Ухвала суду № 30311516, 29.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року справа №2а/1270/9827/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарьок М.Г.

суддів: Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі Святодух О.Б.,

за участю сторін:

від позивача: Шемяков Д.М.,

від відповідача: Петрова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс", Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9827/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2012 року №0001522310, №0001532310 та від 19 жовтня 2012 року №000045220,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2012 року №0001522310, №0001532310 та від 19 жовтня 2012 року №000045220.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 р. уточнені позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, сторони звернулися до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просили рішення скасувати, прийняти нове.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 25.06.2012 по 10.07.2012 відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Компанія "Капітал-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.05.2009 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 18.05.2009 по 31.03.2012, результати якої оформлені актом №990/22/36485620 від 19.07.2012. Позивач подав заперечення на акт перевірки №134 від 25.07.2012.

27.07.2012 №8225/22 відповідач залишив висновки акту перевірки без змін.

За наслідками перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Луганську та на підставі акту №990/22/36485620 від 19.07.2012р., були винесені податкові повідомлення-рішення від 30 липня 2012 року №0001522310 на суму 269042,5 гривень (збільшено суми податку на прибуток приватних підприємств); №0001532310 на суму 215233,75 гривень (збільшено суми податку на додану вартість); №00212290 на суму 7227,50 гривень (збільшено суму податку на прибуток іноземних юридичних осіб).

Не погодившись з відповідними рішеннями позивач звернувся до ДПА у Луганській області зі скаргами від 06.08.2012 року №138 та від 10.08.2012 №141.

Рішенням ДПА у Луганській області №15816/10-408 від 28.09.2012р. скаргу позивача було частково задоволено: скасовано рішення від 30.07.2012 №00212290 у частині нарахування штрафної санкції в сумі 1445,50 грн.

19 жовтня 2012 року ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС винесло рішення №0000452200 про сплату 5782,0 гривень податку на доходи нерезидента на зменшену суму податкового зобов'язання на підставі рішення ДПС у Луганській області від 28.09.2012.

Не погодившись з рішенням ДПС у Луганській області від 28.09.2012 року №15816/10-408 позивач подав скаргу до ДПС України та 09 листопада 2012 року отримав рішення ДПС України №4398/0/61-12/10-1115 про результати розгляду повторної скарги, яким було відмовлено в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення відповідача залишені без змін.

Пунктом 5.1, пп. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено поняття валових витрат виробництва та обігу та склад валових витрат.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено з чого складається податковий кредит звітного періоду та право на нарахування податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно акту перевірки підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість став висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат у перевіряємому періоді по взаємовідносинам з підприємствами ПП "Союз-Трейд-В", ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект", ТОВ "Дормашавто".

Також судом першої інстанції з пояснень позивача встановлено, що стосовно підприємства ПП "Союз-Трейд-В" у позивача відсутні будь-які документальні підтвердження здійснення господарських операцій. Підприємство здійснювало на адресу позивача транспортно-експедиційні послуги, як це зазначено у призначенні платежу відповідно до банківських виписок про перерахування коштів позивачем ПП "Союз-Трейд-В". Всі документи були втрачені (викрадені) про що свідчить постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.11.2010.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до статті 44 ПКУ "Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності" для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Відповідно до п. 44.6ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції позивач не повідомляв податковий орган про зникнення документів, всі намагання позивача відновити зазначені документи звелися до написання листа №21 від 28.02.2011 до ПП "Союз-Трейд-В" з метою відновлення документів, первинні документи по взаємовідносинам з ПП "Союз-Трейд-В" до теперішнього часу відсутні.

Вироком Ленінського районного суду міста Луганська від 23.12.2011 у справі №1-1126/2011 визнано винним засновника та директора ПП «Союз-Трейд-В», код за ЄДРПОУ 35024659 ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального Кодексу України. Провина ОСОБА_4 підтверджена статутними та реєстраційними документами ТОВ ПП «Союз-Трейд-В», довіреністю на підготовку документів ПП «Союз-Трейд-В» в органах влади, копією свідоцтва про державну реєстрація ПП «Союз-Трейд-В».

Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" судом першої інстанції встановлено наступне.

Позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" надано угоди №01/09/09 від 13.09.2009 та №13/01/10-01 від 13.01.2010 відповідно до яких ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" здійснює на користь позивача послуги по перевезенню вантажів на підставі заяви позивача, податкові накладні, рахунки фактури та акти приймання виконаних робіт за період, що перевірявся.

Відповідно до умов договору та змісту податкових накладних вбачається, що позивачем придбалися транспортно-експедиційні послуги.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не підтверджено документально реальність придбання відповідних послуг, що також підтверджується податкової інформацією щодо ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект", а саме актами Ленінської МДПІ у м. Луганську від 28.03.2011 та від 30.08.2011, якими встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, не подання податкової звітності та відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає, що для підтвердження реальності здійснення задекларованих господарських операцій самих по собі податкових накладних та актів приймання робіт не достатньо.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом та відомствами України.

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", ст.57 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 21 ст.11 Закону України "Про міліцію", ст. 1 Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568; Наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року № 488/346.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірністю висновків податкового органу про безпідставність віднесення позивачем сум по операціях з ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" та ТОВ "Дормашавто" до складу валових витрат та податкового кредиту.

Стосовно позовних вимог щодо визнання податкового повідомлення-рішення №0001532310 від 30.07.2012 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідно до статті 15.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" так само, як і пунктом 102.1 Податкового кодексу України визначено, що податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у передбачених випадках, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2009 року були задекларовані позивачем у податковій декларації за червень 2009 року, яка отримана податковим органом 16.07.2009. Отже, враховуючи встановлений законодавством граничний строк подання декларації з податку на додану вартість, податковий орган мав право визначити позивачу суму податкових зобов'язань за червень 2009 року до 20.07.2012 включно.

Податкове повідомлення-рішення №0001532310, прийняте відповідачем 30.07.2012, і відповідно до розрахунку суми цього рішення до нього також включено і податкове зобов'язання за червень 2009 року, що суперечить вимогам статей 102.1 Податкового кодексу України та статті 15.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0001532310 від 30.07.2012 підлягає частковому скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5162 грн. 50 коп., з них 4130 грн. - за основним платежем, 1032 грн. 50 коп. - за штрафними санкціями.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000452200 від 19.10.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб колегія суддів вважає, що позивачем не наведено достатніх доказів щодо звільнення від оподаткування нерезидентів.

Статтею 103 Податкового кодексу України визначено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Пунктом 103.4 ПКУ передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), ,яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Тому, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс", Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9827/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2012 року №0001522310, №0001532310 та від 19 жовтня 2012 року №000045220 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9827/2012 - залишити без змін.

Ухвала ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 29 березня 2013 року, повний текст буде виготовлений 03 квітня 2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.