Постанова № 30332933, 20.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р. Справа № 809/518/13-a

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді: Кафарського В.В.

За участю секретаря Дубінської І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кудли О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейства України в Івано-Франківській області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 343 756.00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції(далі-ОДПІ), Головного управління Державної казначейства України( далі-ГУ ДКУ) в Івано-Франківській області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в загальному розмірі 343 756.00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість (далі-ПДВ) та розрахунків сум бюджетного відшкодування до відшкодування з Державного бюджету України за червень та липень 2008 року відповідно підлягали суми 261240.00 грн. та 82 516.00 грн. Згідно заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, поданих суб'єктом підприємницької діяльності (далі-СПД) ОСОБА_3, вищезазначені суми бюджетного відшкодування ПДВ підлягали перерахуванню на розрахунковий рахунок платника у банку. Однак за результатами перевірки, зафіксованими в акті від 30.11.2010 року, Долинською ОДПІ були винесені повідомлення-рішення за №0001311720/0 та № 0001321720/0 від 06.12.2010 року, згідно яких позивачу на 261 240.00 грн. та на 82 516.00 грн зменшено суми ПДВ, які підлягали бюджетному відшкодуванню, відповідно за червень 2008 року та липень 2008 року. Із вказаними рішеннями контролюючого органу ОСОБА_3 не погодився та оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 2а-4381/10/0970 від 12.01.2011 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року, вищевказані рішення Долинської ОДПІ скасовані та відповідно підтверджено розмір віднесених до відшкодування позивачем сум ПДВ за червень та липень 2008 року в загальному розмірі 343 756.00 грн. Однак в порушення вимог чинного законодавства України вищевказане бюджетне відшкодування протиправно не виплачено у порядку, встановленому чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача Долинської ОДПІ проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Суду пояснила, що Долинською ОДПІ за результатами перевірки СПД ОСОБА_3, викладеними в акті від 30.11.2010 року, були прийняті повідомлення- рішення за №0001311720/0 та № 0001321720/0 від 06.12.2010 року, згідно яких позивачу на 261 240.00 грн. та на 82 516.00 грн зменшено суми ПДВ, які підлягали бюджетному відшкодуванню, відповідно за червень, липень 2008 року. Зазначила, що підставою для зменшення сум ПДВ, які підлягали до відшкодування з Державного бюджету України стали висновки контролюючого органу про те, що позивачем податковий кредит за червень, липень 2008 року було протиправно сформовано на підставі взаєморозрахунків за транспортні засоби та запчастини, використання яких в господарській діяльності платником не доведено. Крім того на думку представника відповідача відшкодування ПДВ в даний час неможливе, так як рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року, якими вищевказані повідомлення-рішення скасовані, Долинською ОДПІ оскаржені в касаційному порядку. В задоволенні позову просила відмовити.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, хоча в усіх випадках був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та телефонограмою від 19.03.2013 року. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин у відповідності до приписів ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнає за можливе здійснити розгляд даної адміністративної справи без участі представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача Долинської ОДПІ, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою -підприємцем, зареєстрованим Долинською районною державною адміністрацією 16.04.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_3, взятий на податковий облік у Долинській ОДПІ, та є платником податку на додану вартість з 16.02.2004 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_4).

18.07.2008 р. та 18.08.2008 р. СПД ОСОБА_3 подано до Долинської ОДПІ податкові декларації з ПДВ за червень, липень 2008 року, розрахунки сум, які підлягають до бюджетного відшкодування, та заяви про повернення бюджетного відшкодування..

Так згідно значень, вказаних у рядку 25 вищевказаних декларацій та поданих позивачем розрахунків сум, які підлягають до бюджетного відшкодування, досліджених судом в якості письмових доказів по справі, суми ПДВ, які підлягають до бюджетного відшкодування, становлять за червень 2008 року- 261 240.00 грн. та за липень 2008 року-82 516.00 грн. з вказаним напрямком відшкодування згідно рядка 25.1 - на рахунок платника у банку.

