Ухвала суду № 30313614, 28.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/8983/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2012р. по справі № 2а-1870/8983/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби України (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.10.2012року №0004232300/523/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 594377,75 грн. та №0004242300/522/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 577425,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.10.2012року №0004232300/523/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 594377,75 грн. та №0004242300/522/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 577425,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" (код 00375160) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2236грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" зареєстроване юридичною особою (код 00375160), взято на податковий облік 20.03.1999р., зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту (т.1, а.с.20-22), копією довідки з ЄДРПОУ (т.1, а.с.23), копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.24), копією довідки про взяття на облік платника податків (т.1, а.с.25), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1, а.с.26).

У період з 05.06.2012р. по 04.07.2012р. та з 26.06.2012р. по 04.07.2012р. службовими особами Сумської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р., результати якої зафіксовані в акті від 10.07.2012р. № 67/22/00375160/10 (т.1, а.с.29-72).

В ході проведено перевірки, серед іншого, встановлено порушення позивачем (т.1, а.с.71):

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого не підтверджено валові витрати та занижено податок на прибуток на суму 485876грн. за 4 квартал 2011р. та 1 квартал 2012р.;

- ст.22, ст. 185, ст.188 Податкового кодексу України, внаслідок чого не підтверджено та занижено податковий кредит за лютий, березень 2012р. на загальну суму 461940грн.

За наслідками перевірки Сумською МДПІ відносно позивача 26.07.2012р. були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000242300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 728814грн., в тому числі за основним платежем - 485876грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 242938грн. (т.1, а.с.76);

- №0000252300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 692910грн., в тому числі за основним платежем 461940грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 230970грн. (т.1, а.с.78).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу до ДПС у Сумській області, за результатами якого, вказані вище рішення були скасовані частково та 04.10.2012р. Сумською МДПІ прийняті нові:

- № 0004232300/523/22 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 594377,75 грн., в тому числі за основним платежем 492372грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 102005грн. 75коп. (т.2, а.с.173);

- № 0004242300/522/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 577425,00грн., в тому числі за основним платежем 461940грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 115485,00грн. (т.2, а.с.173).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.47-60), підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.10.12р. №0004232300/523/22 та №0004242300/522/22, стало фактично визнання угод, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС" на порушення ст.203,215,228 Цивільного кодексу України нікчемними.

Між тим, слід зазначити, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228). у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.( ч.3. ст.228).

Між тим, Сумською МДПІ не надано, на переконання колегії суддів належних доказів того, що правочини, укладені ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" з ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС" порушують публічний порядок, а саме: спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяльності платника податків обставин, передбачених ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, як ознак нікчемного правочину.

Також відповідач в акті перевірки, як на підставу відсутності реальності операцій посилається на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Біла смуга" від 13.06.2012р. №171/2220/37091769 (т.2, а.с.112-115).

В даному акті зазначено, що ТОВ "Біла смуга" має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у ТОВ "Біла смуга" відсутні об'єкти оподаткування у спірний період, в даного контрагента встановлені відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів.

Крім того, Сумська МДПІ з посиланням на вказаний акт відмічає, що ТОВ "Біла смуга" мало взаємовідносини з ТОВ "Право", в той час як згідно пояснень директора ТОВ "Право" він не займався фінансово-господарською діяльністю, а лише підписував первинні документи.

Також відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ГООД" від 25.04.2012р. №978/22-2/33784153 (т.2, а.с.116-119).

В даному акті ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що ТОВ "ГООД" має стан 8 - відсутнє за місцезнаходженням. Даний контрагент через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів не могло здійснювати операції з купівлі-продажу.

Крім того, Сумська МДПІ посилається на акт ДПІ у м. Сумах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КАСС" від 29.05.2012р. №108/2230/32602738/19 (т.2, а.с.107-111).

В даному акті ДПІ у м. Сумах зазначає, у ТОВ "КАСС" має стан 8 - відсутнє за місцезнаходженням. У ТОВ "КАСС" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій. Тому, на думку посадових осіб відповідача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відсутність підприємства за місцезнаходженням позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовані показники податку на додану вартість та витрат. Також за актом ДПІ у м. Сумах встановлено факт підробки документів невстановленими особами від імені ОСОБА_5. бухгалтерських документів згідно почеркознавчого експертного дослідження №24 від 16.05.2012р.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відсутність ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС" за місцем реєстрації, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, відсутність господарської діяльності ТОВ "Право" (контрагент ТОВ "Біла смуга" - у другій ланці постачальників для позивача) на момент перевірки не свідчить про недійсність договорів між позивачем та ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС", або про відсутність у сторін договорів наміру виконати їх умови, створивши тим самим підстави для виникнення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту та валових витрат. Посилання на висновок спеціаліста №24 від 16.05.2012р. (т.2, а.с.86-88) є також безпідставним, оскільки ним не встановлювався факт складання та підписання податкових накладних та інших первинних документів по операції з ТОВ "КАСС" від імені директора ТОВ "КАСС". За даним висновком лише встановлено факт підписання невстановленою особою податкової декларації від 26.08.2011р. №164681 та від 20.09.2011р. №174640, тим паче, що взаємовідносини з ТОВ "КАСС" відбувались в листопаді 2011р.

Також відповідач в акті зазначає, що підприємством ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення та виконання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок. Вважає, що усі інші документи виготовлені лише з метою створення податкової вигоди.

З такою позицією відповідача колегія суддів не погоджується, оскільки для встановлення факту порушення правочином публічного порядку відповідно до ст. 228 ЦК України необхідно встановлення наявності на момент укладення такого правочину умислу хоча б у одного з його учасників на порушення публічного порядку. Відповідачем буд-яких доказів наявності такого умислу у позивача або у його контрагентів не подано.

Посилання на не повне заповнення видаткових накладних чи на помилки в оформленні товарно-транспортних накладних чи подорожніх листах колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вказане не було підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, крім того, зазначене не свідчить про те, що умови договору його сторонами не виконувались, товар не переміщувався, так як факт виконання договорів підтверджується іншими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Біла смуга" 06.02.2012р. був укладений договір купівлі-продажу №11 (т.1, а.с.101-102), за яким позивачем у ТОВ "Біла смуга" придбано насіння соняшнику.

На підтвердження виконання договору щодо придбання товару у лютому 2011р., на загальну суму 2331560грн. (в тому числі на суму податку на додану вартість 388593грн.33коп.) позивачем надано копії податкових накладних, копії видаткових накладних (т.1, а.с.128-131), копії платіжних доручень на підтвердження сплати вартості товару (т.1, а.с.117-127).

Транспортування здійснювалося власним транспортом, на підтвердження чого надано копії подорожніх листів (т.1, а.с.136-166), копії товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.201-234), копії наказів про відрядження (т.1, а.с.235-240, т.2, а.с.1-4), копії посвідчення про відрядження (т.1, а.с.5-37).

Крім того, на підтвердження реальності вказаної операції та на спростування доводів відповідача стосовно місця відвантаження, позивачем надано копію договору складського зберігання сільськогосподарської продукції, укладеного ТОВ "Біла смуга" з ТОВ "Гутянський елеватор" (т.2, а.с.129-137).

Також, матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ "КАСС" 16.11.2011р. був укладений договір поставки №16/11 (т.2, а.с.42), за яким позивачем у ТОВ "КАСС" було придбано насіння соняшнику.

На підтвердження виконання договору щодо придбання товару у листопаді 2011р. на загальну суму 150279грн. 83коп. (в тому числі на суму податку на додану вартість 25046грн.64коп.) позивачем надано копії податкової накладної, видаткової накладної (т.2, а.с.43,45), копії платіжних доручень на підтвердження сплати вартості товару (т.2, а.с.49,50). При цьому сплата за вказаним платіжним дорученням на суму більшу ніж у видатковій накладній, на що у своїх запереченнях посилається відповідач, не є підставою для визнання безтоварної операції, тим паче, що позивачем сформовано податковий кредит саме на суму податку, вказаного у податковій на видатковій накладній 25046грн.64коп.

Транспортування здійснювалося власним транспортом, на підтвердження чого надано копію товарно-транспортної накладної (т.2, а.с.46,47,48), копії подорожніх листів (т.2, а.с.51,52).

На підтвердження реальності вказаної операції та на спростування доводів відповідача стосовно місця відвантаження, позивачем надано копію договору зберігання, укладеного ТОВ "КАСС" з ТОВ "Агрокомбінат "Маяк" (т.2, а.с.141-142).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "ГООД" було укладено усну угоду про постачання яєчного порошку. При цьому, під час перевірки, відповідачем не ставилась під сумнів форма укладеного договору між позивачем та ТОВ "ГООД".

В той же час колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, ще вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. В даному випадку, враховуючи наявність рахунку-фактури (т.2, а.с.58), податкової накладної, видаткової накладної (т.2, а.с.59,60), можна вважати що така операція була укладена з дотриманням форми.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання договору щодо придбання у ТОВ "ГООД" яєчного порошку у травні 2011р. на загальну суму 289800грн. (в тому числі на суму податку на додану вартість 48300грн.) позивачем надано копію рахунку-фактури (т.2, а.с.58), копії податкової накладної, видаткової накладної (т.2, а.с.59,60), копію ветеринарного свідоцтва (т.2, а.с.63), копію платіжного доручення на підтвердження сплати вартості товару (т.2, а.с.64), копію результату санітарно-мікробіологічного дослідження (т.2, а.с.66).

Транспортування здійснювалося власним транспортом, на підтвердження чого надано копію товарно-транспортної накладної (т.2, а.с.56), копії посвідчень про відрядження (т.2, а.с.61), копії наказу про відрядження (т.2, а.с.62), копію подорожнього листа (т.2, а.с.65).

Крім того, на підтвердження реальності вказаної операції та на спростування доводів на запит суду першої інстанції було надано видаткову та податкову накладну, виписані ПАТ "Полтавська птахофабрика" на ТОВ "ГООД" (т.2, а.с.150-152).

З матеріалів справи вбачається, що придбаний від ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС" насіння соняшника та яєчний порошок був оприбуткований на підприємство ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів", насіння соняшника пройшло лабораторне випробування в лабораторії підприємства позивача, та товар використаний у власній господарській діяльності, на підтвердження чого надано витяг з журналу вхідного контролю насіння соняшнику (т.1, а.с.86-91), баланси по рахунку 63.1, 64.4 (т.1, а.с.92, т.2, а.с.38, 53), журнали-ордери (т.1, а.с.93,т.2, а.с.40,54), копії лімітно-забірних карток (т.1, а.с.94,т.2, а.с.41,55), копії аналізу зерна (т.1, а.с.97-98), приходні ордери (т.1, а.с.167-200,т.2, а.с.46,47,48,57), копію свідоцтва про атестацію (т.2, а.с.122), галузь атестації (т.1, а.с.123-125), копії технічних паспортів на транспортний засіб позивача (т.2, а.с.126-128).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вказані обставини в своїх сукупності свідчать про реальність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС".

Згідно ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС", враховуючи встановлені вище обставини у справі є дійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки Сумська МДПІ вказує також на порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

При цьому, у відповідності до пункту 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, порушення якого встановлено відповідачем, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.1 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до ст.138.4 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За приписами пп.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що витрати позивача по придбанню товару у ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС" підтверджені належними первинними документами і правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.29-71), в ході перевірки відповідачем були досліджені податкові накладні, видані позивачу ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС", однак вони не були взяті до уваги в зв'язку з тим, що відповідач вважає правочини, укладений без мети отримання юридичних наслідків, а сплату коштів за ними такою, що не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що витрати позивача по придбанню товару у ТОВ "Біла смуга", ТОВ "ГООД" та ТОВ "КАСС" підтверджені належними первинними документами, та позивачем правомірно суми за господарською операцію з даним контрагентом було віднесено до складу валових витрат у 4 кварталі 2011р. та 1 кварталі 2012р., а тому висновок податкового органу про заниження позивачем по вказаним господарським операціям суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 492372грн. є безпідставним та не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

В акті перевірки відповідач також вказує на порушення позивачем приписів Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту.

Проте, слід зазначити, що відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно абз. "а" п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, чинних на час виникнення спірних правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, за приписами пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вказаних норм закону, підприємством ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" до складу податкового кредиту за травень, листопад 2011р. та лютий 2012р. в загальному розмірі 461940грн. було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ "ГООД", ТОВ "КАСС" та ТОВ "Біла смуга", який фактично поставлявся за господарськими операціями, які мали реальний характер. Реальність виконання вищезазначених господарських операцій підтверджується зібраними у справі доказами, зазначеними вище.

Також матеріалами справи підтверджено виконання позивачем вимог пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який сплатив податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у ТОВ "ГООД", ТОВ "КАСС" та ТОВ "Біла смуга", які, в свою чергу, виконали вимоги пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - видали покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку. Відповідно до акта перевірки в ході її проведення ніяких зауважень щодо змісту або оформлення саме податкових накладних відповідачем не зроблено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у позивача були підстави для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару у контрагента до складу податкового кредиту, що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2012р. по справі № 2а-1870/8983/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.