Ухвала суду № 30329024, 13.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. м.Київ К/9991/70266/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Голяшкін О.В. (доповідач),

Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання -Рикусова М.О.,

за участю:

прокурора -Клюге Л.М.,

представника третьої особи -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі за позовом заступника прокурора міста Хмельницького до Хмельницької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року заступник прокурора міста Хмельницького звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії Хмельницької міської ради від 09 листопада 2011 року №43 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5».

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив про незаконність оскаржуваного рішення ради посилаючись на те, що у технічній документації із землеустрою відсутнє погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, а рішення Хмельницької міської ради від 02 квітня 2008 року №34 в частині п.52 додатку №2 щодо надання ОСОБА_5 у короткострокову оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 у м.Хмельницьку було скасовано постановою Хмельницького міськрайонного суду від 07 квітня 2009 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначені Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора міста Хмельницького, скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов заступника прокурора м.Хмельницького задоволено, рішення дванадцятої сесії Хмельницької міської ради від 09 листопада 2011 року № 43 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5»визнано незаконним та скасовано з підстав, наведених у позовній заяві.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного адміністративного суду, ФОП ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року.

У касаційній скарзі третя особа зазначає про чинність договору оренди землі від 22 серпня 2008 року №040874200136 та угоди від 01 грудня 2012 року №040974200281 про внесення змін до договору оренди землі щодо зменшення розміру земельної ділянки, які не розривалися і недійсним не визнавалися; також вказує, що для прийняття відповідачем рішення щодо поновлення договору оренди землі розробка технічної документації із землеустрою не вимагалася, оскільки зміни цільового використання та меж земельної ділянки не відбувалося, тому відсутність погодження меж сумісними землевласниками у технічній документації із землеустрою не має значення для спору щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення та не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення заявленого прокурором позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення 17 сесії Хмельницької міської ради від 02 квітня 2008 року №34 «Про надання земельних ділянок в постійне користування юридичній особі, в оренду суб'єктам підприємницької діяльності, громадянину та внесення змін до рішень сесій міської ради», 22 серпня 2008 року між Хмельницькою міською радою та третьою особою ФОП ОСОБА_5 укладено договір оренди землі №040874200136, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7368 кв.м. під будівництво щільної забудови індивідуальних житлових будинків, яка знаходиться в м.Хмельницьку, по АДРЕСА_1, строком на 3 роки до 02 квітня 2011 року.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 07 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Хмельницької міської ради, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2011 року, визнано протиправним та скасоване положення рішення Хмельницької міської ради від 02 квітня 2008 року №34 в частині п.52 додатку цього рішення щодо виділення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_5 в короткострокову оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м.Хмельницькому.

На підставі рішення 25 сесії Хмельницької міської ради від 16 квітня 2009 року №11 «Про припинення права користування земельною ділянкою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5.», яким припинене право користування земельною ділянкою площею 339 кв.м. із загальної площі 7368 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Хмельницькому, наданої ФОП ОСОБА_5, укладеною відповідачем та ФОП ОСОБА_5 угодою №040974200281 від 01 грудня 2009 року, внесені зміни до договору оренди від 22 серпня 2008 року №040874200136 та зменшено площу орендованої ділянки до 7029 кв.м.

03 березня 2011 року, до закінчення стоку дії договору оренди, ФОП ОСОБА_5 звернувся до Хмельницької міської ради з заявою про продовження терміну дії договору оренди від 22 серпня 2008 року №040874200136.

Листом від 14 жовтня 2011 року №В-5591-11 управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектори, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради на повторне звернення ФОП ОСОБА_5 від 08 вересня 2011 року щодо поновлення договору оренди повідомило заявника про підготовку проекту рішення щодо продовження оренди земельної ділянки площею 7029 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Хмельницькому.

09 листопада 2011 року Хмельницькою міською радою прийнято рішення 12 сесії №43 про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 договору оренди земельної ділянки площею 7029 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Хмельницькому терміном на 3 роки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст.2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі»укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування -орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно положень ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України, ст.18, ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі від 22 серпня 2008 року №040874200136 та угоди про внесення змін від 01 грудня 2009 року №040974200281, передбачалася державна реєстрація договору оренди землі, з якою пов'язувалося набрання ним чинності.

Як встановлено судом першої інстанції, договір оренди землі від 22 серпня 2008 року №040874200136 та угода №040974200281 від 01 грудня 2009 року про внесення змін до цього договору укладені у письмовій формі, зареєстровані в Центрі державного земельного кадастру при Держкомземі за №136 від 22 серпня 2008 року та за №285 від 01 лютого 2009 року відповідно. Договори укладені у письмовій формі, сторонами погоджено усі істотні умови, у тому числі об'єкт оренди, місце розташування та розмір земельної ділянки, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним.

Додатком до договору оренди від 22 серпня 2008 року №040874200136 є належним чином оформлена, погоджена та затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право ФОП ОСОБА_5 оренди земельної ділянки площею 7368 м.кв. по АДРЕСА_1 в м.Хмельницькому під будівництво щільної забудови індивідуальних житлових будинків, складовими якої є план та схема земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, опис меж та акт погодження меж земельної ділянки в натурі, підписаний всіма суміжними землекористувачами.

Посилання суду апеляційної інстанції при задоволенні позовних вимог на скасування рішення Хмельницької міської ради від 02 квітня 2008 року №34 в частині п.52 додатку колегія суддів визнає безпідставним, оскільки вказана обставина не свідчить про недійсність укладеного між відповідачем та третьою особою договору оренди землі.

Відповідно до закріпленого ст.204 ЦК України принципу презумпції правомірності правочину правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави для визнання недійсним договору оренди землі передбачені ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі», тобто договір оренди землі є оспорюваним правочином, недійсність якого може бути встановлена лише на підставі рішення суду.

Проте, договір оренди землі від 22 серпня 2008 року №040874200136 недійсним у судовому порядку не визнавався. Порушення, які були підставою для визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 02 квітня 2008 року №34 про надання ФОП ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки, були усунуті шляхом прийняття Хмельницькою міською радою рішення 25 сесії від 16 квітня 2009 року №11 про припинення користування земельною ділянкою площею 339 кв.м. та відповідним зменшенням розміру орендованої третьою особою земельної ділянки до 7029 м.кв із укладенням 01 грудня 2009 року угоди №040974200281 від про внесення змін до договору оренди від 22 серпня 2008 року №040874200136.

Також, як вірно відзначено судом першої інстанції, договір оренди землі від 22 серпня 2008 року №040874200136 його сторонами не розривався і не припинявся, а тому є чинним.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Також, згідно ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_5, з дотриманням приписів ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі», за місяць до закінчення строку дії договору оренди землі та після спливу строку дії договору звертався до відповідача з заявами про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 7029 м.кв. про АДРЕСА_1 в м.Хмельницькому. Отже, з урахуванням положень ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», укладений між Хмельницькою міською радою та ФОП ОСОБА_5 договір оренди землі від 22 серпня 2008 року №040874200136 із змінами, внесеними угодою №040974200281 від 01 грудня 2009 року вважається продовженим, у зв'язку з чим відповідачем було правомірно прийняте рішення від 09 листопада 2011 року № 43 про поновлення договору оренди.

Також колегія суддів вважає невірним посилання суду апеляційної інстанції у якості підстав для задоволення позовних вимог та визнання незаконним і скасування оскаржуваного рішення на відсутність погодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами та відсутність у технічній документації відмітки про проходження перевірки каталогу координат у відділі інформації та кадастрів департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів.

За правилами ч.10 ст.33 Закону України «Про оренду землі»(у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Порядок одержання земельної ділянки у користування, в тому числі в оренду, передбачений ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України. Як встановлено ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Отже, відповідно до приписів зазначених норм, розробка проекту землеустрою та виготовлення технічної документації при поновленні договору оренди землі без зміни цільового використання та зміни меж не вимагається.

За вказаними обставинами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що без зміни меж та площі земельної ділянки виготовлення нової технічної документації не є обов'язковим, а відсутність в технічній документації із землеустрою підписів суміжних землекористувачів не може слугувати підставою для відмови у поновленні зазначеного договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м.Хмельницькому площею 7029 кв.м. на тих же умовах або підставою для скасування рішення ради про поновлення договору оренди.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає вірним рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

За вказаними обставинами, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції про задоволення позову, а тому відповідно до ст.226 КАС України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції -залишенню в силі.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року скасувати.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 -239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.В.Голяшкін

В.С.Заяць

Т.Г.Стрелець