Ухвала суду № 30311641, 05.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. справа № 2а-0470/1866/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до МВС України про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо ненадання на його запити інформації та зобов'язати відповідача надати повну інформацію згідно його інформаційних запитів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач неодноразово звертався до відповідача з інформаційними запитами, а саме 14.11.2011 року, 16.12.2011 року, 27.12.2011 року, в яких ставив питання про надання інформації, пов'язаної з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ та грошового забезпечення.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на всі його звернення надав обґрунтовані та повні відповіді.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 10 Закону України «Про інформацію» визначено поділ інформації на види виходячи з її змісту, серед яких є інформація про фізичну особу.

З наданих до матеріалів справи копій запитів та копій відповідей видно, що звернення позивача стосувалися питань його проходження служби в органах внутрішніх справ та грошового забезпечення під час її проходження.

На всі запити відповідачем у строки, встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» надавалася інформація.

Непогодження позивача з інформацією що містилася у відповідях на його звернення не свідчить про бездіяльність відповідача, а захист порушених, на думку позивача, його прав знаходиться не в площині надання відповіді відповідачем, а у праві позивача звернутися з відповідним процесуальним зверненням до держаних установ (суд, державна виконавча служба).

Так, захист права на відпочинок, порушений на думку позивача у відповіді на звернення від 14.11.2011 року, може бути реалізований зверненням до суду з відповідним позовом.

Право на повне виконання рішення суду з боку відповідача про поновлення на роботі, відображене у зверненні від 27.12.2011 року, позивач може реалізувати зверненням до відповідної державної виконавчої служби.

Щодо ненадання всієї інформації, що містилася у запитах, то суд апеляційної інстанції зазначає, що не всі питання, яки ставилися у запитах були містили необхідні для надання відповіді вихідні дані.

Так, у запиті від 14.12.2011 року позивач просив надати довідку про розмір заробітної плати за статтями та видами нарахувань кожного місяця, проте не зазначив періоду, за який така інформація запитується.

На даний запит відповідач надав розрахункові листи за вересень та листопад 2011 року, в яких зазначені всі нарахування та відрахування з грошового забезпечення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відмови позивачу в задоволені позовних вимог.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198 ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала може бути суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 06.02.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко