Ухвала суду № 30312238, 27.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 22740/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства «Вегас» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9.03.2010 року у справі за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «Вегас» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року приватне виробничо-комерційне підприємство «Вегас» (ПВКП «Вегас») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що в акті податкової перевірки не враховано зайво включену у декларацію з податку на прибуток за 2 півріччя 2006 року суму 141900 грн., що є, фактично, курсовими різницями, які при складанні декларації враховано підприємством для того, щоб не було збитків.

Вказана сума в бухгалтерському обліку відноситься до курсових різниць, які нараховані на кредиторську заборгованість за отримані товари від іноземного постачальника. Відповідно до п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» такі курсові різниці на кредиторську і дебіторську заборгованість не враховуються у податковому обліку.

Крім того, в акті перевірки вказано порушення, а саме, помилкове відображення бухгалтером у додатку Р1 «Суми нарахованих податків і зборів» декларації з податку на прибуток за 2006 рік витрат в сумі 137168 грн., що у свою чергу, включаються до валових витрат - рядок 04.6 «Сума податків, зборів та обов'язкових платежів (крім визначених у 04.4)», що і призвело, на думку податкового органу, до завищення витрат. Відповідач безпідставно вважав, що вони також включені до рядка 04.1 «Витрати на придбання товарів, робіт, послуг». З аналізу витрат декларації за 2006 рік вбачається, що загальна сума витрат не завищена, а тільки помилково змінено статті витрат, тобто загальна сума витрат дорівнює тій сумі, що і задекларована у декларації за 2006 рік.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0001572302/0 від 5.10.2009 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9.03.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ПВКП «Вегас», подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного вивчення первинних документів, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що загальна сума витрат в декларації з податку на прибуток за 2006 рік не завищена, як помилково трактує ДПІ, а тільки помилково поміняно статті витрат, тобто загальна сума витрат дорівнює тій сумі, що і задекларована в декларації за 2006 рік.

ПВКП «Вегас» просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9.03.2010 року та прийняти нову постанову, яким позов задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, представників ПВКП «Вегас», які просять апеляційну скаргу задовольнити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка ПВКП «Вегас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2006 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складено акт №11730/23-2/22188205 від 22.09.2009 року згідно якого перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5, п.п.8.3.1, 8.3.2 п.8.3 ст.8, п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В зв'язку з виявленими порушеннями, що зазначені в акті перевірки, ДПІ в м. Івано-Франківську було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001572302/0 від 5.10.2009 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким позивачу нарахована сума податкового зобов'язання з податку на прибуток 73404, 40 грн., у тому числі за основним платежем 48936, 26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24468, 14 грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.6 декларацій «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4» за період з 1.07.2006 року по 30.06.2009 року в сумі 198813 грн. встановлено, що ПВКП «Вегас» проводило нарахування комунального податку; збору за забруднення навколишнього природного середовища, податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів; плати за землю; мита та державного мита; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Перевірка відображеного показника за період з 1.07.2006 року по 30.06.2009 року в сумі 198813 грн. здійснювалося на підставі головних книг за 2006, 2007, 2008 роки та півріччя 2009 року, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 31 «Рахунки в банках», 64 «Розрахунки за податками та платежами», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 92 «Адміністративні витрати», первинних банківських документів, договорів, матеріальних звітів, вантажно-митних декларацій, тощо.

За результатами даної перевірки встановлено, завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 Декларацій «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4» за 2006 рік в сумі 143173 грн., за 2007 рік в сумі 40461 грн., в тому числі І квартал 2007 року в сумі 20091 грн., ІІ квартал 2007 року в сумі 13370 грн., IV квартал 2007 року в сумі 7000 грн.

Перевіркою встановлено, що у ІІІ, IV кварталах 2006 року та 2007 році ПВКП «Вегас» здійснювало операції з імпорту будівельних матеріалів. Платником при визначені собівартості запасів враховувалися суми ввізного мита, що у бухгалтерському обліку відображено проведеннями: Д-т «Товари на складі» К-т 6426 «Розрахунки за митними платежами».

У додатку Р1 «Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до валових витрат» до рядка 04.6 декларації за 2006 рік у рядку 4.6.2 «Мито» задекларовано 6005 грн., у рядку 4.6.3 «Державне мито» 137168 грн., що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4» декларації з податку на прибуток за 2006 рік в сумі 143173 грн. внаслідок подвійного їх включення (у рядку 04.1 декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» при оприбуткуванні товару та у рядку 04.6 декларацій «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4»).

У додатку Р1 «Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до валових витрат» до рядка 04.6 декларації за 2007 рік у рядку 4.6.2 «Мито» задекларовано 15000 грн., у рядку 4.6.3 «Державне мито» 25461 грн., що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4» декларації за 2007 рік в сумі 40461 грн. внаслідок подвійного їх включення (у рядку 04.1 декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» при оприбуткуванні товару та у рядку 04.6 Декларацій «сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4»).

Перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 декларації з податку на прибуток «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4» за 2006 рік в сумі 143173 грн., за 2007 рік в сумі 40461 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції представником позивача не заперечувався факт подвійного відображення у декларації з податку на прибуток за 2006 рік валових витрат у рядку 04.6 та у рядку 04.1 декларації. Крім цього, головним бухгалтером ПВКП «Вегас» ОСОБА_1 надано пояснення, що підприємством було допущено зазначені порушення у зв'язку з помилковим відображенням даних у деклараціях за 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік посадовими особами та відсутністю на підприємстві належної ліцензованої програми обліку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення ПВКП «Вегас» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» належним чином встановлені та підтверджені, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0001572302/0 від 5.10.2009 року є обґрунтованим та правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється. Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

У відповідності до п. 8-9 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2.11.1999 року за №751/4044, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Згідно з пп. «б» п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.13 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на обставини справи, сукупність доказів, що були подані сторонами, судом першої інстанції встановлено та підтверджено порушення ПВКП «Вегас» вимог п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5, п.п.8.3.1, 8.3.2 п.8.3 ст.8, п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0001572302/0 від 5.10.2009 року за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, яким позивачу нарахована сума податкового зобов'язання усього в сумі 73404, 40 грн., у тому числі за основним платежем 48936, 26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24468, 14 грн. є правомірним, а тому не може бути скасованим.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно з'ясував фактичні обставини справи, належно оцінив докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються висновками суду першої інстанції та доводами відповідача, тому не можуть бути підставою для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства «Вегас» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9.03.2010 року у справі №2а-3322/09/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський