Ухвала суду № 30331123, 20.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2371/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Альба Україна» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альба Україна» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення Київської обласної митниці про визначення митної вартості товарів від 06.11.2011 року № 125000006/2011/419577/2.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 09.08.2012 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається із Акта невиїзної документальної перевірки дотримання ПрАТ «Альба Україна» (код ЄДРПОУ 22946976) законодавства України з питань митної справи №н/4/12/1000000000/22946976 від 06.02.2012 року (далі - Акт перевірки) робочою групою Київської регіональної митниці проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ПрАТ «Альба Україна» вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів «Мультитабс», «Мультимакс», «Вітрум», «Пілфуд босналек» лосьйон 2%, «Пілфуд босналек» лосьйон 5%, «Пілфуд» лосьйон 2%, «Пілфуд» лосьйон 5%, «Кідді фарматон» сироп, «Фарматон» капсули, «Кідді фарматон» таблетки жувальні, «Клеверол» та «Ксенікал» за період з 01.02.2009 року по 20.12.2011 року.

Проте, як зазначено в Акті перевірки, наказом ДМСУ від 28.11.2007 року № 1006 були внесені зміни до Пояснень до УКТЗЕД, якими доповнено додаткові загальні положення до групи 30 УКТЗЕД, стосовно класифікації мінеральних та вітамінних препаратів на основі вітамінів товарної позиції 2936, на основі мінералів, в тому числі мікроелементів, або їх сумішей, які використовуються для лікування або профілактики захворювань, нездужань або їхніх симптомів, тому, препарати, які мають в своєму складі високий вміст вітамінів або мінералів, як правило, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендовано середньодобовою нормою споживання (РЛ)А), відповідають лікарським засобам, а ті препарати, які не відповідають даним положенням, повинні розглядатись як біологічно-активні добавки.

На цій підставі відповідачем встановлено, що при проведенні митного оформлення лікарських засобів «Мультимакс Геронтал», «Мультимакс Кіндер», «Вітрум Кардіо», «Вітрум Форайз Форте», «Фарматон», «Фарматон сироп», «Пілфуд босналек» лосьон 2%, «Пілфуд босналек» лосьйон 5%, «Пілфуд» лосьйон 2%, «Пілфуд» лосьйон 5%, «Клеверол», «Ксенікал» декларантом допущено методологічну помилку, а саме: невірно визначено код товару згідно з УКТЗЕД, що призвело до порушення Закону України від 05.04.2001 року №2371-III «Про Митний тариф України» та вимог пункту 4.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у частині визначення бази оподаткування з ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог Закону.

Таким чином, в результаті перевірки відповідач дійшов висновку, що вказані порушення призвели до заниження податкових зобов'язань позивачем зі сплати мита на суму - 936 107,48 грн. та розрахунку невірного розміру податку на додану вартість, нарахованого умовно.

В результаті чого, на підставі Акту перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 07.03.2012 року № 49, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 1 340 930,49 грн., з яких 922 050,17 грн. - за основним платежем та 418 880,32 грн. - за штрафними санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що прийняте на товар «ФАРМАТОН, капсули», «КІДДІ ФАРМАТОН, таблетки жувальні» класифікаційне рішення ВКМВ та Н від 25.02.2009 року № KT-100-1314-09 скасоване службовими записками від 29.06.2010 року №12-26/393 та від 22.06.2010 № 378 начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Івановим О.В. на підставі п. 16 наказу ДМСУ від 07.08.2007 року № 667 «Про затвердження Порядку роботи відділу контролю митної вартості товарів та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» (далі - Порядок № 667).

Класифікаційне рішення ВКМВ та Н від 28.08.2009 року № КТ-100-1917-09 на товари «Мульті табс бебі» всі інші рішення, прийняті до 15.01.2011 року відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці, скасовано розпорядженням першого заступника начальника КРМ Бочко О.О. від 31.01.2011 року №16/2-р, зокрема, у зв'язку із набранням 15.01.2011 року чинності Законом України від 21.12.2010 року № 2829-VI, яким внесено зміни до Закону України «Про Митний тариф України».

