Ухвала суду № 30321015, 21.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 101895/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року у справі за позовом сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Турійський» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Турійський» звернувся в суд з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 року №0000032301, №0000042301.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, викладені в акті перевірки від 12.05.2011р., повністю спростовуються наявними в товариства первинними документами та, крім того, при нарахуванні штрафних санкцій в сумі 223грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000042301 Ковельською МДПІ зроблено посилання на ст.7 зазначеного Закону, яка однак не передбачала відповідальності за завищення платником податків бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Ковельська МДПІ, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги та одночасно вказує, що позивачем до податкового кредиту та згодом до бюджетного відшкодування віднесено ПДВ, сплачене при придбанні дизельного палива, по укладеній з ПП «Нафта Центр» угоді, в той час як в ході проведення Луцькою ОДПІ перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП «Нафта Центр» господарським операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічного необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.І ст. 203, ч.І ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Нафта Центр» з постачальниками та покупцями.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Турійський» 09.102009 року зареєстрований розпорядженням Турійської районної державної адміністрації та взято на податковий облік 13.10.2009 року, а 09.12.2009 року включено до реєстру платників податку на додану вартість.

Працівниками Ковельської МДПІ в період з 11.05.2011 року по 12.05.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2010 року.

За результатами перевірки 12.05.2011 року відповідачем складено акт №5/23-36541040, відповідно до якого, встановлено порушення підприємством пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7. п.10.1 ст.10, п.1.3 ст.1, п.п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР, ч.І ст.203, ч.І ст.207, ст.215, гі.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, внаслідок чого останнім завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 902грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 892грн.. в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5093грн., у тому числі за грудень 2010 року - на 5083грн., січень 2011 року - на 10грн.

На підставі акту перевірки 25.05.2011 року податковим органом прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення за №0000032301 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6366,25 грн., в тому числі за основним платежем 5093 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1273,25 грн., та №0000042301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 892 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 223 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на висновках акта перевірки від 12.05.2011 року №5/23-36541040, яким встановлено, що СГОК «Турійський» неправомірно включено до податкового кредиту ПДВ в розмірі 5985 грн., сплачений в сумі коштів за договором поставки від 09.12.2010 року №0912/10-1, укладеним між СГОК «Турійський» та ПП «Нафта Центр» на придбання нафтопродуктів, оскільки з наданих на запит Ковельської МДПІ Луцькою ОДПІ матеріалів перевірки по ПП «Нафта Центр» вбачається, що підприємством не надавались підтверджуючі документи щодо виникнення податкових зобов'язань, відсутні відомості про наявність у ПП «Нафта Центр» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а відтак й зазначений вище договір поставки від 09.12.2010р. №0912/10-1 має ознаки нікчемного правочину, укладення якого не спричинило реального настання жодних правових наслідків.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання прибутку.

Суд першої інстанції вірно встановив, що між ПП «Нафта Центр» (Постачальник) та СГОК «Турійський» (Покупець) укладено договір поставки №0912/10-1 від 09.12.2010р., згідно з умовами якого Постачальник поставив Покупцю дизельне паливо на суму 35910,80 грн., в тому числі ПДВ - 5985,13 грн.. Факт поставки дизпалива та розрахунку за нього підтверджується податковою, видатковою та товарно-транспортною накладними, платіжним дорученням.

Отримання позивачем дизпалива підтверджується записом у журналі реєстрації довіреностей та власне копією довіреності №10 від 08.12.2010 року з яких вбачається, що поставлене дизпаливо об'ємом 5281 л. отримане ОСОБА_1

За змістом наведеного договору поставка нафтопродуктів здійснюється транспортом постачальника або самовивозом за домовленістю сторін. За товарно-транспортною накладною серії ААК №112 від 09.12.2010 року вантаж - дизельне паливо об'ємом 5281 л., був відправлений ПП «Нафта Центр» автомобілем КАМАЗ д.н. НОМЕР_1 кооперативу «Турійський» (пункт навантаження - с.Прилуцьке, пункт розвантаження - с.Соловичі).

Договір фактично виконаний сторонами, ПП «Нафта Центр» виписано видаткову накладну від 09.12.2011 року №РН-0000124 на дизельне паливо на суму 35910, 80 грн., з якої 5985,13 грн. - ПДВ, а також податкову накладну на вказану суму від 09.12.2011року №124, яка була належно включена позивачем до декларації з податку на додану вартість.

Розрахунок за придбаний товар СГОК «Турійський» проведений повністю, що підтверджується платіжним дорученням №81 від 08.12.2010р. на суму 35 910грн.80коп.

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України №996-ХІУ від 16.07.1999р. та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент вчинення господарських операцій СГОК «Турійський» з ПП «Нафта Центр» відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що не заперечується податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагент ПП «Нафта Центр» був в установленому порядку зареєстрованим платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарська операція вчинена СГОК «Турійський» з ПП «Нафта Центр» підтверджується належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Окрім цього, відповідачем, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Також суд першої інстанції вірно вказує, що як при проведенні Ковельською МДПІ перевірки СГОК «Турійський», так і при проведенні Луцькою ОДПІ перевірки ПП «Нафта Центр» податковими органами обрано такий вид контролю як документальна невиїзна перевірка, тобто фактично будь-якого дослідження первинної документації не проводилось.

Одночасно необхідно вказати, що посилання відповідача на нікчемність господарських операцій між СГОК «Турійський» з ПП «Нафта Центр» як наслідок нікчемності господарських операцій між ПП «Нафта Центр» та іншими контрагентами, визначеними в акті перевірки від 16.03.2011 року №1500/23-2/37258919, оскільки даний акт немає юридичної сили для позивача та не породжує для нього жодних юридичних наслідків, а також відповідачем не представлено доказів наявності рішень, що приймались за наслідками складання вказаного акту.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Волинський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року у справі №2а-2020/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський