Ухвала суду № 30330497, 06.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2013 р. м. Київ К-4329/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача - Синчанського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року

у справі № 2-а-11933/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.К.А.»

до Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.К.А.» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Авдіївці Донецької області від 21 липня 2009 року № 0000202300/0 та № 0000192300/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Авдіївці Донецької області від 21 липня 2009 року № 0000202300/0, яким визначене податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 1821792,00 грн., в тому числі: за основним платежем у сумі 1214528,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 607264,00 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Авдіївці Донецької області від 21 липня 2009 року № 0000192300/0, яким визначене податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 1367016,00 грн., в тому числі: за основним платежем у сумі 911344,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 455672,00 грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «В.І.К.А.» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Авдіївці Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «В.І.К.А.», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Авдіївці Донецької області провела планову виїзну перевірку ТОВ «В.І.К.А.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 259/2300/32880647 від 22 червня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 1214528,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2006 року у сумі 156765,00 грн., за 2006 рік у сумі 202186,00 грн., за 1 квартал 2007 року у сумі 130280,00 грн., за 1 півріччя 2007 року у сумі 285232,00 грн., за 9 місяців 2007 року у сумі 397785,00 грн., за 11 місяців 2007 року у сумі 440620,00 грн., за 2007 рік у сумі 440620,00 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 71772,00 грн., за 1 півріччя 2008 року у сумі 351165,00 грн., за 9 місяців 2008 року у сумі 506254,00 грн., за 11 місяців 2008 року у сумі 544886,00 грн., за 2008 рік у сумі 571722,00 грн.; абзацу 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню, на 60279,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет, на загальну суму 911344,00 грн., у тому числі: за жовтень 2006 року у сумі 37562,00 грн., за листопад 2006 року у сумі 17857,00 грн., за лютий 2007 року у сумі 30732,00 грн., за березень 2007 року у сумі 38653,00 грн., за квітень 2007 року у сумі 7023,00 грн., за травень 2007 року у сумі 24238,00 грн., за червень 2007 року у сумі 80468,00 грн., за липень 2007 року у сумі 65567,00 грн., за серпень 2007 року у сумі 54299,00 грн., за вересень 2007 року у сумі 8018,00 грн., за жовтень 20007 року у сумі 34268,00 грн., за березень 2008 року у сумі 86231,00 грн., за квітень 2008 року у сумі 108611,00 грн., за травень 2008 року у сумі 72774,00 грн., за червень 2008 року у сумі 41280,00 грн., за липень 2008 року у сумі 82705,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 37050,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 25006,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 37534,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 21468,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних ним у ПП «Вуглепостач», ТОВ «Оптпоставка-2007», суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ТОВ «Маклер» паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 4858116,00 грн., у суму податку на додану вартість 1928875,00 грн., сплачену у складі такої вартості, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, з огляду на відсутність у ТОВ «В.І.К.А.» первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом: товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, актів приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, сертифікатів якості, відомостей списання паливно-мастильних матеріалів на підприємстві.

21 липня 2009 року ДПІ у м. Авдіївці Донецької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000202300/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «В.І.К.А.» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток в розмірі 1821792,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 1214528,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 607264,00 грн.

21 липня 2009 року ДПІ у м. Авдіївці Донецької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000202300/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «В.І.К.А.» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1367016,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 911344,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 455672,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факти придбання паливно-мастильних матеріалів за договорами, укладеними позивачем з ПП «Вуглепостач», ТОВ «Оптпоставка-2007», суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ТОВ «Маклер», та оплата їх вартості (з урахуванням податку на додану вартість) підтверджені належним чином оформленими первинним бухгалтерськими та платіжними документами, у зв'язку з чим позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит за операціями по вказаним договорам, з урахуванням того, що в подальшому придбані позивачем у вказаних контрагентів паливно-мастильні матеріали були реалізовані іншим суб'єктам господарювання. Також суд виходив з того, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість» не встановлено наявності товарно-транспортних накладних та подорожніх листів як обов'язкової умови для формування валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), валові витрати та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до складу валових, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, факти придбання позивачем у ПП «Вуглепостач», ТОВ «Оптпоставка-2007», суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ТОВ «Маклер», та оплата їх вартості (з урахуванням податку на додану вартість) підтверджені належним чином оформленими первинним бухгалтерськими документами: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами (т.2 арк. справи 8-189). Зокрема, на 98 аркуші акту перевірки вказано, що перевірку відображених у рядку 04.1 декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) здійснено на підставі таких документів: зворотно-сальдові відомості, головні книги, декларації з податку на прибуток підприємств, виписки банку з додатками, угоди з постачальниками, первинні облікові документи, що підтверджують придбання товарів (робіт, послуг): акти здачі - прийняття робіт, послуг, журнали - ордера по рахункам 28 «Товари», 311 «Розрахунковий рахунок», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг», 91 «Загальновиробичі витрати», 92 «Адміністративні витрати».

Також матеріали справи містять довідки та акти, складені за результатами зустрічних перевірок ПП «Вуглепостач», ТОВ «Оптпоставка-2007», суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ТОВ «Маклер» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку, які містять інформацію щодо підтвердження відомостей про придбані паливно-мастильні матеріали та/або існування господарських операцій між позивачем та зазначеними підприємствами (т.3 арк. справи 28-49).

Крім іншого, судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в подальшому паливно-мастильні матеріали, придбані позивачем у ПП «Вуглепостач», ТОВ «Оптпоставка-2007», суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ТОВ «Маклер», були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується відповідними договорами та первинними бухгалтерськими документами (т.2 арк. справи 208-221), а також довідкою про результатами зустрічної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку (т.2 арк. справи 199-207).

При цьому, на 5-6 аркушах акту перевірки вказано, що перевіркою відображених у рядку 01.1 декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року у загальній сумі 10181934,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із продажем бензину та дизельного палива. Заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.1 декларацій не встановлено.

Таким чином, позивач правомірно відніс суми, сплачені за придбані ним паливно-мастильні матеріали у вказаних вище контрагентів до складу валових витрат, а податок на додану вартість, сплачений у складі вартості цих паливно-мастильних матеріалів, до складу податкового кредиту, з урахуванням того, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та інших перевізних документів не може слугувати підставою для виключення витрат на оплату вартості товарно-матеріальних цінностей зі складу валових витрат та позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки товарно-транспортні накладні є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк є підставою для проведення розрахунків за договором перевезення, тоді як у даному випадку не оцінюється правомірність формування ТОВ «В.І.К.А.» валових витрат та податкового кредиту за операцією з перевезення товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що прийняті податковим органом оспорювані податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Авдіївці Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна