Ухвала суду № 30330426, 01.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 квітня 2013 року Справа № 5008/561/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т. Б. - головуючого Данилової М.В., Рогач Л.І.,розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарженняФізичної особи підприємця ОСОБА_4на постановувід 03.01.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 5008/561/2012 господарського суду Закарпатської області за позовомПрокурора Свалявського району в інтересах держави в особі дочірнього підприємства "Свалявське лісове господарство"до 1.ТзОВ "Туристичний комплекс "Поляна-Квасова"; 2.Полянської сільської ради;за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідачівФізичної особи-підприємця ОСОБА_4про визнання недійсним державного акта від 21.12.2005 року ЗК № 046455 на право власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

27.03.2013р. до Вищого господарського суду України подана касаційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. у справі № 5008/561/2012 господарського суду Закарпатської області з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За приписами пункту 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна-Квасова".

Проте, до матеріалів касаційної скарги заявником не додано доказів направлення копії скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна-Квасова". Не надано і доказів отримання копії касаційної скарги відповідачем нарочно, що є підставою для не прийняття та повернення касаційної скарги скаржнику на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до частин 2 пункту 2 підпунктів 2, 5 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв не майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у 1 розмірі мінімальної заробітної плати, із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" унормовано, що мінімальна заробітна плата становить на 01.01.2013 рік становить 1147,00 грн.

Враховуючи, що позов містить вимоги немайнового характеру, судовий збір з касаційної скарги належить обчислювати та сплачувати до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Законі України "Про судовий збір" (набрав чинності з 01.11.2011 р.), а саме, щодо спонукання до виконання певних дій - 802,90 грн.

Додана до касаційної скарги квитанція № 11725.22.1 від 04.02.2013р. про сплату судового збору у сумі 600,00 грн. не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

В касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судами при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи (частина 2 статті 111 вказаного Кодексу).

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, касаційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 не містить посилань та обґрунтувань стосовно того, яка норма законодавства була застосована помилково або яка норма не застосована судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного процесуального документу виходячи зі змісту оскаржуваної постанови.

Крім того, відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено.

Статтею 53 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Касаційна інстанція зазначає, що виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги, у даному випадку оскаржується постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. (направлена сторонам 11.01.13р.), останній строк оскарження, за приписами статті 110 Господарського процесуального кодексу України 23.01.2013р., проте, касаційна скарга подана лише 05.02.2013р.

Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову скаржником було отримано лише 22.01.2013р.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не надано, як і доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії.

Разом з цим, судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, що в даному випадку не вбачається за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Заявлене клопотання скаржника відхиляється, а касаційна скарга повертається на підставі пункту 5 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 110, пунктами 3, 4, 5, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Відмовити Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. у справі № 5008/561/2012 господарського суду Закарпатської області.

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. у справі господарського суду Закарпатської області № 5008/561/2012 повернути скаржникові без розгляду.

Повернути сплачений судовий збір у сумі 600,00 грн. сплаченого за квитанцією № 11725.22.1 від 04.02.2013р.

Справу № 5008/561/2012 скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: М. Данилова

Л. Рогач