Ухвала суду № 30308123, 13.03.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 403/5837/12

Провадження № 2/200/491/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання недійсним та скасування рішення виконкому міської ради від 10.06.2010 року № 2113, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання свідоцтво про право власності на житло від 03.04.1995 року недійсним в частині права власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на частку квартири АДРЕСА_1; визнання частково недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 «Про оформлення права власності гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1» в частині оформлення права власності з видачею свідоцтва гр. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на 17/100 частин квартири АДРЕСА_1; визнати частково недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.06.2010 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 в частині права власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на 17/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовував тим, що свідоцтво про право власності на житло від 03.04.1995 року, видане на підставі розпорядження від 03 квітня 1995 року № П-515 є частково незаконним та недійсним, адже порушує право Позивача на участь у приватизації на спірну квартиру, як неповнолітньої дитини (на час видачі). Про те, що Позивача не включено до складу осіб, які взяли участь у приватизації квартири АДРЕСА_1, Позивач дізнався лише 21.03.2012 року, коли ним було отримано відповідь на запит, направлений до КП «ДМБТІ» Дніпропетровської облради № 3940, яким його повідомлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1, в якій він проживав з 02.10.1986 року, вперше було зареєстровано за ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.04.1995 року Трестом «Дніпроміськбуд» згідно з розпорядженням № П-515 в процесі приватизації зазначеної квартири, а на даний момент належить ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 17.06.2010 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 в наступних частках: ОСОБА_2 належить 17/100 частки, ОСОБА_7 17/100 частки, ОСОБА_5 66/100 частки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 3 від 17.12.2012 року № 746, членом сім`ї, який має право на приватизацію, є також і Позивач, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 02.10.1986 року і на даний час.

Таким чином Позивач, як член сім`ї мав право на безоплатну приватизацію вказаної у позовній заяві квартири, однак з невідомих йому причин був безпідставно позбавлений такого права.

Позивач вважає, що не включення його до складу сім`ї та усунення від приватизації квартири АДРЕСА_1 відбулось з провини ОСОБА_2, його батька, який, порушивши права неповнолітньої дитини на забезпечення житлом, в подальшому здійснив повторну приватизацію у порядку, визначеному ст. 2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 квітня 1999 року державним житлово-комунальним підприємством «Південне» на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_9, натомість як право на приватизацію житлового фонду Позивачем, ОСОБА_1, так і не було реалізовано. В зв'язку з тим, що свідоцтво про право власності від 03.04.1995 року було видано з порушеннями чинного законодавства в частині надання права власності на частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, Позивач вважає також частково недійсними та такими, що мають бути частково скасованими рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 «Про оформлення права власності ОСОБА_2, ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1» та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.06.2010 року, видане на підставі вказаного рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та зареєстроване в КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.08.2010 року № 27102549 в частині права власності ОСОБА_2 на 17/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Дніпропетровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у позові в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, яка підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності від 03 квітня 1995 року ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в порядку приватизації було оформлено право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач разом із батьками проживав у вказаній квартирі АДРЕСА_1 в період з 02.10.1986 року, в тому числі і на момент здійснення приватизації. На момент приватизації Похивач був неповнолітнім і мав право на приватизацію житла, що підтверджується довідкою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 3 від 17.12.2012 року № 746. Тому розпорядження органу по приватизації житла у частині надання дозволу на приватизацію та передачу у власність квартири АДРЕСА_1 без участі Позивача, порушило його житлові права і тому згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України він вправі оспорити вчинений правочин, а саме свідоцтво про право власності на житло від 03.04.1995 року.

Відповідно до ст.1 Закону України від 19 червня 1992 року №2482-ХП "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон про приватизацію) приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Відповідно до Закону про приватизацію суб"єктами приватизації є всі громадяни України, які мають право отримати безоплатно квартиру (будинок), котру вони займають. Органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир у приватизації житла, яке вони займають, за винятком випадків, передбачених п.2 ст.2 зазначеного Закону.

Згідно з п. 1 ст. 5 Закону про приватизацію до членів сім"ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Пунктом 2 ст. 8 даного Закону передбачено, що передача займаних квартир (будинків) здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім"ї, які постійно мешкають у даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Законом про приватизацію не визначено умов, за яких один із членів сім`ї може отримати більшу або меншу частку в приватизованому житлі. Частки в жилому приміщенні кожного з членів сім`ї, яким передається у власність займана квартира (будинок), є рівними.

За змістом ст. 32 ЦК України, ст.177 СК України за неповнолітніх осіб, які не досягли 18-річного віку угоди укладають від їх імені батьки, опікуни або піклувальники.

Виконання приватизації квартири АДРЕСА_1 без участі Позивача призвело до протиправного порушення його прав на участь у приватизації квартири, в якій він проживав як на момент здійснення приватизації, так і проживає на даний момент.

В подальшому квартира НОМЕР_2 була об'єднана з квартирою АДРЕСА_3. Квартира НОМЕР_3 була придбана ОСОБА_2, що діяв в інтересах неповнолітньої сестри Позивача, ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.1998 року, посвідченого Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-1599.

10.06.2010 року рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2113 «Про оформлення права власності гр.. ОСОБА_2, гр.. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1» було вирішено оформити право приватної власності з видачею свідоцтва гр.. ОСОБА_2 на 17/100 частин квартири, гр. ОСОБА_7 на 17/100 частин квартири, гр. ОСОБА_5 на 66/100 частин квартири НОМЕР_2 житловою площею 102,8 м2, загальною площею 145,9 м2 у житловому будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності видати замість свідоцтва про право власності від 03.04.1995 року та договору купівлі-продажу від 19.05.1998 року.

17.06.2010 року на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 було видано свідоцтво серії САС № 562084 про право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 17/100 частин квартири НОМЕР_2. Право власності на підставі вказаного свідоцтва зареєстровано в КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 27102549 від 25.08.2010 року.

В зв'язку з тим, що рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.06.2010 року видані на підставі свідоцтва про право власності від 03.04.1995 року, яке в частині права власності ОСОБА_2 є частково недійсним та підлягає скасуванню в частині права власності ОСОБА_2, вказане рішення від 10.06.2010 року № 2113 та свідоцтво про право власності від 17.06.2010 року також є недійсними в частині права власності ОСОБА_2 на 17/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання недійсним та скасування рішення виконкому міської ради від 10.06.2010 року № 2113 - задовольнити.

Визнати свідоцтво про право власності на житло від 03.04.1995 року, недійсним в частині права власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 "Про оформлення права власності ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на квартиру на квартиру АДРЕСА_1" в частині оформлення права власності з видачею свідоцтва ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на 17/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.06.2010 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.06.2010 року № 2113 в частині права власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на 17/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відсутніми в судовому засіданні особами - за днем вручення копії цього рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська (підпис) В.О. Циганков

З оригіналом згідно:

Суддя

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська В.О. Циганков