Ухвала суду № 30312511, 22.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року Справа № 68920/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Коцур В.К.

за участю представників

від позивача Ткаченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 р. у справі № 2а-4563/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеп» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 0006221521/0 від 16.10.2009 року, № 0006221521/1 від 25.12.2009 року, № 0006221521/3 від 14.05.2010 року та № 0006221521/4 від 15.03.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перелічені вище податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі необґрунтованих припущень ДПІ у Галицькому районі м. Львова про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 38406,01 грн. внаслідок його формування на підставі податкових накладних минулих періодів без належного документального підтвердження причин такої затримки в їх отриманні від своїх контрагентів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ДПІ у Галицькому районі м. Львова подано апеляційну скаргу, відповідно до якої апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити з наступних підстав.

При заповненні та поданні податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року платником допущено порушення Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом включення до складу податкового кредиту липня 2009 року податкових накладних попередніх звітних періодів на загальну суму 38406,01 грн. Також стверджує, що платник не скористався правом включення до складу податкового кредиту травня-червня 2009 року сум податку по контрагентах без наявності податкових накладних шляхом подання на таких контрагентів скарги. В результаті зазначеного порушення орган ДПС визначив ТОВ «Екотеп» податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40326,31 грн., у т.ч. 38406,01 грн. основного платежу, 1920,30 грн. фінансових (штрафних) санкцій.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

05 жовтня 2009 року державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова провела невиїзну (камеральну) документальну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Екотеп», про що складено акт № 2279/15-2/19332414 (далі акт перевірки, а.с. 50-53).

На підставі акта перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова 16.10.2009 року винесла податкове повідомлення-рішення № 0006221521/0, згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 38406,01 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1920,30 грн., всього 40326,31 грн. (а.с. 27).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач включив до складу податкового кредиту липня 2009 року податкові накладні попередніх звітних періодів (датовані травнем та червнем 2009 року) на загальну суму 38406,01 грн., з дотриманням строку давності в 1095 днів. Перелічені в акті перевірки податкові накладні зафіксовані в реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2009 року, та не використовувалися при формуванні податкового кредиту травня-червня 2009 року.

До набрання чинності Податковим кодексом України правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість регулював Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), відповідно до вимог пункту 2.2. статті 2 якого платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Підпункт 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 168/97-ВР визначає, що об'єктом оподаткування з прибутку на додану вартість, зокрема є: операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Зі змісту Закону випливає, що покупець вправі подати скаргу на контрагента, який вчасно не надав податкову накладну. Проте Закон не встановлює обов'язок покупця на подання скарги.

З системного аналізу даних норм вбачається, що законодавцем визначена дата виникнення права на формування податкового кредиту, тобто початок перебігу строку виникнення права, як можливості такого платника податку на його використання. Натомість будь-якого обов'язку відображення такого кредиту, в тому числі і у відповідному звітному періоді його виникнення, та наслідків невиконання такого обов'язку для платника закон не містить, а тому суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання ДПІ у Галицькому районі м. Львова на те, що чинне законодавство не передбачає можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

З врахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 р. у справі № 2а-4563/11/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.

Повний текст ухвали складено 26.03.2013р.