Рішення № 30327414, 22.03.2013, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області

30200 Хмельницька обл., смт Білогря, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/45/13- ц

Провадження № 2/669/55/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2013 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Дмитришиній В.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір?я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля» смт. Білогіря Хмельницької області, ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» м. Київ, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 150 тис. заподіяної їй моральної шкоди, вказавши про те, що 09 травня 2012 року біля 22 години, ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_1, належним ТОВ НВА Перлина Поділля, на автодорозі Р 48 Камянець-Подільський Білогіря на 156 км + 620 м., порушив Правила дорожнього руху України допустив наїзд на гужовий віз під керуванням ОСОБА_3, на якому їхала вона з чоловіком та дочкою, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого спричинив їм тілесні ушкодження. Внаслідок ДТП вона зазнала великих страждань, втратила здоровя, не може працювати, вести домашнє господарство, доглядати дітей, вона залишилася інвалідом на все життя. Заподіяну їй моральну шкоду оцінила в 150 тисяч, яку просила стягнути з ОСОБА_4

В процесі розгляду справи позовні вимоги уточнила. Вказала, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ДТП та заподіянні їй тілесних ушкоджень встановлена судом при розгляді кримінальної справи та не потребує доказування. Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин керуючи автомобілем, який належить ТОВ НВА «Перлина Поділля», з яким він перебував у трудових відносинах, заподіяна їй моральна шкода підлягає відшкодуванню товариством, що передбачено ст. 1172 ЦК України з врахуванням того, що страхова компанія, в якій ТОВ НВА «Перлина Поділля» застрахувало цивільну відповідальність перед третіми особами, виплатить їй не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності». Просила стягнути з ТОВ НВА «Перлина Поділля» 145 тисяч заподіяної їй моральної шкоди.

Ухвалою суду за клопотанням учасників процесу до участі у справі в якості співвідповідачів залучені ТОВ НВА «Перлина Поділля» смт. Білогіря, ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» м. Київ та ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала лише до ТОВ НВА «Перлина Поділля». Суду пояснила, що вина ОСОБА_3 у порушенні ПДР, як водія гужової повозки, не доведена, адміністративні протоколи на нього не оформлялися. Внаслідок ДТП він також зазнав тілесних ушкоджень і є потерпілим. Страхова компанія прийняла до виконання виконавчий лист про стягнення на її користь 5000 грн. заподіяної їй моральної шкоди, що визначено законодавством про страхування та договором між компанією та власником транспортного засобу, тому до них у неї претензій немає. Вина ОСОБА_4В, доведена вироком суду, він перебував у трудових відносинах з ТОВ НВА «Перлина Поділля», тому моральна шкода в заявленій сумі підлягає стягненню лише з підприємства, власника транспортного засобу. Від отриманих в ДТП травм вона тривалий час лікувалася в Хмельницькій обласній лікарні, виписана з лікарні під нагляд травматолога за місцем проживання. Продовжує хворіти і на даний час. У неї травмований хребет вона не може виконувати фізичні навантаження. Практично із здорової людини вона стала інвалідом, рішенням Хмельницької МСЕК від 20.12.2012 року їй встановлена третя група інвалідності.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав. Суду пояснив, що визнав себе винним у вчинені ДТП і після вказаної події в межах своїх можливостей намагався відшкодувати потерпілим матеріальні витрати на їх лікування. Повністю відшкодував позивачці понесені нею витрати на її лікування. Заплатив потерпілим біля 17000 грн. Крім того, з нього за вироком суду стягнуто на користь Білогірської ЦРЛ 2857 грн., Хмельницької обласної лікарні 17200 грн. Страхова компанія відшкодує позивачці моральну шкоду. На даний час він хворіє, можливо більше хворий як позивачка. У вчиненні ДТП був винен не лише він, а і водій гужової повозки ОСОБА_3, який керував повозкою у стані алкогольного спяніння, проте після ДТП за взаємною домовленістю він відшкодував їм матеріальну шкоду, купив коня ОСОБА_6, а потерпілі обіцяли не звертатися до нього з позовом.

Представник відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля» позов не визнав. Суду пояснив, що товариство, як власник транспортного засобу застрахувало свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами, що підтверджується Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ 5836701 від 19.01.2012 року, тому за заподіяну застрахованим транспортним засобом шкоду відповідальність несе страховик. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яку має бути відшкодовано страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в ДТП. Крім того, ОСОБА_4 перебував із товариством у трудових правовідносинах, проте ДТП вчинено не під час виконання трудових обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, що створює підвищену небезпеку. ОСОБА_4 згідно наказу №9 від 02.02.2011 року правомірно володів автомобілем НОМЕР_2 при здійсненні ДТП, а тому за загальними правилами повинен відшкодувати шкоду, заподіяну позивачці.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечив, пояснив суду, що на гужовій повозці, якою він керував і на яку ОСОБА_4 здійснив наїзд були встановлені катафоти, вони рухалися узбіччям. Не вони наїхали на автомобіль, а автомобіль здійснив наїзд на гужову повозку, тому його вини у заподіянні позивачці тілесних ушкоджень немає.

Представник відповідача, приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» в судове засіданні не зявився, про причини неявки суд не повідомив. В запереченні до первинного позову вказав, що з ТОВ НВА «Перлина Поділля» укладений поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ 5836701 строком дії з 19.01.2011 року по 18.01.2013 року відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, що на законних підставах експлуатують забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ -21214 -20» державний номерний знак НОМЕР_3. Обовязок виплати страхового відшкодування виникає у ПрАТ «СК «Провідна» лише після надання йому документів зазначених у ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до п.22.3 ст. 22 вказаного закону страховик відшкодовує потерпілому моральну шкоду в розмірі не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст. 9 Закону. Оскільки відповідно до п.4 Полісу страхування обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю та здоровю потерпілих, становить 100000 грн. на одного потерпілого, страховик може відшкодувати не більше 5000 грн. на кожного потерпілого.