За результатами позапланових виїзних перевірок СПД ОСОБА_6 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника по деклараціях за травень, червень та липень 2008 року, викладеними в актах за № 1404/171/НОМЕР_1 від 15.08.2008 року та № 38/171/НОМЕР_2 від 17.10.2008 року, відповідачем підтверджено заявлені позивачем до відшкодування суми ПДВ за червень, липень 2008 року відповідно в розмірі 261 240.00 грн. та 82 516.00 грн.

Однак згідно акту за № 3654/171/НОМЕР_1 від 30.11.2010 року, складеного за висновками документальної невиїзної перевірки СПД ОСОБА_3, проведеної на підставі вимог п.1 ст.11 Закону України « Про державну податкову службу в Україні», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, посадовими особами ДПІ встановлено, що внаслідок порушення вимог п.п 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем завищено заявлені до відшкодування суми ПДВ за червень 2008 року - на 261 240.00 грн. та за липень 2008 року - на 82 516 .00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за № № 0001311720/0 та 0001321720/0 від 06.12.2010 року, згідно з якими зменшено суми заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за червень 2008 року -на 261 240.00 грн. та за липень 2008 року - на 82 516.00 грн.,які позивач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року по справі №2а-4381/10/0970 за позовом ОСОБА_7 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції податкові повідомлення-рішення за №№ 0001311720/0 та 0001321720/0 від 06.12.2010 року скасовані .

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року залишено без змін. Таким чином процедуру судового оскарження вищезгаданих повідомлень-рішень від 06.12.2010 року завершено 15.08.2012 року, з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, правомірність заявлення позивачем до відшкодування з Державного бюджету України сум ПДВ згідно поданих декларацій за червень, липень 2008 року в загальному розмірі 343 756.00 грн. підверджено вищевказаними судовими рішеннями.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (Закон №168), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 зобов'язано податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Аналогічні норми викладені у Податковому Кодексі України.Так, положеннями ст. 200 ПК України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.п. 200.3, 200.4 ст.200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (пп. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. (п.200.13 ст.200 ПК України).

Таким чином, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 5 днів за днем отримання відповідачем рішення суду, прийнятого за наслідками оскарження рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Отже у п'ятиденний термін після отримання відповідного рішення суду Долинська ОДПІ була зобов'язана надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_3

Проте вищевказаного висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування податковим органом до ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області не подано, мотивуючи це тим, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року оскаржені в касаційному порядку.

Вказане посилання представника відповідача на думку суду є безпідставним виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи те, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року, якою залишено без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року, згідно якої визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Долинської ОДПІ про зменшення СПД ОСОБА_3, сум бюджетного відшкодування з ПДВ, набрала законної сили, то суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно позбавлено позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

При цьому суд приймає до уваги, що жодних інших правових підстав щодо невиконання контролюючим органом обов'язку, встановленого приписами п.200.15 ст.200 ПК України, суду не наведено.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак всупереч вищезгаданим приписам ст.71 КАС України відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, на яких покладений обов'язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності, належними та допустимими доказами не довели суду наявності правових підстав щодо невиконання обов'язку, встановленого приписами чинного законодавста.

За таких обставин на переконання суду протиправно не відшкодовані суми ПДВ згідно поданих декларацій за червень та липень 2008 року є бюджетною заборгованістю з ПДВ.

Отже, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 343 756.00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень, липень 2008 року на розрахунковий рахунок № 26005124796 Івано-Франківської обласної дирекції АППБ «Аваль», МФО 336462, Долинське відділення-20551707.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь СПД ОСОБА_3 2 294.00 грн. судового збору, сплаченого згідно наявної в матеріалах справи квитанції про сплату судового збору.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 343 756.00 грн. ( триста сорок три тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень, липень 2008 року на розрахунковий рахунок № 26005124796 Івано-Франківської обласної дирекції АППБ «Аваль», МФО 336462, Долинське відділення-20551707.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 2 294 ( дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судових витрат на розрахунковий рахунок № 26005124796 Івано-Франківської обласної дирекції АППБ «Аваль», МФО 336462, Долинське відділення-20551707.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова в повному обсязі складена 28.03.2013 року.