Рішення № 30301352, 27.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.Справа № 922/383/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна", м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - не з'явився.

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" звернувся до господарського суду із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача 59 076,51 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 631,77 грн., посилаючись на укладення між сторонами договору поставки №206/12, відповідно до якого позивач поставив відповідачеві ручний інструмент по видатковим накладним :

№МИУ0002876 від 17.08.2012 року на суму 37 813,74 грн.,

№МИУ0003300 від 14.09.2012 року на суму 11 354,68 грн.,

№МИУ0003355 від 19.09.2012 року на суму 10 016,87 грн.,

№МИУ0003469 від 26.09.2012 року на суму 8 675,98 грн.,

№МИУ0003470 від 26.09.2012 року на суму 6 279,36 грн.,

про те відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції в термін передбачений п.4.2. договору здійснив лише частково, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2013 року порушено провадження у справі №922/383/13, розгляд справи призначено на 13.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2013 року задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено на 27.03.2013 року.

Позивач в судове засідання 27.03.2013 року не з'явився, через канцелярію господарського суду за вх. № 10249 від 19.03.2013р. надав правове обґрунтування позовних вимог та документи для долучення до матеріалів справи.

Крім того, за вх. № від 27.03.2013р. представник позивача надав факсокопію заяви про відмову від позову в частині стягнення 3% річних в сумі 631,77 грн.,у зв'язку з виявленими арифметичними помилками під час розрахунку 3% річних та просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 59 076,51грн.

Також, представник позивача за вх. № 11134 від 26.03.2013р. надіслав телеграму з клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2013р. не з'явився, додаткових документів не надав, про причину неявки на час розгляду справи не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. В процесі розгляду справи позовні вимоги визнавав в повному обсязі.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

08 лютого 2012 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір постачання товару №206/12.

Згідно з умовами п.1.1. договору, продавець за цим договором зобов'язується поставити і передати, а покупець прийняти і сплатити в терміни і на умовах цього договору товари, що належать продавцеві. Товар поставляється і приймається в асортименті, в кількості і за цінами, вказаними в накладних продавця.

Згідно з умовами п.4.1., п.4.2. договору сторонами передбачено, що ціна на товар визначається по накладній, або в рахунку, який дійсний протягом трьох днів. Покупець сплачує товар на умовах відстрочки платежу тридцять календарних днів

В пункті 10.1 договору сторонами визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і продовжує діяти до 31.12.2012 року.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до умов договору поставки №206/12 позивач поставив відповідачеві ручний інструмент по видатковим накладним:

№МИУ0002876 від 17.08.2012 року на суму 37 813,74 грн.,

№МИУ0003300 від 14.09.2012 року на суму 11 354,68 грн.,

№МИУ0003355 від 19.09.2012 року на суму 10 016,87 грн.,

№МИУ0003469 від 26.09.2012 року на суму 8 675,98 грн.,

№МИУ0003470 від 26.09.2012 року на суму 6 279,36 грн., про те відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції в термін передбачений п.4.2. договору здійснив лише частково, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що одним з головних обов'язків Покупця є оплата товару за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В процесі розгляду справи відповідач визнав позовні вимоги щодо основної суми боргу за договором поставки в розмірі 59 076,51 грн.

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Станом на момент розгляду справи відповідач 59 076,51 грн. заборгованості за отриманий за договором поставки товар в повному обсязі не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 59 076,51 грн..

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, виконання належним чином зобов'язань позивачем щодо поставки товару та не проведення при цьому всіх належних розрахунків відповідачем за отриманий товар, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу за договором визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, господарський суд розглянувши клопотання позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 631,77 грн., вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Відмова позивача від позову - це безумовна відмова від судового захисту матеріального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Розглянувши вищевказану заяву позивача про відмову від заявлених позовних вимог, судом встановлено, що її підписано представником позивача Радіоновим В.А., що діє на підставі довіреності № 2 від 08.01.2013 року виданим генеральним директором ТОВ "Світ Інструменту Україна" Бичок В.А.

Перевіривши повноваження представника позивача на вчинення відповідної процесуальної дії щодо відмови від позову, враховуючи, що відмова від позову є одностороннім волевиявленням, не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача та оскільки, згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову, тому суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд звертає увагу позивача на те, що наслідком відмови позивача від позову є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Враховуючи вищевикладені обставини, заява позивача в частині відмови від стягнення з відповідача 3% річних в сумі 631,77 грн. підлягає задоволенню, а провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1181,53 грн. покладаються на відповідача про пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.4 ст.80 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" (03148, м. Київ, Святошинський р-н, вулиця Тимофія Строкача, буд.1, код 37311013, п/р 26005901350588 у ПАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) - 59 076,51 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору 1181,53 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3 % річних в сумі 631,77 грн. провадження у справі припинити по п.4 ст.80 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Суддя Попович І.М.