Таким чином страхова компанія не відмовляється від свого обовязку відшкодування шкоди за Полісом АВ №5836701 після надання позивачем належним чином оформлених документів.

Заслухавши пояснення сторін та їхні представників, ознайомившись із їхніми письмовими доводами, дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09 травня 2012 року біля 22 години, ОСОБА_4 керуючи в темну пору доби технічно справним автомобілем НОМЕР_1, належним ТОВ НВА Перлина Поділля, зі сторони смт.Білогіря по автодорозі Р 48 Камянець-Подільський Білогіря на 156 км + 620 м., в порушення вимог п. п. 12.1, 12.2, 12.3, 13.1, 19.3 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, не вибрав у темну пору доби безпечної для руху швидкості та дистанції, будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля під час наближення до перешкоди, не прийняв заходів для зменшення швидкості або ж зупинки керованого ним транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на гужовий віз під керуванням ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого спричинив пасажирам гужової повозки ОСОБА_1, ОСОБА_7Ф, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Зокрема ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, саден, ран голови; закритої травми грудної клітки: закритого перелому 4-5 грудних хребців, закритого перелому правої лопатки, закритого перелому 2, 3, 4, 5, 6 ребер справа та забою спинного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 07 серпня 2012 року № 587 відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоровя.

Вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2012 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді виправних робіт з випробуванням з іспитовим строком без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПРОВІДНА на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

За позовом прокурора на користь Білогірської центральної районної лікарні стягнуто витрати, повязані із стаціонарним лікуванням потерпілих від злочину, в сумі 2857 гривень 20 копійок та на користь Хмельницької обласної лікарні в сумі 17200 гривень 62 копійки та судові витрати по справі.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області за апеляцією ОСОБА_1 вирок в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 скасовано. Справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що позов потерпілої ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Із розяснень Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно п. 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце з вини ОСОБА_4, потерпіла ОСОБА_1 зазнала фізичного болю, змушена була лікуватись у медичних закладах, що призвело до порушення її звичного способу життя, потребує певних зусиль для його відновлення, пережила страх за своє життя, враховуючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, їх наслідки, тривалість перебування на стаціонарному лікуванні та страждань понесених у звязку з цим, позов про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством Страхова Компанія ПРОВІДНА та ТОВ НВА Перлина Поділля, яке є власником автомобіля НОМЕР_1 і яким керував на правовій підставі ОСОБА_4, укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ № 5836701, строк дії якого з 19 січня 2012 року по 18 січня 2013 року.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного в п. 9. 3 ст. 9 Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вказана норма встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться: а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин. б) Завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків.

Представник ТОВ НВА «Перлина Поділля» стверджує, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 не виконував трудових обовязків.

Разом з тим відповідно до п.5 та Додатку №6 Постанови КМ України від 30.11.2011 № 1232 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору входить до Переліку обставин за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132 - 134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

П.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з роз'ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Факт наявності між ТОВ НВА «Перлина Поділля» та ОСОБА_4, який управляв джерелом підвищеної небезпеки, трудових відносин підтверджений належними доказами: трудовою книжкою АХ №990829 виданою 10.04.2004 року ТОВ «Квітневе», наказом №52 ТОВ НВА «Перлина Поділля» від 23 серпня 2010 року про прийняття ОСОБА_4 на роботу на посаду заступника директора по сільському господарству з ненормованим робочим днем, довідкою управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі, згідно яких ОСОБА_4 є застрахованою особою за якого страхувальником сплачувалися страхові платежі.

Згідно ч.3.ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Із наказу ТОВ НВА «Перлина Подылля» №9 від 02.02.2011 року вбачається, що ОСОБА_4 управляв транспортним засобом на законних підставах. Службовий автомобіль марки ВАЗ 2121 днз. ВХ 7795 ВВ був закріплений за ОСОБА_4, дозволено стоянку автомобіля за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. ДТП за участю вказаного автомобіля відбулася при поверненні ОСОБА_4 з роботи на відрізку дороги від ферми села Жемелинці до села Окіп, де проживає ОСОБА_4

Із ч. 5 вказаної статті ЦК випливає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

ТОВ НВА «Перлина Поділля» не довело, що шкоду, було заподіяно внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, або що ОСОБА_4 неправомірно заволодів транспортним засобом.

При таких обставинах заподіяна ОСОБА_11В, моральна шкода підлягає стягненню з власника джерела підвищеної небезпеки.

При вирішенні питання щодо стягнення розміру завданої моральної шкоди суд виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що передбачено ст. 23 ЦК України, з врахуванням суми, що стягнута з відповідача, - приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» м. Київ, та визначає розмір моральної шкоди в сумі 12000 гривень.

Суд вважає, що моральна шкода не може бути стягнута з відповідача ОСОБА_3, оскільки його вина у вчиненні ДТП, внаслідок якої позивачка отримала тілесні ушкодження від яких зазнала моральних страждань, не доведена ні в адміністративному ні в кримінальному судочинстві.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 61 Цього Кодексу обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Ч. ч.4 цієї статті встановлено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Подія ДТП та вина у її вчиненні ОСОБА_4 встановлена вироком суду від 23.10.2012 року у справі №2201/1225/2012 року Білогірського районного суду Хмельницької області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 60, 61,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля» смт. Білогіря Хмельницької області код ЄДРПОУ 30557165 на користь ОСОБА_1 12000 грн. заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Провідна» протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. П. Герасимчук