Ухвала суду № 30323913, 26.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/6746/2012 Головуючий у І інстанції Кісілевич П.І.Провадження № 22-ц/780/1353/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 23 26.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.,

суддів - Верланова С.М., Малорода О.І.,

при секретарі - Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі начальника Ірпінської філії по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі начальника Ірпінської філії по експлуатації газового господарства про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі начальника Ірпінської філії по експлуатації газового господарства (далі - ПАТ «Київоблгаз») звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 1417 грн. 16 коп.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що ОСОБА_2 є власником будинку по АДРЕСА_1, який 16 жовтня 2006 року уклав з Ірпінською філією ПАТ «Київоблгаз» договір № 13215 про надання населенню послуг з газопостачання. Згідно умов даного договору позивач зобов'язався безперервно надавати послуги з постачання природного газу, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором. Позивач зазначав, що відповідач станом на 25 вересня 2009 року використав природного газу на суму 11 693 грн. 25 коп., однак оплатив лише 10 276 грн. 09 коп. У зв'язку із заборгованістю за спожитий природний газ у розмірі 1417 грн. 16 коп., яка виникла у відповідача за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року, будинок відповідача 25 вересня 2009 року було відключено від газопостачання. Також позивач зазначав, що згідно з п.10.2 вказаного вище договору від 16 жовтня 2006 року сторони погодили, що у відповідності до ст.259 ЦК України строк позовної давності за даним договором встановлюється тривалістю п'ять років. 12 травня 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача письмове попередження про необхідність оплати боргу, однак відповідач відповіді не дав і борг не оплатив, а тому позивач просив задовольнити його позов.

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Київоблгаз» та просив зобов'язати ПАТ «Київоблгаз» виконати умови договору від 26 жовтня 2006 року та скасувати заборгованість за спожитий газ. Також ОСОБА_2 просив стягнути з ПАТ «Київоблгаз» на свою користь моральну шкоду у розмірі 736 776 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що Ірпінська філія ПАТ «Київоблгаз» не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у справі. Також зазначав, що у нього заборгованість перед позивачем за спожитий газ відсутня. Крім того, послався на те, що ПАТ «Київоблгаз» пропустило строк позовної давності для звернення до суду.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2013 року позов ПАТ «Київоблгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київоблгаз» заборгованість за спожитий газ у сумі 1 417 грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його зустрічного позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Вирішуючи даний спір та, задовольняючи первісний позов ПАТ «Київоблгаз», суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 є споживачем послуг, які надає ПАТ «Київоблгаз», однак він не виконує належним чином свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства і має заборгованість за спожитий газ, а тому суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київоблгаз» борг у розмірі 1 417 грн. 16 коп. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із недоведеності вимог позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 на праві власності належить будинок по АДРЕСА_1.

16 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 (споживач) та Ірпінською філією ПАТ «Київоблгаз» (виконавець) був укладений договір № 13215 про надання населенню послуг з газопостачання (далі - Договір) (а.с.3-6).

Згідно з п.1.1 договору виконавець зобов'язався безперервно надавати споживачеві та членам його сім'ї, які зареєстровані у будинку, послуги з постачання природного або скріпленого газу від групових резервуарних установок для побутового споживання з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та тиску, а споживач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за спожитий природний або скраплений газ і користування послугами за встановленими згідно із законодавством цінами в термін і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 10.1 договору він укладений на термін 12 місяців, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну однією із сторін не буде заявлено про відмову від його договору або його перегляд. Договір за погодженням сторін може бути розірвано достроково.

Матеріали справи не містять доказів того, що вказаний договір було у встановленому законом порядку змінено, розірвано чи визнано судом недійсним.

Згідно з вимогами ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень п.17 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09 грудня 1999 року та п.4.2. договору, розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься споживачем на рахунок (або в касу) виконавця не пізніше 10 числа, наступного за звітним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 станом на вересень 2009 року використав природного газу на суму 11 693 грн. 25 коп., однак оплатив лише 10 276 грн. 09 коп. і його борг становить 1 417 грн. 16 коп., що підтверджується даними переліку сум за період по особовому рахунку:13215-9 (а.с.7-9), даними акту від 25 вересня 2009 року та акту інвентаризації фактично використаних обсягів природного газу (а.с.88, 108).

Також судом першої інстанції встановлено, що нарахування по оплаті за спожитий газ позивачем проводилось відповідно до кількості фактичного спожитого газу відповідачем відповідно до показників лічильника та за нормами споживання у разі відсутності газового лічильника, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» №619 від 8 червня 1996 року.

Отже, враховуючи вимоги закону та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київоблгаз» борг за спожитий газ у розмірі 1 417 грн. 16 коп.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 червня 2009 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Київоблгаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з невиконанням ПАТ «Київоблгаз» своїх зобов'язань за договором. Вимоги позову ОСОБА_2 мотивував тим, що за показниками лічильника за період 2007 року він заборгував оплату за спожитий природний газ у сумі 600 грн. Вважав, що зазначені показник були завищені, так як лічильник був несправним. Позивач проводив перевірку лічильника природного газу з продуктивністю горілки, встановленої на котлі, та було виявлено, що показники лічильника завищені, а тому вважав, що він переплатив 1 161 грн. (а.с.89-91).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апеляційної скарги про те що Ірпінська філія ПАТ «Київоблгаз» не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у справі, є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Як вбачається зі змісту позову, начальник Ірпінської філії ПАТ «Київоблгаз», подаючи позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу діяв на підставі довіреності №1-111 від 26 червня 2012 року, якою ПАТ «Київоблгаз» уповноважило його представляти ПАТ «Київоблгаз» у судах (а.с. 13).

Твердження в апеляційній скарзі про нарахування позивачем боргу поза строком позовної давності не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно з п.10.2 договору сторони погодили, що відповідно до ст.259 ЦК України строк позовної давності по цьому договору встановлюється тривалістю п'ять років.

Судом першої інстанції встановлено, що у 2011 році позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 зазначеної суми боргу. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2011 року, виданий Ірпінським міським судом судовий наказ від 19 серпня 2011 року було скасовано.

Тому в даному випадку перебіг позовної давності був перерваний поданням заяви про видачу судового наказу та почався заново з поданням у липні 2012 року відповідного позову після скасування 17 жовтня 2011 року судового наказу від 19 серпня 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції задоволено позов ПАТ «Київоблгаз» в межах строку позовної давності.

Отже доводи ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, повністю спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення первісного позову ПАТ «Киїоблгаз» та про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді