Постанова № 30320841, 26.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р. Справа №805/1134/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Івановій К.Б.,

за участю представника позивача Мирошніченко М.М. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2013 року управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (надалі - позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача на виконанні знаходиться вимога про сплату боргу № Ф-191, яка видана 05.07.2011 року управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись правами наданими ст. 12 даного Закону, представник позивача ознайомився із виконавчим провадженням про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька заборгованості у розмірі 466,64 грн.

За результатами ознайомлення 20.12.2012 року представником позивача складено відповідний протокол, яким встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження № 31891021 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-191, яка видана 05.07.2011 року управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька заборгованості у розмірі 466,64 грн.

Згідно вищевказаному протоколу ознайомлення зі станом виконавчого провадження (а.с.4), 27.01.2012 року відповідачем було отримано на виконання вимогу про сплату боргу №191, 31.01.2012 року відповідачем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання даної вимоги (а.с. 6), будь-яких інших документів (згідно протоколу ознайомлення зі станом виконавчого провадження) матеріали виконавчого провадження не містили.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо примусвого виконання вимоги про сплату боргу № 191 від 05.07.2011 року на суму 466,64 грн., виданої управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - неправомірною та зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заперечення на адміністративний позов, у яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на той факт, що державним виконавцем було проведено усі виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до приписів ст.11 Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 27 даного Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 32 вищевказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 7, та частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

На виконання ухвали суду, відповідачем через канцелярію суду були надані наступні документи: супровідний лист за вих. № 6919; постанова від 13.03.2013 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; акт державного виконавця від 12.03.2013 року; супровідний лист за вих. № 21240; супровідний лист за вих. № 9647; копія повідомлення про вручення поштового відправлення; супровідний лист за вих. № 9641; постанова від 31.01.2012 року про відкриття виконавчого провадження; супровідний лист за вих. № 2-1320/22319; постанова від 18.11.2011 року про закінчення виконавчого провадження; постанова від 30.08.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору; постанова від 18.11.2011 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; копія заяви управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька за вих. № 19921/02; копія вимоги про сплату боргу № Ф-191 від 05.07.2011 року (а.с. 44-60).

Проте, суд звертає увагу, що вищевказані документи, зокрема, - постанова від 13.03.2013 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та акт державного виконавця від 12.03.2013 року було винесено відповідачем вже після звернення позивача до суду, а отже, на переконання суду, неправомірна бездіяльність, яка є предметом розгляду у даній справі, дійсно мала місце та тривала з 31.01.2012 року, тобто з дати відкриття відповідачем виконавчого провадження № 31891021 по 12.03.2013 року.

Суд також вважає доречним визначити термін - «бездіяльність».

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу № 191 від 05.07.2011 року на суму 466,64 грн., виданої управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька відносно ОСОБА_2

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні вимоги про сплату боргу № 191 від 05.07.2011 року на суму 466,64 грн., виданої управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька відносно ОСОБА_2

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 26 березня 2013 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.