Ухвала суду № 30326850, 27.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2013 р. м. Київ К/9991/43630/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року

у справі № 2а-1826/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельний торговий будинок»(далі -позивач, ПрАТ «Будівельний торговий будинок»)

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі -відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «Будівельний торговий будинок»звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011671510 від 21.11.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 956 467,00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0011671510 від 21.11.2011 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні фактичні обставини справи.

Головним державним податковим інспектором ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 09.11.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ПрАТ «Будівельний торговий будинок»в ході якої встановлено, що позивач в рядку 08 декларації за І квартал 2011 року відобразив збитки в сумі 3 947 438,00 грн. Складовою частиною цих збитків є від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на суму 104 376,00 грн. Сума збитків, яка була занесена до рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року, становить 3 947 438,00 грн.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 2146/15116/23916532 згідно з висновками якого, позивачем порушено вимоги пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 956 467,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки та п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 року № 0011671510, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 956 467,00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

На думку перевіряючих, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року 3 947 438,00 грн., а зобов'язаний був включити лише витрати, що виникли саме у І кварталі 2011 року без урахування раніше понесених збитків.

Заперечуючи такі твердження податкового органу, суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншими законодавчими актами, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, висновки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо порушень ПрАТ «Будівельний торговий будино껴рунтуються на тому, що у зв'язку зі вступом у законну силу розділу ІІІ Податкового кодексу України від 01.04.2011 р. відсутня можливість обліку у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, за винятком того, який виник за наслідками діяльності у І кварталі 2011 року. Податковим органом зазначено, що платником в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вказані норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 2010 році діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 цього Закону, якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 1 січня 2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.04.2011 р. позивачем у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі -3 947 438,00 грн. та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 2 956 467,00 грн.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємств. Сума збитків попереднього року включається в рядок 04.9, яка акумулюється в р. 04 «Валові витрати», та задекларовано у рядку 08 декларації по податку на прибуток підприємств.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації по податку на прибуток підприємств»№ 114 від 28.02.2011 р. передбачено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування попередніх періодів вказувати в рядку 06.6 декларації, акумулюється в р. 06 «Інші витрати»і відповідно включається в рядок 07 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», вони складаються з усіма витратами звітного податкового періоду і стають витратами звітного періоду.

Таким чином, позивачем в декларацію за ІІ квартал 2011 року в рядок 06.6 включено від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 3 947 438,00 грн. із рядка 08 декларації від 18.04.2011 р. за І квартал 2011 року, що в свою чергу відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами першого календарного кварталу.

З ІІ кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткуванні за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втратив чинність.

Разом з тим, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 1 січня 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суду касаційної інстанції підтримує позицію судів попередніх інстанцій, які не погодились з доводами податкового органу, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0011671510 від 21.11.2011 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько