Рішення № 30314970, 26.03.2013, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/204/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Тощевої Ю.В.

за участю: секретаря Ібрагімової А.С.

прокурора Ставенко Н.І.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Совєтської районної державної адміністрації АР Крим в інтересах малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Служба у справах дітей Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

Совєтська РДА в АР Крим звернулася до суду з позовом на захист інтересів малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Служба у справах дітей Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач маючи двох малолітніх дітей, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків щодо їх виховання. Так, 09 серпня 2012 року у чергову частину Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_7 про те, що по вулиці Гагаріна у с. Новий Мир без нагляду гуляє дитина по імені ОСОБА_5, який як виявилося у ході проведеної перевірки, є сином відповідача та ОСОБА_8, яка залишила сина без батьківського нагляду та поїхала у невідомому напрямку. У звязку з чим малолітнього було передано його тітці ОСОБА_4 22 серпня 2012 року до Служби надійшло повідомлення про те, що малолітній ОСОБА_5 знаходиться у своєї тітки ОСОБА_4, про місцезнаходження його батьків та малолітнього ОСОБА_6 нічого не відомо. Згодом останній був переданий своїм батьком ОСОБА_2 тітці ОСОБА_4 З цього приводу 31 серпня 2012 року на засіданні комісії з захисту прав дитини Совєтської РДА в АР Крим прийнято рішення про тимчасове влаштування малолітніх дітей у сімю ОСОБА_4 Відповідач, на засідання цієї комісії не зявлявся. У звязку з тим, що 28 вересня 2012 року на засідання комісії з прав дитини Совєтської РДА в АР Крим, де вирішувалося питання про повернення малолітніх дітей батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_8, вони знову не зявилися, ця комісія вирішила визначити малолітніх до Кіровського притулку для неповнолітніх, куди доставила їх тітка ОСОБА_4. Протягом всього часу батько малолітніх до Служби з приводу отримання дозволу на побачення дітей не звертався. У звязку із закінченням терміну перебування дітей у Кіровському притулку для неповнолітніх на засіданні комісії з захисту прав дитини Совєтської РДА в АР Крим від 26 грудня 2012 року прийнято рішення про тимчасове влаштування малолітніх у сімю їх тітки ОСОБА_4. Таким чином на думку позивача відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дітей, що є підставою для позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей. Крім того, просять тимчасово влаштувати малолітніх дітей у сімю ОСОБА_4.

26 лютого 2013 року під час судового засідання, не виходячи до нарадчої кімнати, суд ухвалив залучити до участі у справі прокурора Совєтського району АР Крим.

Суд визнає недоцільним врахування волі малолітніх відносно заявленого позову, як це передбачає ст. 171 СК України про необхідність врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя, оскільки в силу свого віку вони не в змозі будуть чітко і ясно висловити свою думку з приводу позбавлення їх батька батьківських прав щодо них.

Представник позивача ОСОБА_9 РДА в АР Крим ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому вказала, що Совєтським районним судом АР Крим прийнято заочне рішення щодо позбавлення батьківських прав відносно матері малолітніх дітей ОСОБА_10

Представник третьої особи Служби у справах дітей Управління освіти, молоді та спорту Совєтської районної державної адміністрації АР Крим ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав щодо його малолітніх дітей, при цьому надала свою згоду на влаштування дітей у її сімю.

Прокурор Совєтського району АР Крим ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, вказуючи на те, що під час розгляду справи підтвердилася та обставина, що ОСОБА_2 повністю ухилився від виконання своїх батьківських обовязків у відношенні малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідач ОСОБА_2, який є батьком малолітніх, у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову та позбавлення його батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6, при цьому, вказуючи на те, що він на теперішній час перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, і він не в змозі утримувати ще і своїх малолітніх дітей, у звязку з чим не заперечував проти їх влаштування у родину ОСОБА_4.

Заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.3-4).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3 АР Крим (а.с.27). На даний час проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 АР Крим (а.с.55).

За місцем реєстрації та свого проживання ОСОБА_2 характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не проживає (а.с. 26, 29).

Згідно довідки ОСК ГУ МВС України в АР Крим від 07 лютого 2013 року ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та з 23 листопада 2012 року відбував покарання у Сімферопольській виховній колонії АР Крим №102 у вигляді двох місяців арешту, яке було призначено Совєтським районним судом АР Крим за вчинення (грабежу) злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України (а.с. 32).

Мати малолітніх дітей ОСОБА_8 щодо них позбавлена батьківських прав, що підтверджується копією рішення Совєтського районного суду АР Крим (а.с. 41-43).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Совєтської РДА в АР Крим від 26 грудня 2012 року визначено тимчасове проживання малолітніх дітей відповідачки до сімї ОСОБА_4 (а.с. 24).

Судовим розглядом встановлено, що відповідач недбало ставиться до своїх батьківських обовязків та ухиляється від їх виконання, внаслідок чого діти залишаються без батьківського піклування. Крім того, відповідач у судовому засіданні пояснив, що не бажає забрати дітей до себе, оскільки у нього не має роботи, постійного місця проживання і він не може виховувати своїх дітей, тому згоден про позбавлення батьківських прав і щоб діти проживали разом з ОСОБА_4

Як вбачається з висновку виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Совєтського району АР Крим від 18 січня 2013 року відповідач ОСОБА_2 на території сільської ради проживав з 2004 року не постійно, не працював, мір для працевлаштування не приймав, уїжджав залишаючи дітей без нагляду. Домашнє господарство знаходилось в незадовільному стані, а малолітні діти знаходились на утриманні їх тітки ОСОБА_4 (а.с.25).

Згідно висновку виконавчого комітету Краснофлостької сільської ради Совєтського району АР Крим від 11 березня 2013 року ОСОБА_2 з травня 2012 року проживає на території сільської ради зі співмешканкою ОСОБА_12, яка має двох неповнолітніх дітей. Свого житла на території сільської ради ОСОБА_2 не має. Участі у вихованні малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не приймає (а.с.52).

Зазначені висновки повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, в тому числі підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Згідно роз'яснень, які надані у п.16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Ці фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Характер поведінки відповідача, його особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення його батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідачки про необхідність зміни їх ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам батька, а не дітей, які саме в цей час, з урахуванням їх віку, потребують захисту своїх прав.

Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи суд вважає захист саме інтересів дітей і стимулювання батька щодо належного виконання своїх обовязків, оскільки позбавлення батьківських прав це насамперед спосіб захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей, і водночас санкція за протиправну винну поведінку матері.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів та обставин, які встановлені під час розгляду справи судом, засвідчує байдуже ставлення відповідача до виховання дітей, узгоджується з вищенаведеними доказами.

На підставі вищевикладеного, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, маючи можливість виконувати свої обовязки батька відносно своїх малолітніх дітей, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обовязків по вихованню дітей, а саме не проявляє про них ніякої турботи, не займається вихованням дітей, та не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обовязків щодо своїх малолітніх дітей, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, він має право бути поновленим у своїх батьківських правах відносно своїх дітей відповідно до положень ст. 169 СК України.

Вирішуючи питання про влаштування малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, мати яких позбавлена батьківських прав, суд враховує вимоги ст. 167 СК України та тимчасове влаштовує малолітніх до сімї їх тітки ОСОБА_4, яка у судовому засіданні не заперечувала про це.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного, статями 150, 155, 164, 166, 167 Сімейного кодексу України, керуючись статями 5, 10, 11, 14, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, батьківських прав щодо малолітніх дітей: синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7.

Розяснити ОСОБА_2, що він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Тимчасово влаштувати малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, у сімю їх рідної тітки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_7.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок у місцевий бюджет Совєтського району на р/р 31211206700290, одержувач УДКСУ у Совєтському районі АРК, код ЄДРПОУ № 37590738, МФО 824026, банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір, код 22030001 Пункт 1.1.».

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Совєтського району АР Крим та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Совєтського РУЮ АР Крим для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

Головуючий суддя: