Рішення № 30324948, 21.03.2013, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/124/13- ц

Провадження № 2/181/96/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Рибянець С.А.,

при секретарі Яківець А.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу охорони здоровя «Межівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Межівського району Дніпропетровської області про поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення коштів на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою КЗОЗ «Межівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення коштів на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 11 січня 2013 року згідно наказу № 17 К його було звільнено з посади лікаря загальної практики сімейної медицини Межівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини згідно п.3 ст. 40 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх обовязків. Підставою для звільнення стала доповідна записка комісії від 10 січня 2013 року. Позивач незгідний з наказом про звільнення, аргументуючи свої доводи тим, що він повністю виконує свої службові обовязки, а факти наведені в доповідній записці від 10 січня 2013 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 12 години 40 хвилин до 13 години 45 хвилин не можуть бути причиною його звільнення. Позивач вважає, що наказ виданий незаконно, так як відсутня сама підстава дисциплінарного стягнення відсутність на робочому місці без поважних причин. Свою відсутність на робочому місці 25 грудня 2012 року позивач аргументував тим, що цього дня він хворів на гостру респіраторно-вірусну інфекцію і пік його хвороби настав у ніч з 24 на 25 грудня 2012 року. ОСОБА_1 приймав противірусні та жарознижувальні препарати. До ранку його стан здоровя не покращився, температура була близько 39 градусів. В зв'язку з тим, що телефонів керівництва амбулаторії в ОСОБА_1 не було, о 07 годині 25 хвилин 25 грудня 2012 року він зателефонував на мобільний телефон головній медсестрі «Межівського районного центру ПМСД» ОСОБА_3 і попрохав її повідомити керівництво, що він за станом здоровя фізично не може прибути на роботу. Через 3 години до нього додому за вказівкою головного лікаря приїхала завідуюча Межівською АЗПСМ ОСОБА_4., яка постоявши від нього за 2 метри в медичній масці поцікавилася перебігом хвороби та лікуванням, яке він приймає. В цей же день комісією у складі: виконуючої обовязки завідуючої Межівської АЗПСМ ОСОБА_4., головної медичної сестри КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» ОСОБА_3Ю, юрисконсульта ОСОБА_2, інспектора відділу кадрів ОСОБА_5 було складено акт про відсутність на робочому місці лікаря ЗПСМ Межівської АЗПСМ ОСОБА_1. Свою відсутність на робочому місці 08 січня 2013 року з 12 години до 13 години 40 хвилин позивач аргументує тим, що був викликаний до тяжкохворої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Враховуючи те, що робочий час позивача закінчується в 13 годин 45 хвилин, а відстань від хворої (вул. Стаханова. 62) до лікарні (вул. Сонячна. 12) є значною для нього, як інваліда 3 групи та 08.01.2013 року) були складні метеорологічні умови, то ОСОБА_1 до зазначеного часу в лікарню повернутися не зміг, а тому пішов на попутній транспорт, щоб дістатися до місця свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3. Доповідна записка від 10 січня 2013 року стала підставою для звільнення ОСОБА_1

Позивач просить суд поновити його на посаді лікаря загальної практики сімейної медицини Межівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини з 11 січня 2013 року. Стягнути з комунального закладу охорони здоровя «Межівський районний центр первинної медико санітарної допомоги» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, недораховані кошти на оздоровлення за чергову щорічну відпустку в сумі 700 гривень та моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, покласти судові витрати на відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення проти позову, які підтримала у повному обсязі. Відповідно до обставин справи представник відповідача, обґрунтовуючи свої доводи вказала, що 13 грудня 2011 року в присутності заступника головного лікаря по медичному обслуговуванню населення Межівського району ОСОБА_7, головної медичної сестри ОСОБА_3 старшої медичної сестри ОСОБА_8, лікарів, середнього медичного персоналу, молодшого медичного персоналу, оргметодкабінету. бухгалтерії, інженерно-технічної служби, економічної служби, юрисконсульта, всі працівники КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» були ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку, про що внесено запис в протокол №9 засідання оперативної наради у головного лікаря.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 надав до відділу кадрів довідку МСЕК про призначення йому III групи інвалідності по загальному захворюванню ( починаючи з 01 червня 2011 року до 01 червня 2012 року), він був призначений на посаду лікаря ЗПСЛ Межівської АЗПСМ на 0,75 ставки.

