Ухвала суду № 30330562, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-29148/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НАВС" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010

у справі № 2-а-1828/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НАВС"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „НАВС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання податкового рішення недійсним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 позовні вимоги задоволено, скасовано рішення № 0000442301 від 13.02.2010.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності. Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову перевірку господарської одиниці - гіпермаркету „Рим", що розташований за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 327, та належить ТОВ „Навс", з питань дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Правлення Національного банку України „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" було складено акт №781/20/40/23/35245740 від 03.02.2010 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 0,25 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення №0000442301 від 13.02.2010, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 127122, 65 грн.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 12, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання в гіпермаркеті за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 327, на загальну суму 63561,20 грн.; невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у розмірі 0,05 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення цієї вимоги Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 20 даного Закону).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно з ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої стосовно того, що відповідачем не були перевірені документи синтетичного та аналітичного обліку, бухгалтерську звітність позивача.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НАВС" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2-а-1828/10/2070 слід задовольнити, постанову суду апеляції інстанції скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НАВС" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2-а-1828/10/2070 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 у справі № 2-а-1828/10/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко