Ухвала суду № 30312487, 21.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 98368/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О..

Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду 04.05.2012р. по справі № 2а-986/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн-ЛТД" до податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Корн-ЛТД" звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 23.01.2012 року за №0000242321, №0000252321.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ в Галицькому районі м. Львова № 0000242321 та №0000252321 від 23.01.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн-ЛТД" 1306,02 грн. судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та вважає що судом 1 інстанції при прийняті постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст.196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП "ОПТ-БЕСТ"ЄДРПОУ 36832340 за період з 01.10.2010 року по 30.09.2010 рік. За результати перевірки складено акт №16/23-209/20815158 від 10.01.2012 року та встановлено порушення:

- ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст..228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків;

- п.138.1, п.138.2, ст..138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України підприємством завищено витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування за 2 та 3 квартали 2011 року та відповідно занижено податок на прибуток в сумі 64135,50 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТзОВ "Корн-ЛТД"завищено податковий кредит по операціях з ПП "ОПТ-БЕСТ"за період червень-липень 2010 року на суму 48930,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 48930,00 грн.

На підставі акту прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000242321 від 23.01.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 64135,00 грн.;

- №0000252321 від 23.01.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66467,00 грн., в тому числі за основним платежем - 55770,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10697,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ТзОВ "Корн-ЛТД"(Замовник) та ПП "ОПТ-БЕСТ"(Постачальник) укладено Договори поставки товару від 10.06.2011р. №1006, від 03.07.2011р. №307 про постачання товарів широкого вжитку та тканин. Повне найменування товару, кількість товару, ціна на товар, асортимент та номенклатура, що підлягає поставці та даними договорами, зазначається у специфікаціях №1 до договору від 10.06.2011 року №1006 та №1 до договору від 03.07.2011 року №307, які є невід'ємними частинами договорів.

На виконання умов зазначених договорів поставки ПП "ОПТ-БЕСТ" надано ТзОВ "Корн-ЛТД"видаткові накладні від 10.06.2011р. № РН - 000129, від 15.07.2011р. №РН - 0000295, від 04.07.200р. №000086, а ТзОВ "Корн-ЛТД"здійснено опалу за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

ТзОВ "Корн-ЛТД"віднесено до складу податкового кредиту та включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011р. суми ПДВ по контрагенту ПП "ОПТ- БЕСТ"згідно податкової накладної від 10.06.2011р. №128 на суму 77913,60грн., в т.ч. ПДВ 12985,60грн., за липень 2011р. згідно наступних податкових накладних: податкова накладна від 15.07.2011р. №294 на суму 41041,20грн., в т.ч. ПДВ 6840,20грн., податкова накладна від 04.07.2011р. №85 на суму 215665,20грн., в т.ч. ПДВ 35944,20рн.

Згідно п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 183.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що отримано від ДПІ у Вишгородському районі Київської області акт 08.11.11 №2462/23-1/36832340 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "ОПТ-БЕСТ"(код за ЄРДПОУ 36832340) з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з фермерським господарством "Рубас" (код ЄДРПОУ 34596475) за період з 01.10.10 по 30.09.11.

Згідно даного акту в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Станом на 30.09.11 загальна чисельність працюючих на ПП "ОПТ-БЕСТ"склала 4 особи, в тому числі 1 директор, 1 головний бухгалтер, 1 заступник директора, 1 адміністратор.

В свою чергу, позивачем було надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій.

Такими є договори укладені між позивачем та його контрагентом, додатки до таких договорів, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат:витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Ст. 9. Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює вимоги до Первинних облікових документи та регістрів бухгалтерського обліку.

Зокрема,підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 зазначено та наголошено, що відповідні законодавчі норми для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій, тобто достовірні первинні документи. Для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Враховуючи наведені доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі. Підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення , а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2012р. по справі № 2а-986/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді О.О. Большакова

І.В. Глушко