Після чергового переогляду 07 травня 2012 року ОСОБА_1 була видана довідка МСЕК про призначення йому ІІІ групи інвалідності по загальному захворюванню з 01 червня 2012 року до 01 червня 2013 року та у висновку про умови та характер праці встановлено : лікар сімейний - 0,75ставки чи без додаткових навантажень.

Головним лікарем закладу ОСОБА_9 та його заступником по медичному обслуговуванню населення району ОСОБА_7 на оперативній нараді в зв'язку з вакантною посадою лікаря загальної практики сімейної медицини (ЗПСМ) Новопавлівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в усній формі пропонувалася посада лікаря ЗПСМ ОСОБА_1, але він відмовився.

28 вересня 2012 року на ім'я головного лікаря КЗОЗ «Межівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_9 було подано рапорт заступника головного лікаря по медичному обслуговуванню населення району ОСОБА_7 про незнання своїх функціональних обов'язків та їх систематичне порушення лікарем загальної практики сімейної медицини Межівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. 24жовтня 2012 року на засіданні трудового колективу КЗОЗ «Межівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» було розглянуто питання лікарських помилок, допущених сімейним лікарем ОСОБА_1 та за допущені помилки останньому винесено попередження.

25 грудня 2012 року лікар Межівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_1 телефоном повідомив головну медичну сестру КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» ОСОБА_3 про свою відсутність на робочому місці в цей день, посилаючись на підвищення температури тіла. Під час відвідування ОСОБА_1 виконуючою обов'язки завідувача Межівської АЗПСМ ОСОБА_4 було встановлено, що стан позивача не відповідав стану захворюваності, про який він повідомив головну медичну сестру ОСОБА_3. На пропозицію лікаря ОСОБА_4 оглянути ОСОБА_1 останній відмовився.

При розгляді випадку відсутності на робочому місці лікаря Межівської АЗПСМ ОСОБА_1 при головному лікарі КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» було направлено комісію за місцем проживання ОСОБА_1 та складено акт про відсутність на робочому місці лікаря Межівської АЗПСМ ОСОБА_1

25 грудня 2012 року при комісійному виїзді за місцем проживання ОСОБА_1 у с. Новопавлівка, вул. Червоноармійська,55 Межівського району а саме : в.о. завідувача Межівської АЗПСМ ОСОБА_4, головної медичної сестри КЗОЗ «Межівський РЦ ГІМСД» ОСОБА_3, юрисконсульта ОСОБА_2, інспектора відділу кадрів ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ніхто з його рідних до комісії не вийшов. Факт захворювання ОСОБА_1 встановити не було можливості, про що було складено акт комісійного виїзду.

26 грудня 2012 року ОСОБА_1 надав письмове прохання на імя головного лікаря КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» щодо надання відпустки за 25 грудня 2012 року на один день без збереження заробітної плати, в якій йому було відмовлено.

09 січня 2013 року згідно наказу №14-к головного лікаря КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» ОСОБА_1 оголошена догана.

Комісійно при перевірці відпрацювання робочого часу працівниками Межівської АЗПСМ згідно наказу головного лікаря КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» від 08 січня 2013 року було встановлено, що всі працівники були на своїх робочих місцях, окрім лікаря загальної практики сімейної медицини Межівської АЗПСМ ОСОБА_1, який з 12.00 години був відсутній до закінчення свого робочого часу, тобто до 13 годин 45 хвилин. Перевіркою викликів лікарів Межівської АЗПСМ було встановлено, що у лікаря ОСОБА_1 був виклик за адресою смт. Межова, вул. Стаханова,62 до хворої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виїздом комісії за адресою смт. Межова, вул. Стаханова,62 було встановлено, що лікар ОСОБА_1 відвідав хвору ОСОБА_6 приблизно з 12.00 години до 12 години 40 хвилин. З пояснень лікаря ЗПСМ ОСОБА_1 09 січня 2013 року після відвідування хворої ОСОБА_6, він не мав змоги дійти до КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» в зв'язку з погодними умовами. Лікар ОСОБА_1 виїхав на виклик до хворої ОСОБА_6 медичним автомобілем, який доставив його до автостанції смт Межова. Там ОСОБА_1 відмовився від користування медичним автомобілем, хоча після обслуговування хворого вдома, повинен був повернутись на своє робоче місце. Був відсутній на своєму робочому місці з 12.40год. до 13.45год, що являється порушенням трудової дисципліни. ОСОБА_1 являвся членом трудового колективу, хоча і не являвся членом профспілкової організації КЗОЗ «Межівський РЦ ГІМСД» працівників охорони здоров'я. Однак, факт випадку відсутності його на робочому місці та факт порушення правил внутрішнього трудового розпорядку закладу було розглянуто на засіданні профспілкового комітету 10 січня 2013 року, який надав одноголосно згоду на звільнення лікаря ОСОБА_1.

11 січня 2013 року наказом головного лікаря КЗОЗ «Межівський районного центру первинної медико-санітарної допомоги» №17-к ОСОБА_1 - лікаря загальної практики сімейної медиини Межівської АЗПСМ, звільнено з займаної посади згідно п.3 ст.40 КЗпП України. У цьому випадку враховувалися ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року. За твердженням представника відповідача терміни накладення адміністративного стягнення в вигляді винесення догани до ОСОБА_1 порушені не були, ст.147 КЗпП України також в даному випадку не порушена.

Щодо вимог позивача про стягнення виплат на оздоровлення, то досліджено, що з 01 січня 2012 року медичним і фармацевтичним працівникам комунальних закладів (установ) передбачена виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні основної щорічної відпустки (абз.4 п.2 постанови КМУ від 11.05.2011 р. №524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери"). Це означає, що для таких працівників допомога на оздоровлення є обов'язковою виплатою і кошти для цього необхідно передбачати в кошторисі доходів і видатків закладу охорони здоров"я. Закладом, що є відповідачем, передбачені кошторисні видатки на оздоровлення для працівників КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД» при наданні основної щорічної відпустки на 2013 рік. Відповідно до листа Мінсоцполітики від 21.07.2011р. за №590/13/84-11 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення не компенсується і не виплачується. Відповідно до ст.3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з подальшим звільненням. За відсутності права на відпустку у працівника залишається тільки право взяти грошову компенсацію за невикористану відпустку. У випадку звільнення лікаря Межівської АЗПСМ ОСОБА_1, йому було виплачено компенсацію за невикористану відпустку 14 календарних днів, за відпрацьований період з 17.06.2012р. по 11.01.2013 року компенсацію за 3 дні додаткової відпустки за особливий характер праці та компенсацію за 1 день додаткової відпустки як інваліду ІІІ-групи (наказ №17-к від 11.01.201З року по КЗОЗ «Межівський РЦ ПМСД»).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на своїх позовних вимогах у повному обсязі.

Судом допитані свідки у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, що підтвердили обґрунтування відповідача.

Суд, вислухавши доводи сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позивачу ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

ОСОБА_1 працював лікарем загальної практики сімейної медицини «Межівський районний центр первинної медико санітарної допомоги» з 01 листопада 2011 року згідно наказу 2-К від 01 листопада 2011 року. Наказом головного лікаря № 17 К від 11 січня 2013 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за п.3 ст. 40 КЗпП України. (а.с.9)

Згідно п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невстановлений термін, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії може бути розірваний власником, або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Відповідно до ст.149 КЗпПУ до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11. 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів з наступними змінами та доповненнями у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно зясувати в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до п. 23 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно ч.1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем ОСОБА_1 у судовому засіданні не доведено заподіяння йому з боку комунального закладу охорони здоров'я «Межівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Межівського району Дніпропетровської області моральної шкоди.

На підставі вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави р/р 31215206700162 ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 37909010, код платежу 22030001 судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок.

Керуючись ст..209,212-215,218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального закладу охорони здоров'я «Межівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Межівського району Дніпропетровської області про поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення коштів на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави р/р 31215206700162 ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 37909010, код платежу 22030001 у розмірі 107 гривень 30 копійок. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_11