Вирок № 30309596, 27.02.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-704/12

1-369-65/13

В И Р О К

іменем України

27.02.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гришко О. М.,

при секретарі: Губко Ю.М., Жилко Я.А.

за участю прокурора: Литвиненка Р.С.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нововознесенка Кіровоградської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого слюсарем-сантехніком КП «Новосілки», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2012 року близько 11 год. в світлу пору доби водій ОСОБА_3, керуючи технічно несправним автомобілем марки «ВАЗ 2112» державний номерний знак НОМЕР_1, що належить КП «Новосілки», тим самим порушуючи вимоги п. 31.4.1. Правил дорожнього руху України, рухаючись на вищевказаному автомобілі зі швидкістю 50-55 км\год. по вул. Білогородська в напрямку м. Вишневе, що в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, що склалась та поблизу будинку №64 по вул. Білогородська під час виникнення небезпеки на проїжджій частині у вигляді велосипедиста ОСОБА_1, який перетинав проїжджу частину по пішохідному переході на велосипеді з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто у разі виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості в результаті чого допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля з велосипедистом ОСОБА_1

В наслідок чого велосипедист ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичного експерта №241\Д від 14.06.2012 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого фрагментарного перелому обох кісток лівої гомілки в середній та нижній третині зі зміщенням уламків, садно обличчя, підвивих лівого плеча. Закритий фрагментарний перелом обох кісток гомілки, підвивих лівого плеча відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, як такі що викликали довготривалий розлад здоров'я.

Таким чином водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

п. 1.3., де вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п. 1.5., де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 31.4. 1 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей гальмової системи.

п. 12.3, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_3 грубих порушень вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3(б), 31.4.1, 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вчиненою дорожньо - транспортною пригодою та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому звинуваченні визнав та суду пояснив, що з 2009 року за ним підприємство ДКП «Новосілки» наказом закріпило службовий автомобіль, марки ВАЗ 2112 державний номерний знак НОМЕР_1, яким він керував по дорученню. В 2001 році він вперше отримав посвідчення водія категорії «В,С», учасником ДТП він не був, прав не позбавлявся. Так, 11.01.2012 року він як завжди приїхав на роботу о 9 год. в ДКП «Новосілки», що в с. Новосілки. Близько о 9 год. 30 хв. він та бухгалтер їхнього підприємства ОСОБА_5 сівши до автомобіля ВАЗ 2112 державний номерний знак НОМЕР_1, яким він керував, направились в сторону м. Боярка в банк по справам. Близько 10 год. 30 хв. він переїхав залізничний переїзд в м. Боярка та направився до вул. Білогородської. Дорога по якій він рухався пряма, має по дві смуги руху в обидва напрямки розділені непереривною білою смугою нанесеною на асфальт, на той момент дорога була суха, опадів не було, швидкість його автомобіля була близько 50-60 км\год. Проїхавши заправну станцію він під'їжджав до перехрестя, що по вул. Білогородській, з ліва від руху його автомобіля знаходилась вулиця 40 років Жовтня далі прямо знаходився пішохідний перехід. Недоїзжаючи 50 м. до переходу він помітив як із-за кущів з ґрунтової дороги з права на ліво відносно руху його автомобіля виїхав велосипедист та він відразу помітивши його застосував екстрене гальмування, але зіткнення відбулось на пішохідному переході в крайній лівій смузі. Велосипедиста від удару відкинуло в ліву сторону та він зупинився за пішохідним переходом на відстані близько 3 метрів. Вийшовши з автомобіля він помітив, що велосипедист лежить на асфальті. В цей час по дорозі їхала швидка медична допомога, яка зупинилась та забрала велосипедиста до Боярської ЦРЛ, після чого він викликав працівників міліції. Через 3 дні після ДТП йому зателефонували родичі велосипедиста, як він потім дізнався велосипедиста звали ОСОБА_1 та повідомили, що на операцію потрібні 10 000 грн. Він на наступний день приїхавши в лікарню привіз кошти в сумі 10 000 грн., та йому дочка ОСОБА_1 написала розписку в отримані даних коштів. У вчиненому щиро розкаявся.

Окрім визнання підсудним вини у пред'явленому йому обвинуваченні, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані у справі та досліджені під час судового слідства, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_6, який будучи допитаним в судовому засіданні, суду пояснив, що 11.01.2012 року близько 10 год. 40 хв. він виїхав на велосипеді зі свого місця проживання та направився до автодороги, яка проходить по вул. Білогородська. Під'їхавши до автодороги близько о 11 год. він зліз з велосипеда та мав намір перейти дорогу. Дана дорога має по 2 смуги руху в кожному напрямку, розділена суцільною лінією дорожньої розмітки. На даній дорозі мається пішохідний перехід, який позначений намальованою «зеброю» на дорозі. Так, підійшовши до пішохідного переходу він подивився на ліво та на право, щоб безпечно перейти дорогу. Впевнившись, що дорога вільна від автомобілів він почав рух тримаючи велосипед з правої сторони. Дійшовши до середини дороги він подивився в ліво та помітив, як на нього їде автомобіль марки ВАЗ та в цей момент сталось зіткнення з ним, а саме передньою частиною автомобіля з лівою ногою та лівою частиною його тулуба.. Від удару він перелетів через ліву частину автомобіля та впав на проїжджу частину дороги, а даний автомобіль проїхавши декілька метрів зупинився на тій же полосі руху де і їхав, а саме крайній лівій. Коли він впав він відчув сильний біль в нозі. Через декілька хвилин по дорозі їхав автомобіль швидкої медичної допомоги, який відразу зупинився поблизу нього та його завезла до БЦРЛ, де йому поставили діагноз перелом лівої ноги. Хоче також додати, що під час того як він почав переходити дорогу автомобілі були далеко та він вирішив переходити, де взявся автомобіль, який його збив він не знає.

Просив задовольнити цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 30 тис. грн. матеріальної та 20 тис. грн. моральної шкоди та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

- показами свідка ОСОБА_5, яка будучи допитаною в судовому засіданні суду пояснила, що вона працює на підприємстві ДКП «Новосілки», бухгалтером. На підприємстві маються службові автомобілі за якими закріплені водії. Так, 11.01.2012 року вона разом з водієм ОСОБА_3, який закріплений за автомобілем марки ВАЗ 2112 державний номерний знак НОМЕР_1 поїхали в м. Боярка в банк по справам. За кермом сидів ОСОБА_3, а вона знаходилась на задньому правому пасажирському сидінні. Проїхавши близько о 10 год. 30 хв. залізничний переїзд в м. Боярка вони направились до вул. Білогородської. Дорога по якій вони рухались пряма, має по дві смуги руху в обидва напрямки розділені непереривною білою смугою нанесеною на асфальт, на той момент дорога була суха, опадів не було, швидкість автомобіля була близько 50-60 км\год, на спідометр не дивилась, але їхали вони повільно. Проїхавши заправну станцію вони під'їжджали до т-образного перехрестя, що по вул. Білогородській з ліва від руху автомобіля знаходилась вулиця 40 років Жовтня, далі прямо знаходився пішохідний перехід. Вона перебуваючи на задньому пасажирському сидінні час від часу дивилась в лобове скло автомобіля на дорогу. Близько 20 метрів від пішохідного переходу вона відчула, що водій автомобіля ОСОБА_3 починає гальмувати вона підняла голову та помітила, що з права на ліво по пішохідному переході їде велосипедист та через пару секунд їх автомобіль лівою стороною наїхав на нього та велосипедист відлетів в ліву сторону та впав на асфальт. Їх автомобіль зупинився за пішохідним переходом. Вийшовши з автомобіля вона помітила дідуся, який лежав на асфальті. Водій ОСОБА_3 пішов до велосипедиста та в цей момент по дорозі їхала швидка медична допомога, яка і забрала велосипедиста до лікарні.

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_7, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що 11.01.2012 року він перебував в м. Боярка по особистих справах, близько о 11 год. він керував своїм автомобілем марки «Нісан Мурано» державний номерний знак НОМЕР_2 та їхав в напрямку від залізничної станції Боярка до Боярського РАГСУ по вул. Білогородській. Він рухався в крайній лівій смузі руху. Вищевказана дорога пряма в плані без підйомів та спусків на той час дорожнє покриття було сухим, без будь-яких опадів, дорога має по дві смуги руху в кожному напрямку та розділені лініями повздовжньої розмітки. Рухаючись на вищевказаному автомобіля під'їжджав до перехрестя з вул. 40 років Жовтня, швидкість його автомобіля була близько 50-55 км\год. Попереду його рухався автомобіль марки «Нісан Нот» державний номерний знак він його не запам'ятав, та перед ним рухався автомобіль марки ВАЗ 2112, швидкість вказаних автомобіль була приблизно такою ж як і в нього. За перехрестям близько на відстані 10 метрів мається зупинка громадського транспорту та перед нею пішохідний перехід, який обладнаний дорожнім знаком «пішохідний перехід» та на асфальті нанесена «зебра». Перед пішохідним переходом на відстані близько 100 метрів від його автомобіля він помітив, велосипедиста який виїхав з вулиці 40 років Жовтня та рухався на велосипеді по тротуару, а потім різко звернув на проїжджу частину та поїхав по пішохідному переході з права на ліво відносно його автомобіля на іншу сторону вулиці. Помітивши це він продовжував рух, після чого автомобіль марки ВАЗ 2112, мабуть не встиг зреагувати на дану подію та відбулось зіткнення автомобіля ВАЗ 2112 та велосипедиста, який їхав по пішохідному переході. Зіткнення відбулось лівою стороною автомобіля, після удару велосипедист чоловік похилого віку, впав на проїжджу частину, а велосипед по інерції поїхав далі та вдарившись об бардюрний камінь впав на проїжджій частині зустрічного від його автомобіля руху. Помітивши це автомобіль який їхав перед ним вивернув кермо в праву сторону та об'їхав по правій крайній смузі місце наїзду. Після зіткнення автомобіль марки ВАЗ 2112 проїхав, ще близько 5-10 метрів та зупинився не змінюючи свого напрямку руху, тобто знаходився в лівій крайні смузі ближче до роздільної лінії. Після цього він вивернув кермо в праву сторону та зупинив автомобіль на правому узбіччі дороги. Вийшов з нього він направився в сторону велосипедиста. Підійшовши до велосипедиста той йому повідомив, що в нього болить ліва нога та йому здалось, що вона в нього була зламана. Після цього підійшов водій автомобіля ВАЗ 2112, який почав викликати працівників міліції, а він почав викликати працівників швидкої медичної допомоги. Через 5 хв. по даній дорозі рухався автомобіль швидкої медичної допомоги, який зупинився та він разом з водієм допомогли посадити велосипедиста похилого віку до автомобіля медичної допомоги, а також в автомобіль вони поклали і його велосипед, який лежав на проїжджій частині на відстані близько 4 метрів від лівої крайньої смуги по ходу його руху. Після цього він водію автомобіля ВАЗ 2112 залишив свій номер мобільного телефона та поїхав по своїм справам.

- протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2012 року, в ході якого оглянуто місце ДТП, автомобіль ВАЗ 212 д.н. НОМЕР_1 та велосипед, та описано їх пошкодження, з схемою та фото таблицею до нього (а.с. 8-14);

- протоколом огляду технічного стану автотранспорту від 11.01.2012 року, відповідно якого під час огляду автомобіля ВАЗ 212 д.н. НОМЕР_1 виявлено пошкодження автомобіля (а.с. 15 );

- протоколом огляду технічного стану автотранспорту від 11.01.2012 року, відповідно якого під час огляду велосипеда виявлено його пошкодження ( а.с. 25);

- висновком судово-медичної експертизи №241/Д від 14.06.2012 року відповідно до якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого фрагментарного перелому обох кісток лівої гомілки в середній та нижній третині зі зміщенням уламків, садно обличчя, підвивих лівого плеча. Описані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих предметів у велосипедиста при зіткненні з ним автомобіля. Закритий фрагментарний перелом обох кісток гомілки, підвивих лівого плеча відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, як такі що викликали довготривалий розлад здоров'я. Садна обличчя відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 53);

- висновком автотехнічної експертизи №274А від 28.04.2012 року, відповідно до якого система робочого система робочого гальма автомобіля ВАЗ 2112 державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в технічно несправному стані через наявність повітря в трубопроводах гальмівних механізмів правого та заднього лівого колеса. Дана несправність виникла до ДТП та у водія була можливість виявити дану несправність, як перед виїздом, так і під час руху транспортного засобу при гальмуванні. Рульове керування та елементи підвіски автомобіля ВАЗ 2112 знаходяться в технічно справному стані (а.с.57-67);

- висновком автотехнічної експертизи №844 А від 05.10.2012 року, відповідно до якого

1. Покази гр. ОСОБА_1 в тій частині, що на момент ДТП він переходив проїзну частину по пішохідному переході тримаючи велосипед в руках є технічно неспроможними.

2. Покази водія автомобіля ВАЗ 2112, що на момент ДТП потерпілий рухався на велосипеді по пішохідному переході є технічно спроможними.

3. За даних дорожніх обставин, водій автомобіля ВАЗ 2112 державний номерний знак НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3. та 31.4.1. Правил дорожнього руху України, тобто при виникненні небезпеки негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу та забороняється експлуатація транспортних засобів із несправної гальмівною системою.

4. В заданій дорожньо-транспортній ситуації у варіантах таблиці №1,№2,№4 зупиночний шлях автомобіля ВАЗ 2112 менше його віддалення від місця наїзду в момент виникнення небезпеки для руху водію то водій автомобіля ВАЗ 2112 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію, рухаючись з справною гальмівною системою. У варіанті таблиці №3 встановити наявність у водія технічної можливості попередити наїзд на велосипедиста шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху не надається можливим в зв'язку з близькими значеннями зупиночного шляху автомобіля та віддалення його від місця наїзду в момент виникнення небезпеки для руху (а.с 88-92).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що підсудний та свідок ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді, а свідок ОСОБА_7 під час досудового слідства, давали правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

До показів потерпілого ОСОБА_1 стосовно того, що він перетинав дорогу пішки, тримаючи велосипед в руках суд відноситься критично вважає їх неправдивими, оскільки вони спростовуються показами підсудного ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також висновком експерта №85/к/520а (а.с. 76-79), в решті покази потерпілого стосовно часу, місця та інших обставин дорожньо-транспортної пригоди визнаються судом правдивими.

Суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, дії ОСОБА_8 кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудного.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України злочин за ч.1 ст.286 КК України відноситься до нетяжких злочинів, ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с. 112), за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (а. с. 114,115), має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 117), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а. с. 113).

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, що полягає у критичній оцінці підсудним своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Тому суд, з урахуванням всіх обставин злочину, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті, оскільки вважає, що саме таке покарання буде достатнє для виправлення підсудного.

Враховуючи ставлення підсудного до вчиненого, його щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку, думку потерпілого, який просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, суд приходить до переконання про можливість виправлення підсудного ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи матеріали справи, зважаючи на те, що джерелом доходів підсудного ОСОБА_3 є його робота водієм суд приходить до переконання про можливість не призначати підсудному ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КПК України постановляючи вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За таких обставин цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з підсудного ОСОБА_3 30 000 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди, суд задовольняє частково. Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про відшкодування потерпілому ОСОБА_1 30 000 грн. витрат на лікування, оскільки в цій частині позовні вимоги не підтверджені документально.

Враховуючи п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає доведеними вимоги про відшкодування 20 000 грн. моральної шкоди та стягує з підсудного на користь потерпілого 20 000 грн. завданої моральної шкоди.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. ст. 81, 330 КПК України 1960 року.

Судові витрати відповідно до ст. 93 КПК України 1960 року підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 238 КПК України 1960 року, п.11 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за проведення експертизи) 2 648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок судових витрат

Речові докази у справі:

- автомобіль «ВАЗ 212» д.н.НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями - повернути КП «Новосілки»;

- велосипед «АИСТ» з механічними пошкодженнями - повернути ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з часу його проголошення.

Суддя О.М.Гришко