Постанова № 30302685, 26.03.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2013 року Справа № 5013/1328/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.

за участю:

прокурора: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від позивача: Воробйов С.В. представник, довіреність №04-4/2584 від 25.09.12;

від відповідача: Полонець О.А. представник, довіреність №1797 від 14.08.12;

від третьої особи: Кльопов А.І. представник, довіреність №40 від 09.01.13,

розглянувши апеляційну скаргу квартирно - експлуатаційного відділу м.Кіровограда на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2012 року у справі №5013/1328/12

за позовом Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м.Кіровоград

до квартирно - експлуатаційного відділу м. Кіровограда, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина А 1405 (Кіровоград-5)

про стягнення 3 153грн.60 коп.,

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2012р. у справі №5013/1328/12 (суддя Колодій С.Б.) позов Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, пред"явлений в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Кіровоградській області задоволено, з квартирно-експлуатаційного відділу м.Кіровограда на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Кіровоградській області стягнуто 3153грн.60коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з підтвердженого матеріалами справи факту вчинення відповідачем протиправних дій - засмічення земельної ділянки відходами, а також з того, що цей факт відповідачем не спростовано, доказів на підтвердження своїх заперечень не надано;

- не погодившись з прийнятим рішенням, квартирно-експлуатаційний відділ м.Кіровограда подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права просить це рішення скасувати та припинити провадження у справі;

- у поданій скарзі йдеться про те, що при розгляді справи господарським судом не були враховані положення ст.614 Цивільного кодексу України, якими передбачена наявність вини, як підстава для відповідальності особи, що порушила зобов"язання, про те, що в порушення п.3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства позивачем не надано доказів того, що зберігання паливного шлаку на земельній ділянці призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища, про те, що відповідно до п.п.23, 24 Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оборони України №488 від 22.12.1997р., відповідальність за цільове використання земель, наданих для потреб збройних сил та за їх охорону покладається на безпосереднього користувача, яким є військова частина А1405, про те, що згідно з п.п.2.6, 3.5 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України на квартирно-експлуатаційну службу військової частини покладається збереження земельних ділянок, закріплених за військовою частиною та командир військової частини зобов"язаний вживати заходів по охороні навколишнього середовища, про те, що спірна земельна ділянка перебуває у відділі на обліку, а не на балансі, як зазначено в рішенні суду, про те, що паливо надається військовим частинам за актами приймання-передачі, а також про те, що котельня знаходиться у відділі лише на бухгалтерському обліку, а розміщується на території військової частини і саме командир керує на цій території, у зв"язку з чим, квартирно-експлуатаційний відділ не є належним відповідачем по справі;

- прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;

- третя особа у письмових поясненнях від 20.03.2013р. №423 зазначає, що теплопостачання у військовій частині забезпечується котельнею, котли, які знаходяться в цій котельні та теплова мережа перебувають на балансі і в користуванні квартирно-експлуатаційного відділу, обслуговування цього обладнання та його експлуатація здійснюється працівниками відділу, під час такої експлуатації утворюються відходи, які працівники відділу незаконно розмістили на території військового містечка, фактичним виробником відходів є відділ, який і повинен нести відповідальність за їх незаконне складання;

- в порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 26.03.2013р.;

- після перерви прокурор в судове засідання не з"явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2012р., в рамках перевірки дотримання квартирно-експлуатаційним відділом м.Кіровограда вимог природоохоронного законодавства, посадовими особами державної екологічної інспекції проведено обстеження земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту на території Аджамської сільської ради.

В процесі обстеження виявлено засмічення земельної ділянки відходами (шлак паливний) на площі 360кв.м, яке відбулося біля котельні, розташованої на території військової частини А1405. Котельню обслуговує та експлуатує квартирно-експлуатаційний відділ.

За наслідками обстеження складено акт від 05.04.2012р.. Результати перевірки оформлені актом від 05.-06.04.2012р. №100.

Виявлене засмічення кваліфіковане перевіряючими як порушення ст.35 Закону України "Про охорону земель", чим заподіяно шкоду довкіллю.

Розрахунок розміру шкоди виконаний посадовими особами інспекції на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149.

Відповідно до розрахунку розмір шкоди складає 3153грн.60коп.

Докази відшкодування заподіяної шкоди в матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем в процесі її розгляду господарським судом.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов"язані проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.

Ч.1 ст.96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов"язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Ст.33 Закону України "Про відходи" встановлено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з ст.69 названого Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, яке полягає у засміченні земельної ділянки та ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.

Проте, ст.42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до ст.47 Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

П.28 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Також, відповідно до ст.11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, у тому числі, визначені ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, згідно з якою такими джерелами є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Враховуючи наведені положення законодавства, шкода, завдана навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України, міського та обласного бюджетів.

Таким чином, при умові правильності висновку по суті вирішення спору місцевим господарським судом не дотримано порядок розподілу грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У цьому зв"язку рішення місцевого господарського суду слід змінити, а заподіяну шкоду стягнути до Державного бюджету України, бюджету Кіровоградської області та Аджамської сільської ради Кіровоградської області.

Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відходи" під терміном "відходи" слід розуміти будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, а під терміном "поводження з відходами" слід розуміти дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Ст.17 названого Закону встановлено, що суб"єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов"язані, у тому числі, забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, а також здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.

Крім того, згідно з ч.2 ст.46 Закону України "Про охорону земель" підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Отже, з наведених норм випливає, що підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є порушення встановленого порядку поводження з відходами.

Таке порушення, у даному випадку, полягає у засміченні земельної ділянки шляхом протиправного та тривалого зберігання на ній відходів, що призводить до потрапляння в грунт, грунтові води та атмосферне повітря речовин, що виробляються внаслідок впливу фізичних факторів на ці відходи (життя, окислення, розчинення, тощо).

Стосовно посилань скаржника на визначення квартирно-експлуатаційного відділу як неналежного відповідача слід зазначити, що згідно з ст.1 Закону України "Про відходи" термін "виробник відходів" визначається як фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Як вбачається з представлених у справі копій актів прийому -передачі основних засобів (а.с.84-95), витягів з книги штатно-посадового обліку військової частини А1405 та книги обліку видачі постійних перепусток на адміністративно-господарчу територію військової частини А1405 (а.с.160-162, 165-168) обслуговування та експлуатація котельні здійснюється безпосередньо робітниками відділу.

Таким чином, квартирно-експлуатаційний відділ є фактичним виробником відходів та повинен нести відповідальність за засмічення території військового містечка.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда залишити без задоволення;

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2012 року у справі №5013/1328/12 змінити;

- в абзаці 2 резолютивної частини рішення господарського суду Кіровоградської області у справі №5013/1328/12 після слів "на користь" слова "держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області (25022, м.Кіровоград, вул.Дзержинського, 84/37, код 38037110)" замінити на слова "спеціального фонду Держаного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Аджамської сільської ради Кіровоградського району, Кіровоградської області.";

- в інших частинах рішення залишити без змін

.

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.А.Сизько

Суддя І.М.Герасименко

Повна постанова складена 01.04.2013р