Рішення № 30316043, 06.03.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа №2/257/874/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Лях М.Ю.,

при секретарі Харитоновій А.Е.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з залі суду № 9 цивільну справу за позовною заявою Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про стягнення суми заборгованості по оплаті за проживання у гуртожитку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за проживання у гуртожитку в розмірі 10542,63 грн. мотивуючи свої вимоги наступним. Згідно ордеру від 08.06.1999 року ОСОБА_2 виділено помешкання в гуртожитку №3, яке належало ВП «ш\у ім. М.І. Калініна» Державного підприємства «Донецьквугілля». Згідно наказу ДП «Донецьквугілля» №93 від 23.07.2004р. гуртожиток №3 розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Павла Поповича, 35а, було передано на баланс апарата управління ДП «Донецьквугілля». Відповідач займає житлову площу з 01.12.2008 року по 30.04.2010 року два койка-місця, з 01.05.2010 року по час звернення до суду займає одне койко-місце. Наказами № 407 від 21.11.2008 року та № 98 від 12.05.2011 року ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» встановлена плати та її розмір за проживання в гуртожитку. Зазначає, що відповідачем не здійснюється сплата за проживання в гуртожитку з 01.12.2008 року по час звернення до суду, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 10 542,63 грн., у звязку з чим звернувся до суду за судовим захистом, просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі перевірених судом повноважень, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, надала пояснення аналогічним викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, позовні вимоги визнав частково, пояснив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки в своїй позовній заяві позивач вказує, що з грудня 2008 року по 01.05.2010 року він займає два койко-місця, однак вказана обставина не підтверджена належними доказами, оскільки ордер, на підставі якого йому надано житлову площу виданий на одне койко-місце, у нього немає потреби займати цілу кімнату та сплачувати за два койко-місце. Також пояснив, що 11 грудня 2012 року сплив термін позовної давності про стягненню з нього заборгованості по сплаті за проживання в гуртожитку до листопаду 2009 року, у звязку з чим просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку за період час з 01.12.2008 року по листопад 2009 року. Просить відмовити в задоволені позовних вимог.

В судове засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не находило, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи на підставі наявних в матеріалах письмових доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до копії ордеру (а.с.3) від 08 червня 1999 року, виданого ДВАТ Шахтоуправління «Жовтневе», ОСОБА_2 надано постійно койко-місце у гуртожитку №3 розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. П.Поповича, 35а, склад сімї складається з ОСОБА_2

Згідно копії довідки про заборгованість за проживання в гуртожитку №3 розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. П.Поповича, 35а, станом на 01.06.2012 року ОСОБА_2 заборгував ДП Донецькій вугільній енергетичній компанії 10 542,63 грн. (а.с.4).

З копії передатного балансу на 01 серпня 2004 року форми №1 затвердженого генеральним директором ДП «Донецьквугілля» ОСОБА_4 вбачається, що гуртожиток № 3 розташований за адресою: м. Донецьк, вул. П.Поповича, 35а, було передано на баланс ДП «Донецьквугілля».

Відповідно до клопотання асоціації незалежних профспілкових організацій шахтарських колективів № 78 від 06 вересня 2006 року за підписом голови ОСОБА_5, асоціація клопоче перед керівництвом ДП «ДВЕК» про виділення ОСОБА_2 ордеру на додаткову житлову площу в тому ж гуртожитку у розмірі 12 м.кв., оскільки на час цього звернення ОСОБА_2 проживає в гуртожитку за вказаною адресою разом з дружиною.

Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок №35а по вул. П.Поповича у м. Донецьку власником є держава в особі Верховної Ради України (в господарському веденні державного відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_6 Рудник»).

Відповідно до п. 2.2 Положення про гуртожиток ДП «ДВЕК», затвердженого в.о. генерального директора ДП «ДВЕК» та погодженого з головуючим профспілковим комітетом, на підставі рішення про надання койко-місце у гуртожитку адміністрація підприємства надає громадянину спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу не менш 6 м.кв. (койко-місце). Адміністрація підприємства веде облік ордерів, виданих громадянам на заняття житлової площі (койки-місця).

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2., п. 3.3. Положення про гуртожиток вселення у гуртожиток громадян проводиться у встановленому порядку завідуючим гуртожитку, на підставі виданого підприємством ордеру. Тому, хто вселяється в гуртожиток, вказується надана житлова площа (койко-місце), видається пропуск на право входу до гуртожитку. Він повинен бути ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, правами та обовязками проживання у гуртожитку. Вселення інших членів родини у вказане приміщення дозволяється лише з дозволу адміністрації, профсоюзного комітету підприємства, і письмової згоди членів сімї громадянина, який проживає разом з ним.

Відповідно до п.3.7. Положення про гуртожиток переселення у випадку необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в гуртожитку здійснюється за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації і профсоюзного комітету з видачею нового ордеру.

Згідно з п.3.8 Положення про гуртожиток завідуючий гуртожитку зобовязаний забезпечити: облік та прописку проживаючих в гуртожитку осіб, а також дотримання паспортної системи; ознайомити проживаючих з чинним Положенням про гуртожиток.

Відповідно до п.4.1 Положення про гуртожиток сплата за користування койко-місцем, провадиться проживаючим по встановленому тарифу, не пізніше десятого числа наступного за сплачуваним місяцем. Витрати на комунальні послуги входять у ставку сплати користування за койко-місцем і віддільної сплати за них не береться.

Згідно п.5.2 Положення про гуртожиток особи, які самовільно зайнявши житлову площу у гуртожитку, виселяються без надання ним іншого житлового приміщення.

Згідно копії зведеного розрахунку розміру сплати за проживання у гуртожитку №3 ДП «ДВЕК» з 01 грудня 2008 року складає за одне койко-місце у місяць 190 грн.

Відповідно до копії службової записки ОСОБА_7 ОСОБА_2 клопоче про переселення останнього на одне койко-місце в кімнату №706 з оплатою за одне койко-місце з 01.05.2010 року.

З копії листа директора по соціальним питанням ОСОБА_8 за №16.2-138 від 28.05.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 повідомлений про те, що рішенням адміністрації ДП «ДВЕК» він переселений в кімнату №706 на одне койко-місце з оплатою за одне койко-місце з 01.05.2010 року.

З копії актів складених завідуючою гуртожитку у присутності свідків від 28.09.2009р., 30.10.2009р., 29.12.2009р., 29.01.2010р., 26.02.2010р., 30.04.2010р., 23.02.2011р., 14.08.2011р., 07.12.2011р., 20.01.2012р., 24.05.2012р., 18.07.2012р., 08.11.2012р. вбачається, що ОСОБА_2 прописаний в гуртожитку, проте не проживає, є заборгованість по сплаті за проживання в гуртожитку.

Відповідно до копії наказу генерального директора ДП «ДВЕК» за № 98 від 12.05.2011р. директору по соціальним питанням ОСОБА_8 та головному бухгалтеру ОСОБА_9 з 01.05.2011 року та до затвердження (погодження) тарифу Донецькою міською радою, для мешканців гуртожитку, які проживають у приміщеннях, перебувають у їх відособленому користуванні, встановити плату за користування площею та за комунальні послуги по ставкам квартирною плати (тарифах), встановлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

З копії ухвали Київського районного суду м. Донецька від 14 вересня 2012 року вбачається, що заява ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості повернута стягувачу.

Згідно копії статуту ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» у новій редакції ОСОБА_3 підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» заснована на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 18 серпня 2004 року № 492 «Про створення ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відповідно до Указу Президента України від 09 грудня 2010 року №1085\2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» і наказу Міненерговугілля України від 01 квітня 2011 року №39 «Про затвердження переліків державних підприємств, установ, організацій та обєднань що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави». З копії довідки серії АА №543817 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстрована 02.09.2004 року та знаходиться за адресою: 83001, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, 63.

Згідно копії виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №572000 ОСОБА_3 підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» має свій ідентифікаційний код юридичної особи 33161769 та записано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 02.09.2004р. №1 266 102 0000 000843.

В судовому засіданні допитана в якості свідка завідувач гуртожитку № 3 ОСОБА_10 суду пояснила, що відповідач дійсно проживав в гуртожитку № 3 розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. П.Поповича, 35а, зявляється в гуртожитку періодично, проживає не постійно, адреса постійного проживання ОСОБА_2 не відома, його дружину в гуртожитку вона особисто не бачила. Також пояснила, що перепустки для проживаючих на право входу до гуртожитку не видаються, обовязок по обліку проживаючих в гуртожитку осіб покладено на завідуючу гуртожитку. Пояснила, що їй було відомо, що ОСОБА_2 проживає один в кімнаті гуртожитку №3, розрахованій на два койко-місця, чому не було підселено іншу особу до кімнати ОСОБА_2 суду не повідомила. Пояснила, що ОСОБА_2 самовільно було демонтовано міжкімнатну стіну про що було складено відповідний акт, адміністрація гуртожитку не зверталася до суду про стягнення з ОСОБА_2 витрат повязаних з проведенням вказаних відновлювальних робіт. Враховуючи виниклу заборгованість ОСОБА_2 по сплаті за користування гуртожитком № 3 просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст. 68 Житлового кодексу України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Положення ст. 526 та ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається в разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Отже, зі змісту ст. 264 ЦК України вбачається, підставою для переривання строку позовної давності є саме звернення до суду в порядку позовного провадження, а не звернення із заявою про видачу судового наказу.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив суд застосувати при вирішенні спору строки позовної давності. З матеріалів справи вбачається, що згідно відбитку штампу позивач звернувся з позовною заявою до Київського районного суду м. Донецька 07.11.2012 року. Суд вважає за можливе стягнути застосувати до спірних правовідносин, з огляду на положення ст. 257 Цивільного кодексу України, трирічний строк позовної давності починаючи з 07.11.2009 року.

Згідно копії довідки про заборгованість за проживання у гуртожитку №3 по вул. П.Поповича, 35а станом на 01.06.2012 року у ОСОБА_2 (а.с.4) складає 10 542,63 грн., а сума заборгованості за вказаний вище період з листопада 2009 року по травень 2012 року включно становить 5397 грн. 49 коп.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 57, 58 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справи, виникає спір.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та протоколом судового засідання.

Не зважаючи на наявну можливість, представником позивача під час судового розгляду не було належним чином доведено, що відповідач ОСОБА_2 повинен сплатити суму заборгованості в розмірі 10 542,53 грн., оскільки суду не надано достатніх належних письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до ОСОБА_2 в частині стягнення суми заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку підлягають частковому задоволенню за період з 07.11.2009 року по 31.05.2012 року за одне койко-місце.

Окрім цього, під час ухвалення рішення, суд не приймає до уваги доводи позивача та відмовляє в задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сплати за користування гуртожитком за два койко-місця, оскільки відповідно копії ордеру на проживання в гуртожитку ОСОБА_2 було надано право займати лише одне койко-місце в гуртожитку № 3, розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. П.Поповича, 35а. Відповідно до Положення про гуртожиток ДП «ДВЕК» койко-місце видається лише на підставі ордеру. За таких обставин, позивач не був позбавлений права вселити іншу особу на вільне койко-місце в кімнату № 911, в якій проживав відповідач, а також пересилити відповідача відповідно до п. 3.7. Положення про гуртожиток до іншої кімнати в цьому гуртожитку на одне койко-місце.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, в звязку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 214,60 грн. відповідно до платіжного доручення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 264, 257, 267, 526, 625ЦК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 16, 20, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги» суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про стягнення суми заборгованості по оплаті за проживання у гуртожитку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» заборгованість по оплаті за проживання в гуртожитку в розмірі 5 397 (пять тисяч триста девяносто сім) грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» витрати по оплаті судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях