Рішення № 30323697, 26.03.2013, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Шабанова А.М.,

при секретарі - Ратушній Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Дніпропетровське РУ» АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Дніпропетровське РУ» АТ «РОДОВІД БАНК» звернулося до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» суму заборгованості за кредитним договором №35/АА-101.06.2 від 29 листопада 2006 року у розмірі 29 467 грн. 39 коп. (що в еквіваленті складає 3 686,65 доларів США), яка складається з: залишку по тілу кредиту - 16 468 грн. (що в еквіваленті складає 2 060, 19 доларів США); прострочених відсотків 736 грн. 90 коп. (що в еквіваленті складає 92,19 доларів США); пені за простроченою сумою основного боргу (тілу кредиту) 11 513 грн. 12 коп. (що в еквіваленті складає 1440,40 доларів США); пені за простроченими відсотками - 750 грн. 30 коп. (що в еквіваленті складає 93,87 доларів США), суму сплаченого позивачем при подачі позову судового зору у розмірі 294 грн. 67 коп., а всього стягнути 29 762 грн. 06 коп. Проти винесення заочного рішення суду не заперечував.

Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, причину своєї неявки у судове засідання суду не повідомив. За згодою представник позивача суд проводить заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні установлено, що 29 листопада 2006 року між Відкритим Акціонерним Товариством «РОДОВІД БАНК», найменування якого 17 червня 2010 року га виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №35/АА-101.06.2 від 29 листопада 2006 року.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору №35/АА-101.06.2 від 29 листопада 2006 року Банк надав відповідачу кредит у розмірі 8 303 доларів США, а відповідач по справі зобовязався повернути кредит не пізніше 28 листопада 2011 року та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених кредитним договором.

У відповідності до п.п. 1.1, 1.5, 3.9 Кредитного договору №35/АА-101.06.2 від 29 листопада 2006 року відповідач по справі як позивальник по кредитному договору зобовязався зокрема: повернути кредит не пізніше 28 листопада 2011 року; протягом дії договору щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13 % річних з 29 листопада 2006 року по 28 листопада 2011 року; у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами та/або платою за проведення розрахунків сплачувати пеню у розмірі подвійної процентної ставки встановленої у п. 1.5 від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Всупереч умовам Кредитного договору №35/АА-101.06.2 від 29 листопада 2006 року відповідач до теперішнього часу не виконав зобовязання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, не сплатив нараховану пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за наданими кредитами та процентами за користування ними, та таким чином ухиляється від виконання прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором, у звязку з чим загальний розмір боргу відповідача за кредитним договором №35/АА-101.06.2 від 29 листопада 2006 року становить 29 467 грн. 39 коп. (що в еквіваленті складає 3 686,65 доларів США), яка складається з: залишку по тілу кредиту - 16 468 грн. (що в еквіваленті складає 2 060, 19 доларів США); прострочених відсотків 736 грн. 90 коп. (що в еквіваленті складає 92,19 доларів США); пені за простроченою сумою основного боргу (тілу кредиту) 11 513 грн. 12 коп. (що в еквіваленті складає 1440,40 доларів США); пені за простроченими відсотками - 750 грн. 30 коп. (що в еквіваленті складає 93,87 доларів США).

Банком неодноразово вживались заходи щодо прийняття загального та максимально зручного для обох сторін рішення, проводились неодноразові зустрічі та направлялись листи-вимоги. Станом на 06 листопада 2012 року вимоги позивача не виконані.

Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого оду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені , договором.

У відповідності до п. 1.1 Кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу кредит та проценти за користування кредитом не пізніше 28 листопада 2011 року.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Так у відповідності до ст.ст. 549, 550 ЦК України, на підставі умов Кредитного договору було нарахована до стягнення пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а також пеня за несвоєчасну сплату процентів за Кредитним договором.

Згідно зі ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Договір являється обовязковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Попри взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитним договором терміни.

Ст.625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦКУ кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами.

Відповідно до ч.2 ст. 192 та ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти у тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановленим законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти це гроші у національній чи іноземній валюті.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначають операцій банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти яка використовується. Вказані операції використовуються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. «в» ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно п. 15 Положення про порядок видачі Національним Банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти та території України як засобу платежу, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №483 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року за №1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК», найменування якого 17 червня 2010 року га виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «РОДОВІД БАНК», має ліцензію на здійснення валютних операцій, отриману у встановленому порядку.

Згідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88, 215, 223, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 193, 525, 526, 527, 530, 533, 536, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Дніпропетровське РУ» АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (49038 м. Дніпропетровськ пр.. ОСОБА_3, буд. 107, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, кореспондентський рахунок № 32008171201 у ГУ НБУ України по м. Києву та Київській області ІПН 143494426659 свідоцтво ПДВ №100233174) суму заборгованості за кредитним договором №35/АА-101.06.2 від 29 листопада 2006 року у розмірі 29 467 грн. 39 коп. (що в еквіваленті складає 3 686,65 доларів США), яка складається з: залишку по тілу кредиту - 16 468 грн. (що в еквіваленті складає 2 060, 19 доларів США); прострочених відсотків 736 грн. 90 коп. (що в еквіваленті складає 92,19 доларів США); пені за простроченою сумою основного боргу (тілу кредиту) 11 513 грн. 12 коп. (що в еквіваленті складає 1440,40 доларів США); пені за простроченими відсотками - 750 грн. 30 коп. (що в еквіваленті складає 93,87 доларів США), суму сплаченого позивачем при подачі позову судового зору у розмірі 294 грн. 67 коп., а всього стягнути 29 762 грн. 06 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя А.М. Шабанов