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що протягом 2009-2010 років позивач здійснював кодування та декларування ввезених на митну територію України препаратів на підставі діючих рішень ВКМВ та Н.

Під час митного оформлення лікарських засобів «Мультимакс», «Мульти-Табс», «Вітрум», «Пілфуд босналек лосьон 2%», «Пілфуд босналек лосьйон 5%», «Пілфуд лосьйон 2%», Пілфуд лосьйон 5%», «Кідді фарматон сироп», «Фарматон капсули», «Кідді Фарматон таблетки жувальні», «Клеверол», «Ксенікал» вказані лікарські засоби знаходились в міжвідомчій базі даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів відповідно до наступних реєстраційних посвідчень: № П.02.03/05986 від 15.02.2008, № Р.11.01/03909 від № UA/1576/01/01 віж 08.07.2004, № UA/3281/01/01 від 24.06.2005, № П.09.02/05260 від 27.08.2007, № UA/6602/01/01 від 26.06.2007, № UA/0786/01/02 від 19.04.2006, № UA/6575/01/01 від 26.06.2007, № UA/3282/01/01 від 24.06.2005, № UA/4642/01/01 від 27.06.2006, № UA/4021/01/01 від 15.12.2005, № UA/8506/01/01 від № UA/5780/01/01 від 22.01.2007, № П.02.03/05987 від 15.02.2008, № Р.06.03/07016 від 17.06.2008, № UA/0582/01/01 від 25.02.2009, № UA/0582/02/01 від 04.04.2008, № UA/4147/01/01 від 23.01.2006, № UA/1840/01/01 від 27.08.2004, № UA/1840/01/01 від 21.09.2009, № UA/1840/01/02 від 15.01.2008, № UA/7431/01/01 від 11.12.2007 та інші.

Відповідач, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з кодом товарної номенклатури, зазначеним декларантом у вантажній митній декларації, будь-яких зауважень щодо правильності заповнення вищевказаних ВМД відповідач, під час митного оформлення не здійснював, товариством було надано копії ВМД за відповідний період по ввезених препаратах. Із вказаних документів вбачається, що зазначені митні декларації містять відмітки митного органу про їх перевірку та сплату позивачем передбачених законодавством зборів.

Також в результаті адміністративного оскарження дій та рішень відповідача, скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, є виключно компетенцією митних органів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-НІ (чинного на момент виникнення частини спірних відносин), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічно пункт 54.5 статті 54 Податкового кодексу передбачає, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з положеннями статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював контрольні заходи щодо перевірки діяльності позивача вже після закінчення операцій митного контролю.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю вже після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Протягом 2009-2010 років позивач здійснював ввезення на митну територію України спірних препаратів на підставі відповідних класифікаційних рішень ВКМВ та Н, які вподальшому були скасовані. Відповідачем не було надано належних і допустимих доказів, які свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо порушення позивачем законодавства України безпосередньо під час пропуску товарів через митний кордон України. Під час здійснення митних операцій, у відповідача до позивача зауважень не було, відповідач із визначеними у ВМД кодами товарів погоджувався та пропустив товар на митну територію України. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що заповнюючи ВМД, позивач зазначав достовірну інформацію стосовно ввезеного товару (найменування, кількісні та якісні характеристики), а митний орган погоджувався із присвоєнням товару коду групи 3004 та у окремих випадках саме такий код визначали своїми рішеннями.

Аналогічна позиція підтверджується практикою Верховного Суду України.

Крім того, у своїх узагальненнях «Про практику розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами» від 01.01.2010 Верховний Суд України дійшов чіткого висновку, про те що, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону № 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N2181-111 Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Таким чином, судова практика Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що відповідач не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, якщо мав місце факт згоди КРМ з відомостями щодо ставки ввізного мита чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної позивачем, під час прийняття вантажно-митних декларацій та пропуску товару на митну територію України.

З огляду на вищевикладене, відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання товариства за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 922 050,17 грн. за період 2009-2011 років, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні загальну суму 1 340 930,49 грн. з урахуванням штрафних санкцій. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Старова Н.Е.