично зменшив суму позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 626536,33 грн. основного боргу та 35191,29 грн. пені.

Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 661727,62 грн.

Ухвалою суду від12.02.2013р. суд зобов'язував позивача уточнити розрахунок пені відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», надати детальний нормативно обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми з посиланням на документи первинної бухгалтерської звітності. Позивач не виконав вимоги суду ані завчасно, ані в судовому засіданні, розпочатому 06.03.2013р., не надав уточненого розрахунку пені з урахуванням умов договору і вимог законодавства.

Ухвалою суду від 06.03.2013р. позивача повторно було зобов'язано уточнити розрахунок пені з урахуванням п. 13.3 договору і вимог законодавства.

Позивач, в судовому засіданні продовженому 22.03.2013р., повторно, без поважних причин не виконав вимоги суду - розрахунку пені з урахуванням п. 13.3 договору і вимог законодавства не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про поважність причини неявки представника відповідач належним чином суд не повідомив. Відповідач без поважних причин, повторно, не виконав вимоги суду, відзив на позовну заяву та витребувані матеріали суду не надав.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судове засідання за клопотанням представника позивача велося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглянуто згідно ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 22.03.2013р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 0107 (далі договір).

Згідно з. п. 1.1. договору, субпідрядник зобов'язується виконати роботи згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією на будівництво міжнародної автомобільної дороги державного значення М-04 Знам'япка-Луганськ-Ізварине, на ділянці км 442 + 000 - км 443+500 (об'єми та види робіт встановлюються локальними кошторисами), а Генпідрядник зобов'язується забезпечити фінансування робіт за рахунок бюджетних коштів, отриманих від замовника.

Відповідно 2.1. договору, договірна ціна робіт, що доручаються субпідряднику по цьому договору, складає 653 244,83 грн. (шістсот п'ятдесят три тисячі двісті сорок чотири) грн. 83 коп. з урахуванням ПДВ.

Визначення вартості робіт проводиться згідно ДБН Д. 1.1-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін).

Згідно п. 3.1. договору, строки виконання робіт визначаються генпідрядником і субпідрядником в календарному графіку.

Після закінчення виконання робіт субпідрядник повинен повідомити генпідрядника про готовність предмету підряду до здачі протягом 3-х днів.

В п 4.2. сторони погодили, генпідрядник - проводить розрахунки з субпідрядником щомісячно на підставі проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма КБ-2в), виконаних у програмному комплексі АВК - 5 , та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-3) згідно Наказу Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року № 554, не пізніше 10 робочих днів з моменту їх підписання, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від замовника робіт.

Згідно п. 12.1 договору, здача та приймання виконаних робіт здійснюється за актом в дні попередньо погоджені субпідрядником і генпідрядником.

Відповідно до п. 12.2. договору, завершення робіт фіксується актом здавання-приймання виконаних робіт, що є підставою для розрахунків.

Після закінчення виконання робіт сторонами було підписано довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2012р., згідно якої вартість виконаних робіт склала 639322,79 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., згідно якого загальна вартість робіт склала 639322,79 грн. (копія довідки та акту долучені до матеріалів справи).

Згідно з п. 4.3. договору, субпідрядник виплачує генпідряднику 2 (два) % від вартості виконаних субпідрядних робіт за послуги генпідряду.

Відповідач належним чином не виконав свої обов'язки по договору, вартість виконаних робіт не сплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача 626536,33 грн. основного боргу.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, те, що відповідачем не надано доказів погашення заборгованості і заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 626536,33 грн. суми боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 35191,29 грн. пені.

Згідно ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України, до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користав ання чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 13.3. договору, у разі порушення з вини генпідрядника передбаченого п. 4.1. договору строку розрахунків за виконані роботи генпідрядник сплачує субпідряднику пенні у розмірі подвійної облікової ставки НВУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо просрочка виникла з вини генпідрядника.

Відповідно до п. 4.1. договору, генпідрядник перерахує субпідряднику аванс у розмірі 50 % договірної ціни.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що позивачем без поважних причин не виконано вимоги суду та не надано уточненого розрахунку пені, з урахуванням п. 13.3 договору (який суд вимагав ухвалою від 06.03.2013р.) позов Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудконтакт», в частині стягнення пені в розмірі 35191,29 грн., слід залишити без розгляду.

При виправленні допущеної помилки і пред'явлення вимог відповідно до діючих норм законодавства, позивач має право з цією вимогою знову звернутися до суду на загальних підставах.

Таким чином позов Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудконтакт» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82, 84, 85 , 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» до Товариства з обмеженою відповідальність «Спецбудконтакт» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудконтакт» (69000, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 3, офіс 68, р/р № 26005050218583 в ПАТ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 34830210) на користь Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» (91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 38, приміщення 6, р/р № 26005003551001 в ЛФ ПАТ «Укрінбанк», МФО 304836, код ЄДРПОУ 31673296) 626536 (шістсот двадцять шість п'ятсот тридцять шість) грн. 33 коп. боргу, 12530 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 73 коп. судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення пені позов залишити без розгляду.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет